Рішення

від 24.01.2024 по справі 640/4179/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 року м. Київ№ 640/4179/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2021 № 00011910702.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операиій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, шо пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Так, відповідно до умов укладених договорів, термін їх дії встановлений у самих договорах, проте жодних термінів підписання актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) вище вказані договори не містять. Позивач вважає, що відповідачем в акті від 17.12.2020 не ставиться під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також не йдеться про наявність ознак фіктивності договірних відносин між позивачем та контрагентом, оскільки підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що, у свою чергу, свідчить про правомірність зарахування ТОВ «Капітал Спецресурс» від`ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Позивач вказує на те, що фактично висновки відповідача, які покладено в основу акта перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «ФОБОС ТЕХНО-ГРУП» та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ТЕПЛА ОСЕЛЯ» підтверджується відповідними первинними документами та повністю спростовує висновки відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

15.04.2021 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначає про те, що за результатами перевірки позивача складено акт від 17.12.2020, згідно висновків якого,

встановлено порушення ТОВ «КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого, було завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (рядок 21), на загальну суліу 254333 грн, в тому числі по періодам: вересень 2020 року. У ході співставлення звітів про виконані роботи та актів про надання послуг, встановлено, що період отримання послуг не співпадає з періодом та датою виписки актів виконаних робіт.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва 30.06.2023 дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС» (ЄДРПОУ 37939019) є юридичною особою, яке перебуває на обліку в органах доходів і зборів та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності товариства є підготовчі роботи на будівельному майданчику (КВЕД 43.12), а також підприємство здійснює інші спеціалізовані будівельні роботи (КВЕД 43.99). Товариство працює з 2011 року та здійснює свою діяльність на засадах розумності та добросовісності, що підтверджується наявністю найманих працівників та орендованих службових і складських приміщень.

На підставі направлення від 20.11.2020 № 1268/26-15-07-02-04, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві та відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 18.11.2020 № 553-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС» (37939019) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за вересень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2020 року.

Так, у період з 22.11.2020 по 10.12.2020 (термін перевірки продовжувався з 04.12.2020 по 10.12.2020), ГУ ДПС у м. Києві проведено перевірку, за наслідком складено акт від 17.12.2020 № 13011/26-15-07-02-04/37939019 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС».

Відповідно до висновків викладених в розділі 4 акта від 17.12.2020, контролюючий орган виснував порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ПК України, в результаті чого, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21), на загальну суму 254333,00 грн, в тому числі по періодам: вересень 2020 - 254333,00 грн.

За наслідками, відображених в акті від 17.12.2020 висновків, 15.01.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 00011910702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 254333,00 грн.

Позивач не погоджується з вказаним вище податковим повідомленням рішенням ГУ ДПС у м. Києві та вважає, що останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Водночас, із визначеного в ПК України, поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом п. п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рзосомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, шо засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. шо підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операиій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, шо пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Судом досліджено, що в акті перевірки від 17.12.2020 зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.12.2019 по 30.09.2020, на підставі таких документів: договорів фінансово-господарської діяльності, податкових накладних, виписок банку, реєстрів отриманих податкових накладних, встановлено завищення показників у рядках 10.1, 10.2 Декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою, зі ставкою 7%» на загальну суму 254333,00 грн, в тому числі по періодам: грудень 2019 - 254333,00 грн.

Так, в основу висновків про завищення показників у рядках 10.1, 10.2 Декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення] товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою, зі ставкою 7%» на загальну суму 254333,00 грн покладено аналіз договорів, актів виконаних робіт та звітів про виконані роботи спецтехнікою з контрагентами позивача, зокрема, ТОВ «ФОБОС ТЕХНО-ГРУП» (ЄДРПОУ 41571124] та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ТЕПЛА ОСЕЛЯ» (ЄДРПОУ 40829370) та той факт, що в ході співставлення звітів про виконані роботи та актів про надання послуг встановлено, що період отримання послуг не співпадає з періодом та датою виписки актів виконаних робіт.

З матеріалів справи слідує, що 20.05.2019 між позивачем (виконавець) та ТОВ «Шатро Інжиніринг» (замовник) укладено договір підряду на виконання робіт № 200519. Відповідно до предмету даного договору, виконавець зобов`язується на свій ризик виконати власними силами та/або силами субпідрядників та здати замовнику в установлені даним договором строки роботи на території об`єкту за адресою вул. Миру, 24, с. Почуйки, Попільнянського району Житомирської області у відповідності до даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов даного договору ТОВ «Капітал Спецресурс» було залучено субпідрядників, а саме: ТОВ «ФОБОС ТЕХНО-ГРУП» та ТОВ «Енергетична компанія «Тепла Оселя».

Так, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ФОБОС ТЕХНО-ГРУП», слід зазначити, що між ТОВ «Капітал Спецресурс» (замовник) та ТОВ «Фобос Техно- Груп» (виконавець) укладено договір № 0012/18 про надання послуг спецтехніки від 03.09.2018 та договір № 0619-01 про надання послуг спецтехніки від 03.06.2019.

Відповідно до предмету даних договорів, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги спецтехніки, а замовник прийняти і оплатити надані послуги відповідно до умов, які визначені в цьому договорі. Вартість замовлених за цим договором послуг спецтехніки формується на підставі договірної ціни згідно додатку № 1 до цього договору та вказана в рахунках на оплату послуг. Загальна вартість послуг за цим договором не регламентується та складається із сум актів наданих послуг згідно виставлених виконавцем та сплачених замовником рахунків.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 0012/18 від 03.09.2018, сторони домовилися про вартість послуг екскаватора гусеничного Doosan DX255LC в сумі 11600,00 грн (за зміну) та послуг бульдозера Т-170 в сумі 6000,00 грн (за зміну).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 0619-01 від 03.06.2019 сторони узгодили вартість послуг екскаватора-навантажувача в сумі 3360,00 грн (за зміну), послуг бульдозера в сумі 4000,00 грн (за зміну) та послуг самоскида в сумі 3500,00 грн (за зміну).

Відповідно до норм ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до умов укладених договорів, термін їх дії встановлений до 31.12.2020, при цьому, термінів підписання актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) вище вказані договори не містять.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 630 ЦК України, якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

У контексті навеедного, позивач пояснює, що вбачає можливість обліку фактично відпрацьованих виконавцем годин в змінних рапортах про роботу спецтехніки та підписання актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) після фактичного завершення всіх робіт та їх перевірки замовником.

На виконання умов вище зазначених договорів, між сторонами було підписано змінні рапорти від 22.05.2019, від 01.06.2019, від 01.07.2019 та за період з 11.12.2019 по 12.12.2019. Після перевірки всіх виконаних робіт сторони 28.12.2019 підписали наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ- 0000033 на загальну суму 161350,00 грн; № ОУ-0000032 на загальну суму 156950,00 грн; № ОУ-0000031 на загальну суму 160200,00 грн; № ОУ-0000030 на загальну 159500, грн.

У зв`язку з чим, на виконання приписів ст. 201 ПК України, ТОВ «Фобос Техно-Груп» 28.12.2019 випасано податкові накладні № 10 на загальну суму 159000,00 грн, № 11 на загальну суму 160200,00 грн, № 12 на загальну суму 156950,00 грн, № 13 на загальну суму 161350,00 грн.

З наведеного слідує, що виконання вказаних договорів, укладених між ТОВ «Капітал Спецресурс» та ТОВ «Фобос Техно-Груп» підтверджено, додатками до договорів, змінними рапортами про роботу спецтехніки, актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) та податковими накладними. Всі перелічені документи підписані, скріплені печатками сторін та мають всі необхідні реквізити як того вимагає законодавство України, при цьому, контролюючий орган фактично не ставить під сумнів їх дійсність/реальність, позаяк, в акті від 17.12.2020, не ставиться під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фобос Техно - Груп» та не йдеться про наявність ознак фіктивності договірних відносин між позивачем та контрагентом, оскільки підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що, у свою чергу, свідчить про правомірність зарахування ТОВ «Капітал Спецресурс» від`ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Енергетична компанія «Тепла Оселя», слід звернути увагу на те, що між ТОВ «Капітал Спецресурс» (замовник) та ТОВ «Енергетична компанія «Тепла Оселя» (виконавець) укладено договір № 030419-03 про надання послуг від 03.04.2019.

Відповідно до предмету даного договору, виконавець зобов`язується надати замовнику в установленому даним договором порядку транспортні послуги та послуги спецтехніки (механізмів, самоскидів) на об`єктах замовника на умовах згідно даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги (включаючи доставку спецтехніки на об`єкти та повернення спецтехніки з об`єктів на місце базування), в строки та на умовах, передбачених договором. Загальна вартість послуг, що надаються згідно даного договору, визначається з вартості наданих послуг, зазначених в актах здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 030419-03 від 03.04.2019, сторони домовилися, що вартість замовлених за цим договором послуг встановлюється в наступних розмірах: послуги самоскида УРАЛ 43202 - 6875,00 грн (м.зм. - 8 год); послуги самоскида VOLVO FN12BX 9800,00 грн (м.зм. - 8 год); транспортні перевезення на відстань від 30 до 40 км - 2,50 грн (грн/км).

Відповідно до п. 2.4. вище зазначеного договору, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписуються сторонами не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт (надання послуг) на підставі даних рапортів роботи механізмів, у відповідності з даним договором.

Пунктом 2.5. договору визначено, що в разі прострочення замовником строку підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та в разі відсутності зі сторони замовника мотивованої відмови від підписання вказаного акту, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку і замовник зобов`язаний розрахуватися з виконавцем на протязі 7 (семи) робочих днів з дати передачі замовнику акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) на підпис.

Тобто, з умов договору випливає обов`язок виконавця належним чином підготувати та надати на підписання замовнику акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на підставі даних рапортів роботи механізмів.

На виконання умов вище вказаного договору, сторонами було підписано змінні рапорти від 22.05.2019, від 28.05.2019, від 01.06.2019, від 02.07.2019, від 06.07.2019 та за період з 11.12.2019 по 12.12.2019. Після перевірки всіх виконаних робіт, сторони підписали акт надання послуг № 115 від 24.12.2019 на загальну суму 270000,00 грн та акт надання послуг № 116 від 30.12.2019 на загальну суму 618000,00 грн.

У зв`язку з чим, на виконання приписів ст. 201 ПК України, ТОВ «Енергетична компанія «Тепла Оселя»» 24.12.2019 виписано податкові накладні № 10 на загальну суму 270000,00 грн та 30.12.2019 - № 14 на загальну суму 618000,00 грн.

На підставі вище вказаних документів, позивач здійснив оплату наданих послуг, що підтверджується платіжними дорученнями № 716 від 23.12.2019, № 722 від 10.01.2020, № 738 від 05.02.2020.

Суд, беручи до уваги наведене, вважає, що виконання вказаного договору, укладеного між ТОВ «Капітал Спецресурс» та ТОВ «Енергетична компанія «Тепла Оселя» підтверджено, додатком № 1 до договору, змінними рапортами про роботу спецтехніки, товаро-транспортними накладними, актами надання послуг, податковими накладними та платіжними дорученнями, при цьому, що всі перелічені документи підписані, скріплені печатками сторін та мають всі необхідні реквізити, до того ж, відповідачем в акті від 17.12.2020, фактично не ставиться під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енергетична компанія «Тепла Оселя»» та не йдеться про наявність ознак фіктивності договірних відносин між позивачем та контрагентом, оскільки останні підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що, у свою чергу, свідчить про правомірність зарахування TOB «Капітал Спецресурс» від`ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що, фактично висновки відповідача, які покладено в основу акта перевірки від 17.12.2020 та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «ФОБОС ТЕХНО-ГРУП» (ЄДРПОУ 41571124) та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ТЕПЛА ОСЕЛЯ» (ЄДРПОУ 40829370) підтверджується відповідними первинними документами та спростовує висновки відповідача.

Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновки акта перевірки, що знайшли своє відображення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на приписах ПК України.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності акта перевірки та прийнятого на підставі його висновків рішення, з огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Також, стороною позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000 грн.

За визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Судом досліджено, що витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Адамович Оксаною Вікторівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1226 від 25.09.2020) підтверджуються наданими до позовної заяви копіями документів: договором про надання правничої допомоги № 1/02 від 08.02.2021; додатковою угодою № 1 від 08.02.2021; рахунком-фактурою № 04 від 08.02.2021; платіжним дорученням № 1004 від 09.02.2021; випискою по рахунку; актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 12.02.2021; розрахунком витрат для складання акту приймання-передачі наданих послуг від 11.01.2021.

З урахуванням наданих доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката в даній справі, беручи до уваги те, що справа розглядалась в спрощеному провадженні без проведення судового засідання, є незначної складності, при цьому, заявлена сума до стягнення в 7 000,00 грн є співмірною з складністю справи, предметом позову, є фактично понесеною та узгоджується з принципом справедливості, з огляду на що, клопотання позивача в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.01.2021 № 00011910702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2543,33 грн (дві тисячі п`ятсот сорок три гривні 33 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ СПЕЦРЕСУРС" судові витрати на надання правничої допомоги адвоката в розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.