Рішення

від 17.01.2024 по справі 910/13952/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/13952/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є.А. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код 23697280)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код 40075815)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Донецька залізниця"(вул. Артема, 68, м. Донецьк, 83000, код ЄДРПОУ 01074957);

про стягнення 260 864 340, 67 грн,

представники сторін: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 260 864 340, 67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі біржових контрактів № 682092, 682093, 682094 було придбано облігації, випущені згідно Проспекту емісії облігацій Державного підприємства "Донецька залізниця", проте останнім не виконане зобов`язання щодо виплати відсоткового доходу у розмірі 38 097 510, 00 грн, додаткового доходу HEDGE за цінними паперами у розмірі 11 487 680, 50 грн та номінальної вартості облігацій у розмірі 169 775 000, 00 грн, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця" відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також 41 504 150, 17 грн 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначене на 01.11.2023.

31.10.2023 до канцелярії Господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності відповідно до якої вказує, що позов щодо погашення заборгованості за облігаціями серії «G» та «J» мав бути пред`явленим не пізніше 26.12.2019, а за облігаціями серії «N» не пізніше 13.01.2020. Отже, у даній справі, пропущено строк позовної давності більше ніжна 3,5 роки від моменту її спливу. Також відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує на сплив строку позовної давності, виникнення між сторонами правовідносин, які трансформувалися у натуральне зобов`язання. Зобов`язання про стягнення 3% річних, є акцесорними. Крім того, стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

За результатами підготовчого засідання 01.11.2023 розгляд справи було відкладено до 23.11.2023.

13.11.2023 до канцелярії Господарського суду надійшла відповідь на відзив від позивача в якій просить визнати поважними причини пропущення позовної давності за облігаціями G,J,N.

23.11.2023 до канцелярії Господарського суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 21.12.2023.

23.11.2023 до канцелярії Господарського суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

В судовому засіданні 21.12.2023 оголошено перерву до 17.01.2024.

17.01.2024 до канцелярії Господарського суду позивачем подано клопотання про врахування висновків Верховного суду щодо застосування норм права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3.1. Проспекту емісії облігацій Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - Проспект емісії), начальником «Донецької залізниці» було прийнято Рішення про відкрите (публічне) розміщення Іменних відсоткових забезпечених облігацій Наказом від 27.08.2013 року №782/Н, зі змінами і доповненнями, внесеними Наказом від 03.12.2013р. № 1183/Н. Погоджено з Міністерством інфраструктури України (лист від 28.10.2013 року № 12127/45/10-13), Міністерством фінансів України ( лист від 06.12.2013р. № 31-12110-19.10/35673), Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (лист від 20.11.2013 року № 3111-11/40891-07). Облігації розміщуються дванадцятьма серіями: F, G , Н, І, J, К, L, М, N, О, Р,Q.

Відповідно до Проспекту емісії облігацій ДП «Донецька залізниця», зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Проспект емісії), здійснено випуск іменних, відсоткових, забезпечених облігацій серії F, G, Н, І, J, К, L, М, N, О, Р, Q у бездокументарній формі в кількості 580 000 шт. номінальною вартістю облігації 1000,00 грн., загальною номінальною вартістю випуску облігацій 580000000 грн. (п. 3.2 Проспекту емісії).

Відповідно до порядку розміщення облігацій, передбаченого п. 3.8 Проспекту емісії, укладення договорів з першими власниками облігацій здійснювалось за місцезнаходженням наступних організаторів торгівлі (бірж):

1) Публічне акціонерне товариство «Фондова біржа ПФТС», місцезнаходження: Україна, 01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44.

2) Публічне акціонерне товариство «Фондова біржа «Перспектива», місцезнаходження Україна, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 30.

Відповідно до біржового звіту ПАТ «Фондова біржа ПФТС», 27.08.2014 між АБ «УКРГАЗБАНК» (далі - позивач) як покупцем та державним підприємством «Донецька залізниця», як продавцем укладено наступні біржові контракти:

- № 682092, предметом якого були облігації підприємств, іменні відсоткові, емітент ДП «Донецька залізниця», серії "G" у кількості 40 000 шт., номінальною вартістю цінного паперу - 1 000,00 грн., загальною сумою біржового контракту - 41 003 200, 00 грн., датою погашення облігацій - 23.12.2016.

