Рішення

від 25.01.2024 по справі 910/13631/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2024Справа № 910/13631/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/13631/23

За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49101, м. Дніпро, вул. Кониського, 5)

До Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2)

про розірвання договору та стягнення грошових коштів у розмірі 782 359, 20 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» (відповідач) про розірвання Договору про надання правової допомоги №38А491-2294-22 від 31.05.2022 та стягнення грошових коштів (попередньої оплати) у розмірі 782359, 20 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

07.09.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.

13.09.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло три заяви на виконання вимог ухвали від 07.09.2023. 15.09.2023 вище зазначені заяви надійшли до суду за допомогою засобів поштового зв`язку.

Встановивши усунення позивачем недоліків позовної заяви, 31.10.2023 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/13631/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.11.2023 через систему «Електронний суд» та через відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

16.11.2023 суд ухвалою відмовив у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

04.12.2023 до суду через систему «Електронний суд» та через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.12.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12.01.2023 до суду від позивача (вже поза межами встановленого процесуального строку розгляду справи) надійшли додаткові пояснення у справі.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

31.05.2022 між Адвокатським об`єднанням «Правовий альянс» (виконавець, відповідач) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (замовник, позивач) укладено Договір №38А491-2294-22 надання правової допомоги (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.

Згідно п. 3.1. Договору - вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20 % складається з:

3.1.1. щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 812349, 00 грн;

3.1.2. плати, що розраховується як 12 % від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних санкцій та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня);

3.1.3. плати, що розраховується як 10 % від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок позовної роботи виконавця, коштів за не обліковані об`єми (обсяг природного газу);

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що компенсація витрат виконавця, що пов`язані із службовим відрядженням працівників виконавця під час представництво інтересів замовника, здійснюється замовником на підставі Акту приймання-передачі.

Згідно пункту 3.3. Договору - строк розрахунків за договором:

3.3.1. щомісячна оплата за отримання правової допомоги (п. 3.1.1. Договору) перераховується замовником на рахунок виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця, в якому будуть надаватись послуги;

3.3.2. плата, передбачена, пунктом 3.1.2. та пунктом 3.1.3. цього Договору перераховується замовником виконавцю щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за кварталом, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів штрафних та/або фінансових санкцій, чи коштів вартості не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

3.3.3. компенсація витрат виконавця, передбачена пунктом 3.2. Договору, сплачується замовником протягом 5 робочих днів після одержання Акта приймання-передачі за звітний місяць.

Згідно пункту 3.4. Договору - виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику у електронному вигляді Акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує Акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання Акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний Акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому Акті приймання-передачі.

Згідно п. 3.5. Договору - сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.

Згідно пункту 5.1. Договору - цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення.

На виконання вимог підпункту 3.1.1. та 3.3.1. Договору, 22.12.2022 позивач здійснив попередню оплату за надання юридичних послуг у січні 2023 у розмірі місячного платежу - 812 349, 00 грн, що підтверджується банківською випискою.

Відповідачем було надано Акт надання послуг №АОЯ82000380 від 31.12.2022 про надання юридичних послуг згідно підпунктів 3.1.2. та 3.1.3. Договору на загальну суму 29 989, 80 грн. Проте, позивач стверджує, що зі сторони відповідача умови Договору щодо надання послуг у січні 2023 в повному обсязі не виконані.

Листом від 17.01.2023 №21/17 позивач повідомив відповідача про одностороннє розірвання договору (припинення договору) з 17.01.2023 з посиланням на статтю 1048 ЦК України, за якою договір доручення припиняється у разі відмови довірителя від договору.

У відповідь, 31.01.2023 відповідач надіслав позивачеві лист №02/01-23, в якому зазначив, що оскільки позивач не надав жодних документів та обґрунтувань щодо одностороннього розірвання договору, то договір є чинним.

Вже 14.02.2023 відповідач надіслав позивачеві Акт надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 на суму 812349, 00 грн, від підписання якого позивач відмовився, оскільки фактично юридичні послуги на вказану суму у січні 2023 надані не були, про що позивач склав та надіслав відповідачеві відмову від 16.02.2023 №50/17/1-02 з вимогою повернути безпідставно отримані грошові кошти, що були авансовані 22.12.2022 у розмірі 782359, 00 грн. за фактично не надані послуги.

Окрім цього, 15.02.2023 позивач надіслав відповідачеві повідомлення про наявність конфлікту інтересів, з посиланням на те, що на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к та розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022, АРМА передало в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» корпоративні права АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» та у січні 2023 були внесені зміни до ЄДРПОУ, відповідно до яких було змінено голову правління позивача, що уклав Договір №38А491-2294-22 від 31.05.2022.

На даний момент (лютий 2023 року), існує конфлікт між бенефіціарним власниками, власниками корпоративних прав та юридичною особою - АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», проте позивачу стало відомо, що 27.01.2023, не зважаючи на наявний конфлікт інтересів, відповідачем було видано ордер адвокатові в рамках надання правової допомоги Компанії «Тантер Холдінгс Лімітед» (бенефіціарний власник позивача) на підставі Договору про надання правової допомоги №12/3 від 28.07.2022 у справі за позовом Компанії «Тантер Холдінгс Лімітед» до позивача (АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»).

Отже, позивач зазначив, що оскільки, відповідачем було прийнято доручення від бенефіціарних власників корпоративних прав АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» та прийнято доручення безпосередньо від позивача, то відповідач діє в умовах конфлікту інтересів. У зв`язку з вище зазначеним, та враховуючи статтю 9 Правил адвокатської етики, позивач просив розірвати договір №38А491-2294-22 від 31.05.2022, про що підписати додаткову угоду, примірник якої долучено до надісланого повідомлення.

Відповідач, в свою чергу, надіслав позивачеві заперечення від 28.02.2023 №05/02-23 на відмову від підписанні акту №АОЯ83000019 від 31.01.2023.У запереченні зазначено, що на електронну пошту позивачеві надсилались протягом січня та лютого 2023 звіти працівників відповідача про надані послуги у січні 2023 року, жодних заперечень щодо обсягу надання яких позивач не надсилав, що свідчить про прийняття послуг та про відсутність правових підстав для повернення попередньої оплати. Крім того, відповідач запропонував підписати додаткову угоду про розірвання Договору з 01.02.2023 та повідомив, що на його переконання, відповідач діє за відсутності конфлікту інтересів, оскільки, позивач надав згоду на надання відповідачем правової допомоги, в тому числі, і Компанії «Тантер Холдінгс Лімітед».

У відповідь на вказані заперечення, позивач надіслав лист від 30.03.2023 №1328/17 з повторною вимогою повернути грошові кошти, що були авансовані 22.12.2022 у розмірі 782 359, 00 грн за фактично ненадані послуги у січні 2023 року та повторно виклав обставин щодо дій відповідача в умовах конфлікту інтересів при одночасному наданні правової допомоги позивачеві та його опоненту, який є одним з кінцевих бенефіціарних власників позивача, Компанії «Тантер Холдінгс Лімітед».

Оскільки станом на момент звернення з позовною заявою до господарського суду спір між сторонами в досудовому порядку не був вирішений, позивач звернувся до суду з метою стягнення з відповідача попередньої оплати за фактично не надані юридичні послуги у січні 2023, що становить 782 359, 20 грн (812 349, 00 грн - 29 989, 80 грн), а також керуючись статтею 188 ГК України з метою розірвання договору на підставі статті 651 та 907 ЦК України, статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.

2. Предмет позову.

Предметом позову є вимоги позивача до відповідача про розірвання Договору про надання правової допомоги №38А491-2294-22 від 31.05.2022 та про стягнення попередньої оплати у розмірі 782 359, 20 грн за фактично не надані юридичні послуги в січні 2023 року.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) позивач здійснив попередню оплату за надання юридичних послуг у січні 2023 у розмірі місячного платежу, визначеного підпунктом 3.1.1. Договору - 812 349, 00 грн, що підтверджується банківською випискою. Проте, відповідач не надавав у січні 2023 року позивачеві послуги з правової допомоги на суму в казаному об`ємі та на всю проавансовано попередньо суму ;

(2) відповідач лише 14.02.2023 (а не до 05.02.2023, як те визначено умовами п. 3.4. договору) надіслав Акт надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 на суму 812 349, 00 грн, який позивач не підписав, про що було надано мотивовану відмову за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» та засобами поштового зв`язку. Крім того, позивач до 05.02.2023, як те визначено умовами п. 3.4. договору не отримував звітів працівників відповідача про надані послуги;

(3) В Акті надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 міститься посилання на договір №200220-3 від 20.02.2020 (інший договір), що припинив свою дію у травні 2022 року, про що між сторонами укладено додаткову угоду, а не на спірний Договір №38А491-2294-22 від 31.05.2022;

(4) Оскільки, між сторонами було погоджено лише Акт надання послуг №АОЯ82000380 від 31.12.2022 на суму 29 989, 80 грн, відповідач повинен повернути позивачеві попередню оплату у сумі 782 359, 20 грн за фактично не надані послуги правової допомоги;

(5) жодним нормативним документом, не передбачено примусове надання особі (клієнту) правової допомоги, а тому договір про надання правової допомоги має бути консенсуальним і каузальним та має містити умову про право клієнта розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку. Проте, умови спірного Договору містять лише можливість його одностороннього розірвання за ініціативою виконавця, у зв`язку з чим, позивач керується приписами статей 651 ЦК України (розірвання договору за рішенням суду у разі істотного порушення договору) статті 907 ЦК України (право замовника на одностороннє розірвання договору) та статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (договір може бути достроково припинений на вимогу однієї із сторін).

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

(1) відповідачем надавалась правова допомога позивачеві впродовж січня 2023, про що на електронну пошту працівника позивача та на електронну адресу самого позивача надсилались звіти про надані послуги. Жодних заперечень щодо обсягу та якості отриманих послуг від позивача не надходило, що свідчить про прийняття послуг та підтвердження належного виконання відповідачем договору;

(2) відповідач помилково в Акті надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 вказав номер договору, який був припинений між сторонами 31.05.2022;

(3) позивач надіслав відповідачеві відмову від підписання Акту надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», натомість, пункт 3.5. Договору передбачає лише обмін Актами приймання-передачі через таке програмне забезпечення. Згідно п. 5.9. Договору сторони передбачили будь-яке листування з інших питань у письмовій формі за допомогою кур`єра, пошти, або передано під розписку. Таким чином, жодних належним чином оформлених відмов від підписання Акту надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 відповідач не отримував, а отже, такий Акт в силу п. 3.4. Договору вважається підписаним позивачем;

(4) позивач чинив перешкоди відповідачеві в частині можливості якісно та в повній мірі надавати послуги правової допомоги згідно Договору, а отже згідно ч. 2 ст. 903 ЦК України зобов`язаний здійснити оплату передбачених Договором послуг в повному обсязі, а правові підстав для повернення попередньої оплати відсутні;

(5) зміна голови правління (керівника) позивача не звільняє останнього від виконання умов договору, а тим більше, не є умовою для припинення договору в односторонньому порядку. Поряд з цим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт істотного порушення відповідачем умов договору, також є необґрунтованими твердження позивача про наявність конфлікту інтересів. Відповідач пропонував позивачеві укласти Додаткову угоду до Договору про дострокове припинення договору за згодою сторін з 01.02.2023, від підписання якої позивач відмовився.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю або відсутністю факту надання відповідачем послуг правової допомоги позивачеві у січні 2023 року, а відтак і наявності правових підстав для повернення попередньої оплати, та розірвання договору в судовому порядку внаслідок істотного порушення відповідачем умов договору.

З огляду на предмет та підстави позову, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

1)чи законним та можливим є одностороннє розірвання договору про надання правової допомоги за ініціативою клієнта?

2) чи є розірваним та з якого моменту Договір №38А491-2294-22, укладений між сторонами, у даній справі та якщо договір не розірваний, чи можливо його розірвання судом на вимогу позивача (замовника, клієнта)?

