Ухвала

від 26.01.2024 по справі 478/85/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/85/24 пров. №2-з/478/3/2024

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про витребування доказів до пред`явлення позову,

В с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з клопотанням про витребування доказів до пред`явлення позову, в якому представник - адвокат Будьонний В.С. просить:

- витребувати у Казанківській державній нотаріальній конторі (місцезнаходження: 56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Миру, 213, ел.пошта: info@kz.mk.notary.gov.ua) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- витребувати у Центру надання адміністративних послуг Баштанського району (ЦНАП) (місцезнаходження: 56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, 37, ел.пошта: сhap.bashtanka@gmail.com), або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ОСОБА_1 , інформацію про склад сім`ї та про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання представник вказує на те, що 10.06.2013 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», а в подальшому - АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №б/н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . На момент смерті позичальник не виконав всіх взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищевказаним кредитним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 58870 грн. 19.05.2023 року Банк звернувся із претензією кредитора до Казанківської державної нотаріальної контори, яка листом від 07.11.2023 року повідомила, що претензію кредитора долучена до спадкової справи №8/2023 та буде доведена до відома спадкоємців, але інформації щодо спадкоємців не надано. Заявник звертає увагу суду на те, що відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч.1 ст.608 ЦК України). Зобов`язання позичальника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов`язане з його особою, таке зобов`язання може бути виконане іншою особою - спадкоємцем. Відтак, зобов`язання позичальника за кредитним договором входять до складу спадщини. Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину. При цьому, отримання позивачем інформації про осіб, які зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем ускладнюється тим, що відповідно до ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані є інформацією з обмеженим доступом, згідно з статтею 14 поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виходячи з вищевикладених норм, позивач не має права на отримання даних самостійно. В розрізі вищевикладеного, заявник констатує, що він наразі позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону, в частині зазначення у позові інформації про відповідачів. Пред`явлення позовів до невідомих осіб, без зазначення відповідачів ЦПК України не допускається.

Дане клопотання подано до суду 22 січня 2024 року в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Представник заявника АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч.4 ст.84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст.116-118 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

У ч.2 цієї статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

У відповідності до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч.4 ст.116 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.116 ЦПК України, забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Згідно п.4-6 ч.1 ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.

Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із задоволенням вказаної заяви.

Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18.

Таким чином, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.ст.116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи у відповідності до ст.84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Разом з тим, при зверненні до суду із клопотанням про витребування доказів до пред`явлення позову, в порядку ч.4 ст.84 ЦПК України, шляхом витребування у Казанківській державній нотаріальній конторі копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та витребування у Центру надання адміністративних послуг» Баштанського району (ЦНАП), або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ОСОБА_1 , інформації про склад сім`ї та про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявником у порушення вимог ч.1 ст.116 ЦПК України не доведено, у клопотанні не вказано та необґрунтовано, що докази, які просить забезпечити заявник, можуть бути втрачені або збирання чи їх подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Слід звернути увагу на те, що представник заявника володіє інформацією щодо місця перебування спадкової справи, яка зберігається у Казанківській державній нотаріальній конторі, тому підстав припускати, що цей засіб доказування може бути втрачений або отримання його копії стане згодом неможливим чи утрудненим не вбачається.

Крім того, слід наголосити, що будь-яких доказів того, що Казанківською державною нотаріальною конторою кредитору було відмовлено у надані інформації про спадкоємців померлого матеріали клопотання не містять.

Щодо витребування у Центру надання адміністративних послуг» Баштанського району (ЦНАП), або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ОСОБА_1 , інформації про склад сім`ї та про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід звернути увагу на те, що у матеріалах доданих до клопотання взагалі відсутні докази того, що заявником самостійно вживались буд-які заходи щодо отримання даної інформації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про витребування доказів до пред`явлення позову, в порядку ч.4 ст.84 ЦПК України є необґрунтованим, оскільки не містить обґрунтування того, що докази, які просить забезпечити заявник, можуть бути втрачені або збирання чи їх подання стане згодом неможливим чи утрудненим, тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.84, 116, 117, 118, 258-260, 261 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про витребування доказів до пред`явлення позову, - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали - 26.01.2024 року.

Суддя І.П. Сябренко