Ухвала

від 25.01.2024 по справі 380/11132/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11132/22

У Х В А Л А

про повернення заяви

25 січня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень виконання судового рішення від 07.11.2022 у справі №380/11132/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України визначено вимоги до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду. Зокрема, у такій заяві зазначаються: інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання (п.7), інформація про хід виконавчого провадження (п.8).

Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви та підтверджується матеріалами справи виконавчі листи у справі №380/11132/22 не видавались. Відтак, позивач не надав суду інформації щодо дня пред`явлення виконавчого листа до виконання та щодо ходу виконавчого провадження.

Згідно з правовою позицією, сформованою в постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження стосовно вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, до якої вдаються тоді, коли позивач вичерпав усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20, згідно з яким визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згадана стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зі змісту згаданої статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Зміст конкретних обставин, хронологія та послідовність дій позивача не дають підстав виснувати, що останній в повному обсязі виконав вимоги частини другої статті 383 КАС України, які б зобов`язували суд прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення. У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII, - є передчасним.

З урахуванням викладеного суд зазначає про недотриманням позивачем обов`язкових вимог частини другої статті 383 КАС України щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.

Отже, зважаючи на відсутність такої інформації (про хід виконавчого провадження) заяву позивача необхідно повернути відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 383 КАС України.

Керуючись статтями 160, 169, 243, 248, 383 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії повернути.

Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Р.М. Брильовський