3) чи допустив відповідач як виконавець істотне порушення умов договору, що тягне за собою розірвання договору?

4) чи є підтвердженим факт надання відповідачем позивачеві послуг (правової допомоги) у січні 2023 року?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідаючи на питання 1-3, поставлені вище, суд посилається та керується такими правовми нормами.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини першої статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг з правової допомоги, правовідносини за яким врегульовані Главою 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

(1) Щодо вимог про розірвання Договору №38А491-2294-22 від 31.05.2022.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 8 Правил Адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 (далі - Правила адвокатської етики), передбачено, що адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Відповідно до пункту 32 Правил адвокатської етики, адвокат має право в будь-який час достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що жодним нормативним документом, враховуючи контекст даних спірних правовідносин, не передбачено можливості надання особі (клієнту) примусової правової допомоги, або допомоги без згоди такої особи, а тому договір про надання правової допомоги має бути консенсуальним і каузальним та має містити умову про право клієнта в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку.

Слід зазначити, що Договір містить умови одностороннього припинення Договору тільки виконавцем (Адвокатським об`єднанням), що не відповідає нормам як ЦК України (стаття 901) та нормам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (стаття 29).

Разом з тим, позивач звернувся з позовом про розірвання Договору, посилаючись, зокрема, на те, що наявний конфлікт інтересів та відповідач допустив істотне порушення умов Договору.

Згідно пункту 5.1. Договору - цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення.

Тобто, на момент розгляду справи судом, за твердженням та переконанням позивача спірний Договір є чинним, а сторони в досудовому порядку не досягли згоди щодо його розірвання, у зв`язку з чим, позивач в порядку статті 188 ГК України передав спір на вирішення суду.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка судом умов договору №38А491-2294-22 від 31.05.2022, який обмежив право позивача, яке встановлене законом на одностороннє розірвання договору, дозволяє дійти висновку, що судом не має застосовуватися така умова договору щодо неможливості одностороннього розірвання договору позивачем як замовником, клієнтом договору про надання правової допомоги.

Суд приходить до висновку, що позивач мав та має право на одностороннє розірвання договору №38А491-2294-22 від 31.05.2022 без зазначення причин такого розірвання, за умови волевиявлення позивача на таке розірвання, яке надано йому законом та не може бути обмежено умовами договору.

При оцінці поданих до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що позивач в особі свого керівника - Голови правління Богдана Поп`юка надіслав відповідачеві лист № 21/17 від 17.01.2023 року, який отриманий відповідачем, що слідує з відповіді Адвокатського об`єднання в листі № 02/01-23, в якій Адвокатське об`єднання, відмовилась підписувати договір про розірвання договору, посилаючись на заборону розірвання Договору про надання правової допомоги №38А491-2294-22 від 31.05.2022 в односторонньому порядку позивачем.

Суд оцінює, що така відмова відповідача від розірвання договору про надання правової допомоги, та повідомлення про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку суперечить вимогам закону, а саме статті 29 Закону України "Про адвокатуру" та статті 907 ЦК України.

Отже, оскільки з матеріалів справи не можливо встановити точну дату отримання відповідачем вимоги позивача про розірвання договору №38А491-2294-22 від 31.05.2022 , то суд керуючись частиною 2 статті 598 ЦК України та ч. 3 статті 651 Ц К України, суд приходить до висновку, що договір є розірваним на момент наданні відповідачем відповіді про відмову від розірвання договору, а саме станом на 30.01.2023 року.

За висновками суду, право на одностороннє розірвання договору про надання правової допомоги надано законом обом сторонам договору, в тому числі і клієнту (замовнику) та не можу бути обмежене умовами договору про надання правової допомоги, що є незаконним.

Позивач скористався своїм правом, встановленим законом на одностороннє розірвання договору (відмову від нього), надіславши лист від 17.01.2023 року на адресу відповідача, який безпідставно та незаконно п відмовився підписувати угоду про розірвання договору, вводячи позивача в оману щодо його можливості розірвати договір вчиненням односторонньої відмови.

На переконання суду, Договір про надання правової допомоги №38А491-2294-22 від 31.05.2022, укладений між сторонами спору, є розірваним з моменту отримання односторонньої відмови позивача від такого договору, про що відповідачеві було повідомлено, а отже договір є припиненим шляхом його розірвання в односторонньому порядку позивачем вчиненням відмови від договору, з 30 січня 2023 року (доказів отримання листа позивача про відмову від договору відповідачем раніше матеріали справи не містять ).

Отже, вимога позивача про розірвання договору судом, в зв`язку з істотним порушенням умов договору відповідачем судом залишається без задоволення, оскільки договір №38А491-2294-22 від 31.05.2022 є вже припиненим з підстав, встановлених законом, а саме за односторонньою відмовою позивача від договору (розірвання договору за ініціативою позивача) з 30.01.2023 року.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, твердження позивача щодо дії відповідача всупереч Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики судом в умовах конфлікту інтересів протягом зазначеного позивачем періоду, не оцінюються судом як такі, що не мають значення для вирішення спору по суті та такі твердження не входять до предмету доказування у даній справі, оскільки не впливають на висновки суду щодо позовних вимог, які оцінюються судом з інших самостійних підстав, зазначених позивачем.

(2) Щодо вимоги про повернення попередньої оплати.

Як зазначалось судом вище, порядок розрахунків між сторонами визначений пунктом 3.1. Договору, у відповідності до якого:

3.3.1. щомісячна оплата за отримання правової допомоги (п. 3.1.1. Договору) перераховується замовником на рахунок виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця в якому будуть надаватись послуги;

3.3.2. плата, передбачена, пунктом 3.1.2. та пунктом 3.1.3. цього Договору перераховується замовником виконавцю щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за кварталом, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів штрафних та/або фінансових санкцій, чи коштів вартості не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

3.3.3. компенсація витрат виконавця, передбачена пунктом 3.2. Договору, сплачується замовником протягом 5 робочих днів після одержання Акта приймання-передачі за звітний місяць.

Матеріалами справи встановлено та самими сторонами підтверджено, що 22.12.2022 позивач в порядку підпункту 3.3.1. Договору здійснив попередню оплату за правову допомогу за січень 2023 року у розмірі 812 349, 00 грн.

При цьому, відповідач стверджує, що правова допомогу у січні 2023 була надана та прийнята позивачем без жодних заперечень з боку позивача, з чим суд погодитись не може.

Згідно пункту 3.4. Договору - виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику у електронному вигляді Акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує Акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання Акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний Акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому Акті приймання-передачі.

Згідно п. 3.5. Договору - сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», при цьому, документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.

14.02.2023 відповідачем за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» надіслано позивачеві Акт надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 за надані юридичні послуги за січень 2023 року у розмірі 812 349, 00 грн.

Суд враховує твердження позивача про те, що Акт надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 був надісланий з пропущенням строку визначеного пунктом 3.4. Договору (а саме 14.02.2023, а не до 05.02.2023), втім, з огляду на підстави позову, спірним питанням в даному випадку є саме підтвердження реальності господарської операції з надання послуг (правової допомоги) у січні 2023. При цьому, посилання в Акті надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 на Договір №200220-3 від 20.02.2020, що припинив свою дію за взаємною згодою сторін згідно додаткової угоди №ДУ-1/200220-3 від 31.05.2022, може бути технічною помилкою, що втім не свідчить про відсутність реальності господарської операції за Договором №38А491-2294-22 від 31.05.2022.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, за загальним правилом, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (наприклад, акти надання послуг тощо).

В свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Отже, сторони не позбавлені можливості доводити реальність господарської операції іншими документами, у випадку, якщо погоджені первинні документи відсутні.

Відповідач стверджує, що факт надання правової допомоги підтверджується тим, що відповідач надсилав позивачеві звіти про надані послуги на електронні адреси - Nataliya.Stasenko@dpgorgas.com.ua - 03.02.2023 та 23.02.2023 на нову електронну адресу позивача - office@dpg.naftogaz.com.

Проте, як вбачається, з п. 3.4. та п. 3.5. Договору звіти про надані послуги надсилаються в електронному вигляді та мають бути скріплені електронним цифровим підписом кожної із сторін.

Більше того, згідно статті 2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Згідно статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Наявність електронного цифрового підпису на електронному документів є обов`язковим реквізитом електронного документа згідно вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Оскільки, звіт про надані послуги згідно п. 3.4. Договору є електронним документом, то при його складенні та надісланні позивачеві відповідач повинен був дотримуватись умов Договору, а також приписів Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

В підтвердження надіслання позивачеві звіту про надані послуги в електронному вигляді відповідач надав суду відповідні скріншоти з власної електронної скриньки. Проте, з долучених скріншотів, суд позбавлений можливості пересвідчитись в підписанні документів, що були складені у електронному вигляді - ЕЦП уповноваженої особи відповідача, а отже суд не може вважати, що відповідачем було дотримано вимоги чинного законодавства та умов Договору при складенні та надісланні позивачеві звіту про надані послуги в електронному вигляді.

Відтак, суд враховує твердження позивача про те, що ним не було отримано в належний спосіб звітів відповідача про надані послуги (правову допомогу) за січень 2023 року та суд відхиляє твердження відповідача про доведеність факту надання послуг з правової допомоги надісланими звітами.

В будь-якому разі, суд також додатково зазначає, що у звіті про надані послуги за січень 2023 року відповідачем наведено 96 позицій, 76 з яких - це формування правових позицій, аналіз постанов, вироблення стратегій, щодо яких відповідач не може підтвердити реальність господарської операції, а саме її фактичне виконання.

До прикладу, відповідач зазначає, що 02.01.2023 його працівником було надано послугу - «формування правової позиції у справі №904/5361/19 за позовом АТ «Уктрансгаз» до АТ «Дніпрогаз»…з метою підготовки апеляційної скарги», окремою позицією зазначена послуга - «опрацювання та аналіз рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у справі №904/5361/19..», що вцілому є взаємопов`язаними послугами та зрештою з відкритих даних ЄДРСР вбачається, що апеляційна скарга АТ «Дніпрогаз» у справі №904/5361/19 так і не була подана. Відповідач, в свою чергу, не надає суду складену ним апеляційну скаргу у справі №904/5361/19, що так і не була подана, проте її фактична наявність у відповідача підтверджувала б реальність виконаної послуги (господарської операції) зі складення апеляційної скарги.

Так само, відповідач зазначає, що 03.01.2023 ним була надана послуга - «підготовка відзиву до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська на позовну заяву ОСОБА_1 по справі №199/7472/22 про захист прав споживача», проте з відкритих даних ЄДРСР не можливо встановити чи фактично був складений відзив, оскільки про його подання в тексті судового рішення суду першої інстанції по справі №199/7472/22 не згадується. Аналогічна ситуація щодо нібито наданої 06.01.2023 послуги - «підготовка заперечення до Жовтневого районного суду на відповідь на відзив ОСОБА_2 по справі №932/3950/22 за ї позовом до АТ «Дніпрогаз».

Суд резюмує, що 20 позицій зі звіту про надані послуги це підготовка відповідей, заяв, участь в судових засіданнях щодо яких відповідач не надав жодних підтверджуючих документів про їх фактичне надання (протоколів судових засідань з відображенням участі в таких працівників відповідача, складених документів та доказів їх надіслання (у випадку надіслання).

Відтак, отримавши Акт про надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023, позивач обґрунтовано відмовився від його підписання про що складено та направлено за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», а також засобами поштового зв`язку адресату Костенко О. (голова АО «Правовий альянс») відмову від 16.02.2023 №50/17/1-02.

На переконання суду, є також безпідставними заперечення відповідача щодо того, що відмову від підписання Акту про надання послуг №АОЯ83000019 від 31.01.2023 позивач надіслав у непередбачений договором спосіб через програму «M.E.Doc», оскільки, з листування сторін, що наявне в матеріалах справи вбачається, що відповідач відреагував на таку відмову, про що надіслав заперечення від 28.02.2023 №05/02-23. Тобто, сам відповідач спершу не заперечував щодо правомірності листування між сторонами з приводу підписання спірного акту за допомогою програми «M.E.Doc», втім, всупереч своїй попередній поведінці вже під час судового розгляду просить суд врахувати, що позивач у неналежний спосіб відмовився від підписання акту, а отже акт є погоджений, а послуги є фактично наданими, що не береться судом до уваги.

З огляду на все вище встановлене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачем послуг правничої допомоги, що визначені у звіті про надані послуги за січень 2023 року, а сам по собі звіт працівників відповідача про надані послуги у січні 2023 року, що був надісланий позивачеві без ЕЦП не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та умовам Договору, а отже не може бути використаний як належний та допустимий доказ підтвердження факту надання відповідних послуг.

Суд також враховує твердження позивача про те, що на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі N 757/11783/22-к та розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022, АРМА передало в управління AT "ДАТ Чорноморнафтогаз" активи, а саме майно (корпоративні права), на яке було накладено арешт відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі N 757/11188/22-к.

AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (далі - Управитель активами), діючи як управитель активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, замінив членів наглядової ради - представників акціонерів Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tanter Holdings Limited), Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Limited), Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Limited).

Відтак, протоколом наглядової ради від 11.01.2023 змінено членів правління Товариства, в тому числі голову правління, що стало підставою для внесення 12.01.2023 даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: Поп`юк Богдан Степанович - керівник, що підтверджується відповідною випискою з реєстру, яка долучена до матеріалів справи.

З огляду на вище зазначене, 17.01.2023 позивач надіслав відповідачу листа №21/7 щодо припинення договору, в якому повідомив відповідача про призначення нового голови правління та про відмову довірителя від договору в порядку статті 1048 ЦК України.

Листом від 30.01.2023 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для одностороннього розірвання договору №38А491-2294-22 від 31.05.2022.

Проте, всупереч виявленому бажанню позивача про припинення договірних зобов`язань, про яке відповідач був достеменно обізнаний, зі звітів вбачається, що відповідач нібито продовжував надавати допомогу аж по 31.01.2023, що суперечить волевиявленню позивача та меті укладеного договору.

Суд констатує, що між сторонами було погоджено Акт надання послуг №АО82000380 від 31.12.2022 згідно пунктів 3.1.2. та 3.1.3. Договору на суму 29 989, 80 грн. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання відповідачем зобов`язання з надання послуг, обумовлених Договором на решту суми попередньої оплати у розмірі 782 359, 20 грн (812 349, 00 грн - 29 989, 80 грн).

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами частини 1 статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Оскільки, главою 63 ЦК України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, суд дійшов висновку про можливість застосування частини 2 статті 693 ЦК України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/1030/17.

Припис частини другої статті 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

З огляду на викладене позивач правомірно скористався своїм правом на повернення передоплати за ненадану з боку відповідача послугу, оскільки таке право у позивача, як замовника за договором, існує паралельно з правом вимагати надання оплаченої послуги, однак такі права замовника є альтернативними, тобто взаємовиключними.

У зв`язку з вище викладеним, суд за аналогією закону, керуючись ч. 2 ст. 693 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині повернення суми попередньої оплати за фактично не надані послуги правової допомоги у розмірі 782 359, 20 грн.

6. Розподіл судових витрат.

В позовній заяві позивач зазначив, що ним понесено судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2 684, 00 грн (за немайнову вимогу) та 11 735, 39 грн (за майнову вимогу).

Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог в частині майнових вимог, суд покладає судовий збір на відповідача в розмірі 11735,39 грн.

Керуючись 13, 73-77, 86, 129, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2; ідентифікаційний код: 41558229) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49101, м. Дніпро, вул. Кониського, 5; ідентифікаційний код: 20262860) 782 359 (сімсот вісімдесят дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп. - попередньої оплати, а також 14 419 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 39 коп. - судового збору.

3. В задоволенні вимог про розірвання Договору про надання правової допомоги №№38А491-2294-22 від 31.05.2022, укладеного між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» та Адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс», відмовити, встановивши, що договір є розірваним з 30.01.2023 року в силу вимог закону.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких