Ухвала

від 25.01.2024 по справі 761/16005/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у порядку ухвалення додаткового рішення)

25 січня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 761/16005/22

Апеляційне провадження № 22-з/824/177/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» - адвоката Томарова Іларіона Євгеновича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року позов ТОВ «МАКПАУ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію ТОВ «МАКПАУ» інформацію, поширену фізичною особою ОСОБА_1 на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Fасеbооk за ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації від 04 серпня 2022 року о 14 годині 30 хвилин, а саме інформацію наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_3». Зобов`язано фізичну особу ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про ТОВ «МАКПАУ» шляхом розміщення на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Fасеbооk за активним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 публічно копії вступної та резолютивної частини рішення суду за результатами розгляду цього позову, не допускаючи власних коментарів, із забезпеченням до спростування вільного доступу необмеженого кола осіб без вимоги внесення паролів та/або кодів, під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5». Спростування опублікувати без права видалення допису. В решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАКПАУ» судові витрати у розмірі 39 298 гривень 24 копійки (т. 2 а.с. 174-183).

Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАКПАУ» - 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу(т. 2 а.с. 220-225).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сімутіна Р.В. про перегляд заочного рішення від 27 квітня 2023 року у справі № 761/16006/22 за позовом ТОВ «МАКПАУ» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації - залишено без задоволення (т. 2 а.с. 233-239 т. 3 а.с. 12-14).

Не погодившись із заочним рішенням суду, 04 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сімутін Р.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року - залишено без змін (т. 3 а.с. 96-100).

06 грудня 2023 року Київським апеляційним судом отримано заяву від представника ТОВ «МАКПАУ» - адвоката Томарова І.Є. про відшкодування судових витрат, в якій останній просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 231 243,60 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (т. 3 а.с. 105-111).

07 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сімутін Р.В. направив до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн. (т. 3 а.с. 146-152).

11 січня 2024 року представник ТОВ «МАКПАУ» - адвокат Томаров І.Є. направив до суду заперечення проти клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (т. 3 а.с. 157-163).

У судовому засіданні представник ТОВ «МАКПАУ»- адвокат Томаров І.Є. просив задовольнити заяву, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сімутін Р.В. заперечував проти задоволення заяви.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Повідомлення ОСОБА_1 повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Поряд з цим, ОСОБА_1 був сповіщений повідомленням його представника - адвоката Сімутін Р.В., факт належного сповіщення відповідача його представник - адвокат Сімутін Р.В. підтвердив в суді апеляційної інстанції, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 3 а.с. 144, 154-156, 164, 169-170).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі №306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «МАКПАУ» - адвокат Томаров І.Є. заявляв про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та наводив їх попередній розрахунок, зазначивши, що позивачу було виставлено рахунок на оплату правничої допомоги на суму 231 243,60 грн. (т. 3 а.с. 50-57).

У заяві про відшкодування судових витрат представник ТОВ «МАКПАУ» - адвокат Томаров І.Є. просив стягнути з ОСОБА_1 231 243,60 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (т. 3 а.с. 105-111).

На підтвердження витрат позивачаТОВ «МАКПАУ» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до суду надано: копію договору про юридичні послуги № 1968-22 від 24 жовтня 2022 року, укладеного між ТОВ «МАКПАУ» та АО «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери»; копію договору про юридичні послуги № 1968-22-3 від 26 вересня 2023 року; копію рахунку АО «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» № 2112 від 06 жовтня 2023 року на оплату правничої допомоги на суму 231 243,60 грн.; копію платіжної інструкції № 79 від 10 жовтня 2023 року про оплату суми 231 243,60 грн. за юридичні послуги згідно рахунку № 2112 від 06 жовтня 2023 року; копії ордерів на надання правничої допомоги ТОВ «МАКПАУ» в Київському апеляційному суді адвокатами Томаровим І.Є. та Толмач М.І. (т. 3 а.с. 66-79).

Згідно з п. 4 спеціальних умов договору про юридичні послуги № 1968-22-3 від 26 вересня 2023 року сторони погодили, що АО «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» буде здійснювати представництво клієнта ТОВ «МАКПАУ» в суді апеляційної інстанції у справі № 761/16005/22. Послуги включають підготовку необхідних процесуальних документів (в тому числі відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень, необхідних заяв з процесуальних питань), участь у судових засіданнях в Київському апеляційному суді. Оплата експертиз та інших витрат узгоджується сторонами окремо.

У п. 5 спеціальних умов договору про юридичні послуги № 1968-22-3 від 26 вересня 2023 року сторони погодили фіксований гонорар, який сплачує ТОВ «МАКПАУ» - 5000 Євро без ПДВ. Клієнт оплатить 100% гонорару авансом в гривневому еквіваленті за курсом «Райффайзен Банк».

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

07 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сімутін Р.В. направив до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та просив визначити розмір витрат на правничу допомогу в апеляційному суді у сумі 4000,00 грн. Вказував, що визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та виконаними представниками позивача роботами (наданими послугами), витраченим часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а тому підлягає зменшенню. Зазначав, що в апеляційному суді предметом розгляду було лише дослідження належності та допустимості звіту за результатами фіксації та приєднаних до нього паперових роздруківок, як єдиного доказу розміщення ОСОБА_1 публікації стосовно ТОВ «МАКПАУ», на який у позовній заяві посилався позивач та на який у своєму рішенні посилався суд першої інтонації. Тобто доводи позивача про складність справи є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Відзив на апеляційну скаргу відтворює доводи, викладені у позовній заяві та у рішенні суду, тому його виготовлення не вимагало значного обсягу юридичної та технічної роботи, та витрати часу. Справа в апеляційному суді була розглянута за одне судове засідання, яке тривало близько 30 хв. Отже, вважає, що з урахуванням критерію дійсності, обґрунтованості та розумності витрат позивача на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, спів мірним складності справи, виконаним роботам та витраченому часу є витрати у сумі 4000,00 грн. (т. 3 а.с. 146-152).

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи і заперечення сторін та дійшов висновку про зменшення витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції виходячи з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Врахувавши вищевказане, колегія суддів погодилась з доводами відповідача щодо завищеної суми витрат на правничу допомогу, яку сторона позивача просила стягнути з відповідача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки такий розмір не відповідає складності справи, наданим адвокатом обсягом послуг в апеляційному суді та не відповідає критерію розумності.

Зокрема апеляційний суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 231 243,60 грн. не відповідає складності справи, обсягу наданих послуг та витраченого адвокатами часу (підготовка і подання клопотання про отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, ознайомлення з матеріалами справи в апеляційному суді, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, участь двох адвокатів у судовому засіданні в Київському апеляційному суді), тому такий розмір витрат є необґрунтованим. У відзиві на апеляційну скаргу по справі стороною позивача фактично відтворено правову позицію викладену у позовній заяві.

Таким чином, виходячи з вищенаведених вимог законодавства, засад розумності і справедливості, та враховуючи заперечення позивача суд визначає до стягнення суму витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 16 000,00 грн.,яка є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на вищезазначене, оскільки витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції доведені, колегія суддів дійшла висновку про стягнення 16 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАКПАУ»

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» - адвоката Томарова Іларіона Євгеновича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКПАУ» (код ЄДРПОУ 36797385) 16 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 26 січня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова