Рішення

від 16.01.2024 по справі 646/71/22

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/71/22

№ провадження 2/646/54/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

10.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07.09.2021, зареєстрований в реєстрі за № 6054, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 899336,90 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором / 805/6/18/8-023 від 15.02.2008.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, щонотаріус вчинив виконавчий напис з посиланням на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Цей пункт передбачає вчинення виконавчих написів нотаріусів, за якими відбувається стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Зазначений пункт 2 був внесений до Переліку документів Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, яка постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнана незаконною та не чинною. Враховуючи, що виконавчий напис вчинено 07.09.2021, тобто після ухвалення цього рішення, позивач вважає, що у нотаріуса були відсутні підставі для вчинення вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, зазначає розмір заборгованості за вищевказаним кредитним договором не є безспірним, він не отримував жодних досудових вимог чи повідомлень про порушення умов зобов`язання, обставини зміни кредитора та відступлення прав вимоги йому невідомі, а тому стягувачем недотримані умови вчинення виконавчого напису в частині подання документів на підтвердження безспірності заборгованості.

У зв`язку з цим позивач просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору у розмір 992,40 грн. за подачу позову, 496,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову та 25000 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно з протоколом авторозподілу від 10.01.2022 справу передано у провадження судді Червонозаводського районного суду м.Харкова Сіренко Ю.Ю.

У зв`язку із введенням воєнного стану територіальну підсудність справ Червонозаводського районного суду м.Харкова на підставі Розпорядження Голови Верховного Суду від 10.03.2022 змінено на Ленінський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 08.12.2022 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

08.12.2022 ухвалою цього ж суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 18.04.2023 у зв`язку з відновленням територіальної підсудності судових справ вищевказана справа повернута до Червонозаводського районного суду м.Харкова.

За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у справі визначено суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова Демченко І.М.

Ухвалою суду від 31.05.2023 справу прийнято до провадження суддею Демченко І.М. та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.07.2023 за клопотанням позивача витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни оригінали або належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких 07.09.2021 вчинено виконавчий напис нотаріуса, який зареєстровано в реєстрі за № 6054 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошових коштів в сумі 899336,90 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 805/6/18/8-023 від 15.02.2008 на користь АТ «Альфа Банк», а саме: підтвердження наявності боргу, докази беззаперечності боргу, копія нотаріально посвідченого кредитного договору, інші документи, які були надані АТ «Альфа-Банк» приватному нотаріусу та стали підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса, ліцензію нотаріуса та оригінал кредитного договору № 805/6/18/8-023 від 15.02.2008.

Витребувані докази до суду не надані.

За інформацією, розміщеною на сайті Міністерства юстиції України відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.09.2022 за № 7 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане на ім`я ОСОБА_2 , анульоване.

Ухвалою суду від 05.10.2023 змінено найменування відповідача у справі №646/71/22 з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Представник позивача адвокат Зудер`янц В.В. надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримує повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник АТ «Сенс Банк» направив на адресу суду відзив, у якому просив розгляд справи провести у відсутність представника банку та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити з огляду на їх необґрунтованість, оскільки у позовній заяві відсутні будь-які посилання на відсутність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, сума боргу ним не спростована, посилання на відсутність у нотаріальній справі необхідних документів є лише його припущенням. Крім того, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині понесених витрат на правову допомогу з огляду на їх завищений розмір, який не відповідає принципу розумності та у разі задоволення позовних вимог просить суд зменшити їх розмір.

Треті особи до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що виконавчим написом № 6054, вчиненим 07.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 805/6/18/8-023 від 15.02.2008, укладеним з ПАТ ?УКРСОЦБАНК? у розмірі 899336,90 доларів США за період з 01.02.2018 по 01.02.2021.

27.11.2021 постановоюприватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. відкрито виконавче провадження № 67688159 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

У виконавчомунаписі нотаріусазазначено,що заборгованістьвиникла закредитним договором№805/6/18/8-023від 15.02.2008,укладеним міжпозивачем таПАТ ?УКРСОЦБАНК?, та право вимоги за яким внаслідок реорганізації шляхом приєднання на підставі передавального акту від 15.10.2019 перейшло до АТ «Альфа-банк» .

Будь-яких доказів на підтвердження цих обставин матеріали цивільної справи не містять та не були надані ані відповідачем разом з відзивом, ані третіми особами.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоюстатті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗакономта іншими актами законодавства України.

Відповідно достатті 87 Законудля стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Законувизначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З договорувідновлюваної кредитноїлінії №805/6/18/8-023від 15.02.2008,укладеним міжпозивачем таПАТ ?УКРСОЦБАНК?, встановлено. що кінцевим терміном погашення заборгованості є 05.02.2018, тобто вчинення виконавчого напису 07.09.2021 перебувало поза межами трирічного строку виникнення права вимоги.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від22лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 07.09.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

З кредитного договору встановлено, що в якості забезпечення його повернення, з майновим поручителем ОСОБА_3 укладено договір іпотеки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , докази щодо нотаріального посвідчення якого, так само як і безпосередньо кредитного договору, сума якого перевищує 200000 доларів США, не надано.

Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Судувід 21.09.2021 по справі № 910/10374/17.

Окрім цього, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 07.09.2021 була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги до боржника про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Із урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

З кредитного договору вбачається, що розмір та порядок сплати процентів, комісій за користування кредитними коштами встановлюється Тарифами та додатками, 1 та 2 до цього договору, які відповідачем до суду надані не були.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Наведена норма закону спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Отже, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Відповідач свої вимоги щодо заборгованості за кредитним договором обґрунтовує виключно договором. При цьому, жодних доказів щодо переходу прав вимоги від ОСОБА_4 до Альфа-банку, а також повідомлення боржника про фактичну зміну стягувача матеріали справи не містять.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормамист. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»тап. 2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30 грудня 1998 року № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, відповідачем не надано до суду належним чином завірені копії документів, що подавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а саме: первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними. Період нарахування відсотків взагалі неможливо визначити та перевірити їх нарахування в межах строку дії договору та відсоткову ставку.

Крім того, з виконавчого напису вбачається, що розмір відсотків, які запропоновано стягнути з позивача, майже вдвічі перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Крім того, період заборгованості проведено з 01.02.2018 по 01.02.2021, у той час як строк дії кредитного договору визначено до 05.02.2018.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком стягувача, який у даній справі не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, належні докази правонаступництва за кредитним договором також відсутні.

Із огляду на це, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20 червня 2018 року.

Доказів направлення ОСОБА_1 будь-яких претензій чи повідомлень-вимог про попередження боржника про заборгованість, умови та порядок її погашення, передачі правонаступнику кредитної заборгованості та прав вимоги із підтвердженням направлення та вручення позивачу таких документів, в матеріалах справи немає.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис в порушення нормст. 88 Закону України «Про нотаріат»та Глави 16Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також, на думку суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що також узгоджується з установленими у даній справі фактичними обставинами (аналогічний правовий висновок сформульований у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі № 645/1979/15-ц .

З огляду на вищевикладені доводи та установлені обставини справи, суд дійшов до висновку про вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом із порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого судом способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжними дорученнями від 04.01.2022 у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача. Щодо стягнення з відповідача понесених витрат по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 08.12.2022 у забезпеченні позову відмовлено.

При вирішенні питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн, суд зазначає таке.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2021 за надання правової допомоги представництво інтересів клієнта, клієнт сплачує винагороду у розмірі 25 000 грн. Акт виконаних робіт сторонами не складався, оскільки за умовами договору вони узгодили, що сума гонорару є фіксованою та квитанція є підтвердженням факту оплати послуг адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

З урахуванням малозначності справи, розгляду її в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. буде розумним та таким, що відображає реальність адвокатських витрат, з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, та з урахуванням заяви відповідача про зменшення розміру таких витрат.

Керуючись ст. ст. 141, 158, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк", треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 07.09.2021 за реєстровим номером 6054, яким на користь АТ ?Альфа-Банк? з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнута заборгованість у розмірі 899336, 90 доларів США.

Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк", юридична адреса: місто Київ, вулиця Велика Панасівська, 100, код ЄДРПОУ 23494714, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: І.М.Демченко