Постанова

від 26.01.2024 по справі 420/2935/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року

м. Київ

справа №420/2935/19

касаційне провадження № К/990/16617/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Стас Л.В.; судді - Шеметенко Л.П., Турецька І.О.)

у справі № 420/2935/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (далі - ТОВ «Меркурій»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 травня 2019 року № 0020731414, від 10 травня 2019 року № 0020691414, від 10 травня 2019 року № 0020701414.

Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, дійшовши висновку про фіктивний характер здійснених господарських операцій.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову.

ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері розглядуваних господарських операцій.

Верховний Суд ухвалою від 21 липня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Меркурій» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за наслідками якої складено акт від 16 квітня 2019 року № 210/15-32-14-14/30646912.

Перевіркою встановлено недотримання платником вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV), пунктів 2.1, 2.4, 2.8, 2.16 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей (скоби, втулки, з`єднувачі стрічки, стропи) та послуг із мехобробки скоб у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-М», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевстат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг маркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп директ ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум лайф», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка півночі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдентрейд ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонсай трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Локмікс», Малого підприємства «Вікфіл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосвіт-Т», Товариства з обмеженою відповідальністю «Амлак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтекс трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтрест-ВВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Делайт трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс мега», Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррете», Товариства з обмеженою відповідальністю «Редейл ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дектрейл ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіком, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Агро-М», Товариства з обмеженою відповідальністю «Проконсім», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагатес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Варео», Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтан», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Роксолана», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінстаун», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коліон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фален», Товариства з обмеженою відповідальністю «Датманс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрпромторг» з огляду на удаваний характер проведених господарських операцій.

Такі висновки відповідача вмотивовані тим, що: в укладених з контрагентами договорах відсутня конкретизація місця поставки та її умов; до перевірки не надано супровідних документів на підтвердження якості та комплектності товару; в контрагентів позивача відсутня достатня кількість основних засобів та трудових ресурсів для здійснення відповідних поставок та надання послуг; номенклатура придбаних контрагентами товарів, робіт, послуг не відповідає номенклатурі реалізованих платнику в спірний період; наявні вироки щодо посадових осіб контрагентів у ланцюгах постачання - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-М», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юртан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтекс Трейд».

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області 10 травня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0020731414, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 685747,00 грн за основним платежем та 171437,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0020691414, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 758928,00 грн за основним платежем та 189732,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0020701414, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3013,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд апеляційної інстанції встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Меркурій» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження ГУ ДПС в Одеській області про відсутність у постачальників платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних і виробничих засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок, а також невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих цими суб`єктами господарювання товарів, робіт, послуг, цілком об`єктивно відхилено П`ятим апеляційним адміністративним судом, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник