Постанова

від 23.01.2024 по справі 400/9671/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9671/21

Категорія: 111030300Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту:19.06.2023 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Чоран А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Схід-Захід-Енерго" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі ППР) від 01 жовтня 2021 року:

-№824714290701 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 526 142,50 грн.;

-№824614290701 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3 328 898,75 грн.;

-№824814290701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) на суму 13 600 грн.;

-№825314290715 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) з урахуванням пені на загальну суму 52 300,45 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем порушений порядок проведення позапланової перевірки, а саме: перевірку проведено під час дії мораторію на проведення перевірок, а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення є незаконні та належать скасуванню.

Оскаржувані ППР податкового органу прийняті на підставі протиправного акту документальної планової виїзної перевірки, та припущень посадових осіб про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ "АГРОСТРОЙ ПЛЮС" у жовтні 2019 року; ТОВ "ЛІГА-ПРАЙМ" у серпні 2019 року; ТОВ "ГРИФОН ПЛЮС" у липні 2019 року; ТОВ "МАКСБУДРЕМ" на протязі 2019 року, а тому вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача відсутні порушення вимог ПК України та інших нормативно-правових документів.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що надані позивачем до перевірки документи не можуть вважатись документами, що підтверджують дані податкового обліку і звітності, та, відповідно, не повинні відображатись у бухгалтерському обліку підприємства. Встановлені відповідачем порушення під час перевірки вплинули на визначення податку на додану вартість (далі ПДВ), в результаті чого платником порушено ряд норм ПК України та, як наслідок, завищено податковий кредит на суму 1 414 937 грн. В свою чергу позивачем не надано всіх документів, які б підтверджували його господарську діяльність з вищевказаними контрагентами. Відповідач вважав, що перевірка проведена цілком законно, окрім того, позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що ще раз підтверджує правомірність дій працівників відповідача. Також відповідач зазначив, перевіряючі формулювали висновки, викладені в Акті перевірки, у тому числі, й з урахуванням податкової інформації, яку отримано з податкових баз. Таким чином, висновки, викладені в Акті перевірки зроблені згідно з вимогами пп.83.1.2 п.83.1 ст. 83 ПК України та цілком відповідають дійсності. Аналізуючи діяльність та податкову звітність контрагентів (взаємовідносини з якими були предметом перевірки), податковим органом було з`ясовано, що контрагенти не мали достатньої найманої праці для виконання робіт по договорам, не мали виробничих потужностей, деякі з них не мали ліцензії на проведення робіт, сертифікатів на поставлений товар та ТТН, що робить неможливим відслідковування адреси завантаження та доставки товарів. За висновками податкового органу контрагенти позивача є неблагонадійними, а господарські операції, проведені з ними, є фіктивними, які мають на меті не досягнення ділової мети, а лише штучне формування податкового кредиту. З урахуванням вищевикладеного та висновків, до яких дійшли перевіряючі, відповідач правомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а відтак, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року позов ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" до ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано ППР №824714290701 від 01 жовтня 2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1 526 142,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано ППР №824614290701 від 01 жовтня 2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області про визначення грошового зобов`язання з ПДВ ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3 328 898,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано ППР №824814290701від 01 жовтня 2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) на суму 13 600 грн.

Визнано протиправним та скасовано ППР №825314290715 від 01 жовтня 2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 34319349) з урахуванням пені на загальну суму 52 300,45 грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

-апелянт звертає увагу суду на те, що ППР форми "Д" 01 жовтня 2021 року №825314290715, яким визначено штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб у сумі 52 300,45 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 50 173,42 грн. та пеню у сумі 2 127,03 грн. ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" притягається до фінансової відповідальності саме за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 215 315,33 грн. Тому сплата в подальшому суми грошового зобов`язання не є підставою для звільнення від відповідальності;

-суд першої інстанції не врахував, що ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" та постачальники позивача по ланцюгу постачання ТОВ "АГРОСТРОЙ ПЛЮС", ТОВ "ЛІГА ПРАЙМ", ТОВ "ГРИФОН ПЛЮС", ТОВ "МАКСБУДРЕМ" є фігурантами кримінальних проваджень №6020080000000331 від 03 червня 2020 року та №42020000000001485 від 11 серпня 2020 року щодо фізичних осіб, дії яких спрямовані на незаконне отримання грошових коштів з Державного бюджету України шляхом використання реквізитів підконтрольних суб`єктів господарювання та складання первинних документів без реального факту вчинення господарських операцій;

-позивачем станом на день підписання акту перевірки не надано відповідь на запит податкового органу про надання документів (договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (касові документи) на оплату послуг, економічна доцільність та необхідність придбання послуг, інші документи) по взаємовідносинам з ТОВ "АГРОСТРОЙ ПЛЮС", ТОВ "ЛІГА ПРАЙМ", ТОВ "ГРИФОН ПЛЮС", ТОВ "МАКСБУДРЕМ";

-ТОВ "АГРОСТРОЙ ПЛЮС", ТОВ "ЛІГА ПРАЙМ" до податкового органу Звіти за формою 1-ДФ протягом 2019 року не надавались, що свідчить про відсутність працюючих осіб на підприємстві. Згідно Звіту за формою 1-ДФ лише за 3 квартал 2019 року №9246056709 від 21 жовтня 2019 року у ТОВ "ГРИФОН ПЛЮС" численність працюючих 1 особа. Первинні документи по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "МАКСБУДРЕМ" не містять даних, які б підтверджували фактичність перебування працівників вказаного контрагента на території об`єкту для надання послуг, графік роботи таких працівників та фактичну кількість відпрацьованих щоденно людино-годин. При цьому, згідно наданого до перевірки акту приймання виконаних будівельних робіт до виконання робіт не залучались інші підприємства (субпідрядники).

-ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" за період з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2021 року відображено операції з придбання ТМЦ в асортименті (будівельні матеріали та господарські товари) у ТОВ "ГРІН ЛАІТ", ТОВ "ПІК ПК", ТОВ "П І КОМПАНІ" та ТОВ "ПІК ДИСТРИБЬЮШН", разом з тим, до перевірки не надано ТТН про доставку ТМЦ до місця знаходження позивача, а також паспорти, якісні та технічні характеристики, документи на відрядження, квитанції поштових відправлень, інформацію про те, хто є матеріально-відповідальною особою, місце зберігання, та про використання їх з певною метою у господарській діяльності підприємства, залишки на складі за інвентаризаційними відомостями вістуні, акт списання теж відсутній.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" зареєстровано 12 квітня 2006 року за номером 152210200000076910.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" є: Електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21).

На підставі направлень від 10 серпня 2021 року №1884/14-29-07-10, №1885/14-29-07-10. №1886/14-29-07-10 та від 13 серпня 2021 року №1947/14-29-07-10 виданих ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст. 82 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, п.2 ч.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI) із змінами та доповненнями, та на підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 26 липня 2021 року №1407-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки TOB "С-З-Е" (код за ЄДРПОУ 34319349), проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" (код за ЄДРПОУ 34319349) з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2021 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2021 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (додаток №1 до першого примірника акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО" був складений Акт перевірки від 01 вересня 2021 року за №6346/14-29-07-01/34319349.

Позивач частково не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки, та подав на них заперечення, які після їх розгляду відповідачем не були прийняті до уваги.

За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки відповідачем було винесено вісім податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2021 року, в тому числі оскаржені позивачем:

-№824714290701 за порушення п.п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України занижено податок на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2019 року на суму 165 767 грн. (в т.ч. за ІІІ квартал 2019 року на суму 165 767 грн.), 2019 рік на суму 1 010 794 грн. (в т.ч. за ІV квартал 2019 року на суму 845 027 грн.), за І квартал 2020 року на суму 261 984 грн., за півріччя 2020 року на суму 262 650 грн. (в т.ч. за ІV 2020 року на суму 0 грн.), за рахунок включення до складу витрат вартості проектних робіт, електромонтажних робіт, послуг з виготовлення комплектної трансформаторної підстанції КТПП-1600 кВА 10/0,4 кВ, реальність придбання та фактичність використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено, не підтверджених відповідними документами, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції;

-№824614290701 за порушення п.189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.3, абз. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями занижено ПДВ за липень 2019 року на суму 93 637 грн,, за серпень 2019 року на суму 257 449 грн., за вересень 2019 року на суму 45 720 грн., за жовтень 2019 року на суму 390 830 грн., за листопад 2019 року на суму 266 718 грн., за грудень 2019 року на суму 519 466 грн.. з лічень 2020 року на суму 291 833 грн., за квітень 2020 року на суму 166 716 грн., за червень 2020 року на суму 81 623 грн., за липень 2020 року на суму 51 881 грн., за серпень 2020 року на суму 116 874 грн., за вересень 2020 року на суму 166 911 грн., за листопад 2020 року на суму 213 461 грн., в зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань на ТМЦ, які не використані в господарській діяльності та за рахунок включення до складу податкового кредиту, вартості проектних робіт, електромонтажних робіт, послуг з виготовлення комплектної трансформаторної підстанції КТПП-1600 кВА 10/0,4кВ, реальність придбання та фактичність використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено, не підтверджених відповідними документами, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції;

-№824814290701 за порушення п.п.201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН) не нарахувало податкове зобов`язання на ТМЦ, які не використані в господарській діяльності загальним обсягом 6 240 910 грн. крім того ПДВ 1 248 182 грн.;

-№825314290715 за порушення пп.168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст. 168, пп. а) п.176.2 ст.176 ПК України із змінами та доповненнями (дотримання пропорції при видачі доходу у вигляді заробітної плати працівникам і сум перерахованих податків та зборів), збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у загальній сумі 52 345 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були всі законні підстави для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки відповідно до абз.5 Постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03 лютого 2021 року скорочено строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок та дозволено проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.78.1.1 та\або пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Суд першої інстанції вказав, що надані позивачем документи сумнівів у їх достовірності не викликають, будь-які дійсні розбіжності стосовно задекларованої суми оплати за договором, розміру податку, обсягів поставок тощо судом не виявлені, а відповідачем не доведені, також відсутні дефекти форми або змісту первинних (бухгалтерських) документів з тих, які були надані платником. Одночасно з цим, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на належних доказах, які спростовують факти виконання договорів підряду або поставки, не надані належні докази на підтвердження того, що відомості, які містяться в документах позивача, неповні, недостовірні або суперечливі.

Вказані в акті перевірки висновки стосовно формування позивачем штучних показників податкового обліку з метою отримання незаконної податкової вигоди, є припущеннями за відсутності належних та допустимих доказів, які надаються в передбаченому законодавством порядку. Встановлені судом обставини та реальність здійснення вищевказаних господарських операцій не спростовані податковим органом належними та допустимими доказами, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО", разом з тим мотиви з яких суд першої інстанції дійшов висновки для задоволення позову на думку колегії суддів є помилковими.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Пунктом 15.1 ст. 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX, яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено п.п.52-1 52-5.

Зокрема, п.52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX внесено зміни, зокрема, до п.52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України і абз.1 п.52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп.пп.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п.80.2 ст. 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13 травня 2020 року №591-IX, яким внесені зміни, зокрема до п.52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 17 вересня 2020 року №909-ІХ (далі Закон №909-ІХ), п.4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На виконання вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі Постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п.77.4 ст. 77 Кодексу.

Таким чином, виникла суперечність між нормами ПК України та Постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Надаючи правову оцінку такій суперечності колегія суддів виходить з такого.

Відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За приписами ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у ст.ст. 85, 87 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно з приписами ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Відповідно ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Аналогічні положення стосовно основних завдань Кабінету Міністрів України також містить у собі ч.1 ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", де зазначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року №794-VII (далі Закон №794-VII) Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці, зокрема: забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України; розробляє та схвалює Бюджетну декларацію, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; організовує та забезпечує здійснення митної справи.

Відповідно ч.1 ст. 49 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти постанови і розпорядження.

Разом з тим, відповідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент Верховна Рада України.

Саме до повноважень Верховної Ради України, згідно з п.п.3 та 4 ч.1 ст. 85 Конституції України, належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.

Виключно законами України встановлюється, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори.

Колегія суддів звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово роз`яснював, що:

-"право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (ст.ст. 5, 38, 69, 72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (п.3 ч.1 ст. 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч.2 ст. 8 Конституції України)" (Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000);

-"права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено" (Рішення Конституційного Суду України від 09 жовтня 2008 року №22-рп/2008).

Делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади порушує вимоги Основного Закону України, згідно з яким органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст. 6), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19); прийняття законів належить до повноважень парламенту Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 2009 року №15-рп/2009).

Спірні у цій справі правовідносини охоплюються сферою дії ПК України, який відповідно до приписів п.1.1 ст. 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкові відносини є окремим і самостійним різновидом відносин, урегульованих, окрім Конституції України, спеціальними актами законодавства за вичерпним і остаточним переліком, не належать ані до господарських відносин, ані до адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

При цьому, за змістом ст. 2 ПК України зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Отже, зміна положень ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України (постанова об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №0940/2301/18).

Відповідно п.3.1 ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон; чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що Постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Висновки колегії суддів у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27 квітня 2022 року по справі №140/1846/21, від 24 травня 2023 року по справі №420/10433/22, від 27 липня 2023 року по справі №380/12782/22, від 27 вересня 2023 року по справа №280/958/22, від 11 жовтня 2023 року по справі справа №520/1832/22, від 12 жовтня 2023 року по справі №520/4900/22, від 26 жовтня 2023 року по справі №440/7328/22, від 09 листопада 2023 року по справі №160/13134/22.

З урахуванням наведеного вище нормативно-правового обґрунтування, а також враховуючи єдність та послідовність практики Верховного Суду з даного питання, колегія суддів дійшла висновку про те, що проведення податковим органом перевірки на підставі Постанови №89, всупереч чинному і нескасованому мораторію на проведення перевірок, є неправомірним.

При цьому, колегія суддів враховує, що питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, неодноразово вирішувалось Верховним Судом. Так, у постановах від 28 грудня 2022 року у справах №420/22374/21, №540/5445/21, №160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі Постанови №89 (в умовах чинності п.52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

З огляду на викладене, встановлення обставин щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої й було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2021 року №824714290701, №824614290701, №824814290701, №825314290715, є достатнім для висновку про їх протиправність без надання правової оцінки суті виявленим порушенням.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "СХІД-ЗАХІД-ЕНЕРГО", однак з неправильних мотивів.

У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції належить змінити, виклавши мотивувальну його частину в редакції цієї постанови.

Пунктом 4 ч.1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставами, зокрема, для зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при вирішені спірного питання, неправильно застосовані норми матеріального права, у зв`язку з чим судове рішення, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 315 КАС України, підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 січня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.