УХВАЛА
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 646/5375/21
провадження № 61-1281ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток» - адвоката Уманця Андрія Ігоровича, на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виробничий кооператив «Житлово-експлуатаційний кооператив «Комфорт-Новобуд», про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили:
визнати дії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток» (далі - ОСББ «Харківський маєток») щодо відключення квартири від теплопостачання протиправними;
зобов`язати відповідача за свій рахунок усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом відновлення теплопостачання до квартири;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано дії ОСББ «Харківський маєток» щодо відключення квартири від теплопостачання протиправними та зобов`язано усунути перешкоди у користуванні квартирою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом відновлення теплопостачання до квартири.
Стягнено з ОСББ «Харківський маєток» на користь ОСОБА_2 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Харківський маєток» задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року змінено, скасовано рішення в частині стягнення з ОСББ «Харківський маєток» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Розмір стягнутих з ОСББ «Харківський маєток» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу зменшено з 15 000,00 грн до 7 000,00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.
У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСББ «Харківський маєток» - адвоката Уманця А. І., на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
У касаційній скарзі ОСББ «Харківський маєток», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом позову в цій справі є: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Судом враховано, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у справі, з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилаючись на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо встановлення належності відповідача, заявник, при цьому, вказує на наявність судової практики Верховного Суду з вказаного питання. Тобто зазначений довід є суперечливим та взаємовиключним.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток» - адвоката Уманця Андрія Ігоровича, на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виробничий кооператив «Житлово-експлуатаційний кооператив «Комфорт-Новобуд», про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2024 |
Оприлюднено | 29.01.2024 |
Номер документу | 116574922 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні