Рішення

від 05.12.2023 по справі 910/6102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2023Справа № 910/6102/23

За позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до ІНФОРМАЦІЯ_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Військова частина НОМЕР_1

2. Військова частина НОМЕР_2

3. ІНФОРМАЦІЯ_3

про стягнення 27.086.063,15 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, самопредставництво

від відповідача ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_3 від 22.12.2022

ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_4 від 22.12.2022

від третьої особи-1 ОСОБА_4, самопредставництво

від третьої особи-2 не з`явився

від третьої особи-3 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

19.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення 27.086.063,15 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - контракт), відповідач зобов`язався поставити позивачу продукцію, у кількості та у строки, зазначені в Специфікації товарів, що поставляються за державним контрактом що постачається в умовах воєнного сану (далі - Специфікація) у кількості ІНФОРМАЦІЯ_5 на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_6. На виконання умов контракту 13.06.2022 позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_12. Умовами контракту встановлено, що датою виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару є дата зазначена в товаросупровідній документації. Відповідно до Специфікації поставка товару мала бути здійснена не пізніше 15.06.2022. Строк дії контракту продовжено до 31.12.2023. Відповідачем поставлено продукцію частково, а саме у сумі ІНФОРМАЦІЯ_13, що підтверджується актом № 1 приймання-передачі товару за державним контрактом від ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_5. За порушення строків поставки товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленої за кожен день прострочення, поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми (п. 7.2 контракту). У зв`язку з тим, що відповідачем не поставлено товар у повному обсязі та у встановлені строки, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 27.086.063,15 грн, з яких ІНФОРМАЦІЯ_28 попередньої оплати, 4.076.952,88 грн пені за прострочення поставки товару на строк від 3 до 182 днів та 1.568.059,09 грн штрафу у розмірі 7% за прострочення поставки товарів на строк понад 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 24.04.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

08.05.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 27.086.063,15 грн, з яких ІНФОРМАЦІЯ_28 попередньої оплати, 4.085.501,26 грн пені за прострочення поставки товарів на строк від 3 до 182 днів та 1.568.059,09 грн штрафу у розмірі 7% за прострочення поставки товарів на строк понад 30 днів за державним контрактом від ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/6201/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.07.2023.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.05.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № НОМЕР_6 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 15.05.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 30.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № НОМЕР_6, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 14.06.2023 включно.

12.06.2023 (під час перебування судді у відпустці) відповідачем подано до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 03.07.2023 відповідачу продовжено строк на подання відзиву на позов до 11.07.2023 включно.

03.07.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що ним належним чином виконано умови контракту та поставлено товар у повному обсязі у кількості ІНФОРМАЦІЯ_8 у визначений контрактом строк вантажоодержувачам позивача, проте ІНФОРМАЦІЯ_7 одним з вантажоодержувачів (в/ч НОМЕР_1 ) одержаний товар поставлено на облік як матеріально-технічна допомога.

03.07.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про об`єднання справи № 910/6102/23 та справи № 910/7852/23 в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 04.07.2023 в задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження відмовлено; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/6102/23 на 30 (тридцять) днів.

04.07.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.07.2023.

04.07.2023 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 04.07.2023 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

07.07.2023 відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

10.07.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив.

10.07.2023 відповідачем до суду подано клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 13.07.2023 клопотання відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено та ухвалено розгляд справи № 910/6102/23 здійснювати у закритому судовому засіданні.

18.07.2023 відповідачем до суду подано клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 оригіналу письмового доказу - державного контракту № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4.

18.07.2023 позивачем у підготовчому засіданні повідомлено, що оригінал державного контракту № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача відсутній, оскільки вилучений слідчими Державного бюро розслідувань в підтвердження чого подано копію опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 21.04.2023.

18.07.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.07.2023 о 12:30 год.

18.07.2023 позивачем до суду подано клопотання про витребування у відповідача облікову копію ДК від ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_5 яка зберігається на діловодстві та у віданні відповідача. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що у період з лютого по серпень 2022 року сторони укладали контракти шляхом обміну електронними копіями документів, в тому числі контрактів. Таким чином, у діловодстві відповідача існує і зберігається облікова електронна копія цього контракту.

18.07.2023 відповідачем до суду подано клопотання про витребування на підставі ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України у Державного бюро розслідувань оригінал державного контракту № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом надання його для огляду в підготовчому засіданні у справі № 910/6102/23.

18.07.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 18.07.2023 витребувано у Державного бюро розслідувань шляхом надання для огляду в судовому засіданні оригіналу державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4, який міститься в матеріалах кримінального провадження № 62022000000000783 від 30.09.2022. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 облікову копію ДК від ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_5.

31.07.2023 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 18.07.2023 від Державного бюро розслідувань надійшли до суду матеріали державного контракту № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4.

08.08.2023 відповідачем подано до суду: пояснення, заперечення на відповідь на відзив та пояснення до заяви про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

08.08.2023 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 09.08.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 08.08.2023 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3; зобов`язано залучених третіх осіб ознайомитись з матеріалами справи та подати пояснення щодо позову з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України; підготовче засідання відкладено на 22.08.2023.

22.08.2023 третьою особою-1 подано до суду клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та знаття копій.

22.08.2023 третьою особою-2 подано до суду пояснення по справі згідно яких позовні вимоги підтримує повністю та заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6102/23 від 22.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/6102/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2023; зобов`язано третіх осіб ознайомитись з матеріалами справи та у строк до 19.09.2023 подати пояснення щодо позову.

24.08.2023 від третьої особи-1 до суду надійшли пояснення по справі.

24.08.2023 від третьої особи-3 до суду надійшло клопотання про зобов`язання позивача надіслати (надати) третій особі-3 копії позовної заяви та відповіді на відзив з додатками; про зобов`язання відповідача надіслати (надати) третій особі-3 копії відзиву, пояснення, заперечення на відповідь на відзив та пояснення до заяви про залучення третіх осіб, надавши ці докази суду; про встановлення третій особі-3 строку достатнього для надання пояснень до позову.

24.08.2023 від третьої особи-3 до суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 22.08.2023, у режимі відеконоференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

14.09.2023 від третьої особи-3 до суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 26.09.2023, у режимі відеконоференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

14.09.2023 від третьої особи-3 до суду надійшло клопотання про зобов`язання позивача надіслати (надати) третій особі-3 копії позовної заяви та відповіді на відзив з додатками; про зобов`язання відповідача надіслати (надати) третій особі-3 копії відзиву, пояснення, заперечення на відповідь на відзив та пояснення до заяви про залучення третіх осіб, надавши ці докази суду; про встановлення третій особі-3 строку достатнього для надання пояснень до позову.

19.09.2023 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 22.09.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №м 910/6102/23 від 21.09.2023 в задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів відмовлено.

25.09.2023 відповідачем до суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та про оголошення перерви у судовому засіданні для вирішення сторонами питання можливості позасудового врегулювання спору у вказаній справі.

26.09.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.10.2023.

12.10.2023 від третьої особи-3 до суду надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 12.10.2023 представник третьої особи-3 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника третьої особи-3.

13.10.2023 відповідачем до суду подано клопотання про встановлення додаткового часу для подання додаткових доказів, про прийняття та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, що додані до цього клопотання.

17.10.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 31.10.2023.

Позивач в судовому засіданні 31.10.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 31.10.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

31.10.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.11.2023.

13.11.2023 третьою особою-2 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника Військової частини НОМЕР_2 .

14.11.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.12.2023.

04.12.2023 третьою особою-2 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника Військової частини НОМЕР_2 .

В судовому засіданні 05.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_4 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (замовник, позивач) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (виконавець, відповідач) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № НОМЕР_5 (далі - контракт).

Судом встановлено, що подана позивачем до позовної заяви копія контракту відповідає редакції контракту, який поданий на вимогу суду Державним бюро розслідувань.

Суд відзначає, що поданий Державним бюро розслідувань контракт, що був вилучений останнім у позивача, не є оригіналом, оскільки на останньому аркуші контракту підписи та відбитки печаток обох сторін не є оригінальними, а їх кольоровою ксерокопією. При цьому сторони не заперечують наявність між ними правовідносин на підставі даного контракту.

Відповідно до п. 1.1 контракту виконавець зобов`язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товар у кількості та у строки, зазначені в Специфікації товару (далі - Специфікація), що постачається в умовах воєнного стану з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини (додаток 1), а замовник - прийняти через вантажоодержувача та оплатити такий товар. Сторони домовились, що вантажоодержувача узгодять додатково та письмово у строк не пізніше, ніж за 2 (два) дні до дати передачі товару.

Згідно з п. 1.2 контракту підставою його укладення є введення воєнного стану від 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з урахуванням Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022), постанова Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.222 та «План закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет та боєприпасів на воєнний стан для забезпечення першочергових потреб» № 3242/з від 05.03.2022 затверджений Міністром оборони України (зі змінами).

З огляду на те, що предметом контракту є товар оборонного призначення, суд з метою не розголошення інформації, що може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, оскільки доступ до судових рішень є відкритим, дійшов висновку не відображати у рішенні інформацію про найменування товару, його виробника та певні факти щодо його поставки.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за контрактом не виконав та товар у повному обсязі у визначений строк не поставив, що на думку позивача є підставою для повернення сплаченої позивачем попередньої оплати в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_28 та нарахування за порушення строків поставки товару 4.085.501,26 грн пені та 1.568.059,09 грн штрафу.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що вжив всіх необхідних заходів та належним чином виконав контракт у визначений строк поставивши товар у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 контракту він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 сторонами внесено зміни до п. 10.1 контракту та визначено строк його дії до 31.12.2023.

Відповідно до п. 2.1 контракту орієнтовна вартість товару на момент укладення контракту без урахування податку на додану вартість становить ІНФОРМАЦІЯ_9.

Згідно Специфікації (додаток 1 до контракту) товар має бути поставлений у кількості ІНФОРМАЦІЯ_5 вартістю ІНФОРМАЦІЯ_9.

17.06.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до контракту, відповідно до якої внесено зміни до п. 2.1 та визначено, що орієнтована вартість товару за контрактом без урахування податку на додану вартість становить ІНФОРМАЦІЯ_10 У зв`язку з цим Специфікацію (додаток № 1 до контракту) викладено в новій редакції.

08.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до контракту, відповідно до якої внесено зміни до п. 2.1 та визначено, що договірна вартість товарів за контрактом без урахування податку на додану вартість становить ІНФОРМАЦІЯ_6. У зв`язку з цим Специфікацію (додаток № 1 до контракту) викладено в новій редакції.

Згідно Специфікації в редакції додаткової угоди № 2 від 08.08.2022 договірна ціна становить ІНФОРМАЦІЯ_6. При цьому договірна ціна становить ІНФОРМАЦІЯ_11 за одиницю товару (п. 1 Специфікації) та ІНФОРМАЦІЯ_1 за одиницю товару (п. 2 Специфікації).

Відповідно до п. 2.3 контракту розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленого товару протягом 15 (п`ятнадцять) банківських днів після пред`явлення виконавцем рахунку на оплату товару та документів, зазначених у пункті 2.5 контракту. У разі поставки товару частинами, замовник проводить його оплату на тих самих умовах, що визначені в абзаці першому цього пункту контракту.

Згідно з п. 2.4 контракту замовник оплачує поставлений товар за договірною ціною встановленою сторонами. Рівень договірної ціни на товар встановлюється сторонами на підставі розрахунків (калькуляції), складених виконавцем за фактичними витратами, понесеними ним у процесі виконання контракту, з урахуванням витрат на доставку товару до України та логістичних витрат на розмитнення та з урахуванням курсу валют на момент купівлі виконавцем іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України для здійснення оплати виробнику (постачальнику) товару, врахування різниці курсу Національного банку України і Міжбанківського валютного ринку України та рівня прибутку - 3% вартості товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Пунктом 2.5 контракту визначено, що усі платіжні документи за контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець надсилає замовнику рахунок протягом 10 (десяти) календарних днів з дня поставки товару.

До рахунку додаються: акт приймання-передачі товару; товаросупровідна документація та/або декларація; протокол погодження договірної ціни на поставку (закупівлю) товару.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.6 контракту передбачено, що замовник може здійснювати попередню оплату в розмірі до 97% від орієнтовної вартості товару за контрактом на строк не більш, як на дев`ять місяців з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У разі проведення попередньої оплати товар поставляється не пізніше строку поставки товару, зазначеного у Специфікації товару, що поставляється.

Відповідач звернувся до позивача з листом № USE-20-2702.4 від 27.04.2022, в якому просив здійснити попередню оплату за контрактом у розмірі 97% від його вартості в сумі ІНФОРМАЦІЯ_12.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № НОМЕР_7 від 10.06.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 11.06.2022 перерахувало ІНФОРМАЦІЯ_2 попередню оплату за контрактом № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_12.

Відповідно до п. 3.1 контракту товар поставляється виконавцем замовнику та передається вантажоодержувачу в пункті перетину державного кордону (місце поставки), який сторони узгодять додатково та письмово.

Згідно з п. 3.2 контракту поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється відповідно до комплекту технічної документації, що поставляється разом з товаром, у місці поставки, з підписанням сторонами акту приймання-передачі товару, у разі необхідності підписання такого документа. Товар передається виконавцем та приймається вантажоодержувачем згідно з товаросупровідними документами, технічною документацією, копіями сертифікатів якості, сертифікатами походження.

Пунктом 3.4 договору визначено, що датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата, зазначена в товаросупровідній документації.

Відповідно до п. 4.1 договору виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного Специфікацією та надати замовнику документи згідно пункту 2.5 контракту.

Умовами Специфікації (додаток № 1 до контракту) визначено строк поставки - не пізніше 15.06.2022.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач передав, а позивач прийняв товар за контрактом на суму ІНФОРМАЦІЯ_13, що підтверджується наступними видатковими накладними:

НОМЕР_8 від 17.06.2022 на суму ІНФОРМАЦІЯ_20 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_14;

НОМЕР_9 від 08.08.2022 на суму ІНФОРМАЦІЯ_21 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_15.

В матеріалах справи також наявні наступні акти приймання-передачі військового майна Військовою частиною НОМЕР_2 , згідно яких останньою одержано за контрактом товар у кількості ІНФОРМАЦІЯ_22:

НОМЕР_10 від 13.05.2022 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_16;

НОМЕР_11 від 07.06.2022 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_17;

НОМЕР_12 від 09.06.2022 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_18;

НОМЕР_13 від 19.06.2022 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_19.

Позивач зазначає, що оскільки товар згідно умов контракту мав бути поставлений не пізніше 15.06.2022 відповідачем прострочено поставку товару у кількості ІНФОРМАЦІЯ_19 на 3 (три) дні, а поставку товару у кількості ІНФОРМАЦІЯ_7 взагалі не поставлено.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

У справі наявні листи позивача № НОМЕР_15 від 09.09.2022 та № НОМЕР_16 від 28.11.2022, в яких ним зазначено, що контракт своєчасно не виконано; вироби поставлено у повному обсязі, але з порушенням строку поставки; ІНФОРМАЦІЯ_7 виробів обліковано у Військовій частині НОМЕР_2 як міжнародну МТД (матеріально-технічна допомога).

Також в матеріалах справи наявний лист Військової частини НОМЕР_2 за № 888/3857 від 23.09.2022, в якому останньою повідомляється, що одержаний нею товар 17.04.2022 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_16, 30.04.2022 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_17 та 08.05.2022 у кількості ІНФОРМАЦІЯ_16 надійшов без супровідних документів, що визначають їх приналежність до закупівельних товарів оборонного призначення.

В матеріалах справи наявний лист Військової частини НОМЕР_1 за № 29 від 03.01.2023, в якому повідомляється, що отриманий нею 17.04.2022 товар у кількості ІНФОРМАЦІЯ_23 без супровідної документації, тому оприбутковано та постановлено на облік як матеріально-технічна допомога.

При цьому жодного документального підтвердження підстав такого обліку не подано; не подано підтвердження того, що даний товар був отриманий не на виконання контракту, від іншої особи ніж відповідач та саме в якості допомоги.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний лист іноземного постачальника № НОМЕР_14 від 08.09.2022, в якому останній підтверджує, що його товар ніколи не поставлявся до АДРЕСА_2, єдиним покупцем в Україні є ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд приходить до висновку, що першу партію товару за контрактом було здійснено в період початку повномасштабної збройної агресії проти України без документального оформлення, а подані відповідачем митні декларації (форма МД-2), міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), листи позивача № НОМЕР_15 від 09.09.2022 та № НОМЕР_16, відвантажувальні накладні іноземного постачальника (на загальну кількість ІНФОРМАЦІЯ_8 товару) від 28.04.2022, від 06.05.2022, від 11.05.2022, від 08.06.2022, від 16.06.2022, лист іноземного постачальника № НОМЕР_17 від 04.10.2023, Індивідуальний дозвіл ІНФОРМАЦІЯ_24 на транзит озброєння від 06.06.2022 на ІНФОРМАЦІЯ_8 товару, відомість надходження військового майна за державними контрактами № НОМЕР_18 від ІНФОРМАЦІЯ_25 та № НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4, протокол службової наради щодо вирішення проблемних питань виконання державних контрактів № НОМЕР_19 від ІНФОРМАЦІЯ_26, заява свідка від 05.08.2023, та інші подані відповідачем та наявні у справі документи, на думку суду є більш вірогідними та підтверджують факт повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за контрактом в частині поставки товару у кількості ІНФОРМАЦІЯ_7 (з яких ІНФОРМАЦІЯ_27 виїхали з АДРЕСА_3 та одержані вантажоодержувачем позивача 30.04.2022, а ІНФОРМАЦІЯ_16 - 08.05.2022).

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано зобов`язання за контрактом та товар поставлений у повному обсязі, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати товару у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_28 (ІНФОРМАЦІЯ_12 - ІНФОРМАЦІЯ_13) безпідставні та задоволенню не підлягають.

Пунктом 7.2 контракту визначено, що за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення поза встановлений контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 діб з виконавця стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Оскільки судом встановлено виконання зобов`язань відповідачем щодо поставки товару у кількості ІНФОРМАЦІЯ_7 30.04.2022 та 08.05.2022, тому прострочення з поставки цього товару не мало місця.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4.076.952,88 грн пені та 1.568.059,09 грн штрафу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналіз вищевказаних положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання.

Судом при розгляді справи встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за контрактом лише в частині поставки товару у кількості ІНФОРМАЦІЯ_19, прострочення за яким відбулось на 3 (три) дні (з 16.06.2022 по 18.06.2022 включно), проте відповідачем доведено обставини, які свідчать про відсутність його вини у такому неналежному виконанні відповідачем своїх договірних зобов`язань внаслідок того, що товар є товаром іноземного виробництва, що поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту, укладеного між відповідачем та іноземним постачальником, і його поставка з урахуванням встановленого АДРЕСА_4 порядку митного проходження товару з АДРЕСА_4 до України не залежала від волі відповідача, та відповідно, відсутність підстав для передбаченої контрактом відповідальності за відповідне порушення.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 8.548,38 грн пені (4.085.501,26 грн - 4.076.952,88 грн) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.01.2024.

СуддяВ.В.Сівакова