Постанова

від 25.01.2024 по справі 380/13003/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13003/21 пров. № А/857/3124/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л. Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

представника відповідачаДмитренка В.П.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/13003/21 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Брильовським Р.М. в м. Львові Львівської області 20.01.2022 року згідно з протоколом судового засідання о 10:34 год., повний текст судового рішення складено 21.01.2022 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправним дії ВЧ НОМЕР_1 щодо проведення розслідування нещасного випадку оформленого актом проведення розслідування нещасного випадку, затвердженого ТОВ командира військової частини НОМЕР_1 12.02.2021;

- скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2021 № 13 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з прапорщиком ОСОБА_3 »;

- зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку з ОСОБА_3 05.01.2021 з визнанням факту, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;

- зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_1 облікувати нещасний випадок з ОСОБА_3 05.01.2021, скласти акт за формою НВ-3 та видати нову довідку про обставини травми пов`язану з виконанням обов`язків військової служби.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 у задоволенні клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними відмовлено, задоволено клопотання представника ВЧ НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції від 20 січня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду оскаржила в апеляційному порядку позивач, просить скасувати дану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні.

Ухвалою апеляційного суду від 28 квітня 2022 року провадження у справі було зупинене до припинення перебування ВЧ НОМЕР_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ухвалою апеляційного суду від 8 січня 2024 року провадження у справі відновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

До апеляційного суду від відповідача надійшло витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 07 лютого 2023 року № 1-РС, відповідно до якого штаб-сержанта ОСОБА_3 , начальника медичної групи дезінфекції епідеміологічного відділу ВЧ НОМЕР_1 іменувати ОСОБА_2 , підстава свідоцтво про розірвання шлюбу та ID-картка.

Таким чином, в подальшому апеляційний суд вважає за можливе іменувати позивача як ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_2 ).

У призначене на 18 січня 2024 року судове засідання позивач не з`явилася, заявила клопотання про відкладення розгляду справи.

У призначене на 25 січня 2024 року ОСОБА_2 знову не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, апеляційний суд про причини своєї неявки не повідомила

Враховуючи можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами, а також з огляду на положення частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), апеляційний суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 проходила військову службу за контрактом на посаді начальника медичної групи дезінфекції епідеміологічного відділу військової частини НОМЕР_1 .

05.01.2021 приблизно о 16:45 ОСОБА_2 перебувала на службі та виконувала службові обов`язки. Ідучи з адміністративного корпусу до свого кабінету, через коридор лабораторного відділу ОСОБА_2 втратила свідомість.

Військовослужбовець відповідача майор медслужби ОСОБА_4 негайно викликав швидку невідкладну допомогу, однак позивач відмовилася від госпіталізації.

Вдома стан ОСОБА_2 погіршився і 08.01.21 вона була госпіталізована у військо-медичний клінічний центр Західного регіону.

Згідно з виписки № 55 із медичної карти стаціонарного хворого позивачка перебувала на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 08.01.2021 по 18.01.2021 та у неї було діагностовано струс головного мозку; садно потиличної ділянки; забій м`яких тканин передпліччя та стегна.

Відповідно до акту проведення розслідування нещасного випадку, затвердженого ТВО командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 , 12 лютого 2021 факт падіння і травмування прапорщика ОСОБА_3 05.01.2021 на території ВЧ НОМЕР_1 не підтверджено. Даний випадок не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, не підлягає обліку і на нього не складається акт за формою НВ-3.

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2021 № 13 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з прапорщиком ОСОБА_3 » нещасний випадок не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення розслідування

нещасного випадку оформленого актом проведення розслідування нещасного

випадку та наказ військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2021 № 13 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з прапорщиком ОСОБА_3 » протиправними, позивач звернулася з позовом до суду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції покликається на те, що перебіг строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій відповідача та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2021 року № 13 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 » починається з 13.02.2021, а відтак розпочався місячний строк на звернення до суду, однак до суду позивач звернувся лише 29.07.2021. при цьому вказав на відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною першою статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, за приписами якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами частини третьої цієї статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява № 48778/99).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

З матеріалів справи встановлено, що позивач знала про проведення службового розслідування та його завершення, оскільки відмовилась від надання в ході розслідування будь-яких пояснень з приводу події, яка за її твердженням мала місце 05.01.2021, що підтверджується: поясненням від 05.02.2021 ОСОБА_3 та протоколом від 15.01.2021 опитування та пояснювальна записка свідків та інших осіб, причетних до події, складеним за підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Крім того, позивач знала про нещасний випадок, оскільки він трапився саме з нею, а не з іншою особою.

Слід зазначити, що в адвокатському запиті адвоката Кухти В.З. від 13.07.2021, адресованому відповідачу, зазначено, що з інформації від ОСОБА_3 05.01.2021 на території ВЧ НОМЕР_1 відбувся нещасний випадок у ході якого остання отримала тілесні ушкодження. У відповідності до Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 6.02.2001 № 36 проводилося розслідування нещасного випадку та складався відповідний акт. Відповідно у запиті адвокат просить надати йому такий акт та матеріали, що до нього додаються щодо нещасного випадку з військовослужбовцем.

Отже, сам адвокат у запиті не ставить під сумнів проведення службового розслідування нещасного випадку чи складання відповідного акту, а, навпаки, зазначає, що ОСОБА_3 володіє інформацією про проведення розслідування нещасного випадку та складання відповідного акту.

При цьому, цей адвокатський запит адвоката Кухти В.З. від 13.07.2021 не був долучений позивачем при поданні позову, а був наданий адвокатом у судовому засіданні суду першої інстанції на вимогу суду.

Також у січні 2021 року прапорщик ОСОБА_3 зверталась зі скаргою до Військової служби правопорядку щодо можливого неповідомлення командуванням відповідача (в/ч НОМЕР_1 ) про факт її травмування ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з скаргою позивача військовою службою правопорядку було направлено подання від 21.01.2021 вих. № 674/1/251 командиру ВЧ НОМЕР_1 .

На виконання вимог даного подання командиром ВЧ НОМЕР_1 (відповідачем) надано відповідь від 26.02.2021 за вих № 210.

Що стосується обставин ознайомлення ОСОБА_3 з Актом розслідування за формою НВ-2, а саме дня коли позивачка дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 6 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2021 року № 13 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 » передбачено «завірену копію Акта розслідування за формою НВ-2 начальнику адмінстративної частини працівнику збройних Сил України ОСОБА_8 не пізніше 15.02.2021 року надати ТВО начальника епідеміологічного відділу майору медичної служби Нанівській С.А. для вручення прапорщику ОСОБА_3 з фіксацією вручення».

Пунктом 7 цього ж наказу встановлено «ТВО начальника епідеміологічного відділу майору медичної служби Нанівській С.А. не пізніше 15.02.2021 року вручити прапорщику ОСОБА_3 завірену копію Акта розслідування за формою НВ-2 з фіксацією вручення.».

Як вбачається із запису на сторінці 95 Журналу реєстрації вхідних документів військової частини НОМЕР_1 за номенклатурою з номером 41, Акт проведення розслідування нещасного випадку (форма НВ-2) зареєстровано за вх. № 179 09.02.2021. В графі 5 «Підпис особи яка отримала документ» та графі 6 «Відмітка про виконання документа» містяться записи: - ОСОБА_9 підпис; - ОСОБА_3 підпис.

Отже даним журналом підтверджується, що на виконання наказу від 12.02.2021 № 13 ОСОБА_3 отримала зареєтрований за вх. № 179 від 09.12.2021 документ Акт проведення розслідування нещасного випадку (форма НВ-2).

Абзацом 8 пункту 18 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 (у редакції наказу від 11.12.2017 № 656 Міністерства оборони України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (надалі Інструкція № 36), передбачено, що у разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати ознайомлення з актом за формою НВ-2, подати скаргу вищому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і правильним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

Вищенаведена норма кореспондується з частиною 5 статті 122 КАС України, яка передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернулася до суду з даним позовом 04.08.2021, що стверджується штампом суду першої інстанції за вх. №56647, тобто поза межами місячного строку звернення до суду.

При цьому, в тексті позовної заяви позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з листа-відповіді відповідача на адвокатський запит від 13.07.2021 на його звернення, а відтак строк звернення до суду ним не пропущено.

Однак, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почала вчиняти більш ніж через 5 місяців після отримання Акту проведення розслідування нещасного випадку (форма НВ-2).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 вказаного Кодексу.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 308, 310, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/13003/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 26.01.2024