Рішення

від 25.01.2024 по справі 911/1279/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1279/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства Фудлайн Продакшн

до Приватного акціонерного товариства Ветропак Гостомельський Склозавод

про стягнення 153 338, 24 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Фудлайн Продакшн (далі - позивач, ПП Фудлайн Продакшн) до Приватного акціонерного товариства Ветропак Гостомельський Склозавод (далі відповідач, ПрАТ Ветропак Гостомельський Склозавод) про стягнення 153 338,24 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1279/23, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

31.07.2023 року відповідачем подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідач визнає, що між сторонами укладено Договір поставки б/н від 10.12.2021 року, також не заперечує про факт попередньої оплати в сумі 153 338,24 грн.

Також відповідач зазначає, що Договір постачання не містить строку передачі тестового формокомплекту, оскільки саме суть Договору передбачає залишення тестового формокомплекту у розпорядження постачальника з метою виготовлення тестової партії пляшки марки «Пляшка скляна Sauce bottie FL 280ml безбарвна», в подальшому затвердження тестової партії пляшки через затвердження креслень основного формокомплекту з метою подальшого промислового виготовлення зазначеної марки пляшки.

Також відповідач зазначає, що належною вимогою до постачальника, виходячи із умов, є саме передання тестової партії пляшки, строк передання якої передбачений п. 2.4. Договору, за якою слідує подальші дії, що передбачені Договором.

Відповідач вказує, на те, що позивач вимагає повернення попередньої оплати, що прямо суперечить умовам Договору, яка не є виключно постачанням товару виходячи із його змісту, а містить особливості виконання намірами сторін на подальше виготовлення пляшки із використанням тестового формокомплекту та встановленою сторонами послідовністю дій, оскільки відповідач є виробником пляшки, а не виробником формокомплектів.

Окрім того, відповідач вказує, що виконання умов Договору з боку постачальника було значно ускладнене в зв`язку із початком війни, оскільки весь завод був зруйнований, виготовлена продукція знищена, територія смт. Гостомель була окупована війсковими рф (докази наявні в матеріалах справи).

Відповідач також зазначив, що весь час намагався врегулювати спір мирним шляхом, в червні 2023 року частково відновлено виробництво, що надає можливість відновити дію Договору, виготовити тестову партію Товару для позивача, про що останнім велися перемовини із позивачем.

Проте, Листом б/н від 03.04.2023 року покупець направив на адресу постачальника вимогу про повернення тестового формокомплекту або повернення сплачених за нього коштів в сумі 153 338,24 грн. в строк до 18.04.2023 року, однак означений лист отримав лише 20.04.2023 року, тому строк на виконання зобов`язання вже сплинув.

Також Відповідач зазначив, що з метою мирого врегулювання спору вчинив всі дії щодо отримання формокомплекту від Постачальника, що знаходиться за межами України та листом від 09.05.2023 року запропонував Позивачу отримати формокомплект починаючи із 26.05.2023 року.

Відповідач також вказує, що, між Позивачем та Відповідачем відбулося листування, яке свідчить про намагання відповідача врегулювати спір та передати позивачу тестовий формокомлпект, але дій щодо отримання формокомплекту від відповідача з боку позивача не відбулося.

Відповідач вказує, що відповідно до п, 3.1. Договору, поставки товару здійснюється на умовах FCA (смт. Гостомель) згідно інкотермс 2010 року, проте, до цього часу з боку позивача замовлення транспорту та подання до місця завантаження формокомплекту не відбулося,

Також позивач посилався на настання обставин непереборної сили, критичного фінансово-господарський стан суб`єкта господарювання та зменшення прибутку підприємства в наслідок всіх руйнувань, добросовісну поведінка відповідача до початку збройної агресії та потреба в грошових коштах для підтримання технологічного процесу виробництва.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021 року між Приватним підприємством «ФУДЛАЙН ПРОДАКШН» (далі - позивач, Покупець) та Приватним акціонерним товариством «ВЕТРОПАК Гостомельський склозавод» (далі - відповідач, Постачальник) був укладений Договір поставки б/н (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується замовити, придбати та продати Покупцеві основний та тестовий формокомплект для виготовлення пляшки типу «Пляшка скляна Sauce bottle FL 280 ml безбарвна», надалі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар у відповідності його до специфікації до Договору, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.2. договору вартість тестового формокомплекту з врахуванням 20% ПДВ становить 4 984 Євро, що за курсом НБУ (30,6773грн) на дату укладання договору становить 152 895,66 грн.

Постачальник виконує свої зобов`язання в момент підписання Сторонами видаткової накладної на тестовий та основний формокомплект на складі Постачальника (смт. Гостомель), при чому в той самий момент право власності на формокомплекти для виготовлення пляшки типу «Пляшка скляна Sauce bottle FL 280 ml безбарвна» переходить від Постачальника до Покупця, Право власності на основний формокомплект переходить Покупцю на підставі оригінальної накладної після проведення повної оплаті згідно п. 4.1,4.2, та 4.3. (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору постачальник зобов`язується передати тестові пляшки типу ««Пляшка скляна Sauce bottle FL 280 ml безбарвна»» для погодження основного формокомплекту не пізніше ніж через 8 тижнів після погодження креслення для виробництва тестового формокомплекту. Факт погодження тестових взірців відбувається шляхом підписання сторонами креслення для виробництва основного формокомплекту.

Пунктом 2.5. Договору постачальник зобов`язується розпочати промислове виготовлення пляшок типу «Пляшка скляна Sauce bottle FL 280 ml безбарвна», через 12 тижнів після погодження тестових взірців, оплати згідно п. 4.1. та оплати відповідних етапів платежів відповідно до п. 4.2., при умові надання заявки на виробництво даної пляшки.

Поставка Товару здійснюється на умовах РСЛ за адресою: (смт. Гостомель, пл. Рекунова, 2 Київська обл., ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»), згідно редакції ІНКОТЕРМС 2010 року. Товар вважається переданим Покупцю з моменту його приймання за кількістю, комплектністю та якістю відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по кількості» № П-6, Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по якості» № П-7, а також цього Договору (Пункт 3.1.-3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору покупець оплачує 100% вартості тестового формокомплекту в гривні з ПДВ 152 895,66 грн., на момент замовлення формокомплекту Постачальником, що є еквівалентом 4 984 Євро, станом на дату виставлення рахунку, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку від Постачальника (Покупець зобов`язаний підтвердити Постачальникові про отримання рахунку засобами електронної пошти).

Згідно з п.7.4. Договору якщо неможливість повного або часткового виконання зобов`язань буде тривати більше трьох місяців, то кожна із Сторін має право відмовитися від виконання зобов`язань по Договору повністю або частково. При цьому жодна із Сторін не буде мати права на компенсацію іншою Стороною можливих збитків.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 30 травня 2022 року, а в частині розрахунків та поставки Товару належної якості та комплектності - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 8.1. Договору).

Як стверджує позивач, та в перебігу розгляду спору не спростовано відповідачем на виконання зобов`язань за Договором (п. 4.1), згідно виставленого відповідачем Рахунок-фактуру на оплату тестового формкомплекту № 05/1431 від 21.12.2021 року (наявний в матеріалах справи), ним було сплачено відповідачу 153 338,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2442 від 24.12.2021 року.

Таким чином, відповідачем на дату подання позову не поставлено позивачу товар на суму 153 338,24 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Також позивач зазначив, що між сторонами велось електронне листування про неможливість відповідача виконати свої зобов`язання за Договором. Сторони намагались врегулювати спір але, не дійшли взаємної згоди. Відповідач не надав відомостей про можливі строки виготовлення і передачі формкомплекту, посилаючись на труднощі в господарській діяльності.

З метою досудового врегулювання спору в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України 07.02.2023 року позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів в сумі 153 338,24 грн., однак відповідна вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В продовженні електронного листування представник відповідача повідомляв про нібито готовність відповідача передати формкомплект і пропонував позивачу звернутись до третьої особи - безпосереднього виробника формкомплекту.

Однак як зазначив позивач, враховуючи отриману інформацію, останній був готовий прийняти формкомплект, а не повернення сплачених коштів, але відповідач не дотримався взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим 03.04.2023 року позивач повторно звернувся до відповідача письмово, зазначивши остаточний строк для виконання останнім зобов`язань за Договором 18.04.2023 року.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 153 338,24 грн. здійсненої ним оплати до початку поставки Товару, тому що станом на момент звернення до суду відповідач так і не поставив передбачений Договором Товар, сплачених коштів не повернув.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновків що спірних правовідносин застосовуються положення договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1-2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З огляду на обставини спору, мала місце попередня оплата за поставку товару, який не придбаний та не проданий відповідачем, що надає позивачу право вимагати повернення передплачених коштів та відмовитись від подальших правовідносин з відповідачем за Договором.

Звернення позивача до суду з вимогою про повернення передплачених коштів свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем зобов`язання за Договором, що з огляду на ст.ст. 612, 615 Цивільного кодексу України та 220 Господарського кодексу України є правомірним.

Матеріалами справи, а саме платіжним дорученнями підтверджується факт перерахування позивачем на користь відповідача на підставі Договору 153 338,24 грн., отримання яких в перебігу розгляду справи останнім не спростовано.

Судом встановлено, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума невикористаної та не підтвердженої видатковою накладною товару попередньої оплати за Договором становить 153 338,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано жодних документально підтверджуючих доказів на підтвердження поставки товару, що погоджені умовами Договору, а саме: видаткової накладної, яка підписані обома сторонами.

Також суд зазначає, що оскільки Договором не встановлений строк виконання відповідачем свого зобов`язання що до поставки товару, то обов`язок щодо повернення коштів, отриманих відповідачем на виконання Договору, має обчислюватися з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на введення на території України воєнного стану з посиланням на лист ТПП України від 28.02.2022 року не приймаються судом до уваги при вирішені даного спору та відхиляється з огляду на таке.

Матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором поставки б/н від 10.12.2021 року, який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідні посилання відповідача є недоведеними.

Існування листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором поставки від б/н від 10.12.2021 року щодо неможливості виконання відповідачем зобов`язань за Договором, а відтак вказаний лист не звільняє відповідача від виконання своїх зобов`язань та повернення коштів.

Саме по собі посилання відповідача на воєнний стан та наявність листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання Договірних зобов`язання перед позивачем.

Всі інші заяви, доводи та міркування відповідача у справі залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Суд також зазначає, що у відповідності до погодженого сторонами пункту 7.4. Договору якщо неможливість повного або часткового виконання зобов`язань буде тривати більше трьох місяців, то кожна із Сторін має право відмовитися від виконання зобов`язань по Договору повністю або частково. При цьому жодна із Сторін не буде мати права на компенсацію іншою Стороною можливих збитків.

Враховуючи зазначене вище, та те що відповідач спірні кошти в сумі 153 338,24 грн. не повернув, передбачений умовами Договору товар позивачу не поставив, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належним чином не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 153 338,24 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватне акціонерне товариство «ВЕТРОПАК Гостомельський склозавод» (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, пл. Рекунова, 2 , код ЄДРПОУ 00333888) на користь Приватного підприємства "ФУДЛАЙН ПРОДАКШН" (02232, м. Київ, вул. Пухівська, 1А , код ЄДРПОУ 40328561) 153 338 (сто п`ятдесят три тисячі триста тридцять вісім) грн. 24 коп. попередньої оплати та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін