Ухвала

від 26.01.2024 по справі 520/19680/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2024 року

м. Київ

справа №520/19680/23

адміністративне провадження № К/990/1976/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Єресько Л.О.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №520/19680/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транс-Сервіс"до Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації, треті особи Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південбудтранс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012"про визнання протиправними та скасування актів перевірок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Транс-Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати акти перевірок Робочої групи Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації виконання Договору № 1391 від 1 серпня 2014 року: Акт № 18 від 16 грудня 2022 року, Акт № 26 від 23 січня 2023 року, Акт № 38 від 8 лютого 2023 року;

- визнати протиправними та скасувати акти перевірок Робочої групи Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації виконання Договору 153 від 9 листопада 2020 року: Акт № 24 від 16 грудня 2022 року, Акт № 33 від 23 січня 2023 року та Акт № 34 від 8 лютого 2023 року;

- визнати протиправними та скасувати акти перевірок Робочої групи Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації щодо Договору № 97 від 20 березня 2018 року: Акт № 25 від 16 грудня 2022 року, Акт № 32 від 23 січня 2023 року та Акт № 35 від 8 лютого 2023 року;

- визнати протиправними та скасувати акти перевірок Робочої групи Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації щодо Договору 82 від 15 березня 2018 року: на Акт № 22 від 16 грудня 2022 року та Акт № 30 від 23 січня 2023 року;

- визнати протиправними та скасувати акти перевірок Робочої групи Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації щодо Договору щодо Договору № 94 від 20 березня 2018 року: Акт № 23 від 16 грудня 2022 року, Акт № 31 від 23 січня 2023 року та Акт № 39 від 8 лютого 2023 року;

- визнати протиправними дії Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації щодо розірвання договорів № 1391 від 1 серпня 2014 року, № 62 від 27 листопада 2017 року; № 153 від 9 листопада 2020 року, № 97 від 20 березня 2018 року та № 55 від 30 травня 2017 року, № 82 від 15 березня 2018 року та № 48 від 30 травня 2017 року, № 94 від 20 березня 2018 року про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладених між Приватним підприємством "Транс-Сервіс" та Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації, Управлінням транспорту Харківської військової адміністрації ХОВА в односторонньому порядку та зобов`язати Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації утриматися від вчинення перешкод у виконанні ПП "Транс-сервіс" зобов`язань за Договорами № 1391 від 01.08.2014, № 62 від 27 листопада 2017 року; № 153 від 9 листопада 2020 року, № 97 від 20 березня 2018 року та № 55 від 30 травня 2017 року, № 82 від 15 березня 2018 року та № 48 від 30 травня 2017 року, № 94 від 20 березня 2018 року про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування;

- визнати договори № 1391 від 1 серпня 2014 року та № 153 від 9 листопада 2020 року укладеними до 13 серпня 2024 року та до 19 листопада 2025 року відповідно, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 13 серпня 2024 року та 19 листопада 2025 року - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування;

- визнати договори № 62 від 27 листопада 2017 року; № 97 від 20 березня 2018 року та № 55 від 30 травня 2017 року, № 82 від 15 березня 2018 року та № 48 від 30 травня 2017 року, поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29 квітня 2022 року, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 лютого 2023 року№ 2915-IX.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року по справі № 520/19680/23 позовні вимоги задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року по справі № 520/19680/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування актів перевірок Робочої групи Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації виконання: Договору № 1391 від 1 серпня 2014 року: Акт № 18 від 16 грудня 2022 року, Акт № 26 від 23 січня 2023 року, Акт № 38 від 8 лютого 2023 року; Договору 153 від 9 листопада 2020 року: Акт № 24 від 16 грудня 2022 року, Акт № 33 від 23 січня 2023 року та Акт № 34 від 8 лютого 2023 року; Договору № 97 від 20 березня 2018 року: Акт № 25 від 16 грудня 2022 року, Акт № 32 від 23 січня 2023 року та Акт № 35 від 8 лютого 2023 року; Договору 82 від 15 березня 2018 року: на Акт № 22 від 16 грудня 2022 року та Акт № 30 від 23 січня 2023 року; Договору щодо Договору №94 від 20 березня 2018 року: Акт № 23 від 16 грудня 2022 року, Акт № 31 від 23 січня 2023 року та Акт № 39 від 8 лютого 2023 року та в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації утриматися від вчинення перешкод у виконанні ПП "Транс-сервіс" зобов`язань за Договорами № 1391 від 1 серпня 2014 року, № 62 від 27 листопада 2017 року; № 153 від 9 листопада 2020 року, № 97 від 20 березня 2018 року та № 55 від 30 травня 2017 року, № 82 від 15 березня 2018 року та № 48 від 30 травня 2017 року, № 94 від 20 березня 2018 року про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Транс-Сервіс" залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року по справі № 520/19680/23 залишити без змін.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ТОВ "ТРАНСМЕЙЛ-2012" звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 15 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд».

У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №520/19680/23 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм законодавства.

З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №520/19680/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транс-Сервіс"до Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації, треті особи Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південбудтранс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012"про визнання протиправними та скасування актів перевірок.

Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Л.О. Єресько,

Судді Верховного Суду