- № 682093, предметом якого були облігації підприємств, іменні відсоткові, емітент ДП «Донецька залізниця», серії "J" у кількості 90 000 шт., номінальною вартістю цінного паперу - 1 000,00 грн., загальною сумою біржового контракту - 902 707 200, 00 грн., датою погашення облігацій - 23.12.2016.

- № 682094, предметом якого були облігації підприємств, іменні відсоткові, емітент ДП «Донецька залізниця», серії "N" у кількості 90 000 шт., номінальною вартістю цінного паперу - 1 000,00 грн., загальною сумою біржового контракту - 40 868 000, 00 грн., датою погашення облігацій - 09.01.2017.

На виконання біржових контрактів №№ 682092, 682093 та 682094, 07.07.2014 позивач перерахував на користь ДП «Донецька залізниця» грошові кошти за облігації, що підтверджується: платіжним дорученням № 4 від 27.08.2014 про перерахування 41 203 200, 00 грн. за облігації Донецька залізниця (серії G) згідно договору №ДД-830/14 від 27.08.2014р. платіжним дорученням № 5 від 27.08.2014 про перерахування 92 707 200, 00 грн. за облігації Донецька залізниця (серії J) згідно договору №ДД-831/14 від 27.08.2014р.; платіжним дорученням № 6 від 27.08.2014 про перерахування 40 868 000,00 грн. за облігації Донецька залізниця (серії N) згідно договору №ДД-832/14 від 27.08.2014р.

Придбання позивачем облігацій ДП «Донецька залізниця» серій G, J, N підтверджується виписками про стан рахунку АБ «УКРГАЗБАНК» в цінних паперах, копії яких наявні в матеріалах справи.

Порядок виплати відсоткового доходу за придбаними облігаціями ДП «Донецька залізниця» визначено пунктом 3.11 Проспекту емісії, відповідно до якого виплати відсоткового доходу за облігаціями здійснюються в національній валюті України (гривні) Емітентом шляхом перерахування належної суми на рахунок ПАТ «НДУ», відкритий в ПАТ «Розрахунковий центр», після чого належні кошти перераховуються на рахунки депозитарних установ, для подальшого перерахування на рахунки власників облігацій, на підставі реєстру власників цінних паперів, складеного депозитарієм на кінець операційного дня, що передує даті початку виплати відсоткового доходу по облігаціях, та наданого на дату початку виплати відсоткового доходу.

Крім вищезазначеного відсоткового доходу, облігації забезпечують виплату додаткового доходу HEDGE - частину відсоткового доходу, яка виплачується у разі її додатного значення у день виплати Емітентом відсоткового доходу за четвертий, восьмий та дванадцятий відсотковий період відповідно

Відповідно до п. 3.12 Проспекту емісії, погашення облігацій F,G, Н, І,J , К, L М, N, О, Р, Q здійснюється в національній валюті Україні (гривні) Емітентом шляхом перерахування належної суми на рахунок ПАТ «НДУ», відкритий в ПАТ «НДУ», відкритий в ПАТ «Розрахунковий центр», після чого належні кошти перераховуються на рахунки депозитарних установ, для подальшого перерахування на рахунки власників облігацій, на підставі реєстру власників цінних паперів, складеного депозитарієм на кінець операційного дня, що передує даті початку погашення облігацій, та наданого ПАТ «НДУ» на дату початку погашення облігацій, та наданого ПАТ «НДУ» на дату початку погашення облігацій.

Відповідно до проспекту емісії облігацій, визначені наступні строки погашення облігацій, якими володів позивач:

серіяДата початку погашення Дата закінченняG23.12.201625.12.2016J23.12.201625.12.2016N09.01.201711.01.2017При погашенні облігацій Емітент виплачує номінальну вартість облігацій та одночасно виплачує відсотковий дохід за останній відсотковий період. Погашення облігацій здійснюється в національній валюті України - гривні. Емітент зобов`язується вчинити всі необхідні дії для зарахування облігацій на власний рахунок.

Згідно зі статтею 156 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання можуть придбавати акції інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи позивач є власником іменних відсоткових облігацій серії «G» у кількості 39 925 шт. загальною номінальною вартістю 39 925 000,00 грн., серії «J» у кількості 89 925 шт. загальною номінальною вартістю 89 925 000,00 грн., серії «N» у кількості 39 925 шт. загальною номінальною вартістю 39 925 000,00 грн. емітентом яких є ДП «Донецька залізниця».

Разом з тим, як вказує позивач, емітентом ДП «Донецька залізниця не виконано передбачене Проспектом емісії зобов`язання щодо виплати АБ «УКРГАЗБАНК» відсоткового доходу за облігаціями за 8-12 відсоткові періоди, виплати додаткового доходу HEDGE - частини відсоткового доходу, яка виплачується у разі її додатного значення у день виплати Емітентом відсоткового доходу за 5-12 відсоткові періоди відповідно, а також не здійснено виплату номінальної вартості облігацій.

Відповідно до абзацу другого підпункту 17. пункту 5. Розділу V. Положення про провадження депозитарної діяльності затверджене рішенням НКЦПФР №735 від 23.04.2013 (надалі - Положення), емітент надає Центральному депозитарію розпорядження про проведення погашення та відповідні документи, на підставі яких здійснюється погашення. Розпорядження має містити реквізити випуску, що погашається, дату початку погашення, термін та спосіб виконання зобов`язань емітента за борговими цінними паперами, що погашаються. Датою обліку вважається дата, що передує даті початку погашення.

Також абзацом шостим підпункту 17. пункту 5. Розділу V Положення визначено, що списання прав на цінні папери, що підлягають погашенню, з рахунків власників є безумовною операцією з управління рахунком у цінних паперах, що здійснюється депозитарною установою на підставі відповідного розпорядження (повідомлення) Центрального депозитарію, якщо інше не встановлено умовами випуску відповідних цінних паперів.

На думку позивача станом на поточну дату заборгованість за облігаціями серій G, J, N складає:

-прострочена заборгованість за номінальною вартістю цінних паперів станом на 01.07.2023 року - 169 775 000,00 грн;

- прострочена заборгованість по сплаті відсоткового (купонного) доходу за цінними паперами станом на 01.07.2023 року - 38 097 510,00 грн;

- заборгованість по сплаті додаткового доходу HEDGE за цінними паперами станом на 01.07.2023 року - 11 487 680,50 грн;

Загальна заборгованість станом на 01.07.2023 року - 219 360 190,50 грн.

У зв`язку з вищевикладеним,позивач вказує, облігації не могли бути пред`явлені АБ «УКРГАЗБАНК» до погашення до Центрального депозитарію через те, що ДП «Донецька залізниця» не було здійснено дій передбачених Положенням (не було надано Центральному депозитарію розпорядження про проведення погашення).

В той же час, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» № 4442-УІ від 23.02.2012, який визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб`єктів господарювання.

На виконання зазначеного Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було утворено АТ «Укрзалізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Згідно із додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 у переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» зазначено Державне підприємство «Донецька залізниця».

Пунктом 1 наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30.11.2015 № 512-Ц/од «Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту» визначено, що датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) і підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 є 30.11.2015.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Донецька залізниця».

У п. 1.2. статуту АТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 «Питання акціонерного товариства "Українська залізниця" вказано, що Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою позасудового врегулювання питання погашення заборгованості за облігаціями до AT «Укрзалізниця направлено» претензію вих. № 14131/3886/2016 з вимогою сплатити відсотковий (купонний) дохід за облігаціями серії G та J за 8 та 9 відсотковий період та додатковий дохід HEDGE за 5-8 відсотковий період.

Також, до AT «Українська залізниця» направлено претензію вих. №14131/4392/2016 від 25.04.2016 з вимогою сплатити відсотковий (купонний) дохід за облігаціями серії N за 8 та 9 відсотковий період та додатковий дохід HEDGE за 9 відсотковий період.

Від AT «Укрзалізниця» отримано відповідь на претензію від 17.05.2016 за змістом якої AT «Українська залізниця» зазначило про відсутність підстав для сплати заборгованості, з огляду на те, що AT «Укрзалізниця» не стало правонаступником ДП «Донецька залізниця».

Також, до AT «Укрзалізниця» було направлено вимогу від 04.02.2022 вих. № 110/4929/2022 про сплату заборгованості за облігаціями, яка не була виконана AT «Укрзалізниця».

Крім того, як вказує позивач, відповідно до п. 5 Договору про внесення змін та доповнень №8 від 28.04.2023 до Кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 31 -К/16-VIP від 27.12.2016, укладеного між Банком та AT «Укрзалізниця», AT «Укрзалізниця» зобов`язалось протягом 30 - ти банківських днів після завершення правового режиму воєнного стану провести перемовини щодо заборгованості ДП «Донецька залізниця» по облігаціям перед АБ «УКРГАЗБАНК».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі біржових контрактів №682092, 682093, 682094 було придбано облігації, випущені згідно Проспекту емісії облігацій Державного підприємства "Донецька залізниця", проте останнім не виконане зобов`язання щодо виплати відсоткового доходу у розмірі 38 097 510, 00 грн, додаткового доходу HEDGE за цінними паперами у розмірі 11 487 680, 50 грн та номінальної вартості облігацій у розмірі 169 775 000, 00 грн, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця" відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також 41 504 150, 17 грн 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок боржника щодо виконання взятого на себе зобов`язання, а кредитора - щодо прийняти ним особисто виконання такого зобов`язання.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» вчинення емітентом цінний паперів, у тому числі через особу, уповноважену діяти від його імені, правочину, результатом якого є набуття першим власником права власності на такі цінні папери у процесі їх емісії у порядку, встановленому законодавством, та з урахуванням положень проспекту (у разі здійснення публічної пропозиції) або рішення про емісію;

проспект цінних паперів (далі - проспект) - документ, який оформлюється при здійсненні публічної пропозиції цінних паперів та містить інформацію відповідно до вимог, визначених законом;.

Частинами 1, 3 статті 8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу. Облігації підприємств підтверджують зобов`язання емітента за ними та не дають право на участь в управлінні емітентом.

Статтею 165 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом. Цінні папери оплачуються суб`єктами господарювання у гривнях. Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує обов`язок емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» відсоткові облігації - це облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю.

Згідно з п. п. 2 п. 5 розділу І Положення «Про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 за № 2998, емітент відсоткових облігацій повинен виплачувати відсотковий дохід за облігаціями в розмірі та в строк, що встановлені рішенням про розміщення таких облігацій та проспектом їх емісії.

При цьому, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідно до Проспекту емісії облігацій, граничним строком погашення облігацій (дата закінчення погашення) є:

серія G - 25.12.2016;

серія «J» - 25.12.2016;

серія «N» - 11.01.2017.

Тобто, з 26.12.2016 та 12.01.2017 відповідно, зобов`язання вважається простроченим. Початок перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням зобов`язань у договірних правовідносинах з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку. Цивільне право кредитора є порушеним з моменту невиконання зобов`язання, а отже у позивача виникло право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, але в межах строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тим и суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, граничним строком погашення облігацій серії «G» та «J» є 25.12.2016, серії «N» є 11.01.2017, отже, відповідно до статей 256, 257 ЦК України, позов щодо погашення заборгованості за облігаціям и серії «G» та «J» мав бути пред`явленим не пізніше 26.12 .2019, а за облігаціям и серії «N» не пізніше 13.01.2020.

Частиною 1 ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У поданих запереченнях на заяву про застосування наслідків сплину строків позовної давності, позивач вказує про наявність підстав для переривання перебігу позовної давності в межах строку позовної давності, але клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності не подав.

Як про це вказує позивач та що у свою чергу встановлено судом, відповідно до п.5 договору, про внесення змін та доповнень №8 від 28.04.2023 до кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії№ 31-К/16-VIP від 27.12.2016, відповідач зобов`язався протягом 30 - ти банківських днів після завершення правового режиму воєнного стану провести перемовини щодо заборгованості.

Згідно п. 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10. У дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред`явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Таким чином, суд розцінює, підписання сторонами договору, про внесення змін та доповнень №8 від 28.04.2023 про проведення перемовин щодо заборгованості не як дії, які свідчить про визнання відповідачем свого боргу або іншого обов`язку, поза межами строку позовної давності.

Крім того, позивачем заявлено визнати поважними причини пропуску позовної давності, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, в якій сформовано висновки щодо правонаступництва АТ «Укрзалізниця».

Проспектом емісії облігацій ДП «Донецька залізниця», зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку передбачено, що облігації забезпечуються солідарною порукою в розмірі 580 000 000,00 грн відповідно до Договору поруки (далі - Договір поруки) від 27.08.2013 N Д/НФ-131538/НЮ на користь третіх осіб - власників облігацій емітента.

Поручителями за вказаним договором є: Державне підприємство «Придніпровська залізниця», Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця», Державне підприємство «Одеська залізниця», Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця». Державне підприємство «Південна залізниця».

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки поручителі зобов`язуються перед власниками облігацій у повному обсязі солідарно відповідати за порушення емітентом зобов`язань, передбачених проспектом емісії, а саме: виплати номінальної вартості облігацій при їх погашенні та/або викупі у порядку та строки, визначені в проспекті емісії облігацій.

У разі порушення емітентом зобов`язань за облігаціями, емітент і поручителі відповідають перед власниками облігацій як солідарні боржники, що означає право власників облігацій вимагати виконання зобов`язань за облігаціями в повному обсязі як від емітента і поручителів разом, так і від кожного з них окремо.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки поручителі зобов`язані:

- протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати отримання письмової вимоги власника облігацій виконати відповідне зобов`язання емітента шляхом сплати власникові облігацій відповідних грошових сум;

- у разі порушення емітентом забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед власниками облігацій як солідарні боржники наявними майновими правами на отримання грошових коштів за доходними договорами та грошовими коштами поручителів. Поручителі не відповідають за відшкодування емітентом збитків та за сплату процентів, неустойки (штрафу, пені).

Статті 553 та 554 Цивільного кодексу України передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суди неодноразово зазначали, зокрема у постановах Вищого господарського суду України від 11.04.2017 у справі N 908/424/16, від 17.01.2017 у справі N 904/3013/16, від 26.04.2017 у справі N 910/6097/16, від 27.12.2016 у справі N 916/1539/16, від 18.11.2016 у справі N 913/304/14, що у зв`язку з припиненням державних підприємств залізничного транспорту, в тому числі і Державного підприємства «Придніпровська залізниця», Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства «Одеська залізниця», Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» та Державного підприємства «Південна залізниця» всі права та обов`язки з моменту реєстрації правонаступника публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перейшли до останнього.

Таким чином, позивач не був позбавлений права звернутися до відповідача з позовом про стягнення заборгованості ДП «Донецька залізниця», як до правонаступника поручителів, в межах строку позовної давності.

Доводи позивача, що до прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 існувала правова невизначеність щодо правонаступництва в частині прав та обов`язків ДП «Донецька залізниця», оскільки суди визначали, що ДП «Донецька залізниця» перебуває в стані припинення, але не припинена, а отже може бути стороною у справі, свідчить про обізнаність позивача в можливості звернення до суду із позовною заявою до самого боржника, а не до його правонаступника.

Крім того, у постанові від 16.06.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі №910/5953/17 не визначала нового правонаступника, а лише підтвердила правильність застосування норм, що регулюють спірні правовідносини.

Відтак, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення відсоткового доходу у розмірі 38 097 510, 00 грн, додаткового доходу HEDGE за цінними паперами у розмірі 11 487 680, 50 грн та номінальної вартості облігацій у розмірі 169 775 000, 00 грн., проте, погоджується з доводами відповідача, та застосовує строк позовної давності.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 41 504 150,17 грн за період з 12.03.2017 по 01.06.2019, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, суд приймає до уваги контррозрахунок відповідача до вимог про стягнення 3% річних.

Так, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 дійшов висновку, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 04.09.2023, то правильним розрахунком матеріальних втрат буде таке нарахування за період з 05.09.2020 по 01.06.2023 (кінцева дата нарахування зазначена позивачем) по облігаціях серії «G» на загальну суму 4 256 185,59 грн, за період з 05.09.2020 по 01.06.2023 (кінцева дата нарахування зазначена позивачем) по облігаціях серії «J» на загальну суму 9 586 411,75 грн, за період з 05.09.2020 по 01.06.2023 (кінцева дата нарахування зазначена позивачем) по облігаціях серії «N» на загальну суму 4 181 194,53 грн.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 18 023 791,87 грн., тобто, у менших сумах, ніж заявлено позивачем.

За таких обставин, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код 23697280) 18 023 791 (вісімнадцять мільйонів двадцять три тисячі сімсот дев`яносто одну) грн 90 коп. 3% річних та 64 937 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 23.01.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА