Рішення

від 26.01.2024 по справі 910/14329/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2024Справа № 910/14329/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Федоруса Олександра Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Воскресіння Гласс"

про стягнення 12 041,89 грн.

Суддя Борисенко І. І.

представники сторін: без виклику

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулась Фізична особа-підприємець Федорус Олександр Миколайович (далі - ФОП Федорус О. М., позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Воскресіння Гласс" (далі - ТОВ "Ніка Воскресіння Гласс", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 12 041,89 грн. за заявкою на перевезення вантажу № 1 від 07.06.2023.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором перевезення відповідно до заявки № 1 від 07.06.2023 в частині своєчасної сплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ФОП Федорус О. М. просить стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 12 041,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

19.10.2023 відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, у якому ТОВ "Ніка Воскресіння Гласс" проти заявлених вимог заперечило, зазначило, що товарно-транспортна накладна, надана позивачем на підтвердження наданих послуг немає усіх реквізитів, передбачених Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України, тому не може бути належним доказом для розрахунку. Також вказав, що за видатковою накладною № 12 від 07.06.2023 вантажоотримувач отримав пошкоджений товар, про що був складений акт від 14.06.2023, тому, на думку відповідача, підстав для оплати у повному обсязі наданих послуг у відповідача немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

26.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому ФОП Федорус О. М. проти доводів відповідача заперечив, вважав їх безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив та інші заяви по суті справи, а також додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

За заявкою № 1 від 07.06.2023 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом: м. Рені - м. Миколаїв - м. Кропивницький - м. Кременчук, дата навантаження вантажу - 07.06.2023, дата розвантаження - 07.06.2023-08.06.2023, вантаж - скло листове в ящиках, умови оплати - безготівковий рахунок у сумі 22 000,00 грн., оплата - після розвантаження у с. Піщане, про що свідчить товарно-транспортна накладна № 3 від 07.06.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Так само, відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, виходячи з приписів наведених норм чинного законодавства, згідно з товарно-транспортною накладною № 3 від 07.06.2023 сторони уклали договір перевезення у спрощений спосіб. За таких обставин у його сторін виникли взаємні господарські зобов`язання з погодженою сторонами умовою оплати послуг - після розвантаження вантажу у с. Піщане.

Як встановлено судом, ФОП Федорус О. М. свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу передбачені заявкою № 1 від 07.06.2023 послуги з перевезення вантажу на загальну суму 22 000,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 02/07.06 від 07.06.2023, підписаними між відповідачем та покупцями товару видатковими накладними № 12 від 07.06.2023 (з ТОВ "Завод "Дзеркальник"), № 11 від 07.06.2023 (з ТОВ "Високотехнологічна Компанія-Ікуна"), рахунком № 02/07.06 від 07.06.2023. Вказані документи були направлені позивачем відповідачу листом від 19.06.2023.

Також 20.06.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити надані послуги на вказану суму.

У відповідь на вказану вимогу, відповідач оплатив надані послуги частково - на суму 9 958,11 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 156 від 13.07.2023.

Отже, заборгованість відповідача склала 12 041,89 грн. (22 000,00 грн. - 9 958,11 грн.).

Проте, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що послуги перевезення вантажу позивачем не були надані, оскільки товарно-транспортна накладна № 3 від 07.06.2023 не містить даних про вантажно-розвантажувальні операції.

Так, згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (далі - Правила), договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (п.1). Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Також за змістом п. 11.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Як вже було встановлено судом, факт надання позивачем ТОВ "Ніка Воскресіння Гласс" послуг перевезення вантажу за маршрутом м. Рені - м. Кременчук підтверджується ТТН № 3 від 07.06.2023, що була підписана у тому числі представником відповідача. Будь-яких зауважень про невідповідність цієї ТТН вимогам Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, у тому числі про не зазначення даних про вантажно-розвантажувальні операції, відповідачем під час її підписання висловлено не було.

Отже, указана товарно-транспортна накладна є первинним документом для підтвердження господарської операції з перевезення та її оплати відповідачем, а також належним та допустимим доказом у справі.

Доводи відповідача про те, що оскільки товар, прийнятий вантажоодержувачем - ТОВ "Завод "Дзеркальник" за видатковою накладною № 12 від 07.06.2023 був пошкоджений, то немає підстав для оплати відповідачем наданих позивачем послуг у повному обсязі, суд не приймає, оскільки дані обставини не впливають на господарські відносини, що виникли між позивачем та відповідачем за договором перевезення.

Крім того, відповідно до п. 15.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі.

Згідно з п. 15.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини(пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними (п. 15.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України).

Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом (п. 15.4 вказаних Правил перевезень вантажів).

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (п. 15.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України).

Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи видаткова накладна № 12 від 07.06.2023 була підписана отримувачем товару - ТОВ "Завод "Дзеркальник" без зауважень, а акт від 14.06.2023 про завдані відповідачу збитки на суму 12 041,89 грн. був складений без участі перевізника - ФОП Федоруса О. М. через сім днів коли товар вже був отриманий ТОВ "Завод "Дзеркальник" за видатковою накладною № 12 від 07.06.2023. При цьому, як було повідомлено позивачем, ФОП Федорусу О. М. при вивантаженні вантажу 07.06.2023 ні відповідач, ні отримувач товару, не пропонували скласти акт про пошкодження товару, перевізник не відмовлявся від підпису на документах. А зазначена у акті від 14.06.2023 незацікавлена сторона - Бігун Є. В. відповідачу невідома.

Отже, доданий позивачем акт від 14.06.2023 про пошкодження товару суд вважає неналежним доказом у даній справі на підтвердження доводів відповідача для відмови у позові ФОП Федоруса О. М.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми боргу.

Оскільки доказів належної сплати вартості послуг відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 12 041,89 грн. з ТОВ "Ніка Воскресіння Гласс" підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Федоруса Олександра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Воскресіння Гласс" про стягнення 12 041,89 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Воскресіння Гласс" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 7, офіс 401, ідентифікаційний код 44677136) на користь Фізичної особи-підприємця Федоруса Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 12 041 (дванадцять тисяч сорок одна) грн. 89 коп., судовий збір у сумі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І. І.