Рішення

від 22.01.2024 по справі 580/686/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року справа № 580/686/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом підприємства споживчої кооперації Ратуша Черкаської облспоживспілки до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось підприємство споживчої кооперації Ратуша Черкаської облспоживспілки з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення-рішення №419/2300070210 від 20.10.2020 та №421/2300070210 від 20.10.2020.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, позовну заяву задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року вищевказані судові рішення скасовано та справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою від 21.11.2023 суд прийняв справу до свого провадження, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 22.11.2023 допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у Черкаські області (код ЄДРПОУ 43142920) на правонаступника Головне управління ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44131663).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є суб`єктом малого підприємництва, використовує у своїй діяльності тимчасові споруди павільйони шляхом надання в оренду Уманському колгоспному ринку Черкаської облспоживспілки, тобто використовує їх на ринках, тому вказані об`єкти нежитлової нерухомості не є об`єктом оподаткування.

За твердженням позивача, будівлі за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 47 є будівлями торгових рядів Ратуша та відносяться до пам`яток містобудування і архітектури, тому не оподатковуються податком на нерухоме майно.

Також на думку позивача відповідач неправильно обрахував базу оподаткування, оскільки зазначив площу будівель 6732,4 кв м, а згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 30.12.2016 №77543208 площа комплексу нежитлових будівель та споруд становить 5517,2 кв м. Крім цього відповідач не врахував цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:001:0001, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна позивача.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач мав у власності комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою: м. Умань, вул. Небесної Сотні, 47, право власності на які зареєстровано 28.12.2016 на площу нерухомого майна 6732,4 кв м, з 25.05.2017 5517,2 кв м, з 20.09.2018 4070, 1 кв м, з 10.07.2020 право власності припинено, тому доводи позивача про невідповідність розміру площі комплексу нежитлових будівель і споруд, зазначеної у акті перевірки та облікованої згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно є безпідставними.

Відповідач просив врахувати, що згідно з листом Уманської міської ради від 11.09.2020 №01/01-21/8404/01 статус Ринок у земельної ділянки, на якій розміщені належні позивачу на праві власності будівлі, відсутній.

З врахуванням вказаного комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою м. Умань, вулю Небесної Сотні, 47, які перебували у власності позивача, були об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року, то у відповідності до п. 52 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції не застосовувались, що підтверджується розрахунками до спірних податкових повідомлень-рішень.

У додаткових поясненнях на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2022 відповідач надав додаткові пояснення, в яких звернув увагу, що фактичне використання пам`ятки архітектури для передачі в оренду для здійснення торговельної діяльності на ринку є підставою для її віднесення до об`єкта оподаткування у відповідності до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України.

Також представник відповідача зазначив, що площа нерухомого майна позивача у період з 28.12.2016 по 25.05.2017 становила 6732,4 кв.м., розрахована Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі даних ЄДР. Так, з 25.05.2017 реєстрацію права власності змінено, зменшено частку права власності. Розмір частки 1 змінено на 1639/2000 та становить 5517,2 кв.м. Отже, площа нежитлових приміщень та споруд позивача, що передувала зазначеним змінам, становила 6732,4 кв.м. (5517,2*2000/1639=6732,4 кв.м.)

На підставі наведеного відповідач вважає, що контролюючий орган під час проведення перевірки діяв в межах та у спосіб визначений законодавством України, факт порушення норм діючого законодавства є доведеним, а податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №159101 Уманський колгоспний ринок Черкаської облспоживспілки зареєстровано як юридичну особу, дата державної реєстрації 10.09.1991.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії 11-ЧР №002444 від 27.09.1992, Уманському колгоспному ринку (код ЄДРПОУ 01563969) надано у постійне користування 3.3027 гектарів землі по вул. Радянській, 47 для торгівельного обслуговування населення.

Згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 27.08.2020 (а.с. 143) та листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 25.08.2020 №0-23-0.211-157/115-20 (а.с. 147) у відповідності до фактичних даних земельної технічної документації зареєстровано право постійного користування Уманського колгоспного ринку Черкаської облспоживспілки на земельну ділянку кадастровий номер 7110800000:02:01:001:394 площею 2,7685, що знаходиться за адресою: Черкаська обл, м. Умань, вул. Небесної сотні, 47 (Радянська, 47).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство споживчої кооперації Ратуша Черкаської облспоживспілки зареєстроване як юридична особа 28.11.2016, ідентифікаційний код юридичної особи 40983712, місцезнаходження Черкаська обл,, м. Умань, вул. Небесної сотні, будинок 47, засновник Черкаська обласна спілка споживчих товариств.

Згідно з передавальним актом по Черкаській облспоживспілці від 10.11.2016 (а.с. 79) Черкаська облспоживспілка передала позивачу активи: будинок колгоспника Колос; туалет центрального ринку; гаражі, майстерню, павільйони та інше майно, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень станом на 30.12.2016, 28.12.2016 за позивачем зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, будинок 47, на земельній ділянці кадастровий номер 7110800000:02:001:0001, цільове призначення для торгівельного обслуговування населення, площа 3.3027 га, до складу якого входять об`єкти нерухомого майна загальною площею 5517,2 кв м.: літера А-1 нежитлова будівля, торгові ряди Ратуша; літера Б-2 нежитлова будівля, будинок колгоспника Колос; літера В-1 будівля, гараж №1; літера Г-1 будівля, вбиральня; літера Д-1: будівля, майстерня; літера Ж-1: будівля, будівля господарська №1; літера З-1 будівля, Павільйон №2; літера К-1 будівля, будівля господарська №2; літера М споруда, навіс; літера Н-1 будівля, склад; літера У-1 будівля, гараж №2; літера Ф-1 споруда, Павільйон №3; літера Ц-1 будівля. Будівля Центральний в`їзд; літера Х-1 будівля, Павільйон №1; літера Я-1 будівля, будівля топкової; літера 1 будівля, Торгові ряди; №1,№2 споруда, ворота; №3, №4 споруда. Ворота; №5 споруда, огорожа.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження, об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 13.04.2021 (а.с. 229-231) 25.05.2017 зареєстровано зменшення частки позивача з 1 на 1639/2000; 10.01.2019 зареєстровано зміну частки та зареєстровано зменшення частки з 1639/2000 на 5521/10000.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 №442 до списку пам`яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, внесені під номером 1712 м. Умань, Торгові ряди, 1838 року.

19.03.2004 між управлінням містобудування і архітектури Уманського міськвиконкому та Уманським колгоспним ринком укладений охоронний договір №12 на пам`ятку культурної спадщини, а саме: Торгові ряди 1780р. по вул. Радянській, 47 в м. Умань, корисна площа приміщень пам`ятника в кількості 2241,5 кв м у відповідності з доданим схематичним планом поверхів.

Згідно з листом Уманської міської ради №147 від 15.10.2020 цегляна будівля першої половини 19 ст. Торгові ряди, за адресою вул. Небесної сотні (колишня вул. Радянська), 47 відповідно до постанови Ради міністрів Української РСР від 06.09.1979 №442 Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави (редакція від 13.04.2000р.) є пам`яткою архітектури, що перебуває під охороною держави.

Згідно з листом Державного історико-архітектурного заповідника Стара Умань №265 від 16.10.2020 на території ринку збережена, відреставрована та використовується цегляна будівля першої половини 19 сторіччя Торгові ряди, що є пам`яткою охоронного значення з охоронним номером 1712 згідно постанови РМ Української РСР від 06.09.1979№442.

Згідно з договором оренди об`єктів нерухомості №1 від 01.12.2016 та актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.12.2016 позивач передав в оренду Уманському колгоспному ринку Черкаської облспоживспілки у тимчасове платне користування: частину будівлі Колос площею 620 кв м, будівлю Вбиральня площею 93 кв м, будівлю Гаражі площею 346 кв м, будівлю Майстерня площею 53 кв м, частину будівлі Ратуша площею 473 кв м, будівлю Центральний в`їзд площею 16 кв м, будівлю Топочна площею 20 кв м, що знаходяться за адресою: Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 1.12.2016 по 31.12.2017.

Згідно з актом приймання-передачі з оренди об`єкта нерухомості від 30.06.2017 Уманський колгоспний ринок повернув позивачу з оренди будівлю Майстерня площею 53 кв м, частину будівлі Ратуша площею 473 кв м, будівлю Центральний в`їзд площею 16 кв м.

Згідно договору оренди об`єктів нерухомості №3 від 01.07.2017 за актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.07.2017 позивач передав Уманському колгоспному ринку у тимчасове платне користування будівлю Вбиральня площею 93 кв м, будівлю Майстерня площею 53 кв м, частину будівлі Ратуша площею 473 кв м, будівлю Центральний в`їзд площею 16 кв м, що знаходяться за адресою: Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 01.07.2017 по 31.12.2017.

Згідно з актом приймання-передачі з оренди об`єкта нерухомості від 30.09.2017 Уманський колгоспний ринок повернув позивачу з оренди частину будівлі Ратуша площею 473 кв м.

Згідно з договором оренди об`єктів нерухомості №5 від 01.10.2017 та актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.10.2017 позивач передав в оренду Уманському колгоспному ринку Черкаської облспоживспілки у тимчасове платне користування: будівлю Вбиральня площею 93 кв м, будівлю Майстерня площею 53 кв м, будівлю Павільон №1 площею 138 кв м, будівлю Павільйон №2 площею 126 кв м, будівлю Павільйон №3 площею 289 кв м, будівлю господарську №1 площею 118 кв м, будівлю господарську №2 площею 34 кв м, будівлю Центральний в`їзд площею 16 кв м, що знаходяться за адресою: Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 1.10.2017 по 31.12.2017.

Згідно з договором оренди об`єктів нерухомості №7 від 01.01.2018 та актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.01.2018 позивач передав в оренду Уманському колгоспному ринку Черкаської облспоживспілки у тимчасове платне користування: будівлю Вбиральня площею 93 кв м, будівлю Майстерня площею 53 кв м, будівлю Павільон №1 площею 138 кв м, будівлю Павільйон №2 площею 126 кв м, будівлю Павільйон №3 площею 289 кв м, будівлю господарську №1 площею 118 кв м, будівлю господарську №2 площею 34 кв м, будівлю Центральний в`їзд площею 16 кв м, що знаходяться за адресою: Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 01.01.2018 по 31.12.2019.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області (відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСК Ратуша Черкаської облспоживспілки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 02.09.2020, за результатами якої складено акт перевірки від 16.09.2020 №188/23-00-07-0205/40983712 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ПСК Ратуша Черкаської облспоживспілки згідно даних з Державного реєстру прав на нерухоме майно мало у власності комплекс нежитлових будівель та споруд, розміщених на земельній ділянці загальною площею 2,7065 га (кадастровий номер 71108 00000:02:001:0001) за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 47. Право власності зареєстровано 28.12.2016 на площу нерухомого майна 6732,4 кв м, з 25.05.2017 5517,2 кв м, з 20.09.2018 4070,1 кв м, з 10.07.202 право власності припинено, проте податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не сплачувало.

Актом перевірки встановлені порушення вимог п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п 266.5.1 п. 266.5, п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по м. Умань Черкаської області на загальну суму 259 011,80 грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 76756,76 грн, з них: за 1 квартал 2017 року 16 998,85 грн, за 11 квартал 2017 року 19 077,42 грн, за 111 квартал 2017 року 20 340,24 грн, за 1V квартал 2017 року 20340,25 грн, за 2018 рік на суму 76 080,85 грн, з них за 1 квартал 2018 року 19 658,89 грн, за 11 квартал 2018 року 19658,89 грн, за 111 квартал 2018 року 21485,54 грн, за 1V квартал 2018 року 15277,53 грн, за 2019 рік на суму 67 938,11 грн, з них за 1 квартал 2019 року 16 984,5 грн, зр 11 квартал 2019 року 16 984,50 грн, за 111 квартал 2019 року 16 984,50 грн, за 111 квартал 2019 року 16 984,61 грн, за 2020 рік на суму 38 236,08 грн з них за 1 квартал 2020 року 19118,04 грн, за 11 квартал 2020 року 19118,04 грн та неподання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по м. Умань Черкаської області на 2017-2020 роки

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 №419/2300070210, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 311019,43 грн в т.ч. 252639,16 грн основного платежу та 58380,27 грн штрафу, та податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 №421/2300070210, яким застосовано штраф у розмірі 1360 грн за неподання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, проте рішенням про результати розгляду скарги від 16.01.2020 №1072/16/99-00-06-03-01-06 у задоволенні скарги відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень судом враховано, що з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України, було введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, статтею 266 Податкового кодексу України врегульовано суб`єкти, об`єкти та порядок обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

В силу підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1. статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт (підпункт 266.3.3. статті 266 ПК України).

Як стверджував позивач, частина комплексу будівель, що належать йому на праві власності, а саме Торгові ряди Ратуша, у відповідності з додатками 1 до рішень Уманської міської ради від 15.06.2018 №3-49/7 та від 31.05.2019 №3.4-62/7 не оподатковуються податком на нерухомість, оскільки відносяться до пам`яток архітектури.

Суд звертає увагу, що питання віднесення Торгових рядів до пам`яток архітектури, що перебувають під охороною держави, не є спірним у цій справі, оскільки не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Досліджуючи питання оподаткування таких Торгових рядів податком на нерухомість, відмінним від земельної ділянки, суд враховує, що вони використовуються в господарській діяльності, а саме як торгові ряди на діючому ринку, а відтак немає жодних відмінностей від інших об`єктів оподаткування.

За положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування (підпункт в).

Приписами п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України передбачено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Як встановлено судом з рішень Уманської міської ради від 15.06.2018 №3-49/7 та від 31.05.2019 №3.4-62/7 Про місцеві податки і збори ними визначено ставки місцевих податків і зборів, в тому числі ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01.01.2019 та з 01.012020 відповідно (додаток 1).

Згідно додатків 1 до вказаних рішень зазначено, що не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі та споруди класу 1273, зокрема Пам`ятки історії та архітектури, що охороняються державою, який включає підкласи 1273.1 Пам`ятки історії та архітектури, 1273.2 Археологічні розкопки, руїни та історичні місця, що охороняються державою, 1273.3 Меморіали, художньо-декоративні будівлі, статуї.

Отже, застосування органом міської ради класифікації 1273 дає підстави для висновку, що не оподатковуються історичні пам`ятки архітектури лише у тому випадку, якщо вони не використовуються для інших цілей. У разі їх використання в звичайній господарській діяльності, необхідно застосовувати відповідну ставку податку, яка відповідає визначеній класифікації будівель та споруд в залежності від їх використання.

За наведеного правового регулювання слідує висновок, що наявність у об`єкта нерухомого майна статусу пам`ятки архітектури не свідчить про автоматичне (безспірне) застосування до нього ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеної рішенням ради саме для пам`яток архітектури, а має розглядатися у контексті використання/невикористання такого нерухомого майна для інших цілей.

В даному випадку, звільнення частини комплексу будівель (Торгові ряди) від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку з наявністю у них статусу пам`ятки архітектури, є безпідставним, оскільки такі використовувалися для інших цілей використовуються в господарській діяльності, а тому, податковим органом правильно застосовано відповідну ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 0,4 %.

Відповідач стверджує, що площа нерухомого майна позивача у період з 28.12.2016 по 25.05.2017 становила 6732,4 кв м і розрахована відповідачем на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, з 25.05.2017 реєстрацію права власності змінено, зменшено частку права власності, а саме: розмір частки 1 змінено на 1639/2000 та становить 5517,2 кв м. Отже площа нежитлових приміщень та споруд позивача, що передувала зазначеним змінам, становила 6732,4 кв м (5517,2*2000/1639=6732,4 кв м).

Проте згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень станом на 30.12.2016 загальна площа комплексу будівель та споруд становить 5517,2 кв м, а згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження, об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 13.04.2021 (а.с. 229-231) зменшення частки позивача з 1 на 1639/2000 зареєстровано 25.05.2017, тобто після переходу прав власності на частину майна.

Отже, загальна площа комплексу будівель та споруд 6732,4 кв м обрахована відповідачем помилково, оскільки така площа визначена при реєстрації права власності позивача станом на 30.12.2016, складала 5517,2 кв м, і могла бути змінена лише шляхом внесення змін у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Внаслідок вказаного відповідач неправильно визначив розмір податку на нерухоме майно у 2017 році.

Відповідно, розмір податку на нерухоме майно повинен бути визначений позивачу за 2017 рік в розмірі 70620,16 грн. (5517,2х3200х0,4%), відповідно штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку становить 17189,19 грн. (70620,16х25%), тому загальна сума визначеного податковим органом податкового зобов`язання за 2017 рік повинна становити 88275,20 грн. (70620,16+17189,19), а не 95945,95 грн. як зазначено в оскарженому ППР.

Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині визначення грошових зобов`язань у розмірі 7670,75 грн. (95945,95-88275,20).

За період 2018-2020 роки між сторонами відсутній спір щодо площі об`єкта, оскільки відповідач здійснював нарахування з 20.09.2018 виходячи з площі 4070,1 кв м, а з 10.07.2020 припинив нарахування.

Щодо посилання позивача на неправомірність нарахування пені у період дії карантину, запровадженого з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазначає, що відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

За змістом норм п. 52-5 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення №419/2300070210 від 20.10.2020 відповідач нарахував суму основного податкового зобов`язання за січень-лютий 2020 року в розмірі 12745,36 грн (4070,1х4723х0,4%/366х91/3х2) та на цю ж суму нарахував штрафні санкції в розмірі 3186,34 грн. (12745,36х25%).

Відповідно сума нарахованих податкових зобов`язань з 01.04.2020 по 10.07.2020 становить 19118,04 грн. (4070,1х4723х0,4%/366х91). Штрафні санкції за цей період не нараховувались.

За наведеного правового регулювання, відповідач не допустив порушення заборони нарахування штрафних санкцій у період дії карантину.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.10.2020 №421/2300070210, яким застосовано штраф у розмірі 1360 грн за неподання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то, як зазначено вище, позивач є платником податку на нерухоме майно та зобов`язаний був подавати декларації з податку на нерухоме майно, тому вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини майнових вимог у розмірі 2,47% від суми судового збору 4685,70 грн., що становить 115,74 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20 жовтня 2020 року №419/2300070210 в частині визначення підприємству споживчої кооперації «Ратуша» Черкаської облспоживспілки грошового зобов`язання в сумі 7670 (сім тисяч шістсот сімдесят) грн 75 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 44131663) на користь підприємства споживчої кооперації «Ратуша Черкаської облспоживспілки» (вул. Небесної сотні, буд. 47, м. Умань, Черкаської області, 20300, код ЄДРПОУ 40983712) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 115 (сто п`ятнадцять) гривень 74 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яку може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО