Рішення

від 22.01.2024 по справі 320/7083/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року № 320/7083/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Мале приватне підприємство «СІМТ» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі також Управління, позивач) до Північного офісу Держаудитслужби (далі також відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 07 березня 2023 року UA-2021-10-13-011265-b (далі також оскаржуваний висновок).

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного висновку з огляду на те, що на думку позивача, ним не було допущено порушень законодавства про публічні закупівлі, зафіксованих таким висновком відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Мале приватне підприємство «СІМТ» (далі також МПП «СІМТ, третя особа).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного висновку з огляду на відповідність його вимогам чинного законодавства.

Такі доводи відповідача були заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 08 лютого 2023 року № 42 «Про початок моніторингу процедур закупівель», відповідачем здійснено моніторинг закупівлі позивача: Капітальний ремонт будівлі ФАП по вул. Бориспільська, 2 в с. Мартусівка, Бориспільського району, Київської області (коригування), (код ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи), очікуваною вартістю 1 870 000,00 гривень. Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером: UA-2021-10-13-011265-b, за наслідками якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 02 березня 2022 року № 72.

За результатами проведеного моніторингу встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 31, пункту 2 частини 2 статті 32, пункту 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також Закон), моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Так, за результатами моніторингу закупівлі, ініційованої позивачем, відповідачем було встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації (далі також ТД).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону, авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється Замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Так, у відповідності до пункту 1 Додатку 1 до ТД учасник процедури закупівлі для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону повинен надати завірені копії або оригінали видаткових накладних, завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (у разі їх залучення) або інші реєстраційні документи завірені учасником та власником майна. При використанні техніки, взятої у користування (оренда, лізинг, надання послуг та/або інше), також надати копії договорів оренди (лізингу, надання послуг та/або інше) з додатками.

В складі тендерної пропозиції МПП «СІМТ» відповідно до довідки від 25 жовтня 2021 року № 1217 зазначена інформація про орендоване обладнання та матеріально-технічну базу, а саме:

Колиска підвісна (ВП=630кг 6000*800 Н=2*1.5кВт),

Установка для мийки коліс у складі: блок мийки, приямок та естакада на 8 маш./год. APRIVA;

Бульдозер гідравлічний, відвал 2,56*0,8м, Бульдозер ДЗ-42 (ДТ-75);

Екскаватор одноковшний, на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,5м.куб, EW-1400.

На підтвердження вказаної інформації переможцем надано договір оренди транспортного засобу від 30 серпня 2021 року № 30/1, в якому відсутня інформація про колиску підвісну (ВП=630кг 6000*800 Н=2*1.5кВт), ZLP, установку для мийки коліс у складі: блок мийки, приямок та естакада на 8 маш./год. APRIVA, бульдозер гідравлічний, відвал 2,56*0,8м, Бульдозер ДЗ-42 (ДТ-75) та екскаватор одноковшний, на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,5м.куб, ЕW-1400, а отже, не виконано вимогу пункту 1 Додатку 1 до ТД.

Також, відповідно до довідки від 25 жовтня 2021 року № 1217 зазначена інформація про орендовані транспортні засоби, при цьому у складі пропозицій відсутні завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (у разі їх залучення) або інші реєстраційні документи, завірені учасником та власником майна, чим не виконано вимогу пункту 1 Додатку 1 до ТД.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасника процедури закупівлі, установленим статтею 16 цього Закону.

Таким чином в порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасника процедури закупівлі, установленим статтею 16 цього, а укладено з ним договір на суму 1 870 000,00 грн.

Вищевказане призвело до порушення пункту 2 частини 2 статті 32 Закону відповідно до якого тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Крім того, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону договір про закупівлю та всі додатки до нього замовник самостійно та безоплатно оприлюднює в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Аналізом інформації, опублікованої на вебпорталі Уповноваженого органу встановлено, що замовником додаткову угоду від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року № 181/11/21 оприлюднено в електронній системі закупівель 10 березня 2022 року, чим порушено вимоги абзацу 10 частини першої статті 10 Закону, в частині перевищення триденного терміну оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору з дня внесення цих змін.

У своєму позові позивач зазначає про відповідність тендерної пропозиції переможця вимогам ТД з огляду на те, що згідно з Приміткою, наведеною в пункті 1 Додатку 1, учасник надає документ, підтверджуючий приналежність майна, завірені копії або оригінали видаткових накладних, завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (у разі їх залучення) або інші реєстраційні документи, завірені учасником та власником майна. При використанні техніки, взятої у користування (оренда, лізинг, надання послуг та/або інше), також надати копії договорів оренди (лізингу, надання послуг та/або інше (з додатками).

На думку позивача, документ, підтверджуючий приналежність майна (завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, або інші реєстраційні документи) учасники процедури зобов`язані надати у складі тендерної пропозиції лише в разі залучення такого майна, обладнання до виконання робіт відповідно до підсумкової відомості робіт, наданої учасником.

МПП «СІМТ» у складі тендерної пропозиції надано Підсумкову відомість ресурсів, в якій визначено, який розмір витрат труда, які саме будівельні машини і механізми, будівельні машини, враховані в складі загальновиробничих витрат, будівельні матеріали, вироби і конструкції, будуть залучені до виконання робіт з капітального ремонту будівлі ФАП по вул. Бориспільська, 2 в с. Мартусівка, Бориспільського району, Київської області.

Так, відповідно до Підсумкової відомості ресурсів учасник не залучає до виконання робіт Колиску підвісну (ВП=630кг 6000*800 Н=2*1.5кВт), ZLP; Установку для мийки коліс у складі: блок мийки, приямок та естакада на 8 маш./год. APRIVA; Бульдозер гідравлічний, відвал 2,56*0,8 м, Бульдозер ДЗ-42 (ДТ-75); Екскаватор одноковшний, на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,5м.куб, ЕW-1400.

Беручи до уваги те, що до виконання робіт не залучається вище перелічене майно та обладнання, то відповідно до умов пункту 1 Додатку 1 до ТД у МПП «СІМТ» відсутній обов`язок надавати у складі Тендерної пропозиції документи, що підтверджують приналежність майна, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, або інші реєстраційні документи.

Суд не погоджується із даними твердженнями позивача, з огляду на те, що як було зазначено вище, відповідно до умов пункту 1 Додатку 1 до ТД учасник мав надати довідку за формою, про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання робіт відповідно до підсумкової відомості ресурсів до договірної ціни, обов`язковість надання якої встановлена Додатком 1 до ТД.

Таким чином довідка про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання робіт має співпадати із підсумковою відомістю ресурсів, оскільки ці документи є пов`язаними між собою.

На переконання суду, у разі, якщо учасник зазначив певний вид обладнання у вказаній вище довідці, як таке, що необхідне для виконання робіт, він зобов`язаний був надати документи, що підтверджують приналежність такого майна, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, або інші реєстраційні документи, чого МПП «СІМТ» зроблено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що тендерна документація третьої особи не відповідала кваліфікаційним вимогам учасника процедури закупівлі, установленим статтею 16 Закону, а відтак позивач мав її відхилити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.

Вищенаведене призвело до порушення пункту 2 частини 2 статті 32 Закону відповідно до якого тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, оскільки в закупівлі, ініційованої позивачем брало участь два учасника МПП «СІМТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АТТІК».

Крім того, позивач у своєму позові вказує на відсутність з його боку порушення пункту 10 частини 1 статті 10 Закону щодо строку оприлюднення в електронній системі додаткової угоди від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року №181/11/21 протягом трьох робочих днів з дня його укладення, з огляду на те, що додаток до договору та додаткова угода до договору мають різну правову природу.

Зокрема, на думку Управління, додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору, у той час як додаток до договору це документ, який містить доповнення уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік послуг, тощо. Тобто, додаток до договору це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.

Відтак, у позивача взагалі не було обов`язку оприлюднювати в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору за результатом укладання додаткової угоди від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року №181/11/21.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 12.2 договору від 15 листопада 2021 року №181/11/21, сторони дійшли згоди, що всі зміни і доповнення до цього договору повинні бути прийняті лише за згодою сторін у формі додаткових, письмових угод, що є невід`ємною частиною цього договору.

Також, в пункті 3 додаткової угоди від 31 грудня 2021 року № 1/1 зазначено, що додаткова угода вступає в дію з дати її підписання, є невід`ємною частиною договору і діє протягом строку дії Договору.

Замовником додаткову угоду від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року №181/11/2 1оприлюднено в електронній системі закупівель 10 березня 2022 року, чим порушено вимоги пункту 10 частини 1 статті 10 Закону, в частині перевищення триденного терміну оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору з дня внесення цих змін.

Положеннями частин 6-7 статті 8 Закону встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

З оскаржуваного висновку вбачається, що відповідач, враховуючи встановлені порушення, які на його думку є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Управлення вважає зазначені вище заходи не співмірними із встановленими порушеннями, а також такими, що неможливо виконати з огляду на їх неправомірність.

В даному контексті суд враховує, що при вирішенні справи, предметом якої є встановлення правомірності, у тому числі, рішення суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд, у відповідності до вимог ч. 2 статті 2 КАС України, зобов`язаний перевірити, чи прийняте таке рішення, зокрема пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241 (далі - Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення.

Між тим, ані Закон № 922-VIII, ані Порядок № 552, не визначають у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Також Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2023 року у справі № 160/19326/22 дійшов висновку, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Північно-східний офіс Держаудитслужби конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржуваний в межах розгляду даної справи висновок є таким, що прийнятий з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України та не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.