Рішення

від 16.01.2024 по справі 463/6484/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 Справа № 463/6484/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом:

позивача-1: ОСОБА_1 , м. Львів

позивача-2: ОСОБА_2 , м. Львів

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс", м. Львів

про: визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивача-1: Лемик Р.Я. - адвокат, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 001049 від 26.06.2018 р.

від позивача-2: ОСОБА_1; Лемик Р.Я. - адвокат, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 001049 від 26.06.2018 р.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 129864 від 05.07.2023 р.

від відповідача: Туркас О.І. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1226326 від 04.09.2023 р.; Яким М.М. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

ВСТАНОВИВ:

06.09.2022 року позивачі звернулися до Личаківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс", просили визнати неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" в частині: ненадання інформації про діяльність об`єднання; не ознайомлення співвласників ОСББ з протоколами загальних зборів; не затвердження загальними зборами ОСББ фінансового звіту ОСББ за 2021 р.; не затвердження загальними зборами ОСББ кошторису витрат ОСББ на 2022 р.; зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" надати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 інформацію для забезпечення проведення аудиту фінансової та господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс" незалежними експертами, а саме: належним чином засвідчені копії документу/документів про затвердження членських внесків в ОСББ "Стимул Плюс", а також інформацію про їх структуру (складові, з яких складаються ці членські внески), розмір та порядок їх сплати; належним чином засвідчені копії штатного розпису ОСББ "Стимул Плюс" із зазначенням інформації про наявність чи відсутність вакансій за період з 21 липня 2021 р. по вересень 2022 p.; належним чином засвідчені копії договорів, укладених між ОСББ "Стимул Плюс" та підприємствами, установами, організаціями, на підставі яких надавалися послуги з утримання, обслуговування та ремонту будинку АДРЕСА_1 , його внутрішніх мереж та прибудинкової території; належним чином завірені копії рішень про кількісний та особовий склад ревізійної комісії ОСББ "Стимул Плюс", включно з інформацією про те, коли, ким та на який строк ця ревізійна комісія обрана; документи (акти, висновки, тощо) про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс", які були проведені за період 2019-2021 рік включно, ревізійною комісією ОСББ, або іншими уповноваженими проводити такі перевірки установами/організаціями; належним чином засвідчені копії статуту ОСББ "Стимул Плюс"; належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії протоколів засідання правління співвласників будинку АДРЕСА_1 за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії кошторисів витрат ОСББ "Стимул Плюс" на 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік; належним чином засвідчені копії фінансових звітів за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік; належним чином засвідчені копії виписки з банківських розрахункових рахунків ОСББ "Стимул Плюс": НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" та НОМЕР_2 в ЛОУ АТ "Ощадбанк" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії технічної документації будинку; належним чином засвідчені копії положення про ревізійну комісію; належним чином засвідчені копії податкової звітності ОСББ "Стимул Плюс" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 30.11.2022 р. у справі № 463/6484/22, позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25.04.2023 р. у справі № 463/6484/22, апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" задоволено частково. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій закрито. Роз`яснено позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на звернення до суду з такою вимогою в порядку господарського судочинства до Господарського суду Львівської області, а також роз`яснено позивачам про наявність у них права протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

02.05.2023 р. представник позивачів Лемик Р.Я. подала заяву про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10.05.2023 р. у справі № 463/6484/22, заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Лемик Роксолани Ярославівни про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Судом ухвалено передати справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій до Господарського суду Львівської області.

19.05.2023 р. матеріали справи № 463/6484/22 надійшли до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2023 р. справу № 463/6484/22 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у господарській справі за правилами ГПК України, суддя дійшов висновку про необхідність залишення без руху позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 р., судом постановлено позовну заяву позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху. Надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26.05.2023 року представником позивачів, на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2023 р., подано на адресу суду заяву з додатками за вх. № 13213/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.05.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 05.07.2023 р.

21.06.2023 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками за вх. 15536/23, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у поданому відзиві.

05.07.2023 р. представником позивачів подано на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну-правничу допомогу з додатками за вх. № 16730/23.

05.07.2023 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 31.07.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2023 р., підготовче судове засідання призначено на 04.09.2023 на 13:40 год.

Судове засідання, призначене на 04.09.2023 р. на 13:40 год. не відбулося, у зв`язку із оголошеною повітряною тривогою системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.09.2023 р., підготовче судове засідання призначено на 27.09.2023 р.

04.09.2023 р. від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів з додатками за вх. № 21342/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.09.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 463/6484/22до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25.10.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2023 р., розгляд справи по суті відкладено на 08.11.2023 р. з підстав, викладених в даній ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 29.11.2023 р.

29.11.2023 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 11.12.2023 р.

07.12.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання про долучення доказів з додатками за вх. № 29979/23, яке протокольною ухвалою суду від 11.12.2023 р. залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України та ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 10.01.2024 р.

18.12.2023 р. представником позивачів подано на адресу суду заяву про відмову від частини позовних вимог за вх. № 5041/23.

05.01.2023 р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення у даній справі з додатками за вх. № 505/24.

09.01.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів про розмір понесених судових витрат з додатками за вх. № 792/24, відповідно до якого відповідач просить суд стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

10.01.2024 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 16.01.2024 р.

Рух справи та причини відкладення розгляду справи відображено в ухвалах суду, постановлених у даній справі.

16.01.2024 р. представник позивачів 1 та 2 адвокат Лемик Р.Я. та позивач-2 ОСОБА_2 в судове засідання з розгляду справи по суті з`явились, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просили позовні вимоги задоволити повністю, а також розглянути питання про стягнення з відповідача витрат на професійну-правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача-1 та позивача-2 в сумі 25 500,00 грн. понесених витрат за надання професійно- правничої допомоги.

16.01.2024 р. представники відповідача адвокат Туркас О.І. та керівник Яким М.М. в судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. 15536/23 від 21.06.2023 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просили суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі №463/6484/22.

В судовому засіданні 16.01.2024 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є співвласниками багатоквартирного будинку № 38 на вул. Самійленка у м. Львові. 21.07.2021 позивачі, як ініціативна група, скерували відповідачу запит про надання інформації для ознайомлення зі статутними та фінансовими документами відповідача, податковою звітністю та технічною документацією на будинок№ 38 на вул. Самійленка у м. Львові, а також договорами, укладеними з обслуговуючими організаціями. Однак, як зазначають позивачі, всупереч вимогам ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», такий запит було проігноровано головою ОСББ «Стимул Плюс», як і аналогічні за змістом адвокатські запити, чим, на думку позивачів, відповідачем, умисно порушено їхнє право, передбачене ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на одержання інформації щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Враховуючи наведене, оскільки законом чітко передбачено право співвласників багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності створеного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, реалізація цього права покладається саме на особу, у володінні та розпорядженні якої знаходиться ця інформація, тобто на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в особі його органів управління, зокрема на правління як на виконавчий орган об`єднання, до повноважень якого відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» належить виконання зобов`язань об`єднання. Однак, як вважають позивачі, відповідачем вказаний обов`язок не виконується, в той час, як одержання співвласником багатоквартирного будинку інформації про діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким співвласником своїх прав, зокрема правомочностей, на участь в управлінні об`єднанням, а тому просять позовні вимоги задовольнити повністю.

18.12.2023 р. представником позивачів 1 та 2 Лемик Р.Я. подано на адресу суду заяву про відмову від частини позовних вимог за вх. № 5041/23. У вказаній заяві зазначено, що у зв`язку з фактичним виконанням відповідачем вимог позивачів 17 листопада 2023 р. в частині ознайомлення з протоколами загальних зборів, в інтересах позивачів, представник позивачів заявляє про відмову від частини позовних вимог, а саме: від вимоги визнати неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТИМУЛ ПЛЮС» в частині не ознайомлення співвласників ОСББ з протоколами загальних зборів та від вимоги про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТИМУЛ ПЛЮС» надати належним чином засвідчені копії статуту ОСББ «Стимул Плюс». На підставі наведеного, із врахуванням вказаної заяви про відмову від частини позовних вимог за вх. № 5041/23 від 18.12.2023 р., позивачі просять суд, визнати неправомірною бездіяльність ОСББ «Стимул Плюс» в частині ненадання інформації про діяльність об`єднання; не затвердження загальними зборами ОСББ фінансового звіту ОСББ за 2021 р.; не затвердження загальними зборами ОСББ кошторису витрат ОСББ на 2022 р., а також зобов`язати ОСББ "Стимул Плюс" надати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інформацію для забезпечення проведення аудиту фінансової та господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс" незалежними експертами, а саме: належним чином засвідчені копії документу/документів про затвердження членських внесків в ОСББ "Стимул Плюс", а також інформацію про їх структуру (складові, з яких складаються ці членські внески), розмір та порядок їх сплати; належним чином засвідчені копії штатного розпису ОСББ "Стимул Плюс" із зазначенням інформації про наявність чи відсутність вакансій за період з 21 липня 2021 р. по вересень 2022 p.; належним чином засвідчені копії договорів, укладених між ОСББ "Стимул Плюс" та підприємствами, установами, організаціями, на підставі яких надавалися послуги з утримання, обслуговування та ремонту будинку АДРЕСА_1 , його внутрішніх мереж та прибудинкової території; належним чином завірені копії рішень про кількісний та особовий склад ревізійної комісії ОСББ "Стимул Плюс", включно з інформацією про те, коли, ким та на який строк ця ревізійна комісія обрана; документи (акти, висновки, тощо) про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс", які були проведені за період 2019-2021 рік включно, ревізійною комісією ОСББ, або іншими уповноваженими проводити такі перевірки установами/організаціями; належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії протоколів засідання правління співвласників будинку АДРЕСА_1 . за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії кошторисів витрат ОСББ "Стимул Плюс" на 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік; належним чином засвідчені копії фінансових звітів за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік; належним чином засвідчені копії виписки з банківських розрахункових рахунків ОСББ "Стимул Плюс": НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" та НОМЕР_2 в ЛОУ АТ "Ощадбанк" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії технічної документації будинку; належним чином засвідчені копії положення про ревізійну комісію; належним чином засвідчені копії податкової звітності ОСББ "Стимул Плюс" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік. Також позивачі просять суд стягнути з відповідача судовий збір та 25 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 15536/23 від 21.06.2023 р., відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності в частині ненадання інформації про діяльність об`єднання; не ознайомлення співвласників ОСББ з протоколами загальних зборів; не затвердження загальними зборами ОСББ фінансового звіту ОСББ за 2021 р.; не затвердження загальними зборами ОСББ кошторису витрат ОСББ на 2022 р., то відповідач вказує на те, що рішення загальних зборів оприлюднюються (протокол 1 від 20.03.2009 р. та п. 5.6 Статуту). Рішення загальних зборів може бути надане членам об`єднання під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Зазначає, що рішенням загальних зборів членів ОСББ «Стимул Плюс», оформленого протоколом №15 від 08.06.2021р. (питання № 2) за участі позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було прийняте рішення про заборону керівництву ОСББ надавати співвласникам документи про фінансову діяльність ОСББ «Стимул Плюс » без дозволу на те загальних зборів. А отже, на думку відповідача, такі документи можуть бути надані співвласникам лише за наявності окремого рішення загальних зборів.

23.12.2021р. відбулися загальні збори членів ОСББ «Стимул Плюс» за участі позивачів (протокол 17 від 23.12.2021р.), де на порядок денний зборів виносилося питання про розгляд звернення ініціативної групи (питання №6), а також питання про затвердження кошторису на 2022р. (питання №3), затвердження фінансового звіту за 2021 рік (питання №3). Однак, ці питання не були розглянуті на даних зборах, з вини позивачів та інших співвласників, як вказує відповідач.

17.05.2022 р. ОСББ «Стимул Плюс» надсилало рекомендованим листом № 4 від 12.04.2022 р. у відповідь на звернення ініціативної групи із запитуваної нею інформації.

А відповідно, відповідач вважає позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності ОСББ «Стимул Плюс» безпідставними, так як вважає, що ОСББ було дотримано всіх процедур щодо розгляду звернень позивачів, визначених Законом і Статутом.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву за вх. № 15536/23 від 21.06.2023 р. стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання ОСББ «Стимул Плюс» надати ряд документів для забезпечення проведення аудиту фінансової та господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс " незалежними експертами, відповідач зазначає наступне. Проаналізувавши частину першу статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статтю 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статтю 1, 5 Закону України "Про інформацію", відповідач вважає, що позивачі мають право на отримання інформації щодо діяльності об`єднання, однак законодавство не містить обов`язку надання позивачам саме копій таких документів, де міститься зазначена інформація. Відповідач посилається на те, що в пункті 1 розділу V статуту ОСББ «Стимул Плюс», затвердженого рішенням Загальних зборів співвласників протоколом №19 від 12.08.2022р. зазначено, що член об`єднання має право знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Відтак, усі протоколи загальних зборів оприлюднюються на дошці оголошень, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 .

Крім того, відповідач вказує на те, що звертаючись із позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просять зобов`язати відповідача надати копії належним чином засвідчені копії документів, проте відповідно до вищенаведених норм права позивач має право вимагати лише знайомлення з протоколами загальних зборів та робити з них виписки, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання та ознайомлення з фінансовими звітами.

Відповідач зазначає, що враховуючи те, що у відповідності до вимог законодавства позивачі мають право одержувати інформацію щодо діяльності ОСББ лише в установленому законом порядку, тому вважає, що не звернення з такими вимогами до правління ОСББ, водночас викладення таких у своїй позовній заяві є прямим порушенням передбаченої законом процедури на одержання інформації та свідчить про передчасність позовних вимог.

Крім того, відповідач зазначає про те, що у пункті 2 позовних вимог позивачі вказують мету отримання інформації - для проведення аудиту фінансової та господарської діяльності ОСББ «Стимул Плюс» незалежними експертами, а відповідно отримання первинних та аналітичних документів бухгалтерського і податкового обліку, фінансової, статистичної та податкової звітності об`єднання для проведення аудиту фінансової та господарської діяльності ОСББ без відповідного рішення загальних зборів об`єднання - суперечить нормам закону та положенням статуту «Стимул Плюс». На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відзиві відповідача також зазначено, що станом на день подачі відзиву на позов відповідачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг та квитанціями про оплату послуг.

09.01.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів про розмір понесених судових витрат з додатками за вх. № 792/24.

У вказаному клопотанні зазначено, що загальний розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 19 000,00 грн., а також просить суд стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення учасників справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № ЛЖ0323 від 15.01.2001 р., яке долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_2 є також співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 . Позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_4 .

21.07.2021 р. ініціативна група співвласників будинку на АДРЕСА_5 в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернулись із письмовим запитом б/н на ім`я голови ОСББ «Стимул Плюс», в якому просили надати для ознайомлення завірені копії наступних документів, а саме: статут ОСББ «Стимул Плюс»; протоколів загальних зборів співвласників за 2020 рік та перше півріччя 2021 року; протоколів загальних зборів правління за 2020 рік та перше півріччя 2021 року; копії кошторисів на 2019 рік, на 2020 рік та 2021 рік; копії фінансових звітів за 2019 рік, 2020 рік та перше півріччя 2021 року; технічну документацію будинку; положення про ревізійну комісію; штатний розклад; тарифи; податкову звітність; діючі договори з обслуговуючими організаціями станом на сьогоднішній день. Також у вказаному запиті ініціативна група співвласників будинку на АДРЕСА_5 просить повідомити про кількісний та особовий склад ревізійної комісії ОСББ «Стимул Плюс», на який строк обрана така ревізійна комісія та просять надати завірені копії підтверджуючих документів про проведені перевірки фінансово-господарської діяльності ОСББ «Стимул Плюс». Вказані документи просять надати в термін до 5 серпня 2021 року за адресою: АДРЕСА_6 .

У відповідь на вказаний запит, голова правління ОСББ «Стимул Плюс» листом № 17 від 27.08.2021 р. повідомив, що оскільки це звернення від ініціативної групи, то його розгляд винесено на засідання Правління ОСББ. На засіданні Правління (Протокол №2 від 26.08.2021р .) розглянуто дане звернення та обговорено мотиви та причини, з врахуванням оприлюдненого Рішення загальних зборів №15 від 08.06.2021 р.( п.2).

Тому Правління вирішило, винести на чергові загальні збори ОСББ «Стимул Плюс» розгляд Вашого звернення, відповідно до вимог загальних зборів, Статуту та Закону України «Про ОСББ». Після його розгляду на загальних зборах., Вам буде надана відповідь у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». На вищенаведений запит надсилаємо Вам копію примірника Статуту на 11 арк. для забезпечення його виконання.

Позивачі скерували відповідачу також адвокатський запит від 14.09.2021 р. та адвокатський запит від 23.09.2021 р. в порядку ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про надання інформації для ознайомлення зі статутними та фінансовими документами відповідача, податковою звітністю та технічною документацією на будинок АДРЕСА_1 , а також договорами, укладеними з обслуговуючими організаціями, однак, як зазначає позивач, всупереч вимогам ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» такий було проігноровано головою ОСББ «Стимул Плюс», як і аналогічні за змістом адвокатські запити, чим, на думку позивачів, відповідачем умисно порушено їхнє право, передбачене ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на одержання інформації щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що і слугувало підставою для звернення позивачів до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2023 р. представником позивачів подано на адресу суду заяву про відмову від частини позовних вимог за вх. № 5041/23. У вказаній заяві зазначено, що у зв`язку з фактичним виконанням відповідачем вимог позивачів 17 листопада 2023 р. в частині ознайомлення з протоколами загальних зборів, в інтересах позивачів, представник позивача заявляє про відмову від частини позовних вимог, а саме: від вимоги визнати неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТИМУЛ ПЛЮС» в частині не ознайомлення співвласників ОСББ з протоколами загальних зборів та від вимоги про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТИМУЛ ПЛЮС» надати належним чином засвідчені копії статуту ОСББ «Стимул Плюс».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. ч. 3, 4, 5 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову, не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Суд роз`яснює сторонам наслідки відмови від позову, зокрема те, що у разі прийняття судом відмови від позову, суд закриває провадження у справі, і повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. В той же час, наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Оскільки відмова представника позивачів від частини позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд, перевіривши, що Договором про надання правової допомоги повноваження адвоката не обмежуються (Том 2, а.с. 75-76), приймає відмову представника позивачів від частини позовних вимог та вважає за необхідне закрити провадження у справі № 463/6484/22 про визнання неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" у зв`язку з відмовою представника позивача -1 та позивача -2 в частині позовних вимог, а саме, що стосується визнати неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" в частині не ознайомлення співвласників ОСББ з протоколами загальних зборів та вимоги зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" надати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс", згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відмова від частини позовних вимог).

Стосовно позовної вимоги позивачів в частині визнання неправомірною бездіяльності ОСББ "Стимул Плюс" щодо не затвердження загальними зборами ОСББ фінансового звіту ОСББ за 2021 р. та не затвердження загальними зборами ОСББ кошторису витрат ОСББ на 2022 р., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача долучено до матеріалів справи (за вх. № 21342/23 від 04.09.2023 р.) протокол загальних зборів членів ОСББ "Стимул Плюс" - власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 № 17 від 23.12.2021 р., відповідно до якого загальними зборами членів ОСББ "Стимул Плюс" вирішено затвердити фінансовий звіт на 2021 р. та визнати роботу ОСББ "Стимул Плюс" задовільною. Провести архівування документів, відповідно до вимог Статуту (питання 4 порядку денного засідання загальних зборів членів ОСББ "Стимул Плюс") (Том 2, а.с. 100-104).

Крім того, представником відповідача долучено до матеріалів справи (за вх. № 21342/23 від 04.09.2023 р.) протокол позачергових загальних зборів членів ОСББ "Стимул Плюс" - співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 № 24 від 23.11.2022 р., відповідно до якого позачерговими загальними зборами членів ОСББ "Стимул Плюс" вирішено рішення засідання Правління № 4 від 11.01.2022 р. підтримати. Пролонгувати дію кошторису і затвердити його на 2022 рік в сумі 76 507,00 грн., в межах кошторису на 2021 рік. Дозволити Правлінню об`єднання в межах загальної суми кошторису, проводити коригування статтей відповідно до потреб об`єднання. При недостатку коштів на поточне утримання, у зв`язку з несплатою ТГ-ю внесків та платежів, дозволити використання коштів спецфонду з наступним відновленням їх (при сплаті). Фінансовий звіт за 2021 рік, заслуханий на Правлінні,-затвердити, а роботу ОСББ "Стимул Плюс" визнати задовільною (питання 3 порядку денного засідання позачергових загальних зборів членів ОСББ "Стимул Плюс") (Том 2, а.с. 113-115).

Враховуючи наведене, а також те, що загальними зборами членів ОСББ "Стимул Плюс" затверджено фінансовий звіт на 2021 р., що підтверджується протоколом загальних зборів членів ОСББ "Стимул Плюс" - власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 № 17 від 23.12.2021 р. та затверджено кошторис витрат ОСББ на 2022 рік, що підтверджується протоколом позачергових загальних зборів членів ОСББ "Стимул Плюс" - співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 № 24 від 23.11.2022 р., суд відмовляє позивачам в частині позовних вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності ОСББ "Стимул Плюс", стосовно не затвердження загальними зборами ОСББ фінансового звіту ОСББ за 2021 р. та не затвердження загальними зборами ОСББ кошторису витрат ОСББ на 2022 р.

Стосовно решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" зареєстроване як юридична особа з 14.05.2009 р.; Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" має Статут, що діє в редакції від 12.08.2022 р. (надалі - Статут).

Відповідно до п. 3 розділу I Статуту, Об`єднання у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

У пункті 1 розділу ІІІ Статуту визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, збори представників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами скеровано відповідачу запит на інформацію від 21.07.2021 р. та адвокатські запити, у якому, керуючись закріпленими ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку» правами співвласників багатоквартирного будинку, просили надати для ознайомлення ряд документів щодо діяльності ОСББ «Стимул Плюс», однак на час розгляду справи отримали від ОСББ «Стимул Плюс» тільки частину документів, а саме: протоколи загальних зборів ОСББ «Стимул Плюс», належним чином засвідчені копії статуту ОСББ «Стимул Плюс» та ознайомились.

Таким чином, витребувана інформація та копії документів, які позивачі просили, не всі були надані, при цьому, з аналізу запитуваної позивачем інформації суд відзначає, що вказана інформація є інформацією, що стосується діяльності та спільного майна об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч.1ст. 5 даного Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Отже, позивачі посилаються на ненадання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" витребуваної інформації, що, на його думку, є порушенням Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли між співласниками багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс", що створене у зазначеному будинку.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади функціонування об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені у Законі України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Права співвласників визначені у статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", за змістом частини першої якої співвласник має право, зокрема, знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.

Отже, право співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і позивача, на одержання інформації щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку прямо передбачене законом, зокрема статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку", а також статутом відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом частини 1 статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", у якій визначені обов`язки об`єднання, об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане, зокрема: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України, цивільна дієздатність юридичної особи відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом частини 1 статті 10 та частини 1 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління, якими є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", виконання зобов`язань об`єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об`єднання.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, зокрема, підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання (частини 17, 18 та 20 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є особою, у володінні та розпорядженні якого знаходиться інформація щодо багатоквартирного будинку, в якому його створено, щодо діяльності такого об`єднання. Отже, суд зазначає, що у законі чітко передбачене право співвласників багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності створеного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно, реалізація цього права покладається саме на особу, у володінні та розпорядженні якої знаходиться ця інформація, тобто на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в особі його органів управління, зокрема на правління як на виконавчий орган об`єднання, до повноважень якого відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" належить виконання зобов`язань об`єднання.

Компетенція правління об`єднання визначена у частині 20 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", до якої, зокрема, відноситься ведення діловодства, складовою якого є діловодство за зверненнями (з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами) громадян (співвласників багатоквартирного будинку).

Отже, провівши аналіз наведених норм Закону, зокрема положень частин 17, 18, 20 статті 10 та частини 2 статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку про те, що виконання покладеного на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку обов`язку з надання передбаченої законом інформації забезпечує саме правління об`єднання у межах своїх повноважень відповідно до визначеної законом компетенції щодо ведення діловодства в об`єднанні.

Суд також дійшов до висновку про те, що вимога позивачів про визнання неправомірною бездіяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в частині невиконання обов`язку з надання інформації та документів щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, повністю узгоджується з вимогами цивільного законодавства.

Крім того, судом розцінюються критично заперечення відповідача в частині того, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не зобов`язане надавати копії документів, а позивач має право лише на отримання інформації щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, з огляду на таке.

Як було вказано вище, витребувана позивачами інформація та копії документів надані позивачам лише частково, при цьому, з аналізу запитуваної позивачами листами від 21.07.2021 р., адвокатського запиту від 14.09.2021 р. та адвокатського запиту від 23.09.2021 р. інформації, суд відзначає, що вказана інформація є інформацією що стосується діяльності та спільного майна об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Більше того, дослідивши наявні в матеріалах справі відповіді ОСББ "Стимул Плюс", суд відзначає, що у даному випадку ОСББ, фактично, відмовило позивачам як у наданні копій документів, так і у наданні інформації щодо діяльності та спільного майна об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

При цьому, як було вказано вище, у статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачене право позивача: одержувати в установленому законом порядку інформацію про діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; знайомитись з протоколами загальних зборів, робити з них виписки.

У статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" також передбачене право співвласника: одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії.

Проаналізувавши положення наведених норм матеріального права, суд зазначає, що відповідач може надати позивачу на його запит лише інформацію, передбачену вимогами статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Відповідно до частин 2 - 4 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.04.2021 № 2-р(ІІ)/2021 зауважив, що словосполучення "а також зловживання правом в інших формах", передбачене у частині третій статті 13 Цивільного кодексу України, слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з приписами цього кодексу, насамперед із тими, які є у його статтях 3, 12 і 13. Тому, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії надалі можна буде кваліфікувати як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій (абзац другий пункту 3.6 мотивувальної частини рішення). Приписи частини третьої статті 13 і частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України встановлюють для учасників цивільних відносин заборону порушувати межі здійснення цивільних прав, а також дають суду можливість відмовити у захисті цивільного права в разі порушення особою вимог частин другої - п`ятої статті 13 Цивільного кодексу України. Тобто у цих приписах є вказівка на юридичні наслідки дій особи, які не можна кваліфікувати як умови, підстави або міри цивільно-правової відповідальності (абзац перший пункту 8.2. мотивувальної частини рішення).

Для визначення добросовісної поведінки сторони необхідно враховувати наступне: одним зі способів захисту добросовісної сторони є принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування вимог, якщо її попередня поведінка підтверджує, що вона дотримує протилежної позиції (естопель);

є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом;

головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки;

відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови);

згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається;

за змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов`язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).

У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивачів та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

З огляду на викладене, відповідач, який би погодився надати позивачам запитувану інформацію, встановивши при цьому порядок і спосіб її надання, зокрема шляхом ознайомлення з документами у певному місці, мав вжити всіх розумних заходів для належного повідомлення позивачів про дату, час та місце такого ознайомлення. При цьому повідомлення про ознайомлення не може бути формальним. Відомості у повідомленні мають бути конкретними, докладними, вичерпними та точними для надання можливості особі, яка отримує ці відомості, зрозуміти їх правильно та однозначно.

При цьому, вказаних висновків не спростовують посилання відповідача на те, що рішенням загальних зборів членів ОСББ «Стимул Плюс», оформленим протоколом №15 від 08.06.2021 за участі позивачів, було вирішено заборонити керівництву ОСББ надавати співвласникам документи про фінансову діяльність ОСББ «Стимул Плюс» без дозволу на те загальних зборів, оскільки як зазначалося вище право позивачів на отримання інформації щодо діяльності ОСББ, що включає і інформацію про його фінансову діяльність прямо закріплена ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку».

Необґрунтованими суд вважає і посилання відповідача на те, що відповідно до вимог ст.4, 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.1, 5 Закону України «Про інформацію» позивачі мають право на отримання інформації щодо діяльності об`єднання, однак законодавство не містить обов`язку надання позивачам саме копій таких документів, де міститься зазначена інформація, оскільки реалізація права співвласників на отримання інформації, що міститься у вказаних документах без отримання доступу до таких документів є неможливою, а право робити з них копії закріплено як ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку», так і ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Враховуючи наведене, оскільки судом встановлено, що позивачі, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку» на одержання інформації щодо діяльності ОСББ «Стимул Плюс», звернулися до відповідача із вимогою надати ряд документів, однак отримали лише частину документів, що свідчить про неправомірну бездіяльність відповідача та порушення прав позивачів, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення і вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність ОСББ "Стимул Плюс" в частині ненадання інформації про діяльність Об`єднання та зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" надати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інформацію для забезпечення проведення аудиту фінансової та господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс" незалежними експертами, а саме: належним чином засвідчені копії документу/документів про затвердження членських внесків в ОСББ "Стимул Плюс", а також інформацію про їх структуру (складові, з яких складаються ці членські внески), розмір та порядок їх сплати; належним чином засвідчені копії штатного розпису ОСББ "Стимул Плюс" із зазначенням інформації про наявність чи відсутність вакансій за період з 21 липня 2021 р. по вересень 2022 p.; належним чином засвідчені копії договорів, укладених між ОСББ "Стимул Плюс" та підприємствами, установами, організаціями, на підставі яких надавалися послуги з утримання, обслуговування та ремонту будинку № 38 на вул. Самійленка В., його внутрішніх мереж та прибудинкової території; належним чином завірені копії рішень про кількісний та особовий склад ревізійної комісії ОСББ "Стимул Плюс", включно з інформацією про те, коли, ким та на який строк ця ревізійна комісія обрана; документи (акти, висновки, тощо) про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс", які були проведені за період 2019-2021 рік включно, ревізійною комісією ОСББ, або іншими уповноваженими проводити такі перевірки установами/організаціями; належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії протоколів засідання правління співвласників будинку № 38 на вул. Самійленка В. за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії кошторисів витрат ОСББ "Стимул Плюс" на 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік; належним чином засвідчені копії фінансових звітів за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік; належним чином засвідчені копії виписки з банківських розрахункових рахунків ОСББ "Стимул Плюс": НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" та НОМЕР_2 в ЛОУ АТ "Ощадбанк" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії технічної документації будинку; належним чином засвідчені копії положення про ревізійну комісію; належним чином засвідчені копії податкової звітності ОСББ "Стимул Плюс" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік.

В задоволенні решти позовних вимог в частині визнання неправомірною бездіяльності ОСББ "Стимул Плюс" щодо не затвердження загальними зборами ОСББ фінансового звіту ОСББ за 2021 р. та не затвердження загальними зборами ОСББ кошторису витрат ОСББ на 2022 р. - суд відмовляє.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачами при зверненні до Личаківського районного суду м. Львова з позовною заявою, сплачено позивачем 2 - ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 992,40 грн., що підтверджується платіжною квитанцією № 9524-6641-7611-1671 від 02.09.2022 р. на суму 992,40 грн., а також сплачено позивачем 1 - ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн., що підтверджується платіжною квитанцією № 4234-8293-0152-8672 від 20.09.2022 р. на суму 992,40 грн.

Крім того, 26.05.2023 року представником позивачів, на виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області про залишення позовної заяви без руху від 24.05.2023 р., подано на адресу суду заяву з додатками за вх. № 13213/23, до якої долучено, зокрема платіжну інструкцію № 0.03017261533.1 від 25.05.2023 р. про сплату судового збору на суму 3 969,60 грн. ОСОБА_1 та платіжну інструкцію № 0.0.3017245265.1 від 25.05.2023 р. на суму 3 969,60 грн.

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача-1 в сумі 3 101,25 грн. та з відповідача на користь позивача 2 в сумі 3 101,25 грн. Решта сума судового збору залишається за позивачами у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві за вх. № 19561 від 06.09.2022 р., яка була подана до Личаківського районного суду м. Львова, представником позивачів зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у звязку із розглядом справи становить: 992,40 грн. судового збору та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

05.07.2023 р. представником позивачів подано на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну-правничу допомогу з додатками за вх. № 16730/23.

У вказаному клопотанні зазначено, що представник позивачів просить суд стягнути з відповідача судовий збір та 25 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 15536/23 від 21.06.2023 р. відповідач зазначив, що станом на день подачі відзиву на позов відповідачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

09.01.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів про розмір понесених судових витрат з додатками за вх. № 792/24.

У вказаному клопотанні зазначено, що загальний розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 19 000,00 грн., а також просить суд стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Представником позивачів, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 500,00 грн., долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правової допомоги № 01/09 від 01.09.2023 року, який укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Імунітет»; договір про надання правової допомоги № 01/09 від 01.09.2023 року, який укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Імунітет»; меморіальний ордер № @2PL813241 від 01.02.2023 р. на суму 10 000,00 грн. про сплату ОСОБА_2 Адвокатському об`єднанню «Імунітет» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.; меморіальний ордер № @2PL813246 від 01.02.2023 р. на суму 10 000,00 грн. про сплату Сушковим М.М. Адвокатському об`єднанню «Імунітет» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.; акт надання адвокатських послуг від 30.06.2023 р. на суму 25 500,00 грн., який підписаний позивачами та виконавцем - Адвокатським об`єднанням «Імунітет»; платіжна квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 01.02.2023 р. про сплату ОСОБА_2 Адвокатському об`єднанню «Імунітет» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.; платіжна квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 01.02.2023 р. про сплату Сушковим М.М. Адвокатському об`єднанню «Імунітет» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1219864 від 05.07.2023 р., виданий адвокату Лемик Р.Я. ОСОБА_2 ; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1219864 від 05.07.2023 р., виданий адвокату Лемик Р.Я. ОСОБА_1 .

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017), необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивачів в судових засіданнях у даній справі представляв адвокат Лемик Р.Я.

Повноваження адвоката Лемик Р.Я. підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1219864 від 05.07.2023 р., ОСОБА_2 , виданим адвокату Лемик Р.Я. АО «Імунітет» та ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1219864 від 05.07.2023 р Сушкова Миколи Михайловича, виданим АО «Імунітет» адвокату Лемик Р.Я., які містяться в матеріалах справи.

Так, 01.09.2022 р. між ОСОБА_2 (за договором - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Імунітет» (за договором Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 01/09 (надалі Договір).

Крім того, 01.09.2022 р. між ОСОБА_1 (за договором - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Імунітет» (за договором Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 01/09 (надалі Договір 1).

У пунктах 1.1, 1.3 Договору та Договору 1 передбачено, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Від імені і за дорученням Адвокатського об`єднання, надання правової допомоги буде здійснювати партнер Адвокатського об`єднання - Лемик Роксолана Ярославівна (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЛВ № 001049 від 26.06.2018 р.).

У пункті 5.1 Договору та Договору 1 сторони погодили, що юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми авансу (згідно п. 4.2.1) та суми, яка підлягає сплаті за вже надану юридичну допомогу (згідно ставок, визначених п. 4.3). Суми, які вказані в цьому пункті підлягають оплаті клієнтом на протязі 3-х днів з моменту отримання клієнтом акту виконаних робіт.

Згідно п. 4.3 Договору та Договору 1, ставки погодинної оплати роботи співробітників і партнерів Адвокатського об`єднання: одна година роботи партнера становить 1 500,00 грн. без ПДВ.

По закінченню виконання доручень клієнта, складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість.

У долученому до матеріалів справи акті надання адвокатських послуг від 30.06.2023 р. на суму 25 500,00 грн., зазначено, що Сушков Микола Михайлович та ОСОБА_2, надалі «КЛІЄНТИ», з однієї сторони, та Адвокатське об`єднання «ІМУНІТЕТ» в особі директора Лемик Роксолани Ярославівни, що діє на підставі Статуту, падалі «ВИКОНАВЕЦЬ», підписуючи цей Акт підтверджують, що станом на « 04» липня 2023 року ВИКОНАВЕЦЬ надав, а КЛІЄНТИ прийняли адвокатські послуги на виконання Договорів № 01/09 від « 01» вересня 2022 року

Також, у акті надання адвокатських послуг від 30.06.2023 р. на суму 25 500,00 грн. зазначено обсяг та вартість наданої професійної правничої допомоги, а саме: Попереднє опрацювання матеріалів - 3 000,00 грн. (2 год); опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні відносини. Формування правової позиції - 3 000,00 грн. (2 год); консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 1 500,00 грн. (1 год.); Підготовка процесуальних документів по справі (відзив, клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити тощо) в тому числі: складання позовної заяви 06.09.2022р.; клопотання про залучення свідків 06.09.2022 року; складання відзиву на апеляційну скаргу 01.02.2023р. - 9 000,00 грн. (6 год.); представництво в судових засіданнях - 9 000,00 грн. (6 год.)

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представник позивачів - адвокат Лемик Р. Я. здійснювала підготовку матеріалів позовної заяви та додатків до неї, брала участь в судових засіданнях у даній справі, подавала на адресу суду заяви та клопотання. Відтак, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представником позивачів адвокатом Лемик Р. Я. у даній справі.

Стосовно витрат на професійну-правничу допомогу представника позивачів на загальну суму 25 000,00 грн. грн., суд зазначає наступне.

Обсяг виконаної роботи та час, витрачений адвокатом, які зазначені в акті надання адвокатських послуг від 30.06.2023 р., є частково необґрунтованими, оскільки кількість годин, яка зазначена і необхідна була адвокату для вчинення відповідних дій, на думку суду є завищеною.

Крім того, суд зазначає, що при винесенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема у рішеннях у справах: "East/West Alliance Limited" проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим; "Лавенто проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку, суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі N 904/8478/16).

Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача, має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації, також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

На думку суду, надані представником позивачів докази про надання правової (професійної правничої) допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі (25 000,00 грн.) з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі №905/1795/18 від 07.11.2019 року, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України, обмежити розмір витрат представника позивачів на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн., що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачів, що на переконання суду, є достатнім у даній справі.

Відтак, суд вважає за необхідне, стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та на користь ОСОБА_2 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Обмежуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника позивачів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачів до 10 000,00 грн., суд не змінює їх суму та не втручається у договірні правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує таке право, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно клопотання представника відповідача про стягнення з позивачів на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн. за вх. № 792/24 від 09.01.2024 р., суд зазначає наступне.

Представником відповідача, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн., долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р., який укладений між адвокатом Туркас О.І. та ОСББ "Стимул Плюс"; Додаток № 1 від 02.12.2022 р. до Договору про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р.; акт № 3 приймання-передачі послуг від 15.12.2022 р. за Договором про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р.; акт № 6 приймання-передачі послуг від 03.05.2023 р. за Договором про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р.; акт № 8 приймання-передачі послуг від 16.06.2023 р. за Договором про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р.; акт приймання-передачі послуг № 10 від 02.10.2023 р. за Договором про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р.; акт приймання-передачі послуг № 12 від 08.12.2023 р. за Договором про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р.; акт приймання-передачі послуг № 13 від 09.01.2024 р. за Договором про надання правової допомоги № 0212/22 від 02.12.2022 р.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 15.12.2022 р. на суму 5 000,00 грн. про сплату ОСББ "Стимул Плюс" на користь адвоката Туркас О.І. витрат на правову допомогу; платіжна квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 03.05.2023 р. на суму 1 500,00 грн. про сплату ОСББ "Стимул Плюс" на користь адвоката Туркас О.І.; платіжна квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 16.06.2023 р. на суму 7 000,00 грн. про сплату ОСББ "Стимул Плюс" на користь адвоката Туркас О.І.; платіжна квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 03.10.2023 р. на суму 12 000,00 грн. про сплату ОСББ "Стимул Плюс" на користь адвоката Туркас О.І.; платіжна квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 09.01.2024 р. на суму 3 500,00 грн. про сплату ОСББ "Стимул Плюс" на користь адвоката Туркас О.І.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1226326 від 04.09.2023 р. ОСББ "Стимул Плюс", виданий адвокату Туркас О.І.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 415 від 15.06.2012 р., видане адвокату Туркас О.І.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача в судових засіданнях у даній справі представляв адвокат Туркас О.І.

Повноваження адвоката Туркас О.І. підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1226326 від 04.09.2023 р., ОСББ "Стимул Плюс", виданий адвокату Туркас О.І. та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 415 від 15.06.2012 р., видане адвокату Туркас О.І., які містяться в матеріалах справи.

Так, 02.12.2022 р. між адвокатом Туркас О.І. та ОСББ "Стимул Плюс" укладено договір про надання правової допомоги № 0212/22.

Вирішуючи питання про стягнення з позивачів витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представник відповідача - адвокат Туркас О.І. здійснювала підготовку відзиву на позовну заяву та додатків до нього, брала участь в судових засіданнях у даній справі як представник відповідача, подавала на адресу суду заяви та клопотання. Відтак, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представником відповідача адвокатом Туркас О.І. у даній справі.

Стосовно витрат на професійну-правничу допомогу представника відповідача на загальну суму 19 000,00 грн. грн., суд зазначає наступне.

Обсяг виконаної роботи та час, витрачений адвокатом, які зазначені в актах приймання -передачі послуг, є частково необґрунтованими, оскільки кількість годин, яка зазначена і необхідна була адвокату для вчинення відповідних дій, на думку суду є завищеною.

На думку суду, надані представником відповідача докази про надання правової (професійної правничої) допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі (19 000,00 грн.) з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України, обмежити розмір витрат представника відповідача на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн., що підлягає до стягнення з позивачів на користь відповідача, що на переконання суду, є достатнім у даній справі.

Відтак, суд вважає за необхідне, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Стимул Плюс" 2 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ "Стимул Плюс" 2 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні стягнення решти суми витрат представника відповідача на професійну-правничу допомогу, суд відмовляє.

Обмежуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника відповідача, які підлягають до стягнення з позивачів на користь відповідача до 5 000,00 грн., суд не змінює їх суму та не втручається у договірні правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує таке право, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені представником позивачів до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково в розмірі 10 000,00 грн., тобто до стягнення з відповідача на користь позивача-1 5 000,00 грн. та на користь позивача -2 - 5 000,00 грн. У задоволенні стягнення решти суми витрат представника позивачів на професійну-правничу допомогу, суд відмовляє.

Також суд зазначає, що заявлені представником відповідача до стягнення з позивачів витрати на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково в розмірі 5 000,00 грн., тобто до стягнення з позивача-1 на користь відповідача 2 500,00 грн. та з позивача-2 на користь відповідача 2 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні стягнення решти суми витрат представника відповідача на професійну-правничу допомогу, суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 463/6484/22 про визнання неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" (79005, м. Львів, вул. Самійленка, буд. 38; код ЄДРПОУ № 36500926) у зв`язку з відмовою представника позивача -1 та позивача -2 в частині позовних вимог, а саме, що стосується визнати неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" в частині не ознайомлення співвласників ОСББ з протоколами загальних зборів та вимоги зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" надати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс", згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відмова від частини позовних вимог).

2. Позов задоволити частково.

3. Визнати неправомірною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" (79005, м. Львів, вул. Самійленка, буд. 38; код ЄДРПОУ № 36500926) в частині ненадання інформації про діяльність Об`єднання та зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" (79005, м. Львів, вул. Самійленка, буд. 38; код ЄДРПОУ № 36500926) надати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ; НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) інформацію для забезпечення проведення аудиту фінансової та господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс" незалежними експертами, а саме: належним чином засвідчені копії документу/документів про затвердження членських внесків в ОСББ "Стимул Плюс", а також інформацію про їх структуру (складові, з яких складаються ці членські внески), розмір та порядок їх сплати; належним чином засвідчені копії штатного розпису ОСББ "Стимул Плюс" із зазначенням інформації про наявність чи відсутність вакансій за період з 21 липня 2021 р. по вересень 2022 p.; належним чином засвідчені копії договорів, укладених між ОСББ "Стимул Плюс" та підприємствами, установами, організаціями, на підставі яких надавалися послуги з утримання, обслуговування та ремонту будинку АДРЕСА_1 , його внутрішніх мереж та прибудинкової території; належним чином завірені копії рішень про кількісний та особовий склад ревізійної комісії ОСББ "Стимул Плюс", включно з інформацією про те, коли, ким та на який строк ця ревізійна комісія обрана; документи (акти, висновки, тощо) про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ОСББ "Стимул Плюс", які були проведені за період 2019-2021 рік включно, ревізійною комісією ОСББ, або іншими уповноваженими проводити такі перевірки установами/організаціями; належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії протоколів засідання правління співвласників будинку АДРЕСА_1 . за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії кошторисів витрат ОСББ "Стимул Плюс" на 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік; належним чином засвідчені копії фінансових звітів за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік; належним чином засвідчені копії виписки з банківських розрахункових рахунків ОСББ "Стимул Плюс": НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" та НОМЕР_2 в ЛОУ АТ "Ощадбанк" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік; належним чином засвідчені копії технічної документації будинку; належним чином засвідчені копії положення про ревізійну комісію; належним чином засвідчені копії податкової звітності ОСББ "Стимул Плюс" за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" (79005, м. Львів, вул. Самійленка, буд. 38; код ЄДРПОУ № 36500926) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) 3 101,25 грн. понесених витрат на сплату судового збору та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

6. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" (79005, м. Львів, вул. В. Самійленка, буд. 38; код ЄДРПОУ № 36500926) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) 3 101,25 грн. понесених витрат на сплату судового збору та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" (79005, м. Львів, вул. Самійленка, буд. 38; код ЄДРПОУ № 36500926) 2 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

8. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стимул Плюс" (79005, м. Львів, вул. Самійленка, буд. 38; код ЄДРПОУ № 36500926) 2 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

9. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

10. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 26.01.2024 р.

Суддя Долінська О.З.