Ухвала

від 04.01.2024 по справі 448/2158/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 448/2158/23

Провадження № 2/448/184/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.01.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання недійним та скасування рішення, свідоцтва про право власності, визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання недійним та скасування рішення, свідоцтва про право власності, визнання права власності на спадкове майно, в якому просить суд: визнати недійсними та скасувати рішення виконкому Довгомостиської сільської ради Мостиського району Львівської області №51 від 02.08.2001 року «Про надання дозволу на оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 », свідоцтва про право власності на житловий будинок від 29.03.2002 року, видане Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації; визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначену цивільну справу передано в провадження судді Мостиського районного суду Львівської області Білоусу Ю.Б.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Подана ОСОБА_1 позовна заява є також позовною заявою майнового характеру, оскільки містить вимогу про визнання права власності на спадкове майно.

Так, всупереч вимогам п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно не містить зазначення ціни позову.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;у позовахпро визнанняправа власностіна майно або йоговитребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

При цьому вважаю за необхідне звернути увагу сторони позивача на те, що суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомстатті 176,пункту 3частини третьої статті 175 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача, тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Однак, позивачка в порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначила у позовній заяві ціни позову (вартості житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ).

Також, суд звертає увагу позивачки, що дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною (стаття 12 Закону).

Крім цього, у п.12 «а» Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995р. (з наступними змінами і доповненнями), роз`яснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, який підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна,і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За приписами абз.3 п.1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.

Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачкою заявлено вимогу майнового характеру та зазначено, що вартість житлового будинку в АДРЕСА_1 становить 208 000 грн.

Всупереч наведеним законодавчим приписам, вказану вартість домоволодіння позивачка надала станом на 24 березня 2023 року, виходячи з доданого звіту про оцінку майна від 24 березня 2023 року, тобто термін дії якого закінчився.

З викладеного слідує, що позивачці слід надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна, житлового будинку в АДРЕСА_1 на день звернення до суду та зазначити реальну ціну позову, виходячи з вартості житлового будинку.

Оскільки, додані позивачкою документи унеможливлюють визначити правильність сплати судового збору, то після визначення ціни позову, слід доплатити судовий збір за вимогою майнового характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам ? членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі») не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, позивачка, відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України повинна провести оцінку житлового будинку в АДРЕСА_1 та сплатити/доплатити судовий збір в дохід державного бюджету.

Також згідно з частиною 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак дана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону, оскільки не зазначені відомості про наявність (відсутність) інших спадкоємців за законом чи заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та доцільність їх залучення до участі у справі як третіх осіб.

Також, позивачкою всупереч п.6, 7, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України у змісті позовної заяви не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В даній ситуації суддя звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).

А тому, встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого стороною позивача позову до суду без руху, у зв`язку із його невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивачки до суду.

У частині 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачкою недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву позивачки ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши такій можливість усунути зазначені в ухвалі суду недоліки.

Роз`яснити, що в іншому разі, позовна заява буде вважатися неподаною.

Керуючись статтями 185 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання недійним та скасування рішення, свідоцтва про право власності, визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху та роз`яснити, що у випадку виконання нею у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачці.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Юрій БІЛОУС