Постанова

від 26.01.2024 по справі 380/7437/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7437/23 пров. № А/857/14315/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Львові суддею Кравцівим О. Р.) у справі № 380/7437/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (далі також - ТзОВ «Радехівський цукор») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) та просив визнати протиправною і скасувати постанову від 11.01.2023 № 350214 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, оскільки товарно-транспортна накладна була складена в електронній формі та пред`явлена водієм для перевірки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Укртрансбезпека, яка вважає, що рішення суду першої інстанції не враховує всіх обставин справи, прийняте з порушенням норм матеріального права. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у разі використання е-ТТН замовник друкує, підписує і надає водію в одному примірнику товарно-транспортну накладну. Оскільки така накладна була відсутня на час проведення перевірки, штраф накладений правомірно.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Вказує, що водій надав для перевірки товарно-транспортну накладну, яка була складена в електронній формі, тому відсутні підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відділу Державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті 14.11.2022 проведено перевірку автомобіля DAF модель TE 95XF 430 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

За результатом перевірки складено акт № 333481 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.11.2022, відповідно до якого виявлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: під час здійснення внутрішніх перевезень вантажу (цукровий буряк) відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж.

Відділом Державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено повідомлення № 47624/33/24-23 від 19.12.2022 про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Представником ФОП ОСОБА_1 під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 04.01.2023 надано пояснення і додано роздруковану копію електронної товарно-транспортної накладної № 71284 від 14.11.2022 (а. с. 11) та копію договору найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує № 26-Н/22 від 20.04.2022. За результатом розгляду до справи залучено ТзОВ «Радехівський цукор».

ТзОВ «Радехівський цукор» отримано повідомлення № 571/33/24-23 від 04.01.2023 Відділу Державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

ТзОВ «Радехівський цукор» подало письмові пояснення № 11-01 від 11.01.2023 до яких додало копію електронної товарно-транспортної накладної № 71284 від 14.11.2022.

Відділом Державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 11.01.2023 проведено розгляд справи про порушення ТзОВ «Радехівський цукор» законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 350214 до ТзОВ «Радехівський цукор»; застосовано адміністративно-господарський штраф передбачений абзацом третім частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтями 39 і 48 Закону в сумі 17 000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що враховуючи принцип індивідуальності юридичної відповідальності, відсутні підстави покладати на позивача тягар негативних наслідків та притягувати до відповідальності за формальне неповне виконання іншою юридичною особою (вантажовідправником) її обов`язків із оформлення товарно-транспортної накладної, а саме, із роздрукування паперової копії е-ТТН.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору в частині задоволених вимог, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України Про транспортно-експедиторську діяльність, Про транзит вантажів, інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Пунктом 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: -для автомобільного перевізника: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом другим частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Отже, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи видно, що автомобільний перевізник ТзОВ «Радехівський цукор», здійснював перевезення цукрового буряка з урочища (поля) площею 62 га, належного ТзОВ «Хавест Агро», що знаходиться в с. Глибока Долина, Дубнівський район, Рівненська область (пункт навантаження) до с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область (пункт розвантаження). Вантажовідправник - ТзОВ «Хавест Агро», Вантажоодержувач - ТзОВ «Радехівський цукор».

На час проведення рейдової перевірки водій ОСОБА_2 надав для огляду товарно-транспортну накладну складену в електронному вигляді. Цей факт підтверджується поясненнями водія в акті перевірки про причини порушень, в якому водій зазначив що ТТН є в електронному вигляді (а. с. 9) та не заперечується відповідачем.

Щодо пред`явлення електронної товарно-транспортної накладної, колегія суддів зазначає таке.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Абзацом 27 глави 1 Правил № 363 визначено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 8.26 Правил № 363 визначено, що вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Згідно пункту 11.3. Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".

Відповідно до пункту 11.5 Правил № 363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

З аналізу наведених норм видно, що основним документом на перевезення вантажу є товарно-транспортна накладна, обов`язкова наявність якої передбачена статтею 48 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому у разі використання е-ТТН на замовника (вантажовідправник) покладаються обов`язки щодо друку, підпису і надання водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперової копії е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Разом з тим, на цій паперовій копії е-ТТН водій (експедитор Перевізника) повинен поставити свій підпис, що буде свідчити про прийняття ним вантажу для перевезення.

Отже, у цьому випадку виготовлення і належне оформлення паперової копії е-ТТН теж залежить і від водія.

Крім того, колегія суддів зазначає, що саме водій перевізника є найбільш зацікавленою особою для того щоб мати при собі паперову копію е-ТТН, оскільки законодавством на нього покладено обов`язок з пред`явлення для перевірки відповідних документів, а паперова копія е-ТТН необхідна для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, тому повинен цікавитись обставинами щодо вчинення чи невчинення дій по її друку, підпису і надання.

Апеляційний суд вказує на відсутність у водія паперової копії е-ТТН під час перевірки, а тому вважає вірним висновок контролюючого органу, що відсутність документів, які, відповідно до приписівстатті 48 Закону № 2344-ІІІзобов`язаний мати водій під час здійснення вантажних перевезень, що свідчить про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а тому відповідач правомірно виніс постанову від 11.01.2023 № 350214 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що твердження суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності є хибним.

Отже, постанова від 11.01.2023 № 350214 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн є законною, а тому підстав для її скасування немає.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 380/7437/23 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин