Постанова

від 24.01.2024 по справі 380/1057/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1057/23 пров. № А/857/20919/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Воробець С.І.;

від відповідача - Кельбас Р.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Юей» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2023р. про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Юей» до Головного управління ДПС у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (суддя суду І інстанції: Москаль Р.М., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 13 год. 07 хв. 12.10.2023р., м.Львів, дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2023р. залишено в порядку п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Вест Юей» до Головного управління /ГУ/ ДПС у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (а.с.178-179).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ТзОВ «Вест Юей», який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного залишення позову без розгляду (а.с.186-192).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що правові підстави для залишення позовної заяви через повторну неявку позивача до суду були відсутніми, оскільки представник позивача не був належним чином повідомлений про час проведення судових засідань від 14.09.2023р. і 12.10.2023р. При цьому суд не скористався засобами телефонного зв`язку, що були визначені позивачем.

Також у позовній заяві зазначена електронна адреса представника позивача Кропивницької У.М., однак повістки про виклик в судові засіданні направлялися на іншу електронну адресу (через помилку). Матеріали справи не містять підтвердження вказаного представника про отримання кореспонденції від суду.

В свою чергу, з 02.06.2023р. адвокат Марченко В.А. не здійснює представництво інтересів позивача, через що направлення судових повісток на електронну адресу вказаного представника не є належним і допустимим доказом повідомлення позивача про призначення судового засідання для розгляду справи.

Додатково наголошує на тому, що в справі є відсутніми довідки секретаря судового засідання, складені відповідно до ч.3 ст.129 КАС України.

В свою чергу, повістка про виклик в судове засідання 12.10.2023р. не була вручена позивачу і повернулася відправнику через перебування керівника підприємства у відрядженні.

За вказаних обставин апелянт наголошує на тому, що направлення процесуальних документів відбувалося не у спосіб та порядку, встановлених чинним процесуальним законодавством, що свідчить про відсутність однієї з умов застосування положень ч.5 ст.205 КАС України.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.4 ч.1 ст.240 КАС України визначено ті обставини, що представники позивача не з`явилися в судові засідання від 14.09.2023р. та 12.10.2023р., при цьому були належним чином та завчасно повідомленими про час та місце розгляду справи, заяв про розгляд справи за їхньої відсутності не подавали.

Окрім цього, процесуальна поведінка позивача (його представників) у цій справі свідчить, що він не виявляє зацікавленості в розгляді своєї справи, оскільки тривалий час ігнорує судові виклики, здійснені судом за вказаними у позовній заяві, відповіді на відзив та інших процесуальних заявах адресами електронної пошти та поштовою адресою.

Позивач не скористався правом подати заяву про розгляд справи без його участі, а також не звертався до суду про надання інформації про хід розгляду справи.

За наведених обставин суд розцінив поведінку позивача як зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов`язків сторони судового процесу, що перешкоджає суду виконати завдання підготовчого провадження, а відповідачу - належно відреагувати на позовні вимоги (не вдається у встановлений КАС України спосіб окреслити підстави позову та обставини, що входять в предмет доказування у справі).

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції передчасними і такими, що не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що ухвалою суду від 23.01.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження (а.с.25 і на звороті).

Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання на 09 год. 30 хв. 02.03.2023р., в яке з`явилися представники сторін (а.с.43).

Згідно протокольної ухвали суду від 02.03.2023р. оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 04.04.2023р.

В наступне засідання від 04.04.2023р. з`явився представник позивача, однак розгляду справи був відкладений на 10 год. 00 хв. 04.05.2023р. (а.с.109).

У судове засідання від 04.05.2023р. представник позивача не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи через участь в слідчих діях, яке судом було задоволено, а розгляд справи відкладено на 09 год. 30 хв. 15.06.2023р. (а.с.118).

Судове засідання від 15.06.2023р. не відбулося через повернення судді із відрядження. При цьому наступне судове засідання було призначено на 14 год. 30 хв. 18.07.2023р. (а.с.157).

Вказане судове засідання не відбулося через відрядження судді, наступне судове засідання було призначено на 11 год. 00 хв. 14.09.2023р. (а.с.170). При цьому, повістка із викликом до суду була скерована 22.08.2023р. на електронну адресу представника позивача, що засвідчується довідкою секретаря судового засідання (а.с.171).

В призначене судове засідання від 14.09.2023р. представник позивача не з`явився, по причині чого розгляд справи було відкладено на 10 год. 30 хв. 12.10.2023р. (а.с.172).

Про вказане судове засідання позивач був повідомлений шляхом скерування повісток суду на електронні адреси його представників, а рекомендована кореспонденція суду повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання (а.с.176).

Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України (в редакції, діючій на час розгляду справи в суді першої інстанції) у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Згідно п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Із змісту ч.1 ст.60 КАС України слідує, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні обов`язки та права.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС, можливе за наявності сукупності таких умов:

а) належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявки позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутності вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.3 ст.124 КАС судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як унормовано ст.129 КАС України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011р. у справі № 17-рп/2011 (справа за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України), вирішуючи питання щодо конституційності положень ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), яка кореспондується зі ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, стосовно виклику до суду шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою вказав, що такий порядок є обов`язковим лише для суб`єктів владних повноважень, а стосовно інших осіб - виключно за їх вибором. За висновком Конституційного Суду законодавець у такий спосіб розширив зміст процесуального права особи на отримання повідомлення про виклик до суду, встановивши додаткові можливості особи отримувати таке повідомлення.

В матеріалах справи відсутня заява позивача про надсилання тексту повісток на електронну адресу (зокрема, його представників).

У свою чергу, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то варто припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, своєю чергою, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому необхідно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.11.2022р. у справі № 759/14068/19, від 20.01.2023р. у справі № 465/6147/18 та від 06.03.2023р. у справі № 753/19393/20.

Рада суддів України неодноразово (зокрема, рішенням № 26 від 06.08.2022р.) закликала суди та учасників процесу використовувати більш ощадливі методи роботи, користуватися перевагами дистанційного та електронного судочинства.

Суди, виконуючи рекомендації Ради суддів України, в умовах відсутності фінансування добросовісно застосовують альтернативні способи комунікації, запропоновані учасниками справи, не можуть вважатися такими, що діють неправомірно.

Разом з тим, колегія суддів звертає на таке.

Згідно довідки суду про доставку електронного листа 22.08.2023р. слідує, що повістка про виклик до суду від 22.08.2023р. в справі № 380/1057/23 надіслана ТзОВ «Вест Юей» на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.171).

Вказана адреса належить адвокату Марченко В.А., така вказана у відповіді на відзив (а.с.45-49) і клопотанні про відкладення розгляду справи (а.с.140-141).

Згідно додаткової угоди № 1 від 02.06.2023р. до договору про надання правової допомоги - адвокатських послуг № б/н від 12.01.2023р. (укладений між позивачем та адвокатом Марченко В.А.) вказаний договір розірваний з 02.06.2023р. (а.с.195).

За таких обставин скерування судом кореспонденції на електронну адресу вказаного адресата не можна вважати належним повідомленням позивача про час та місце розгляду справи.

Окрім цього, виклики позивача в судове засідання від 12.10.2023р. здійснено шляхом направлення повістки на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належить представнику позивача адвокату Кропивницькій У.М.

У свою чергу, в позовній заяві ТзОВ «Вест Юей» зазначена інша електронна адреса вказаного представника - ІНФОРМАЦІЯ_3, що також не можна вважати коректним повідомленням представника позивача.

Також згідно матеріалів скерована засобами поштового зв`язку повістка про виклик до суду на 12.10.2023р. повернулася відправникові через неможливість її вручення по причині перебування керівника підприємства у відрядженні, що підтверджується наказом № 11-В від 29.09.2023р. (а.с.196).

Оцінюючи в сукупності викладене, колегія суддів вважає, що належні докази повідомлення позивача про судові засіданні від 14.09.2023р. і 12.10.2023р. в матеріалах справи є відсутніми.

Окрім цього, приписами ч.2 ст.205 КАС України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду за умови, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Із змісту матеріалів справи слідує, що сторонами долучено до матеріалів справи значну кількість заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, письмові додаткові пояснення) і доказів; також розгляд справи тривав більше дев`яти місяців.

При цьому, викладені висновки суду про те, що така неявка представників позивача перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи надають можливість чітко та однозначно окреслити підстави позову та обставини, що входять в предмет доказування.

Колегія суддів не заперечує того, що позивач та його представники мали би проявити більшу ретельність щодо участі в судових засіданнях, зваживши на визначені процесуальним законом наслідки неявки до суду без поважних причин. Водночас, стадія розгляду справи; характер спору, який має важливе значення для позивача; відсутність будь-яких перешкод для вирішення спору свідчить про поспішність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що за таких умов правові підстави кваліфікувати неявку представника позивача в судові засідання від 14.09.2023р. і 12.10.2023р. як повторну неявку позивача (його представників) до суду без поважних причин, що покладена в основу ухвали суду про залишення позову без розгляду, є відсутніми.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були відсутніми достатні і належні підстави для залишення позовної заяви ТзОВ «Вест Юей» без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам закону.

Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Питання відшкодування апелянту понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги підлягає вирішенню згідно ст.139 КАС України судом першої інстанції за результатами кінцевого вирішення розглядуваного спору по суті.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.4 ч.1 ст.320, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Юей» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2023р. про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/1057/23 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 26.01.2024р.