Рішення

від 18.01.2024 по справі 910/201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/201/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/201/23

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес солюшн груп" (відповідач 1);

ОСОБА_1 (відповідач 2);

про стягнення 168 486,18 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес солюшн груп" (відповідач 1) та ОСОБА_1 (відповідач 2) про солідарне стягнення 168 486,18 грн.

Судом встановлено, що відповідачем 2 у даній справі є фізична особа, що не є підприємцем.

Враховуючи, що відповідачем у даній справі є фізична особа, яка не має статусу підприємця, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі 910/201/23 постановлено звернутися до Відділу реєстрації місця проживання Бучанської міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .

15.02.2023 до суду від Відділу реєстрації місця проживання Управління центру надання адміністративних послуг Бучанської міської ради надійшов лист від 06.02.2023 № 14.1-08/157, з якого вбачається, що згідно реєстру Бучанської міської територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться.

Згідно приписів ч. 8 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до даних Єдиного демографічного реєстру України, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/201/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.02.2023 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженому представнику позивача та поверненням конверту, який направлявся на адресу відповідача.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/201/23 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес солюшн груп": 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 45-49, кв. 307, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також вказана ухвалу суду направлялася ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , проте з указаної адреси поштове відправлення повернулись з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачам у справі.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачі мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі також - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес солюшн груп" (далі також - відповідач 1, позичальник, клієнт) укладено заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (далі також - Правила обслуговування) (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 02.12.2019 № ID7381629 (далі - Заява-договору), відповідно до предмету якого за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору (п. 1.1 Заяви-договору).

Відповідно до п. 1.2 Заяви-договору, кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника IBAN № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк", з цільовим використанням: на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

У Розділі 2 Заяви-договору сторони погодили умови надання кредиту, а саме: розмір кредиту: 500 000,00 грн.; розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,0001 % річних; розмір комісійної винагороди: 1,75 % від суми виданого кредиту (щомісячно); термін і порядок погашення кредиту: згідно з графіком погашення кредиту, зазначеним в додатку № 1 до цього договору; строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору.

За умовами пунктів 3.1, 3.2 Заяви-договору, позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно за графіком погашення кредиту. Остаточне погашення кредиту позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, зазначеному в п. 2.6 цього договору.

У пункті 4.1 Заяви-договору сторони погодили, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.

Згідно з п. 4.3 Заяви-договору, дата його підписання шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладення договору.

У додатку № 1 до Заяви-договору сторони погодили графік погашення кредиту.

За змістом пункту 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (далі - Правила) при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

02.12.2019 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі також - кредитор) та ОСОБА_1 (далі також - поручитель) було укладено договір поруки № Т 09.07.2019 І 8132 (далі - договір поруки), у відповідності до п. 1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес солюшн груп" (далі - боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору № 7381629 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 02.12.2019, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (далі - кредитний договір).

Згідно з п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у розмірі 500 000,00 грн. у терміни (строки), визначені кредитним договором (пп. 1.2.1 п. 1.2 договору поруки); щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно з умовами кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором (пп. 1.2.2 п. 1.2 договору поруки); щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,75% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором (пп. 1.2.3 п. 1.2 договору поруки); сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором (пп. 1.2.4 п. 1.2 договору поруки); у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Кредитного договору (пп. 1.2.5 п. 1.2 договору поруки); інших грошових зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, в тому числі збільшення грошових зобов`язань, які передбачені умовами кредитного договору (пп. 1.2.6 п. 1.2 договору поруки).

За умовами пункту 2.1 договору поруки. у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник.

Передбачена п. 2.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у пунктах 1.2, 1.3 цього договору (п. 2.2 договору поруки).

Відповідно до п. 5.2 договору поруки, порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 3 (трьох) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя.

Як зазначає позивач, ним було виконано свої зобов`язання за кредитним договором та перераховано на рахунок відповідача 1 кредитні кошти в сумі 500 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку відповідача 1 за період з 28.07.2019 по 28.07.2022, натомість відповідач 1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав неналежним чином, кредитні кошти позивачу в повному обсязі не повернув, а також не сплатив інші передбачені умовами кредитного договору платежі, внаслідок чого у відповідача 1 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 124 997,00 грн, заборгованість по відсоткам - 0,05 грн та заборгованість по комісії - 43 489,13 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача 1 з повідомленням-вимогою № 8982/70.1.1. від 17.06.2022, у якому вимагав достроково повернути кредит, а також сплатити проценти та штрафні санкції у розмірах, що вказані у вимозі.

Аналогічне за змістом повідомлення-вимога № 8983/70.1.1. від 17.06.2022 було направлене поручителю.

Доказів вручення відповідачам зазначених вимог, як і доказів їх розгляду останніми матеріали справи не містять.

З огляду на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 124 997,00 грн, заборгованість по відсоткам - 0,05 грн та заборгованість по комісії - 43 489,13 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача 1 заборгованості перед банком за кредитним договором, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 124 997,00 грн, заборгованість по відсоткам - 0,05 грн та заборгованість по комісії - 43 489,13 грн.

Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил обслуговування, Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил обслуговування, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих правил.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість доводів позивач про наявність заборгованості відповідача 1 за кредитним договором яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 124 997,00 грн., заборгованості по відсоткам - 0,05 грн та заборгованості по комісії - 43 489,13 грн.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 02.12.2019. було укладено договір поруки № Т 09.07.2019 І 8132.

Відповідно до п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес солюшн груп" (далі - боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору № 7381629 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 02.12.2019, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (далі - кредитний договір).

Згідно з п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у розмірі 500 000,00 грн у терміни (строки), визначені кредитним договором (пп. 1.2.1 п. 1.2 договору поруки); щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно з умовами кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором (пп. 1.2.2 п. 1.2 договору поруки); щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,75% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором (пп. 1.2.3 п. 1.2 договору поруки); сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором (пп. 1.2.4 п. 1.2 договору поруки); у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Кредитного договору (пп. 1.2.5 п. 1.2 договору поруки); інших грошових зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, в тому числі збільшення грошових зобов`язань, які передбачені умовами кредитного договору (пп. 1.2.6 п. 1.2 договору поруки).

За статтею 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що банк звертався до позичальника та поручителя з повідомленнями-вимогами від 17.06.2022 про сплату заборгованості за кредитним договором, проте відповідачами такі вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність умовам договору і положенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим позові вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачами у встановленому законом порядку доводів і тверджень позивача не спростовано.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи зібрані докази по справі та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес солюшн груп" (04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 45-49, кв. 307, ідентифікаційний код 39035507) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, ідентифікаційний код: 09806443) 124 997 (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту, 43 489 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) грн 13 коп. заборгованості по комісії, 0 (нуль) грн 05 (п`ять) коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 2 527 (дві тисячі п`ятсот двадцять сім) грн 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко