Рішення
від 25.01.2024 по справі 380/7837/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 рокусправа № 380/7837/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Карп`як О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства ЕЛІСТА-1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства ЕЛІСТА-1 (далі ПП ЕЛІСТА-1, позивач) до Волинської митниці (далі відповідач), в якій (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.05.2023) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA 205050/2023/000011/2 від 16.01.2023 Волинської митниці.

При обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що митний орган безпідставно визначив митну вартість товарів з використанням резервного методу та відмовив у митному оформленні за ціною контракту. Позивач вважає, що висновки митного органу щодо наявності розбіжностей тощо у поданих під час митного оформлення документах не відповідають дійсності, оскільки задекларована ним у митних деклараціях митна вартість товару за основним методом (за ціною контракту) підтверджена наданими митниці документами, які не містять неточності чи розбіжності. Зазначив, що під час митного оформлення товару до митної декларації було надано всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом (за ціною контракту). Своєю чергою, митний орган не врахував умови поставки товару, визначені у зовнішньоекономічному контракті, і безпідставно, за відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, витребував додаткові документи на підтвердження задекларованої декларантом митної вартості, так само, як і безпідставно вчинив наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів: не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервного методу і в подальшому відмовив у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товарів. На підставі наведеного ПП ЕЛІСТА-1 вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA 209000/2023/000011/2 від 16.01.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відтак, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 02.05.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 31408), в якому зазначив, що Волинська митниця не приймала та їй не відомо про рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2023/000011/2 від 16.01.2023, тому позов пред`явлений до неналежного відповідача.

05.05.2023 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог у якій просить прийняти до розгляду прохальну частину адміністративного позову з врахуванням виправлення технічної описки у такій редакції: «визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA 205050/2023/000011/2 від 16.01.2023 Волинської митниці».

Ухвалою від 11.05.2023 заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.

15.05.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Вказує, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право впевнюватися у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності у поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. Так, у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, ФОП ОСОБА_1 в інтересах ПП ПП ЕЛІСТА-1 було подано МД № UA 205050/2023/005349 на товари №№ 1, 2, 3 та перелік документів, визначених в гр. 44 МД, згідно Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- в проформі №F2022110114-by air вказана вартість товару 42000 дол. США, а в платіжному дорученні №21 від 14.12.2022 49250 дол. США;

- відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника 5, Floor Tower A, 4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, Chinа, але в CMR №871-53618062 від 11.01.2023 місце завантаження - Варшава, Польща;

- в CMR №871-53618062 від 11.01.2023 вказаний перевізник Globus Trans, а рахунок фактура про транспортні витрати №СФ-0000028 від 11.01.2023 надана АТЗТ Транс Сервіс, договір про перевезення №П-28 від 28.05.2021 укладений з АТЗТ ТрансСервіс.

Звертає увагу на те, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару за МД № UA205050/2023/005349 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Таким чином, за МД№ UA 205050/2023/005349 відбулось спрацювання наступних профілів ризику:

-101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів;

-103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів ( в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби;

-105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів (Перше митне оформлення);

-107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД (Можлива неправильна класифікація товарів).

Вказує, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів.(постанови Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/19400/15, від 13.01.2021 у справі №805/2942/16-а). Зазначає, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. Тому, відповідно до ст.53,54 МК України декларанту запропоновано в 10-денний термін надати наступні документи: інвойс (відповідно до п.1.2 контракту №31/10-2022 від 31.10.2022); висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; каталоги, прайс листи продавця; копію митної декларації країни відправлення. Декларантом подано: висновок №23/1/028 від 16.01.2023; доповнення до контракту №1 від 20.12.2022; довідку №26 від 12.01.2023; доповнення до контракту №2 від 25.12.2022; листи від декларанта; лист від відправника. Однак, декларантом не надано: інвойс (відповідно до п.1.2 контракту №31/10-2022 від 31.10.2022); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; каталоги, прайс листи продавця; копію митної декларації країни відправлення.

Відповідно до п.3 ст.53 МК України, рахунок проформа використовується для підтвердження митної вартості тільки якщо товари не є об`єктом купівлі продажу. В п.1.1 контракту №31/10-2022 вказано, що покупець платить за продукцію. В довідці №26 від 12.01.2023 відсутня інформація про вартість розвантажувально навантажувальних робіт. Інформація в мережі Інтернет не стосується товарів, ідентичних тим, митне оформлення яких здійснюється. Висновок №23/1/028 від 16.01.2023 складався без огляду оцінюваних товарів та базується на наданих імпортером копіях товаро супровідних документів. Тому експертом заявлено, що наявні фактори, які обмежують достовірність висновку щодо даного майна в частині його ідентифікації. Експерт повідомляє, що визначає ринкову вартість товару, але чомусь використовує статті МК України, згідно яких визначається митна вартість товару. Він заявляє, що не застосовує другорядні методи визначення митної вартості тільки у зв`язку з відсутністю у нього даних про ціни договорів на ідентичні (подібні) товари. Також експертом не враховано те, що надані декларантом відомості про складові митної вартості не підтверджені документально. Експерт зазначає, що надає ймовірне середнє значення ринкової вартості товару, а відповідно до п.1 ст.50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості про митну вартість товару. Враховуючи вищенаведене, висновок експерта не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом вартості. Звертає увагу, що чинним митним законодавством не визначено алгоритму проведення консультацій та документального підтвердження, тому зауваження з боку позивача щодо не проведених консультацій не відповідають дійсності. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а, 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, методу 2в, 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. Митну вартість товарів за МД № UA 205050/2023/005349 визначено за резервним методом згідно ст.64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 а саме: товар №1:53,3 дол США/шт. (МД від 12.01.2023 100380/2023/670276), товар №2: 35 дол. США/шт (МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547); товар №3: 13,5 дол. США/шт. (МД від 28.11.2022 №100380/2022/366549).

Додатково вказує, що платіжне доручення не ідентифікується з поданими декларантом до митного оформлення документами, крім договору, однак в договорі вказано «Загальна вартість договору складається з суми всіх виставлених інвойсів», проте попередні інвойси не були пред`явлені митному органу. Неможливо ідентифікувати вартість, яка мала бути сплачена за вказаним договором та інвойсом чи всіма інвойсами, чи заявлена декларантом сума відповідає пред`явленим документам. У додатку №1 до договору №31/10-2022 від 31.10.2022 зазначено, що продавець несе відповідальність за доставку товару до Варшави та покупець оплачує всі подальші транспортні витрати до місця призначення. Тобто в контракті не передбачено обов`язку продавця оплачувати доставку товару. Щодо розбіжності в CMR №871-53618062 від 11.01.2023 та рахунку фактурі вказує, що позивач мав надати необхідні документи, які б спростували вказану розбіжність, оскільки документ, на підставі якого визначається складова митної вартості, не був пред`явлений митному органу, а заявлена вартість була сумнівною, в тому числі і щодо вказаної розбіжності. У разі залучення за договором як третьої чи іншої сторони в якості виконавця, до такого договору вносяться зміни. Тому залучення Globus Trans за договором про перевезення №П028 від 28.05.2021 декларантом чи його представником нічим не підтверджується, в відтак транспортні витрати не підтверджені стосовно поставки декларованого товару та взагалі даної операції. Окрім того, позивач з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось. З декларантом була проведена консультація та вказано на необхідність пред`явлення конкретних документів, що перелічені вище. Тому вважає, що спірне рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог МК України. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

02.06.2023 позивачем подано відповідь на відзив. Представник позивача зазначив, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів, а запит відповідача від 13.01.2023 не відповідає вимогам, визначених ч.3 ст.53 МК України. Також вказує, щодо недоліку у розбіжності вартості товару у проформі та платіжному дорученні, відповідачем з невідомих причин не взято до уваги поданий митним брокером інвойс. Окрім того зазначає, що у самому платіжному дорученню поміж іншого вказано, що оплата відбувається саме на підставі умов договору №31/10 2022 від 31.10.2022. Щодо недоліку у розбіжності між адресою відправника, вказаної в контракті, та місця завантаження, вказує , що відповідно до додатку №1 договору, поставка продукції за інвойсом №F2022110114-be air відбувалась на умовах CPT Warsaw. Тобто, умови про обов`язок продавця оплатити доставку товару визначено погодженими умовами договору про поставку на умовах CPT Warsaw, що передбачає обов`язок продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, а покупець оплачує всі подальші транспортні витрати до місця призначення. Щодо недоліку у розбіжності у перевізниках, що зазначені в CMR та рахунку фактурі про транспортні витрати, вказує, шо договором про перевезення, укладеним з ТОВ «АТЗТ Транс сервіс» передбачено право залучення перевізником до виконання власних обов`язків третіх осіб. Окрім того, відповідачем не надано доказів того, що GLOBUS TRANS не виконувало вказаного перевезення, чи таке здійснювалось іншим суб`єктом господарювання. Щодо доводів відповідача про ненадання ними інвойсів, то відповідно до додатку №2 до договору сторони погодили внести зміни до договору та доповнити слово інвойс в п.1.1, 2.1, 2.2., 2.3, 2.4, 3.1, 5.1, словосполученням інвойс чи проформа інвойс. А також погодили вважати проформа інвойс остаточним товаросупровідним документом, якщо у сторін немає заперечень до його змісту. Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві щодо ненадання ними інших платіжних документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару вказує, що з невідомих причин відповідачем не взято до уваги подані до митного оформлення платіжне доручення №21 від 14.12.2022. Щодо доводів відповідача про ненадання ними транспортних документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вказує, що з невідомих причин відповідачем не взято до уваги подання ними до митного оформлення вантажної накладної, договору з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, довідку №26 від 12.01.2023, рахунок фактуру №СФ-0000028 від 11.01.2023. Щодо доводів відповідача про ненадання каталогів, прайс листі продавця, копії митної декларації країни відправлення, вказує, що відповідно до картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/000049 позивачем до митного оформлення подано пакувальний лист б/н 16.12.2022, декларацію про походження товару F2022110114-by air 16.12.2022. При цьому, описані відповідачем недоліки документів, не були перешкодою при митному оформленні товарів за скоригованою митною вартістю. Тому вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить позов задоволити.

07.06.2023 відповідачем подано заперечення. Щодо доводів позивача з приводу відсутності підстав для витребування додаткових документів вказує, що саме витребувані митним органом документи витребовувались з метою перевірки достовірності заявленої митної вартості декларантом. Митний орган витребував ті документи, які передбачені МК України та зазначено підставу їх витребування. Більше того, була проведена консультація з декларантом, однак позивач у позові цього не зазначає. Всі доводи позивача у відповіді на відзив зводяться виключно до безпідставності витребування митним органом додаткових документів, однак за матеріалами, які надані для суду можна встановити, що такі твердження відповідача не відповідають реальним обставинам справи. Окрім того, декларант не підтвердив господарську операцію з перевізником GLOBUS TRANS за якою неможливо оцінити ні вартість послуг, ні те, що входить до послуг крім перевезення, а також терміни, місце доставки та інше. Вказує на ненадання позивачем інвойсу відповідно до п.1.2 контракту. Щодо надання інших документів і нібито не взяття митним органом їх до уваги як стверджує позивач, не є правдивим, всі дії обох сторін зафіксовані та підтверджені документально.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановив, що між ПП ЕЛІСТА-1 та компанією WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO., LTD укладено договір № 31/10-2022 від 31.10.2022, за яким позивач був покупцем, a WUHAN FRONTER 1DUSTRIAL CO.. LTD продавцем, відповідно.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець на умовах цього договору продає покупцеві продукцію для ввезення на митну територію України, іменовані надалі продукція, а покупець приймає її і за неї платить.

Згідно п. 1.2. договору предметом договору є продукція відповідна виставленим інвойсам які є невід`ємною частиною договору, що поставляється продавцем і підготовлена до прийому в партіях, на основі замовлень покупця.

Продавець продає покупцю продукцію в асортименті і за цінами вказаними в інвойсі. Покупець здійснює оплату вартості продукції відповідно до умов вказаних в інвойсах на кожну поставку.

Ціна в інвойсі зазначена в доларах США.

Умови платежів: 100% передоплата, або як зазначено в інвойсі (п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору доставка здійснюється відповідно до умов EXW протягом 25 календарних днів з дати здійснення першої частини попередньої оплати, якщо іншого не зазначено в додатку до договору і/або в поточному інвойсі.

20.12.2022 між покупцем та продавцем укладений додаток №1 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022, згідно якого, сторони погодили, що поставка продукції за інвойсом №№F2022110114-be air від 16.12.2022 буде відбуватись на умовах CPT Warsaw. Продавець несе відповідальність за доставку товару до Варшави та покупець оплачує всі подальші транспортні витрати до місця призначення. (а.с.25-26).

25.12.2022 між покупцем та продавцем укладений додаток №1 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022, згідно якого, сторони погодили внести зміни до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022, а саме доповнити слово інвойс в пункті 1.1., 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 5.1, словосполученням інвойс чи проформа інвойс. А також погодили вважати проформа інвойс остаточним товаросупровідним документом, якщо у сторін немає заперечень до його змісту. Ці зміни поширюються і на всі доповнення і додатки до вищевказаного контракту. (а.с. 27-28).

16.12.2022 в межах виконання контракту договору № 31/10-2022 від 31.10.2022 оформлено рахунок проформу номер пропозиції F2022110114- авіаперевезення на загальну суму 42000 дол. США (а.с.29-30).

З метою проходження митних процедур на виконання положень МК України позивачем подано Волинській митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA205050005349U2 від 12.01.2023, у розділі 31 якої вказала опис товару:

1.куртки чоловічі, робочі в стилі мілітарі, водовідштовхуючі, склад: 65% поліестер, 35% бавовна ripstop 210-220 г/м2, підкладка 100% поліестер, синтетичний наповнювач 200г/м2, арт. FC22157-А (розм. М 18 шт., XL-11 шт., XXL- 218 шт., XXХL 223 шт.) Торговельна марка Tactical виробник WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO. Країна походження CN;

2.штани чоловічі, робочі в стилі мілітарі водовідштовхуючі, склад: 65 % поліестер 35% бавовна ripstop 210-220г/м2, підкладка 100% поліестер, синтетичний наповнювач 200 г/м2 , арт.Р22220 (розм. М- 235 шт., L- 278 шт., XXL 199 шт., XXXL 288 шт.) Торговельна марка Tactical. Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO, LTD. Країна походження CN;

3.кофти чоловічі, робочі з блискавкою в стилі мілітарі, флісові склад 100% поліестер, зеленого кольору, F8219.(розм. М 100 шт., L- 270 шт., XL 260 шт., XХL- 270 шт., XXXL 100 шт.) Торговельна марка - немає даних (для європейського ринку). Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO. Країна походження CN.

12.01.2023 відповідач скерував позивачу електронну вимогу: «відповідно до п.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватись в достовірності або точності будь якої заяви, документа та розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Прошу надати наявні документи для підтвердження заявленої вартості. З метою здійснення перевірки правильності визначення митної вартості товару, правильності класифікації товару та перевірки задекларованих документів, що підтверджують походження товарів прошу надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.» (а.с.38).

13.01.2023 відповідач скерував позивачу наступну електронну вимогу: «з метою здійснення перевірки кількісно правильності визначення митної вартості товару, правильності класифікації товару та перевірки задекларованих документів, що підтверджують походження товарів прошу надати оригінали документів, зазначених в митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Прошу надати оригінали ТСД. Необхідно провести митний огляд відповідно до ст.266 МК України.» (а.с.39).

16.01.2023 представник позивача (митний брокер Троць Л.В.) скерувала листи. У листі від 16.01.2023 року митний брокер повідомив відповідача, що розбіжності у платіжному дорученні №21 від 14.12.2022 і проформі інвойсі № F2022110114- авіаперевезення відсутні, оскільки згідно проформи інвойса такі інвойси оформлені на поставку одного замовлення на загальну суму 49250 дол. США, але доставка його здійснюється різними шляхами авіалініями та морським транспортом. Щодо розбіжностей по CMR то договірні відносини позивача з експедитором оформлені договором П-28 від 28.06.2021 та виставлений рахунок СФ-0000028 від 11.01.2023. Також вказано, що згідно доповнень до контракту №2 від 25.12.2022, сторони виявили бажання рахувати проформу інвойс рівносильним документом інвойсу. Вказано, що достовірність заявленої ціни підтверджується тим, що на сайті https//Alibaba.com наявна торгівельна платформа фірми відправника, де ідентичні куртки і штани поставляються в комплекті по ціні 30 дол. США, а у імпортера спільна ціна складає 30,5 дол. США. При цьому така продукція не є костюмами, а окремими товарами, через розбіжності в розмірах (до прикладу курток розміру М-18 шт., а штанів 235 шт.) та на підтвердження надано відповідний скан. Вказано, що флісових кофт то аналогічні відсутні на інтернет ресурсі, але є багато аналогічної продукції дешевшої ніж WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO та додано скан 2 на ідентичний товар по ціні 4,78 дол./шт. Також повідомлено, що позивач звернувся в експертну установу для отримання висновку. Наступними листами представник позивача повідомила, що жодних документів надаватися не буде, всі наявні документи подані, та просить прийняти рішення по митному оформленні в найкоротші терміни з огляду на поставку таких товарів для КП «Адміністративно технічне управління» м. Львів (1304591) ЛМР. (а.с.40, 47-49).

16.01.2023 відповідач скерував позивачу запит (повідомлення), згідно якого у митного органу наявна інформація щодо вартості товарів митне оформлення яких здійснюється згідно МД №205050/2023/005349, яка ґрунтується на раніше визнаних митним органом вартостями. Вартість товару №1- 53,3 дол. США/шт, №2- 35 дол. США/шт., №3- 13,51 дол. США/шт. Митна вартість визначена за резервним методом. П4 ст.64 не передбачає надання номерів МД та опису гр.31.(а.с.45).

16.01.2023 представник позивача скерувала лист, яким просила не виписувати рішення про коригування митної вартості, з огляду на бажання надати додаткові документи, які підтверджують достовірно заявлену митну вартість. (а.с.46).

16.01.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 205050/2023/000011/2 (а.с.50-52), яким скориговано митну вартість товарів, а саме:

1. по товару №1 визначено в розмірі 53300 дол. США, тоді як позивачем заявлено 20497,36 дол. США;

2. по товару №2 визначено в розмірі 35000 дол. США, тоді як позивачем заявлено 10462,59 дол. США;

3. по товару №3 визначено в розмірі 13500 дол. США, тоді як позивачем заявлено 11704,61 дол. США.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що надані документи містять наступні розбіжності:

- в проформі №F2022110114-by air вказана вартість товару 42000 дол. США, а в платіжному дорученні №21 від 14.12.2022 49250 дол. США;

- відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника 5, Floor Tower A, 4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, Chinа, але в CMR №871-53618062 від 11.01.2023 місце завантаження - Варшава, Польща;

- в CMR №871-53618062 від 11.01.2023 вказаний перевізник Globus Trans, а рахунок фактура про транспортні витрати №СФ-0000028 від 11.01.2023 надана АТЗТ Транс Сервіс, договір про перевезення №П-28 від 28.05.2021 укладений з АТЗТ ТрансСервіс.

У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей у поданих документах згідно ст. 53 Митного кодексу України пропонувалось в 10-денинй термін наддати:

- інвойс (відповідно до п.1.2. контракту №31/10-2022 від 31.10.2022);

- висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- каталоги, прайс-листи продавця, копію митної декларації країни відправлення.

Вказано, що декларантом подано:

-Висновок №23/1/028 від 16.01.2023;

-Доповнення до контракту №1 від 20.12.2022;

-Довідка №26 від 12.01.2023;

-Доповнення до контракту №2 від 25.12.2022;

-Листи від декларанта;

-Лист від відправника.

Вказано, що декларантом не подано: інвойс (відповідно до п.1.2 контракту №31/10 2022 від 31.10.2022); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; каталоги, прайс листи продавця; копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до п.3 ст.53 МК України рахунок проформа використовується для підтвердження митної вартості тільки якщо товари не є об`єктом купівлі продажу. В п.1.1 контракту №31/10-2022 сказано, що покупець платить за продукцію. В довідці №26 від 12.01.2023 відсутня інформація про вартість розвантажувально навантажувальних робіт. Інформація з мережі інтернет не стосується товарів, ідентичних тим, митне оформлення яких здійснюється. Висновок №23/1/028 від 16.01.2023 складався без огляду оцінюваних товарів та базується на наданих імпортером копіях товаро супровідних документів. Тому експертом заявлено, що наявні фактори, які обмежують достовірність висновку щодо даного майна в частині його ідентифікації. Експерт повідомляє, що визначає ринкову вартість товару, але чомусь використовує статті МК України, згідно яких визначається митна вартість товару. Він заявляє, що не застосовує другорядні методи визначення митної вартості тільки у зв`язку з відсутністю у нього даних про ціни договорів на ідентичні (подібні )товари. Також експертом не враховано те, що надані декларантом відомості про складові митної вартості не підтверджені документально. Експерт зазначає, що надає ймовірне середнє значення ринкової вартості товару, а відповідно до п.1 ст.50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості про митну вартість товару. Враховуючи вище вказане, митний орган вважає, що висновок №23/1/028 від 16.01.2023 не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом вартості. Тому, керуючись положеннями угоди про застосування статті УІІ ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України. митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, відповідно до ст.53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка підлягає обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні ) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно ст.64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить:

Товар №1:53,3 дол. США/шт. (МД від 12.01.2023 100380/2023/670276);

Товар №2: 35 дол. США/шт. (МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547);

Товар №3: 13,5 дол. США/шт. (МД від 28.11.2022 №100380/2022/366549).

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/000049 на підтвердження заявленої митної вартості від ПП ЕЛІСТА-1 разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:

- пакувальний лист № Б/Н від 16.12.2022;

- рахунок-проформа F2022110114-by sea від 16.12.2022;

- автотранспортну накладну №871-53618062 від 11.01.2023;

- декларацію про походження товару F2022110114- by sea від 16.12.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (Declaration of origin) №21 від 14.12.2022;

- рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги №СФ-0000028 від 11.01.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) № 31/10-2022 від 31.10.2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022;

- договір (контракт) про перевезення № П-28 від 28.05.2021;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA2050500053494U2 від 12.01.2023;

- інші некласифіковані документи фотофіксація товару від 12.01.2023.

Зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/000049 слідує, що митним органом повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з причин приведення рівня митної вартості в графах 12,45 МД у відповідності до Рішення про визначення митної вартості № UA205050/2022/000011/2 від 16.01.2023.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

- … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17);

- … у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15);

- …щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16);

- … у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- … в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема: