Ухвала

від 23.01.2024 по справі 484/6886/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_5 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2023 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Учасники судового провадження:

представник заявника ОСОБА_7 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову, якою зобов`язати уповноважену особу Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_5 від 01.12.2023 р.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

Представник зазначає, що рішення слідчого судді постановлене з порушенням вимог кримінального процесуального закону, є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Представник звертає увагу на те, що положення ст. 214 КПК України є обов`язковими до виконання слідчим або прокурором, і, не вимагають оцінки цими суб`єктами такої заяви або повідомлення на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення, для того, щоб внести відомості до ЄРДР.

Апелянт вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що викладені у заяві обставини носять виключно цивільно-правовий характер, оскільки, в даному випадку, злочин вчинений на ґрунті цивільно-правових відносин, при цьому, слідчим суддею не обґрунтовано, чому невиконання цивільно-правових зобов`язань ОСОБА_8 перед ОСОБА_5 не потягло суспільно небезпечних наслідків та чому відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190, 192 КК України.

На думку апелянта, слідчий суддя не з`ясував обставин кримінальних правопорушень, які були наведені у заяві ОСОБА_5 , зокрема про те, що ОСОБА_8 шляхом шахрайства та зловживання довірою незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 у сумі 2900 доларів США. Крім того, вказані грошові кошти не були предметом розгляду у цивільних справах, і, по ним, будь-якого рішення не прийнято, тому слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що вказаними судовими рішеннями вже вирішенні усі спори між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Обставини, встановлені слідчим суддею.

До Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_5 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 , на бездіяльність Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.

Скарга обґрунтована тим, що 05.12.2023 р. ОСОБА_5 звернувся до Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 192 КК України, проте, всупереч положенням ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесені.

Слідчий суддя встановив, що згідно заяви, у 2003-2004 роках до ОСОБА_9 звернулось близько 200 мешканців с. Кам`яна Балка Первомайського району Миколаївської області з пропозицією придбати земельні части (паї), серед яких була ОСОБА_8 . На час звернення ОСОБА_8 , діяв «мораторій» на відчуження земель, в тому числі, земельних паїв, проте ОСОБА_9 прийняв пропозицію ОСОБА_8 та сплатив повну вартість земельного паю в обумовленому ними розмірі 2900 доларів США. 14.05.2004 р. в день отримання вказаних грошових коштів, ОСОБА_8 , нотаріально уповноважила заявника та декілька інших осіб володіти, користуватись та розпоряджатись її земельним паєм. 07.10.2014 р. на ОСОБА_8 за кошти ОСОБА_9 оформлено Державний акт на право власності на земельну ділянку та вказану земельну ділянку, згідно цивільно-правових зобов`язань, орендувала ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

У жовтні 2017 р. ОСОБА_8 зловживаючи довірою заявника та з метою заволодіння його грошовими коштами, звернулась до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про розірвання договору оренди землі з ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрованого 28.03.2012 р. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.02.2018 р. у задоволенні позову ОСОБА_10 відмовлено, проте рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 21.02.2018 р. апеляційну скаргу та вимоги ОСОБА_8 задоволено, скасовано договір оренди землі, укладений 10.06.2009 р. між ОСОБА_8 та ТОВ «Агрофірма Карнацьких».

Крім того, ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» орендної плати за період з 2015 по 2017 роки у сумі 8155,32 грн., який рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.08.2018 р. задоволений.

За наведених обставин заявник вважає, що ОСОБА_8 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у сумі 8155,32 грн. та його особистими коштами у сумі 2900 доларів США.

Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що викладені у заяві ОСОБА_5 обставини носять виключно цивільний характер, що вбачається в чисельних цивільних справах, які були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій.

Слідчий суддя зазначив, що обставини отримання права власності на земельні ділянки, передачу їх в оренду, використання, виплати орендної плати та інші, вже вирішені судами цивільної юрисдикції, і, у разі існування будь-яких боргових зобов`язань у фізичної або юридичної особи перед суб`єктом господарювання або іншою фізичною особою, цивільне законодавство передбачає можливість вирішення таких спорів у судовому порядку, але знову ж таки у цивільному або можливо господарському судочинстві, а не у кримінальному.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали, надані судом, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

За вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин, є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. При цьому, реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об`єктивних даних, що свідчать про ознаки об`єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 р. відмітив, що КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у Постанові Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 р., та у Постанові Верховного Суду у провадженні №51-4229км20 від 30.09.2021 р..

Як виснував Верховний Суд у вказаних рішеннях, підставами початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Як вбачається з матеріалів провадження, у скарзі на бездіяльність посадових осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, представник заявника вказує на те, що він звернувся до вказано відділуполіції із заявою про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 192 КК України, проте, всупереч положенням ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесені.

У повідомленні про вчинення кримінальних правопорушень, заявник ОСОБА_5 зазначив, що у 2003-2004 роках до ОСОБА_9 звернулась ОСОБА_8 з пропозицією придбати її земельну частку (пай). На час звернення ОСОБА_8 , діяв «мораторій» на відчуження земель, в тому числі, земельних паїв, проте ОСОБА_9 прийняв пропозицію ОСОБА_8 та сплатив повну вартість земельного паю в обумовленому ними розмірі 2900 доларів США. В подальшому належну ОСОБА_8 земельну ділянку орендувала ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

У жовтні 2017 р. ОСОБА_8 звернулась до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про розірвання договору оренди землі з ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрованого 28.03.2012 р. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.02.2018 р. у задоволенні позову ОСОБА_10 відмовлено, проте рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 21.02.2018 р. апеляційну скаргу та вимоги ОСОБА_8 задоволено, скасовано договір оренди землі, укладений 10.06.2009 р. між ОСОБА_8 та ТОВ «Агрофірма Карнацьких».

Крім того, ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» орендної плати за період з 2015 по 2017 роки у сумі 8155,32 грн., який рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28.08.2018 р. задоволений.

За наведених обставин заявник вважає, що ОСОБА_8 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у сумі 8155,32 грн. та його особистими коштами у сумі 2900 доларів США.

Повідомлення ОСОБА_5 про вчинення кримінальних правопорушень, не містить об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, оскільки питання законності чи незаконності вимог останньої до ТОВ «Агрофірма Карнацьких» стосовно земельної ділянки, було предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій в порядку цивільного судочинства, по яким прийняті відповідні рішення, а тому, відсутні достатні правові підстави для початку досудового розслідування і внесення відомостей до ЄРДР.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя вірно роз`яснив заявнику й про те, що у разі наявності у ОСОБА_5 будь-яких майнових претензій, з приводу виплачених ним ОСОБА_8 грошових коштів за земельну ділянку, то це питання має розглядатись у порядку цивільного або господарського судочинства.

За таких обставин, відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням ОСОБА_5 , а тому слідчий суддя дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_6 , апеляційна скарга є необґрунтованою, і апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без змін, апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3