Рішення

від 26.01.2024 по справі 904/5980/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5980/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віратрейдінг", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ-Строй", с. Залелія, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 200 000,00 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віратрейдінг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 200 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором про надання послуг № ВТ-2023/39П від 12.06.2023.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ВТ-2023/39П від 12.06.2023 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги будівельною технікою.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що кількість відпрацьованих технікою виконавця годин не завжди відповідає часу роботи техніки. До того ж, як вказує відповідач, позивачем не надано змінних рапортів про роботу техніки, які є документами обліку часу роботи техніки, та які відсутні у підприємтсва відповідача. Крім того, ТОВ "МКВ-Строй" посилається на те, що у зведених таблицях змінних рапортів відсутні відомості про прізвище, ім`я та посаду особи навпроти особистого підпису, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка підписала вказаний документ.

Також відзив на позовну заяву містить посилання на те, що сторонами у спірному договорі не було обумовлено і оплату простою, в той час, як позивачем у зведених таблицях змінних рапортів вказано оплату простою котку дорожнього вібраційного BOBCAT ATR AE 11187 за одну годину у розмірі 2 000,00 грн. 23 та 24 червня 2023 року.

Вказує відповідач і про те, що позов є передчасним з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів отримання ТОВ "МКВ-Строй" рахунків-фактур за спірним договором.

Заперечує відповідач і проти стягнення судових витрат, у т.ч. витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн., так як позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку таких витрат, а також доказів залучення адвоката до представництва у суді у даній справі, зокрема, договору про надання правової допомоги.

Відзив на позовну заяву також містить попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Ухвалою від 20.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віратрейдінг" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

22.11.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим ухвалою від 27.11.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/5980/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ-Строй" через систему "Електронний суд" надійшли клопотання про розгляд справи № 904/5980/23 за правилами загального позовного провадження та про призначення у справі судової економічної та судової почеркознавчої експертиз, у задоволенні яких господарським судом відмовлено, про що постановлено відповідні ухвали від 08.01.2024.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги будівельною технікою за договором № ВТ-2023/39П від 12.06.2023.

12.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "МКВ-Строй" (далі - замовник, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віратрейдінг" (далі - виконавець, позивач у даній справі) укладено договір № ВТ-2023/39П про надання послуг (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого замовник в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі, надає доручення виконавцю, а виконавець бере на себе обов`язки по наданню послуг будівельною технікою (надалі - технікою) на об`єкті замовника у місті П`ятихатки Дніпропетровської області:

- міні-навантажувачем Bobcat S 530 з фрезою дорожньою (підпункт 1.1.1.);

- самоскидами вантажопідйомністю 30 т (підпункт 1.1.2.);

- котком вібраційним дорожнім ВОВСАТ ATR26 (підпункт 1.1.3.).

Мінімальна тривалість роботи техніки на день складає: 8 год. (пункт 1.2. договору).

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору вартість послуг техніки на момент укладання договору складає:

- для міні-навантажувача Bobcat S 530 з фрезою дорожньою: 1 100,00 грн. за 1 годину, у т.ч. ПДВ 20% складає 183,33 грн. (підпункт 2.1.1.);

- для автотранспортних послуг з перевезення асфальтобетонної суміші: 15 000,00 грн. за 1 тнж. рейс, у т.ч. ПДВ 20% складає 2 500,00 грн. (підпункт 2.1.2.);

- для котка вібраційного дорожнього ВОВСАТ ATR26: 875,00 грн. за 1 годину, у т.ч. ПДВ 20% складає 145,83 грн. (підпункт 2.1.3.).

Згідно з підпунктом 2.1.4. пункту 2.1. договору доставку техніки в дві сторони замовник здійснює за свій рахунок. Сторони домовилися про те, що той час, на протязі якого техніка виконавця знаходиться у дорозі оплачується замовником окремо за ціною 875,00 грн. за 1 годину, у т.ч. ПДВ 20% складає 145,83 грн. - для котка дорожнього вібраційного та 1 100,00 грн. за 1 годину, у т.ч. ПДВ 20% складає 183,33 грн. - для міні-навантажувача Bobcat S 530 з фрезою дорожньою. Загальна тривалість часа у дорозі складає 11 годин для кожного виду техніки, окрім самоскидів.

Замовник здійснює заправку техніки (окрім самоскидів) дизельним паливом за свій рахунок (підпункт 2.1.5. пункту 2.1. договору).

Відповідно до пункту 2.2. договору замовник оплачує послуги на підставі рахунку-фактури, складеного виконавцем на умовах передплати, враховуючи умови п. 1.2. цього договору, у день отримання рахунку.

Час роботи техніки виконавця фіксується в «Змінних рапортах про роботу техніки». На підставі цих змінних рапортів складається «Зведена таблиця змінних рапортів», що підписується сторонами та є невід?ємною частиною акту наданих послуг (пункт 2.3. договору).

У пункті 2.4. договору сторонами узгоджено, що акт наданих послуг складається виконавцем та підписується сторонами щотижня протягом 5-ти робочих днів після закінчення місяця, в якому працювала техніка.

Якщо замовник відмовляється підписувати акти здачі-приймання наданих послуг і не надає виконавцю мотивовану відповідь стосовно відмови в підписанні протягом 10-ти банківських днів після завершення робіт, виконавець складає односторонній акт, надсилає його на адресу замовника і якщо не отримує ніякої відповіді із зауваженнями щодо якості та кількості наданих послуг протягом семи робочих днів, цей акт вважається узгодженим та підписаним з боку замовника та виконавець відбиває свої доходи у бухгалтерському обліку і декларує свої податкові зобов`язання у податковому обліку згідно з діючим законодавством України (пункт 2.5. договору).

Відповідно до пункту 8.1. договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором. Якщо жодна сторона не виявила бажання про розірвання договору та не повідомила про це іншу сторону у формі листа за 10 днів до розірвання, договір вважається пролонгованим на кожний рік з уточненням вартості послуг на момент їх надання.

Виконуючи умови спірного договору, позивач у період з червня по серпень 2023 надав відповідачеві послуги на загальну суму 673 175,50 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 317 від 30.06.2023 на суму 307 338,00 грн., № 335 від 11.07.2023 на суму 91 387,50 грн., № 380 від 25.07.2023 на суму 149 225,00 грн., № 448 від 06.08.2023 на суму 125 225,00 грн. та складеними до них зведеними таблицями змінних рапортів, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками їх підприємств без заперечень та зауважень, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 15-24).

Відповідачем було сплачено частково за надані послуги за спірним договором суму 473 175,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій № 97 від 03.11.2023 на суму 104 475,50 грн., № 87 від 31.08.2023 на суму 40 000,00 грн., № 70 від 18.07.2023 на суму 150 000,00 грн., № 56 від 19.06.2023 на суму 35 200,00 грн., № 60 від 24.06.2023 на суму 105 000,00 грн. та № 52 від 12.06.2023 на суму 38 500,00 грн. (а.с. 58-59).

Таким чином, неоплаченими залишилися послуги за спірним договором на суму 200 000,00 грн., що й стало причиною виникнення спору.

Позивач звертався до відповідача із вимогою № 24-1 від 24.10.2023 про сплату заборгованості за надані послуги, зокрема, за договором № ВТ-2023/39П від 12.06.2023, до якої останнім долучались у тому числі рахунки на оплату (а.с. 34-35).

Докази надсилання вказаної вимоги та рахунків містяться в матеріалах справи (а.с. 36-37).

Вказана претензія залишилась відповідачем без відповіді та належного реагування, що й стало причиною виникнення спору у даній справі.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "Віратрейдінг" зазначає, що заборгованість відповідача за спірним договором також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, за яким станом на 30.09.2023 за ТОВ "МКВ-Строй" обліковується заборгованість в сумі 331 675,50 грн., який підписано та скріплено печатками підприємств сторін (а.с. 32).

Так, позивач вказує про те, що вказаний акт звірки підписано сторонами щодо двох укладених договорів, тобто, сума заборгованості в розмірі 331 675,50 грн. є загальною; сума в розмірі 27 200,00 грн. стосується іншого договору № ВТ-2023/72П від 01.09.2023, що не є предметом даної справи. На підтвердження вказаних обставин позивачем залучено до матеріалів справи акт надання послуг № 575 від 06.09.2023 за договором № ВТ-2023/72П, рахунок на оплату № 558 від 06.09.2023 та платіжну інструкцію № 96 від 03.11.2023 на суму 27 200,00 грн. (а.с. 38-39, 58).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено вище, у пункті 2.2. спірного договору сторони узгодили, що замовник оплачує послуги на підставі рахунку-фактури, складеного виконавцем на умовах передплати, враховуючи умови п. 1.2. цього договору, у день отримання рахунку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги будівельною технікою за спірним договором на суму 200 000,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б свідчили про те, що позивачем не надано відповідачеві рахунків на оплату та змінних рапортів про роботу техніки разом з актами надання послуг та зведеними таблицями змінних рапортів, які підписані та скріплені печаткою підприємства останнього без заперечень, ТОВ "МКВ-Строй" суду не надано.

До того ж, слід зазначити про те, що рахунки на оплату послуг будівельною технікою за спірним договором було надіслано відповідачеві разом з вимогою про сплату заборгованості № 24-1 від 24.10.2023.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКВ-Строй" (51013, Дніпропетровська область, с. Залелія, вул. Чкалова, буд. 9А, код ЄДРПОУ 41347428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віратрейдінг" (49005, м. Дніпро, вул. Лук`яненка Левка, б. 39/41, оф. 61, код ЄДРПОУ 38345843) 200 000,00 грн. - основного боргу та 3 000,00 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 203 000,00 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту

Повне рішення складено 26.01.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко