Ухвала

від 26.01.2024 по справі 320/34467/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 січня 2024 року м. Київ № 320/34467/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянув позовну заяву

Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Комунального підприємства «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до Комунального підприємства «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області», в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 закону № 875-ХІІ, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 124764,72 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як убачається з частини 1 статті 123 Кодексу адміністративно судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З`ясовуючи момент, коли у позивача виникли підстави для звернення з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, суд виходив з такого.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

У постанові від 21.02.2011 у справі №21-9а11 Верховний Суд України дійшов висновку, що за змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону. На думку Верховного Суду України, саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №813/1897/17 (номер рішення в ЄДРСР 72338390).

Відповідно до положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що датою, з якої розпочинається перебіг трьохмісячного строку звернення позивача до суду з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є день, який слідує за останнім днем строку, передбаченого для самостійної сплати підприємствами, установами, організаціями адміністративно-господарських санкцій, тобто 16 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Суд звертає увагу, що трьохмісячний строк звернення позивача до суду з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені щодо звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2022 рік розпочався 16 квітня 2023 року та закінчився 16 липня 2023 року.

Разом з тим, позивач звернувся до суду лише 04 жовтня 2023 року, тобто після спливу строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду.

Відповідно до приписів частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом із позовом позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій позивач зазначив, що 11 липня 2023 року Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі також Відділення Фонду, Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду (далі також Суд) із позовом про стягнення з Комунального підприємства «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» суми адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 124764,72 грн.

Водночас, 18 липня 2023 року Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/24184/23 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків позовної заяви, а саме протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду надати до справи докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн

Разом з тим, позивач зазначив, що 10.08.2023 ним було подано до суду (в системі «Електронний суд») заяву про усунення недоліків зі сплати судового збору з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відповідно до ст. 133 КАС України, у зв`язку з тим, що на момент зазначених строків виконання вимог Ухвали, майновий стан позивача не дозволяв сплатити судовий збір (обґрунтування клопотання було підтверджено доданими до заяви документами). Звертав увагу, що основною причиною неможливості усунення позивачем недоліків зі сплати судового збору, у визначений судом, в Ухвалі від 18.07.2023, термін, була відсутність, на той момент, необхідної суми коштів на рахунку позивача у Державній казначейської служби України, по коду економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2800 «Інші поточні видатки», на якому здійснюється оплата судових витрат. Також позивач додав Виписку з рахунку позивача у Державній казначейської служби України за 09.08.2023, де, зокрема, зазначено: дата попереднього руху (коштів): 25.07.2023; вхідний та вихідний залишок по КЕКВ 2800: 527,45 грн. Зазначені, у Виписці, данні свідчать про те, що у період з 25.07.2023 до 09.08.2023 на рахунок Відділення Фонду кошти не надходили, а залишок був, беззмінно, у сумі 527,45 грн.

Однак, як зазначив позивач 19.09.2023 Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/24184/23 винесено ухвалу про повернення позовної заяви (далі також ухвала про повернення позовної заяви), якою Відділенню Фонду відмовлено в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та вирішено позовну заяву повернути позивачу.

Дослідивши подану позивачем заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду варто зазначити, що позивачем не надано доказів на підтвердження обґрунтування пропуску строку, зокрема позивачем не надано до суду доказів подання 10.08.2023 заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі №320/24184/23 у строк визначений судом.

Суд зауважує, що зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Суд зауважує, що за відсутності відповідних доказів, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу слід надати до суду письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки зазначені позивачем обставини щодо пропуску строку звернення до суду не є об`єктивно непереборними а залежали від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства "Головне управління комунального господарства" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.