Постанова

від 23.01.2024 по справі 927/1102/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа№ 927/1102/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ходаківської І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023, повний текст ухвали складено 02.10.2023

у справі № 927/1102/23 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації,

2.Релігійної організації Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)

про визнання протиправними та скасування рішення загальних зборів

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Чернігівської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України); зупинено провадження у справі № 927/1102/23 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 906/1330/21 та опублікування повного тексту постанови.

Ухвала мотивована тим, що з метою дотримання принципу правової визначеності, який передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, виключення ризиків свавілля та усунення суперечності у прецедентній практиці вищого суду, виконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики з метою недопущення порушення прав сторін на справедливий судовий розгляд, а також враховуючи принцип єдності судової практики (забезпечення якої покладено на Верховний Суд нормою ст. 36 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"), суд вважає за необхідне, за власною ініціативою, зупинити провадження у справі № 927/1102/23 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 906/1330/21.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 в частині зупинення провадження у справі № 927/1102/23 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 906/1330/21 та опублікування повного тексту постанови - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржника вказує на те, що представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, яке було залишено без уваги судом першої інстанції та фактично позбавило права на участь в судовому засіданні, яке було призначено на 27.09.2023, тобто, постановляючи оскаржуване судове рішення без участі представника позивача, який виявив бажання бути присутнім в судовому засіданні в період дії правового режиму воєнного стану, розуміючи певні об`єктивні ускладнені обставини щодо можливості сторін прибути до суду, зокрема, у зв`язку із наявністю об`єктивних побоювань щодо власної безпеки, з метою забезпечення права учасників справи брати участь у судовому процесі, вважає, що суд першої інстанції мав здійснювати процесуальні дії не лише задля забезпечення своєчасного, а й для справедливого судового розгляду. Крім того, відмовлено у клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.

На думку скаржника, при постановленні оскаржуваної ухвали від 27.09.2023 судом першої інстанції не враховано, що п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі у зв`язку із об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що ухвала Господарського суду Чернігівської області винесена з дотриманням норм чинного законодавства та з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Також перший відповідач зазначив, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є забезпечення єдиної судової практики, враховуючи тотожність предмету, підстав даної справи та справи № 906/1330/21.

04.01.2024 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, які містять пояснення щодо предмету позову, однак не містять доводів щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 927/1102/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023, для розгляду справи № 927/1102/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 прийнято справу № 927/1102/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ходаківська І.П. та виправлено описку в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі № 927/1102/23.

Враховуючи викладене, військовий стан та обмеження, спричинені цим станом, зміну складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 927/1102/23 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації та до Релігійної організації Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці про визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації Українська православна церква парафії на честь Святої Тройці, які оформлені протоколом № 1 від 30.04.2023 (про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, затвердження статуту у новій редакції, зміну найменування та керівника).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що загальні збори, на яких були прийняті оспорювані рішення є незаконними в силу вимог чинного законодавства та Статуту Парафії.

Великою Палатою Верховного Суду розглядається справа № 906/1330/21 предметом спору якої є визнання недійсним протоколу № 2 загальних зборів від 06.07.2019 та визнання недійсним статуту Релігійної організації «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (далі - Релігійна організація УПЦ) у новій редакції.

При цьому, спірним у цих відносинах є питання того, чи вплинув фактичний процес реалізації та застосування Закону України від 17.01.2019 № 2673-VIІI «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» на гарантовані Конституцією України та Конвенцією права Позивача, у зв`язку із чим необхідно вирішити такі питання:

- Яким чином має визначатися членство в релігійній громаді, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та відсутній облік членів релігійної громади?

- Яким чином визначається правомочність (повноважність) загальних зборів (дві третини від кількості членів релігійної громади) приймати рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та облік членів релігійної громади?

- Чи порушуються прийняттям рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту права керівника (настоятеля) релігійної організації, що не згодний з таким рішенням, якщо він його оскаржує з підстав прийняття неповноважними членами організації?

- Чи є рішення про зміну підлеглості в канонічних та організаційних питаннях втручанням у право первісної релігійної громади та її настоятеля, що не згодний з таким рішенням, сповідувати свою релігію спільно з іншими в розумінні статті 11 у поєднанні зі статтею 9 Конвенції? Чи було порушено таке право відповідно до конкретних обставин справи?

Особливістю цієї справи є те, що позивач, як керівник релігійної громади УПЦ заперечує, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту було ухвалено неуповноваженими членами релігійної громади. Тому питання членства в релігійній громаді є одним з ключових у цьому спорі.

Дослідивши матеріали оскарження, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції викладеним в оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду справу № 906/1330/21 за позовом ОСОБА_2 до Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним статуту дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 906/1330/21 разом із касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про що постановив ухвалу від 20.06.2023.

Передаючи справу № 906/1330/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі № 906/1330/21 зазначив про існування виключної правової проблеми у цій справі та, що така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду зазначив, що у справі № 906/1330/21 перед судом постали такі питання:

1) яким чином має визначається членство в релігійній громаді, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та відсутній облік членів релігійної громади?

2) яким чином визначається правомочність (повноважність) загальних зборів (дві третини від кількості членів релігійної громади) приймати рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, якщо статутом не передбачено фіксоване членство та облік членів релігійної громади?

3) чи порушуються прийняттям рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту права керівника (настоятеля) релігійної організації, що не згодний з таким рішенням, якщо він його оскаржує з підстав прийняття неповноважними членами організації?

4) чи є рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях втручанням у право первісної релігійної громади та її настоятеля, що не згодний з рішенням про зміну підлеглості, сповідувати свою релігію спільно з іншими у розумінні статті 11 у поєднанні зі статтею 9 Конвенції? 5) Чи було порушено таке право відповідно до конкретних обставин справи?

У мотивувальній частині, у пункті 56 ухвали від 20.06.2023 у справі № 906/1330/21, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду зазначив, що рішення про зміну підлеглості не приймалось безпосередньо державою, але було наслідком прийнятого 17 січня 2019 року Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи", яким встановлено відповідну процедуру; окрім того, рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту було зареєстровано державою в особі державної адміністрації в порядку, встановленому статтею 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"; закон передбачає можливість відмови, якщо зміни і доповнення статутів або діяльність суперечать чинному законодавству, що означає обов`язок уповноваженого державного органу перевіряти дотримання процедури з метою захисту прав заінтересованих осіб. Без проведення реєстраційних дій первісна релігійна громада не втрачає правосуб`єктність.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. У цьому випадку згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, предмет та підстави позову, те, що за результатами розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 906/1330/21 можуть бути сформовані висновки (щодо застосування норм Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", серед іншого і статті 14 цього Закону), які впливатимуть на правильність вирішення спору у справі № 927/1102/23 та з метою формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 927/1102/23 до перегляду судового рішення у подібних відносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 906/1330/21 та опублікування повного тексту постанови, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 1400056317572.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відмова у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та відмова у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене вище, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З приводу решти доводів скаржника, викладених у скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржувана ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається у апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 140, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2023 у справі № 927/1102/23 залишити без змін.

3. Справу № 927/1102/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

І.П. Ходаківська