Ухвала

від 29.01.2024 по справі 295/16664/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/16664/23

Категорія 54

2/295/810/24

У Х В А Л А

29.01.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 , до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 13» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить: 1) визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ОСББ «Надія 13» у ненаданні відповіді на запитувані документи нею та в адвокатських запитах; 2) зобов`язати уповноважених осіб ОСББ «Надія 13» надати їй запитувані документи, а саме: посвідчену копію ордеру на квартиру АДРЕСА_1 , довідку про зареєстрованих осіб у вказаній квартирі та довідку про наявну заборгованість зі сплати комунальних послух по квартирі.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 11.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. Копію ухвали було направлено позивачу, яку вона отримала 11.01.2024 згідно розписки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. У визначений ухвалою судді строк позивачем недоліки позовної заяви належним чином не усунуті.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

До позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, мотивуючи такі вимоги тим, що її майновий стан перешкоджає його сплаті у визначеному законом порядку та розмірі.

Статтею 136 ЦПК України врегульоване питання відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Також ч. 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.

Однак позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану на обґрунтування заявленого клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зокрема, письмових доказів з інформацією про отримані позивачем доходи за попередній 2022 календарний рік (оскільки позов до суду подано в 2023 році) згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», через що клопотання задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що позивачем не виконано належним чином ухвалу про залишення позовної заяви без руху, визначений строк для усунення недоліків позовної заяи сплив, від позивача не надійшло клопотання про його продовження, тому за вказаних обставин позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачу.

Згідно ч. 3 ст.185ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 7 ст.185ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 136, 185, 260, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 , до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 13» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Семенцова