Ухвала

від 26.01.2024 по справі 910/19769/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

26.01.2024Справа № 910/19769/23

За позовом Державний підприємство «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 17 (літ.А), група приміщень 317)

про стягнення 3 051 203, 65 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» про стягнення 3 051 203, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2015 між Державним підприємство «Енергоринок» та відповідачем укладено договір № 11153/01.

Пізніше, 30.06.2019 між Державним підприємство «Енергоринок», відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 326/01 до договору № 11153/01 від 20.02.2015, якою замінено сторону договору, а саме ДП «Енергоринок» на позивача.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди № 1289/01 від 16.12.2019, № 642/01/20 від 23.03.2020, № 615/01/21 від 16.02.2021, № 1898/07/23 від 08.06.2023, якими сторони не одноразово вносили зміни до умов договору № 11153/01 від 20.02.2015.

Так, позивач здійснив оплату відповідачу за електричну енергію щодо відпуску електричної енергії в квітні, травні та червні 2023 року в загальному розмірі 3 051 203, 65 грн, проте відповідач не виробив та не поставив позивачу електричну енергію за вище зазначений період.

Для захисту своїх порушених прав позивач просить стягнути з відповідача передоплату за куплену електричну енергію в загальному розмірі 3 051 203, 65 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

(1) Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

З позовної заяви вбачається, що заявник звертається до Господарського суду м. Києва.

Проте, відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування суду першої інстанції, до якого позивач подав заяву є: Господарський суд міста Києва.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог пункту 1 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

(2) Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В тексті позовної заяви, позивач стверджує, що надсилав на електронну адресу відповідача акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за квітень, травень 2023 року щодо зазначених тверджень позивач надає відповідні докази, з яких вбачається, що електронна адреса відправника відрізняються від електронної адреси позивача, яка передбачена договором № 11153/01 від 20.02.2015 в редакції додаткової угоди № 615/01/21 від 16.02.2021. Одночасно з цим, позивач долучає до позовної заяви листи-вимоги до відповідача щодо повернення коштів, які надсилалися позивачем на електронну пошту відповідача та з доказів яких вбачається, що в даному випадку електронна адреса відправника (позивача) співпадає з електронною адресою, яка зазначена в договорі № 11153/01 від 20.02.2015 в редакції додаткової угоди № 615/01/21 від 16.02.2021.

Окрім цього, позивач долучає до позовної заяви копії листів НЕК «Укренерго» № 01/27376 від 05.06.2023, № 01/28760 від 13.06.2023, № 01/32699 від 05.07.2023.

Проте, в позовній заяві позивач не зазначає, які обставини підтверджують вище зазначені листи НЕК «Укренерго» та чи входять вони до предмету доказування у справі.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

(3) Згідно частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 зазначеної статті внормовано, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, до позовної заяви повинні бути додані, як докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позов, так і докази на підтвердження повноважень особи (осіб), що завірили додатки до позову.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому, згідно приписів Господарського процесуального кодексу України, фізична особа без статусу адвоката може бути представником за довіреністю лише у малозначних справах, у справах, що в силу характеру правовідносин або ціни позову є складними та підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження, представником за довіреністю може бути лише фізична особа, яка має статус адвоката. Або ж такий учасник справи може брати участь в судовому розгляді через фізичну особу, яка діє в порядку самопредставництва (тобто без додаткової довіреності).

Згідно частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому, в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.

Отже, правова природа інституту самопредставництва виключає можливість здійснення самопредставництва саме за довіреністю, оскільки, а за довіреністю може діяти лише представник, який в даному випадку повинен бути адвокатом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Суд встановив, що позовна заява підписана заступником директора з економіки Станіславом Совою, щодо якого в ЄДРПОУ позивача містяться відомості як про представника, втім, без повноважень на представництво інтересів позивача в суді.

Згідно частини 3 статті 58 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до найсвіжіших за часом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Відтак, позивач повинен подати суду докази на підтвердження повноважень підписанта позову, діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а саме на представництво інтересів позивача в господарських судах та наявність повноважень на підписання позовних заяв (трудовий договір (контракт) або положення/посадова інструкція, а також наказ про призначення на посаду).

Судом також встановлено, що додатки до позову засвідчені Олександром Зінченком, на підтвердження повноважень якого надана довіреність. Проте, до позову не додано наявності у особи, яка засвідчила документи від імені позивача, статусу адвоката, інших доказів на підтвердження того, що така особа діє не як довіритель, а в порядку самопредставництва - до позову не додано.

Отже, позивачу в тому числі слід надати суду докази наявності у Юрія Прохорова статусу адвоката, що здійснює представництво інтересів позивача за довіреністю, або надати докази того, що вказана особа має повноваження на засвідчення від імені позивача документів в порядку самопредставництва.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» без руху.

1.1. Суд повідомляє позивача, що згідно частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023, оскільки, судом встановлено, що позивач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші документи у даній справі позивачу виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє позивача права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням правильного найменування суду у відповідності до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (надати обґрунтування надсилання актів коригування з електронної адреси, яка не передбачена умовами договору № 11153/01 від 20.02.2015 в редакції додаткової угоди № 615/01/21 від 16.02.2021 та надати докази, які б підтвердили, що зазначена електронна адреса відправника відноситься до позивача; надати обґрунтування щодо того, які обставини підтверджують листи НЕК «Укренерго» № 01/27376 від 05.06.2023, № 01/28760 від 13.06.2023, № 01/32699 від 05.07.2023).

(3) подання до суду письмової заяви із наданням доказів наявності у особи, що підписала позов, а також у особи, що завірила документи, що долучені до позову - повноважень на підписанні позову та засвідчення від імені позивача копій документів в порядку самопредставництва (трудовий договір (контракт), положення (посадова інструкція) тощо, а також наказ про призначення).

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких