Ухвала

від 27.01.2024 по справі 348/182/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 348/182/24

Номер провадження 1-кс/348/69/24

27 січня 2024 року м.Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківській області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових за № 12023091200000341 від 5 серпня 2023 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.ч. 2 і 3 ст. 307 КК України, щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Надвірна Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого не має, із середньою спеціальною освітою, раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального Кодексу України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

встановив:

Старший слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 ,звернувсядо суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів за вищезазначеним кримінальним провадженням.

Як випливає з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на зберігання з метою збуту психотропної речовини, що знаходиться у незаконному обігу - «амфетамін», в особливо великих розмірах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, при невстановлених досудовим слідством обставинах (час, місце, спосіб) незаконно придбав психотропну речовину - «амфетамін» в особливо великих розмірах, та незаконно зберігав її з метою збуту по місцю свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 .

25 січня 2024 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 вилучено 568,563 грам психотропної речовини, знаходиться у незаконному обігу - «амфетамін», що згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я № 188 від 1 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», Таблиця 2 становить особливо великі розміри.

25 січня 2024 року, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано

ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

26 січня 2024 року, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України,

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 3 ст. 307 КК України.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується тим, що при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких злочинів ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто на наявність ризиків, передбачених 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставами вважати, що ОСОБА_5 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, відповідно до кримінального кодексу України, безальтернативно передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може у будь-який час спонукати його покинути місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєний ним злочин. Також, на користь вказаного ризику свідчить те, що у підозрюваного наявні два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, які дають ОСОБА_5 можливість безперешкодного виїзду за межі України. Окрім цього, ОСОБА_5 , попередньо дізнавшись те, що правоохоронним органам відомо про його злочинну діяльність, усвідомлюючи можливість проведення обшуку за місцем його проживання, під час чого будуть виявлені та вилучені речові докази його протиправної діяльності, з метою уникнення відповідальності покинув Надвірнянський район та переховувався у місті Івано-Франківську, де був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Підставами вважати, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є те, що усвідомлює неминучість повідомлення про підозру у вчиненні ним інших кримінальних правопорушень, перебуваючи на волі і маючи в результаті цього реальну можливість пересуватися, а також користуватися засобами зв`язку, може спробувати знищити, сховати або спотворити знаряддя вчинення кримінального правопорушення та речі, які зберегли на собі сліди його вчинення та які містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та які можуть зберігатись у майні, яким користується ОСОБА_5 , як самостійно, так і за допомогою своїх знайомих чи родичів. Крім того, на користь цього ризику свідчить те, що підозрюваний користувався SIM-картою оператора і провайдера телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ Україна» із номером НОМЕР_1 , за допомогою якої він зв`язувався із покупцями наркотичних засобів і психотропних речовин, та якої ОСОБА_5 позбувся незадовго до затримання у порядку ст. 208 КПК України.

Підставами вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні є те, що він знає їхні анкетні дані та проживає з ними у одному районі, тому, перебуваючи на волі і маючи в результаті цього реальну можливість пересуватися, а також користуватися засобами зв`язку, намагаючись уникнути покарання за вчинення особливо тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі, об`єктивно матиме можливість вчиняти вплив на них.

Підставами вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та не дивлячись на це ОСОБА_5 відповідних висновків для себе не зробив та вчинив умисний особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, що вказує про небажання останнього ставати на шлях виправлення та дотримуватись суспільних норм і законів України, що свідчить про ескалацію поведінки підозрюваного. Також, на користь цього свідчить те, що ОСОБА_5 за місцем свого проживання зберігав насіння рослин, подібних на насіння марихуани, обладнання для вирощування рослин в тепличних умовах та предмети подібні на вибухові припаси, а саме гранати, що підтверджує можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення і схильність до їх вчинення. На користь того, що ОСОБА_5 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що підозрюваний ніде не працевлаштований, єдиним відомим слідству джерелом доходів ОСОБА_5 є незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин і перебуваючи на волі, з метою заробітку, може продовжити свою злочинну діяльність.

При обранні запобіжного заходу слідчий просить врахувати, що

ОСОБА_5 не має постійного місця праці та постійного джерела доходів, неодружений, на утриманні нікого не має, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав`язків.

На підставі викладеного слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому. Вказали, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор пояснив, що триває розслідування кримінального провадження за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 ч.1 ст.263 КК України. Слідчими проведений обшук гаража підозрюваного, в ході якого вилучені боєприпаси, предмети, схожі на наркотичні засоби. Проводяться експертизи і слідчі дії. Про проведення обшуку підозрюваному стало відомо, тому він залишив місце проживання, поїхав до м.Івано-Франківськ, де був затриманий в порядку ст..208 КПК.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_8 , заперечував проти клопотання, пославшись на його необґрунтованість в частині не підтвердження ризиків, достатніх для обрання такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою. Обгрунтованість підозри не заперечується. Вважає достатнім обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, оскільки ОСОБА_5 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за яким зареєстрований. За цією адресою проживають мама і бабуся. Власником житла є мати - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом ІІІ групи. Зазначені обставини підтверджені документами наданими захисником в судовому засіданні.

Захисник доповнив, що у випадку якщо суд вважає неможливим застосування більш м`якого запобіжного заходу, просить визначити заставу.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, як і обґрунтованість підозри. Підтримав клопотання захисника про обрання щодо нього запобіжного засоду у виді цілодобового домашнього арешту. Пояснив, що допомагає мамі і бабусі. Зобов`язується виконувати усі вимоги слідчого і суду. Працює неофіційно по найму в сфері будівництва, заробляє 40 000 гривень щомісяця.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, документи надані стороною захисту на обґрунтування клопотання про обрання заповіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що не спростовує доводи слідчого про обґрунтованість пред`явленої підозри. Позицію ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав його захисник. Разом з тим, сторона захисту заперечує проти результатів обшуку, проведеного в гаражі. На думку захисника цей доказ є недопустимим.

З матеріалів, доданих до клопотання випливає, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який кваліфікується як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту в особливо великих розмірах.

На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий і прокурор надали в копіях такі докази:протокол про результати проведення оперативно-розшукових заходів - зняття інформації з електронних комунікативних мереж № 588т/108/50/01-2023 від 13 липня 2023 року, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікативних мереж № 822т/108/50/01-2023 від 14 листопада

2023 року, протоколи допитів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 23 листопада 2023 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 26.01.2024 року, протоколом обшуку від 25 січня 2024 року, висновки експертів № СЕ-19/109-24/1221-НЗПРАП та № СЕ-19/109-24/1222-НЗПРАП від 26 січня 2024 року, протокол затримання ОСОБА_5 від 26 січня 2024 року, протоколом обшуку від 26 січня 2024 року, довідку №5 від 26.01.2024 КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» про перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного і наркотичного сп`яніння.

За змістом вказаних документів, на підставі показань свідків і іншіх доказів, все вказує на те, що ОСОБА_5 25 січня 2024 року за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 незаконно зберігав психотропну речовину - «амфетамін» в особливо великих розмірах, що встановлено під час проведення санкціонованого обшуку.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальнлшл правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра є обгрунтованою (не є явно необгрунтованою) і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування і суду;

- ризик незаконного впливу на свідків;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:

- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;

- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;

- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;

- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується,

- документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

Так злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким, за вчинення якого діючим законодавством встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).

Отже, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за який передбачено покарання від дев`яти до дванадцяти роківпозбавлення волі, а тому, на переконання суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів і наступного покарання, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.

Доводи підозрюваного і його захисника про те, що ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від слідчого і суду не спростовують висновків слідчого судді з приводу об`єктивного існування такого ризику.

За наданими слідчим відомостями, ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, однак проживає окремо від родини, не має міцних соціальних зв`язків в місці постійного проживання, не одружений, дітей не має. Також враховується його матеріальних стан, у підозрюваного відсутнє постійне місце роботи і не має офіційних джерел доходів, під час його затримання перебував в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджує можливість вчинення іншого кримінального правопорушення в сфері незаконного обороту наркотиків і вказує на ризик повторення протиправної поведінки.

Отже, наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини ОСОБА_5 у сукупності дають підстави для висновку про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та (або) вчинити нове кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з доводами захисника, про те, що наявність ризику незаконного впливу на свідків, як і ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим належними і допустимими доказами не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За наведених вище обставин слідчий суддя дійшов висновку, що ризики переховування від органів досудового розслідування чи суду та (або) вчинення нового кримінального правопорушення є великим, а застосування інших запобіжних заходів на початковій стадії досудового розслідування буде недостатнім для запобіганням цим ризикам.

Доводи підозрюваного та його захисника з приводу можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя відхиляє, на їх підтвердження не було надано належних і допустимих доказів, а надані докази не спростовуют наведених вище висновків.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на те, що при обранні домашнього арешту обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду. Враховуючи наявність існування ризику переховуватись від органу досудового розслідування і суду, застосування зазначеного запобіжного заходу є неможливим.

Враховуючи наявність вищенаведених ризиків, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язанн не є можливим, як і особистої поруки, оскільки невстановлено осіб, які б взяли підозрюваного на поруки та заслуговують на довіру.

З огляду на підстави і обставини обрання запобіжного заходу, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , керуючись положеннями п.5 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає неможливим визначення застави у даному кримінальному провадженні.

При цьому, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують його особу, не дають слідчому судді підстав дійти висновку, що обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, буде відповідати меті його застосування та зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які встановлені судом.

Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання захисника про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12023091200000341 від 5 серпня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч.ч. 2 і 3 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_5 , - задовільнити.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, - залишити без задоволення.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення застави.

Строк перебування під вартою ОСОБА_5 обчислювати з 22 години 30 хвилин 25 січня 2024 року до 22 години 30 хвилин 25 березня 2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 січня 2024 року.

Повний текст ухвали оголошений 27 січня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1