Постанова

від 08.04.2024 по справі 380/11132/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11132/22 пров. № А/857/2956/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року про повернення заяви (постановлену у м.Львові, судом під головуванням судді Брильовського Р.М., дата складання повного тексту ухвали не зазначена) у справі №380/11132/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати обумовлену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що при винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції не врахував ті обставини, що згідно вимог частини четвертої статті 383 КАС апелянт міг звернутись до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду лише протягом 10 днів з того моменту, як він дізнався про порушення своїх прав. Саме протиправна бездіяльність відповідача, про яку апелянт дізнався 05.01.2024 і стала причиною звернення до суду в порядку статті 383 КАС України. Зазначає, що несвоєчасна видача судом виконавчих документів слугує перешкодою для своєчасного звернення апелянта до органів виконавчої служби та унеможливлює долучення інформації про відкриття виконавчого провадження на етапі розгляду заяви в порядку статті 383 КАС.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України, вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи ухвалу про повернення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не дотримав вимог п.п. 7,8 ч. 2 ст. 383 КАС України, позаяк у поданій заяві не зазначив інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, інформацію про хід виконавчого провадження, яка б свідчила, що позивач вичерпав всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якому просив: 1) визнати протиправною відмову відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні позивачу, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням суми індексації грошового забезпечення; 2) зобов`язати відповідача провести донарахування та здійснити виплату позивачу грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплаченої суми та із включення до грошового забезпечення для її обчислення суми індексації грошового забезпечення, виплаченої на підставі рішення суду у справі №380/17841/21.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не врахування індексації грошового забезпечення отриманої при розрахунку одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести донарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплаченої суми та із включенням до грошового забезпечення для її обчислення суми індексації грошового забезпечення, виплаченої на підставі рішення суду у справі №380/17841/21.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року в адміністративній справі №380/11132/22 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання дій протиправними, зобов`язання вичинити дії залишено без змін.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі 380/11132/22 щодо неврахування під час нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 суми індексації його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.10.2018, яка була нарахована та виплачена на підставі рішення суду у справі №380/17841/21, позивач звернувся із заявою в порядку ст.383 КАС України.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Частиною 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до положень пунктів 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а сформовано правову позицію відповідно до якої звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Як згадувалось вище, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022, яке набрало законної сили, у даній справі зокрема зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести донарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплаченої суми та із включенням до грошового забезпечення для її обчислення суми індексації грошового забезпечення, виплаченої на підставі рішення суду у справі №380/17841/21.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції та підтвердилось в апеляційному суді, що заявник не дотримав вимог п. 8 ч. 2 ст. 383 КАС України, позаяк у поданій заяві не зазначив інформацію про хід виконавчого провадження (після пред`явлення виконавчого листа до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), яка б свідчила, що позивач вичерпав всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Разом з цим, положеннями ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Зокрема частиною першою наведеної норми встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Приписами ч. 2 передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином подана заява, за відсутності інформації про хід виконавчого провадження, в тому числі і щодо перевірки його виконання, не відповідає вимогам п. 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.

Вказаний висновок суду підтримано Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 у справі № 807/220/18.

Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а.

Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Щодо доводів скаржника про те, що несвоєчасна видача судом виконавчих документів слугує перешкодою для своєчасного звернення апелянта до органів виконавчої служби та унеможливлює долучення інформації про відкриття виконавчого провадження на етапі розгляду заяви в порядку статті 383 КАС, то колегія суддів зазначає, що з будь-якими заявами, клопотаннями щодо видачі виконавчого листа, а також зі скаргами на не виготовлення або несвоєчасне виготовлення та/або направлення виконавчого листа по справі №380/11132/22 не звертався.

Матеріали справи не містять доказів неможливості звернення позивача до суду за отриманням виконавчого листа раніше, аніж 12.01.2024р.

Відтак, з урахуванням викладеного вище суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява ОСОБА_1 , яка подана у порядку ст. 383 КАС України підлягає поверненню заявнику.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року про повернення заяви у справі № 380/11132/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос