Постанова

від 07.10.2024 по справі 320/7083/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7083/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Мале приватне підприємство "СІМТ" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 07 березня 2023 року UA-2021-10-13-011265-b.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у задвооленні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 08 лютого 2023 року № 42 «Про початок моніторингу процедур закупівель», відповідачем здійснено моніторинг закупівлі позивача: Капітальний ремонт будівлі ФАП по вул. Бориспільська, 2 в с. Мартусівка, Бориспільського району, Київської області (коригування), (код ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), очікуваною вартістю 1 870 000,00 гривень. Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером: UA-2021-10-13-011265-b, за наслідками якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 02 березня 2022 року № 72.

За результатами проведеного моніторингу встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 31, пункту 2 частини 2 статті 32, пункту 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 3 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У силу вимог статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Системний аналіз вищевикладених приписів надає підстави вважати, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.

При цьому, порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 7-1 Закону України «Про публічну закупівлі», згідно з частиною першою якого моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з приписами статті 5 вказаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

У свою чергу, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель, моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відтак, Держаудитслужба у даному випадку наділена повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».

За змістом положень частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У свою чергу, Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241, затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - Порядок № 552).

Згідно з розділом ІІІ Порядку № 552, у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначаються: дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення та, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначає вимогу зобов`язального характеру у спосіб, встановлений законом.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється Замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Так, у відповідності до пункту 1 Додатку 1 до ТД учасник процедури закупівлі для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону повинен надати завірені копії або оригінали видаткових накладних, завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (у разі їх залучення) або інші реєстраційні документи завірені учасником та власником майна. При використанні техніки, взятої у користування (оренда, лізинг, надання послуг та/або інше), також надати копії договорів оренди (лізингу, надання послуг та/або інше) з додатками.

В складі тендерної пропозиції МПП «СІМТ» відповідно до довідки від 25 жовтня 2021 року № 1217 зазначена інформація про орендоване обладнання та матеріально-технічну базу, а саме:

Колиска підвісна (ВП=630кг 6000*800 Н=2*1.5кВт),

Установка для мийки коліс у складі: блок мийки, приямок та естакада на 8 маш./год. APRIVA;

Бульдозер гідравлічний, відвал 2,56*0,8м, Бульдозер ДЗ-42 (ДТ-75);

Екскаватор одноковшний, на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,5м.куб, EW-1400.

На підтвердження вказаної інформації переможцем надано договір оренди транспортного засобу від 30 серпня 2021 року № 30/1, в якому відсутня інформація про колиску підвісну (ВП=630кг 6000*800 Н=2*1.5кВт), ZLP, установку для мийки коліс у складі: блок мийки, приямок та естакада на 8 маш./год. APRIVA, бульдозер гідравлічний, відвал 2,56*0,8м, Бульдозер ДЗ-42 (ДТ-75) та екскаватор одноковшний, на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,5м.куб, ЕW-1400, а отже, не виконано вимогу пункту 1 Додатку 1 до ТД.

Також, відповідно до довідки від 25 жовтня 2021 року № 1217 зазначена інформація про орендовані транспортні засоби, при цьому у складі пропозицій відсутні завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (у разі їх залучення) або інші реєстраційні документи, завірені учасником та власником майна, чим не виконано вимогу пункту 1 Додатку 1 до ТД.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасника процедури закупівлі, установленим статтею 16 цього Закону.

Таким чином в порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасника процедури закупівлі, установленим статтею 16 цього, а укладено з ним договір на суму 1 870 000,00 грн.

Вищевказане призвело до порушення пункту 2 частини 2 статті 32 Закону відповідно до якого тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Крім того, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону договір про закупівлю та всі додатки до нього замовник самостійно та безоплатно оприлюднює в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Аналізом інформації, опублікованої на вебпорталі Уповноваженого органу встановлено, що замовником додаткову угоду від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року № 181/11/21 оприлюднено в електронній системі закупівель 10 березня 2022 року, чим порушено вимоги абзацу 10 частини першої статті 10 Закону, в частині перевищення триденного терміну оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору з дня внесення цих змін.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про відповідність тендерної пропозиції переможця вимогам ТД з огляду на те, що згідно з Приміткою, наведеною в пункті 1 Додатку 1, учасник надає документ, підтверджуючий приналежність майна, завірені копії або оригінали видаткових накладних, завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (у разі їх залучення) або інші реєстраційні документи, завірені учасником та власником майна. При використанні техніки, взятої у користування (оренда, лізинг, надання послуг та/або інше), також надати копії договорів оренди (лізингу, надання послуг та/або інше (з додатками).

На думку апелянта, документ, підтверджуючий приналежність майна (завірені копії або оригінали свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, або інші реєстраційні документи) учасники процедури зобов`язані надати у складі тендерної пропозиції лише в разі залучення такого майна, обладнання до виконання робіт відповідно до підсумкової відомості робіт, наданої учасником.

МПП «СІМТ» у складі тендерної пропозиції надано Підсумкову відомість ресурсів, в якій визначено, який розмір витрат труда, які саме будівельні машини і механізми, будівельні машини, враховані в складі загальновиробничих витрат, будівельні матеріали, вироби і конструкції, будуть залучені до виконання робіт з капітального ремонту будівлі ФАП по вул. Бориспільська, 2 в с. Мартусівка, Бориспільського району, Київської області.

Так, відповідно до Підсумкової відомості ресурсів, учасник не залучає до виконання робіт Колиску підвісну (ВП=630кг 6000*800 Н=2*1.5кВт), ZLP; Установку для мийки коліс у складі: блок мийки, приямок та естакада на 8 маш./год. APRIVA; Бульдозер гідравлічний, відвал 2,56*0,8 м, Бульдозер ДЗ-42 (ДТ-75); Екскаватор одноковшний, на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,5м.куб, ЕW-1400.

Беручи до уваги те, що до виконання робіт не залучається вище перелічене майно та обладнання, то відповідно до умов пункту 1 Додатку 1 до ТД у МПП «СІМТ» відсутній обов`язок надавати у складі Тендерної пропозиції документи, що підтверджують приналежність майна, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, або інші реєстраційні документи.

Колегія суддів не погоджується із даними твердженнями позивача, з огляду на те, що як було зазначено вище, відповідно до умов пункту 1 Додатку 1 до ТД учасник мав надати довідку за формою, про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання робіт відповідно до підсумкової відомості ресурсів до договірної ціни, обов`язковість надання якої встановлена Додатком 1 до ТД.

Таким чином довідка про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для виконання робіт має співпадати із підсумковою відомістю ресурсів, оскільки ці документи є пов`язаними між собою.

На переконання суду, у разі, якщо учасник зазначив певний вид обладнання у вказаній вище довідці, як таке, що необхідне для виконання робіт, він зобов`язаний був надати документи, що підтверджують приналежність такого майна, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, або інші реєстраційні документи, чого МПП «СІМТ» зроблено не було.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що тендерна документація третьої особи не відповідала кваліфікаційним вимогам учасника процедури закупівлі, установленим статтею 16 Закону, а відтак позивач мав її відхилити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.

Вищенаведене призвело до порушення пункту 2 частини 2 статті 32 Закону відповідно до якого тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, оскільки в закупівлі, ініційованої позивачем брало участь два учасника - МПП «СІМТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АТТІК».

Крім того, позивач у своїй апеляційній скарзі вказує на відсутність з його боку порушення пункту 10 частини 1 статті 10 Закону щодо строку оприлюднення в електронній системі додаткової угоди від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року №181/11/21 протягом трьох робочих днів з дня його укладення, з огляду на те, що додаток до договору та додаткова угода до договору мають різну правову природу.

Зокрема, на думку Управління, додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору, у той час як додаток до договору - це документ, який містить доповнення уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік послуг, тощо. Тобто, додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.

Відтак, у позивача взагалі не було обов`язку оприлюднювати в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору за результатом укладання додаткової угоди від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року №181/11/21.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 12.2 договору від 15 листопада 2021 року №181/11/21, сторони дійшли згоди, що всі зміни і доповнення до цього договору повинні бути прийняті лише за згодою сторін у формі додаткових, письмових угод, що є невід`ємною частиною цього договору.

Також, в пункті 3 додаткової угоди від 31 грудня 2021 року № 1/1 зазначено, що додаткова угода вступає в дію з дати її підписання, є невід`ємною частиною договору і діє протягом строку дії Договору.

Замовником додаткову угоду від 31 грудня 2021 року № 1/1 до договору від 15 листопада 2021 року №181/11/2 1оприлюднено в електронній системі закупівель 10 березня 2022 року, чим порушено вимоги пункту 10 частини 1 статті 10 Закону, в частині перевищення триденного терміну оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору з дня внесення цих змін.

Положеннями частин 6-7 статті 8 Закону встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

З оскаржуваного висновку вбачається, що відповідач, враховуючи встановлені порушення, які на його думку є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Управління Держаудитслужби вважає зазначені вище заходи не співмірними із встановленими порушеннями, а також такими, що неможливо виконати з огляду на їх неправомірність.

З огляду на викладене колегія суддів враховує, що при вирішенні справи, предметом якої є встановлення правомірності, у тому числі, рішення суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд, у відповідності до вимог ч. 2 статті 2 КАС України, зобов`язаний перевірити, чи прийняте таке рішення, зокрема пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241 (далі - Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення.

Між тим, ані Закон № 922-VIII, ані Порядок № 552, не визначають у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Також Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2023 року у справі № 160/19326/22 дійшов висновку, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Північно-східний офіс Держаудитслужби конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Отже, колегія суддів, ввважає вірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 07 березня 2023 року UA-2021-10-13-011265-b.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма