Рішення

від 11.01.2024 по справі 712/11684/21

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

712/11684/21

2/712/68/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що згідно умов контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 202 року, укладеного між позивачем та відповідачем (надалі по тексту «Контракт № 768 від 04 лютого 2020 року»), на підставі рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 05 лютого 2020 року, ОСОБА_1 був призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» на строк до припинення його повноважень.

Згідно наказу № 01 К від 05 лютого 2020 року, позивач приступив до виконання повноважень виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Черкаський приладобудівний завод» з 06 лютого 2020 року.

Відповідно до п. 7.4 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, повноваження позивача можуть бути припинені, а контракт розірваний в будь-який час до закінчення строку його дії за рішенням Наглядової ради АТ «Черкаський приладобудівний завод».

На підставі рішення Наглядової ради АТ «Черкаський приладобудівний завод» від 20 липня 2021 року, наказом № 02 К від 22 липня 2021 року позивач був звільнений з займаної посади з 22 липня 2021 року за угодою сторін, згідно п.1) ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до п.5.1 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, за виконання обов`язків щодо управління відповідачем, позивачу нараховується і виплачується заробітна плата у вигляді посадового окладу в розмірі вісім мінімальних посадових окладів (ставки) працівника основної професії відповідача.

Згідно п.5.4 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, позивачу надається щорічна відпустка тривалістю 24 (двадцять чотири) календарних дні із збереженням заробітної плати.

Крім того, згідно п.5.3 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, керівнику може надаватись винагорода за сприяння процесу приватизації об`єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема, за забезпечення збереження вартості активів об`єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов`язань, забезпечення проведення, у разі необхідності, у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об`єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об`єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації. Розмір такої винагороди встановлюється Наглядовою радою та не повинен перевищувати обмеження, встановлені постановою Кабінету міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розмірі оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 210 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 і від 19 травня 1999 року № 859».

Згідно п. 5.3 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, враховуючи успішне завершення приватизації Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», в червні 2021 року позивачу нараховано премію.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В порушення вимог ч.1 ст. 47 КЗпП України, відповідачем не видано позивачу належним чином оформлену трудову книжку в день звільнення останнього.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

В порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, відповідачем розрахунок з позивачем в день звільнення останнього не проведений.

22 липня 2021 року позивач звернувся до Голови наглядової ради Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» Рибченко О.В з заявою про видачу йому трудової книжки та виплату заробітної плати.

22липян 2021 року відповідачем було видано позивачу трудову книжку, але, розрахунок з позивачем до цього часу не поведений.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем з виплати заробітної плати, позивачу завдано моральну шкоду, яку останнім оцінено в розмірі 20 000 гривень.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою, в якій просить стягнути з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 46 969 гривень 39 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 100 949 гривень 76 копійок, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13 378 гривень 49 копійок, моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень, а всього - 181 297 гривень 64 копійки.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву на позову заяву.

У визначений ухвалою суду строк відповідачем - АТ «Черкаський приладобудівний завод» надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог в зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

В обгрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог зазначає, що згідно умов контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 202 року, позивач ОСОБА_1 був призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод».

Позивач звільнився з займаної посади 22 липня 2021 року, сам на себе видав наказ про звільнення, в якому визначив розмір усіх виплат, належних останньому при звільненні, в т.ч. компенсації за 13 (тринадцять) днів невикористаної відпустки; перед цим позивач особисто склав довідку про заборгованість з виплати заробітної плати перед ним, в якій зазначив, що сума не виплаченої заробітної плати станом на 01 липня 2021 року становить 54 749 гривень.

При цьому, при складенні довідки про заборгованість по заробітній платі позивач не врахував, що в травні 2021 року позивачем фактично відпрацьовано лише 18 (вісімнадцять) днів, в червні 2021 року 4 (чотири) дні; в липні 2021 року 7 (сім) днів, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу за травень липень 2021 року.

Відповідачем, з урахуванням фактично відпрацьованого позивачем робочого часу, нараховано останньому заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.

Розрахунок з позивачем був проведений відповідачем 01 жовтня 2021 року, що підтверджується платіжними відомостями за травень - липень 2021 року, в тому числі:

за травень 2021 року - 21 334 гривні;

за червень 2021 року - 14 663 гривні;

за липень 2021 року - 8653 гривні.

Згідно умов додаткової угоди №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 202 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АТ «Черкаський приладобудівний завод», позивачу може надаватись винагорода за сприяння процесу приватизації об`єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема, за забезпечення збереження вартості активів об`єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов`язань, забезпечення проведення, у разі необхідності, у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об`єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об`єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації. Розмір такої винагороди встановлюється Наглядовою радою та не повинен перевищувати обмеження, встановлені постановою Кабінету міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розмірі оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 210 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 і від 19 травня 1999 року № 859».

Враховуючи викладене, премія (винагорода) позивачу може бути виплачена лише на підставі Рішення наглядової ради АТ «Черкаський приладобудівний завод».

Наглядовою радою АТ «Черкаський приладобудівний завод» рішення про надання премії (виплату винагороди) ОСОБА_1 - не приймалось.

Крім того, надана позивачем довідка про заборгованість з виплати заробітної плати складена та підписана останнім особисто і не є належним доказом на підтвердження заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, доводи позивача про невиплату останньому премії в розмірі 12 080 гривень є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, позивачем не доведено належними доказами факт нанесення відповідачем моральної шкоди позивачу, а також не надано розрахунку розміру моральної шкоди.

Заявлені позивачем вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги є завищеними та не співмірними зі складністю справи.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Юдін В.С. в судове засідання не з`явились; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили; представник позивача - адвокат Юдін В.С. звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі позивача та представника позивача; заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав.

Представник відповідача - АТ «Черкаський приладобудівний завод» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; про причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно умов контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 202 року, укладеного між позивачем та відповідачем (надалі по тексту «Контракт № 768 від 04 лютого 2020 року»), на підставі рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 05 лютого 2020 року, ОСОБА_1 був призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» на строк до припинення його повноважень.

Згідно наказу № 01 К від 05 лютого 2020 року, позивач приступив до виконання повноважень виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Черкаський приладобудівний завод» з 06 лютого 2020 року.

Відповідно до п. 7.4 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, повноваження позивача можуть бути припинені, а контракт розірваний в будь-який час до закінчення строку його дії а рішенням Наглядової ради.

На підставі рішення Наглядової ради АТ «Черкаський приладобудівний завод» від 20 липня 2021 року, наказом № 02 К від 22 липня 2021 року позивач був звільнений з займаної посади з 22 липня 2021 року за угодою сторін, згідно п.1) ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до п.5.1 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, за виконання обов`язків щодо управління відповідачем, позивачу нараховується і виплачується заробітна плата у вигляді посадового окладу в розмірі вісім мінімальних посадових окладів (ставки) працівника основної професії відповідача.

Згідно п.5.4 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, позивачу надається щорічна відпустка тривалістю 24 (двадцять чотири) календарних дні із збереженням заробітної плати.

Відповідно до п.5.3 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, керівнику може надаватись винагорода за сприяння процесу приватизації об`єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема, за забезпечення збереження вартості активів об`єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов`язань, забезпечення проведення, у разі необхідності, у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об`єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об`єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації. Розмір такої винагороди встановлюється Наглядовою радою та не повинен перевищувати обмеження, встановлені постановою Кабінету міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розмірі оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 210 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 і від 19 травня 1999 року № 859».

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що згідно п. 5.3 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, враховуючи успішне завершення приватизації Акціонерного товариства « Черкаський приладобудівний завод», в червні 2021 року позивачу нараховано премію.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що в порушення вимог ч.1 ст. 47 КЗпП України, відповідачем не видано позивачу належним чином оформлену трудову книжку в день звільнення останнього.

Разом з тим, в матеріалах справи знаходиться наказ про звільнення відповідача з 22 липня 2021 року, в якому міститься розписка позивача з особистим підписом останнього про отримання трудової книжки 22 липня 2021 року, тобто в день звільнення позивача.

Враховуючи викладене, доводи позивача про несвоєчасну видачу трудової книжки є необґрунтованими та безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

В порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, відповідачем розрахунок з позивачем в день звільнення останнього не проведений.

22 липня 2021 року позивач звернувся до Голови наглядової ради Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» Рибченко О.В з заявою про видачу йому трудової книжки та виплату заробітної плати.

Відповідачем було видано позивачу трудову книжку, але, розрахунок з позивачем не проведений.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою, в якій просив стягнути з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 46 969 гривень 39 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 100 949 гривень 76 копійок, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13 378 гривень 49 копійок.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.

В обгрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог зазначив, що згідно умов контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 202 року, позивач ОСОБА_1 був призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод».

Позивач звільнився з займаної посади 22 липня 2021 року, сам на себе видав наказ про звільнення, в якому самостійно визначив розмір усіх виплат, належних йому при звільненні, в т.ч. компенсацію за 13 (тринадцять) днів невикористаної відпустки; перед цим позивач склав довідку про заборгованість з виплати заробітної плати, в якій зазначив, що сума не виплаченої заробітної плати станом на 01 липня 2021 року становить 54 749 гривень.

При цьому, при складенні довідки про заборгованість по заробітні платі позивач не врахував, що в травні 2021 року останнім фактично відпрацьовано лише 18 (вісімнадцять) робочих днів, в червні 2021 року 4 (чотири) робочих дні; в липні 2021 року 7 (сім) робочих днів, що підтверджується табелями обліку використання робочого часу за травень липень 2021 року.

Відповідачем, з урахуванням фактично відпрацьованого позивачем робочого часу, нараховано останньому заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.

Розрахунок з позивачем був проведений відповідачем 01 жовтня 2021 року в повному обсязі, що підтверджується платіжними відомостями за травень - липень 2021 року, особисто підписаними позивачем, в тому числі:

за травень 2021 року - 21 334 гривні;

за червень 2021 року - 14 663 гривні;

за липень 2021 року - 8653 гривні.

Згідно умов додаткової угоди №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 202 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АТ «Черкаський приладобудівний завод», позивачу може надаватись винагорода за сприяння процесу приватизації об`єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема, за забезпечення збереження вартості активів об`єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов`язань, забезпечення проведення, у разі необхідності, у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об`єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об`єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації. Розмір такої винагороди встановлюється Наглядовою радою та не повинен перевищувати обмеження, встановлені постановою Кабінету міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розмірі оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 210 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 і від 19 травня 1999 року № 859».

Враховуючи викладене, премія (винагорода) позивачу може бути виплачена лише на підставі Рішення наглядової ради АТ «Черкаський приладобудівний завод».

Наглядовою радою АТ «Черкаський приладобудівний завод» рішення про надання премії (винагороди) ОСОБА_1 не приймалась.

Крім того, надана позивачем довідка про заборгованість з виплати заробітної плати складена останнім особисто і не є належним доказом.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно умов контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 202 року, укладеного між позивачем та відповідачем, на підставі рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 05 лютого 2020 року, ОСОБА_1 був призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» на строк до припинення його повноважень.

Згідно п.5.3 контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, керівнику може надаватись винагорода за сприяння процесу приватизації об`єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема, за забезпечення збереження вартості активів об`єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов`язань, забезпечення проведення, у разі необхідності, у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об`єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об`єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації. Розмір такої винагороди встановлюється Наглядовою радою та не повинен перевищувати обмеження, встановлені постановою Кабінету міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розмірі оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 210 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 і від 19 травня 1999 року № 859».

Доказів прийняття Наглядовою радою Акціонерного товариства т Черкаський приладобудівний завод» рішення про надання позивачу ОСОБА_1 винагороди за сприяння процесу приватизації об`єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема, за забезпечення збереження вартості активів об`єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов`язань, забезпечення проведення, у разі необхідності, у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об`єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об`єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації, - матеріали цивільної справи не містять і позивачем суду не надано.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем до позовної заяви останнього надано довідку про заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 від 01 липня 2021 року за вих. № 142, яку підписано в.о. Генерального директора АТ «Черкаський приладобудівний завод» - Потенко О.В., тобто підписано позивачем особисто, згідно якої відповідачем не виплачено позивачу премію в розмірі 12 080 гривень, нараховану в 2021 року, згідно додаткової угоди.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.5.3 контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, оскільки рішення Наглядової радою АТ «Черкаський приладобудівний завод» рішення про надання премії (винагороди) ОСОБА_1 не приймалось, включення позивачем премії в розмірі 12 080 гривень до сум нарахованої, але не виплаченої останньому заробітної плати, згідно наданої до позовної заяви довідки про заборгованість по заробітній платі від 01 липня 2021 року № 142, є безпідставним.

Згідно копії табелю обліку використання робочого часу за травень 2021 року, позивачем в червні 2021 року було фактично відпрацьовано 18 (вісімнадцять) робочих днів.

Згідно копії табелю обліку використання робочого часу за червень 2021 року, позивачем в червні 2021 року було фактично 4 (чотири) робочих дні.

Згідно наданої відповідачем до відзиву копії довідки щодо нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 , позивачу нараховано відповідачем заробітну плату (за відрахуванням податків і зборів) тому числі:

за травень 2021 року - 21 334 гривні;

за червень 2021 року - 14 663 гривні;

за липень 2021 року - 8653 гривні.

Розрахунок з позивачем був проведений відповідачем 01 жовтня 2021 року, що підтверджується особисто підписаними позивачем платіжними відомостями за травень - липень 2021 року, в тому числі:

за травень 2021 року - 21 334 гривні;

за червень 2021 року - 14 663 гривні;

за липень 2021 року - 8653 гривні.

В судовому засіданні позивачем було надано довідку про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 за період з 06 лютого 2020 року по 22 липня 2021 року, складену та підписану директором АТ «Черкаський приладобудівний завод» Ю.Оріщенко та головним бухгалтером АТ «Черкаський приладобудівний завод Л.А.Зима, скріплену печаткою АТ «Черкаський приладобудівний завод», згідно якої, позивачу нараховано до видачі:

в травні 2021 року - 21 334 гривні;

в червні 2021 року 4 738 гривень;

в липні 2021 року 18 378 гривень 73 копійки.

На виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2023 року у справі № 712/11684/21 та на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2023 року у справі № 712/11684/21, Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податкові декларації про майновий стан і доходи, згідно яких Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод», згідно яких:

- в травні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 26 502 гривні 70 копійок, в тому числі: нараховано в травні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 4 770 гривень 49 копійок; нараховано в травні 2021 року військовий збір - 397 гривень 54 копійки;

- в червні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 - 59 474 гривні 54 копійки, в тому числі: нараховано в червні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 10 705 гривень 42 копійки; нараховано в червні 2021 року військовий збір - 892 гривні 12 копійок;

- в липні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 - 10 749 гривень 81 копійку, в тому числі: нараховано в липні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 1 934 гривні 97 копійок; нараховано в липні 2021 року військовий збір - 161 гривня 25 копійок;

- в вересні 2021 року виплачено ОСОБА_1 суму доходу 5 374 гривні 91 копійку; перераховано в вересні 2021 року суму податку на доходи фізичних осіб 967 гривень 49 копійок.

На виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси твід 21 серпня 2023 року у справі № 712/11684/21, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Черкаській області було надано довідку про доходи ОСОБА_1 щодо сплачених страхових внесків за період з 2011 року по 2023 рік та довідку про отриману останнім пенсію за період з січня по вересень 2023 року, згідно яких сума фактичного доходу (заробітку) ОСОБА_1 становить:

за травень 2021 року - 26 502 гривні 70 копійок;

за червень 2021 року - 5885 гривень 76 копійок;

за липень 2021 року - 22 289 гривень 81 копійка.

В той же час, згідно наданої позивачем до позовної заяви останнього копії довідки по заробітній платі від 01 липня 2021 року за вих. № 142, підписаної позивачем особисто, як в.о. генерального директора АТ «Черкаський приладобудівний завод», та головним бухгалтером АТ «Черкаський приладобудівний завод» Л.А.Зима,

в травні нараховано позивачу 26 502 гривні 70 копійок в т.ч. індексація - 167 гривень 98 копійок;

в червні нараховано позивачу 41 508 гривень 78 копійок в т.ч. індексація 167 гривень 98 копійок, премія 12 080 гривень,

Але, згідно наданого відповідачем відзиву та доданих до нього копій первинних бухгалтерських документів, відповідачу нараховано позивачем суми заробітної плати з урахуванням індексації та компенсацію за невикористану відпустку в тому числі:

в травні 2021 року 26 502 гривні 74 копійки, з яких утримано податки і збори в розмірі 5 168 гривень 03 копійки;

в червні 2021 року 17 966 гривень 47 копійок, з яких утримано податки і збори в розмірі 3 503 гривні 33 копійки;

в липні 2021 року 10 749 гривень 95 копійок, з яких утримано податки і збори в розмірі 2096 гривень 22 копійки;

Розрахунок з позивачем був проведений відповідачем 01 жовтня 2021 року, що підтверджується платіжними відомостями за травень - липень 2021 року, в тому числі:

за травень 2021 року - 21 334 гривні;

за червень 2021 року - 14 663 гривні;

за липень 2021 року - 8653 гривні.

В той же час, в судовому засіданні відповідачем було надано довідку про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 за період з 06 лютого 2020 року по 22 липня 2021 року, складену та підписану директором АТ «Черкаський приладобудівний завод» Ю.Оріщенко та головним бухгалтером АТ «Черкаський приладобудівний завод Л.А.Зима, скріплену печаткою АТ «Черкаський приладобудівний завод», згідно якої, позивачу нараховано до видачі:

в травні 2021 року - 21 334 гривні;

в червні 2021 року - 4 738 гривень;

в липні 2021 року - 18378 гривень 73 копійки,

згідно якої до складу нарахованих позивачем сум заробітної плати та прирівняних до неї платежів позивачем помилково включено суму премії в розмірі 12 080 гривень.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, згідно ч.7 ст. 81 ЦПК України, в зв`язку з виявленими розбіжностями в наданих сторонами первинних бухгалтерських документах, враховуючи, що частина з наданих документів складена та підписана особисто позивачем, ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2023 року та від 21листопада 2023 року у справі № 712/11684/21 було витребувано у Головного управління ДПС у Черкаській області та Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області інформацію про доходи ОСОБА_1 .

На виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2023 року у справі № 712/11684/21 та на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21листопада 2023 року у справі № 712/11684/21, Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податкові декларації про майновий стан і доходи згідно яких Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод», згідно яких:

- в травні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 26 502 гривні 70 копійок, в тому числі: нараховано в травні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 4 770 гривень 49 копійок; нараховано в травні 2021 року військовий збір - 397 гривень 54 копійки;

- в червні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 - 59 474 гривні 54 копійки, в тому числі: нараховано в червні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 10 705 гривень 42 копійки; нараховано в червні 2021 року військовий збір - 892 гривні 12 копійок;

- в липні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 - 10 749 гривень 81 копійку, в тому числі: нараховано в липні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 1 934 гривні 97 копійок; нараховано в липні 2021 року військовий збір - 161 гривня 25 копійок;

- в вересні 2021 року виплачено ОСОБА_1 суму доходу 5 374 гривні 91 копійку; перераховано в вересні 2021 року суму податку на доходи фізичних осіб 967 гривень 49 копійок.

Враховуючи викладене, за даними податкового органу, позивачем нараховано відповідачу заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку в тому числі :

в травні 2021 року - 26 502 гривні 70 копійок (до виплати 21 334 гривні 56 копійок);

в червні 2021 року - 47 394 гривні 54 копійки (59 474 гривні 54 копійки 12 080 гривень премії) (до виплати 38 152 гривні 60 копійок);

в липні 2021 року - 10 749 гривень 81 копійку (до виплати 8653 гривні 59 копійок)

а всього 84 647 гривень 05 копійок, в тому числі з урахуванням утриманих податків і зборів до виплати позивачу за період з 01 травня 2021 року по 22 липня 2021 року включно належить - 68 140 гривень 75 копійок.

Згідно платіжних відомостей, підписаних позивачем особисто, розрахунок з позивачем був частково проведений відповідачем 01 жовтня 2021 року, що підтверджується платіжними відомостями за травень - липень 2021 року, в тому числі:

за травень 2021 року - 21 334 гривні;

за червень 2021 року - 14 663 гривні;

за липень 2021 року - 8653 гривні.

Крім того, на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2023 року у справі № 712/11684/21 та на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21листопада 2023 року у справі № 712/11684/21, Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податкові декларації про майновий стан і доходи, Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» в вересні 2021 року виплачено ОСОБА_1 суму доходу 5 374 гривні 91 копійку; перераховано в вересні 2021 року суму податку на доходи фізичних осіб 967 гривень 49 копійок.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за червень 2021 року становить 18 114 гривень 69 копійок (38152 гривні 60 копійок - 14 663 гривні - 5374 гривні 91 копійка), яку останнім до цього часу не погашено.

Розрахунок з позивачем по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку за травень 2021 року та липень 2021 року проведений відповідачем в повному обсязі 01 жовтня 2021 року, що підтверджуються особисто підписаними позивачем платіжним відомостями.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає і на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або не робочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, виплата роботодавцем - АТ «Черкаський приладобудівний завод» звільненому працівнику ОСОБА_1 нарахованої заробітної плати в розмірі 38152 гривні 60 копійок повинна бути здійснена в день звільнення останнього, тобто 22 липня 2022 року.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17 липня 1997 року закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини зазначив, що право людини на мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, наприклад, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа «Баландіна проти України» (заява № 16092/05), рішення від 06 грудня 2007 року; «Батрак проти України» (заява № 50740/06), рішення від 18 червня 1999 року; «Білецька проти України» (заява № 25003/06), рішення від 10 грудня 2009 року).

Згідно платіжних відомостей розрахунок з позивачем був частково проведений відповідачем 01 жовтня 2021 року, що підтверджується платіжними відомостями за травень - липень 2021 року, в тому числі:

за травень 2021 року - 21 334 гривні;

за червень 2021 року - 14 663 гривні;

за липень 2021 року - 8653 гривні.

Крім того, на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2023 року у справі № 712/11684/21 та на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21листопада 2023 року у справі № 712/11684/21, Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податкові декларації про майновий стан і доходи, Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» в вересні 2021 року виплачено ОСОБА_1 суму доходу 5 374 гривні 91 копійку; перераховано в вересні 2021 року суму податку на доходи фізичних осіб 967 гривень 49 копійок.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за червень 2021 року становить 18 114 гривень 69 копійок (38152 гривні 60 копійок - 14 663 гривні - 5374 гривні 91 копійка).

Доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем по виплаті заробітної плати в розмірі 18 114 гривень 69 копійок станом на день розгляду справи матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 100 949 гривень 76 копійок.

Верховний Суд в постанові від 17 лютого 2023 року у справі № 454/1068/20 зазначив, що «відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції повністю не відповідає.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, визначені статтею 117 КЗпП України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Частина друга статті 117 КЗпП України стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем і колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими ЦК України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 (провадження № 11-1210апп19).

Оскільки у день звільнення відповідач не провів належну виплату позивачу вихідної допомоги при звільненні, то суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Проте Верховний Суд не може погодитися з розміром стягнутого судом апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Необхідно мати на увазі, що працівник є слабшою ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Згідно з частиною першою статті 9 ЦК України положення ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

У трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві необхідно дійти висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження

№ 14-623цс18), постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 569/6583/16 (провадження № 61-25562св18), постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-39цс11, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що розмір невиплаченої при звільненні позивача заробітної плати становить 131 557,99 грн.

Уточнюючи позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за весь час такої затримки у розмірі 249 754,05 грн.

Суд апеляційної інстанції при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні дійшов висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, буде визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 249 754,05 грн.

Суд апеляційної інстанції вважав, що зазначена сума відображає дійсний розмір майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, та відповідає принципу співмірності, оскільки саме на роботодавця покладено обов`язок з нарахування та виплати працівникам всіх належних сум у день звільнення. Відповідач у добровільному порядку врегулювати спір не намагався, проти позову заперечував, що свідчить про його небажання відновлювати порушене право позивача.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Суд першої інстанції, визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача в розмірі 5 000,00 грн, урахував, що позивач був звільнений 30 червня 2019 року. Позивач не довів, що звертався на момент звільнення до відповідача з вимогою про виплату заборгованості із заробітної плати. Таке право реалізував лише 24 лютого 2020 року, тобто зі спливом майже семи місяців, звернувшись 30 березня 2020 року із заявою до Сокальської районної ради та до суду з позовом.

Суд встановив, що позивач, перебуваючи на посаді керівника підприємства, не вживав заходів щодо виплати йому заробітної плати, починаючи з 01 червня 2018 року, однак працював на зазначеній посаді понад рік.

27 червня 2019 року позивач виніс наказ про своє звільнення та контроль за виконанням такого наказу залишив за собою, проте не вжив жодних заходів щодо виконання бухгалтером підприємства наказу в частині проведення з ним розрахунків.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що період затримки виплати заробітної плати пов`язаний також з бездіяльністю самого позивача.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, не звернув уваги, що розмір стягнутого судом апеляційної інстанції середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 249 754,05 грн, що перевищує розмір заборгованості із невиплаченої позивачу заборгованості із заробітної плати (131 557,99 грн), що є очевидно непропорційним наслідком правопорушення та несправедливим щодо роботодавця, зважаючи також на те, що позивач тривалий час не звертався до суду за вирішенням трудового спору.

Тому у цій справі апеляційний суд мав достатні підстави для погодження із стягнутим судом першої інстанції на користь позивача розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості з виплати матеріальної допомоги працівнику, а також встановленими обставинами справи, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним виплати належних при звільненні позивачу і присуджених до стягнення коштів підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було б передбачити.».

Крім того, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди, яку позивачем оцінено в розмірі 20 000 гривень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника підприємства,а саме на посаді в.о. Генерального директора «Черкаський приладобудівний завод», не вживав заходів щодо виплати йому заробітної плати, починаючи з лютого 2020 року, однак, працював на зазначеній посаді понад рік.

22 липня 20121 року позивач виніс наказ про своє звільнення на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, проте не вжив жодних заходів щодо виконання бухгалтером підприємства наказу в частині проведення з ним розрахунків.

Враховуючи викладене, період затримки виплати заробітної плати пов`язаний також з бездіяльністю самого позивача.

Крім того, згідно п.5.3 згідно п.5.3 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, керівнику може надаватись винагорода за сприяння процесу приватизації об`єкта, що полягає у виконанні завдань органу приватизації, зокрема, за забезпечення збереження вартості активів об`єкта приватизації, недопущення зростання його боргових зобов`язань, забезпечення проведення, у разі необхідності, у визначені строки інвентаризації та переоцінки активів об`єкта приватизації, реєстрації установчих документів, реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, забезпечення на вимогу Фонду державного майна доступу до інформації про об`єкт приватизації за визначеним переліком, у відсотковому розмірі від ціни його продажу за результатами завершення приватизації. Розмір такої винагороди встановлюється Наглядовою радою та не повинен перевищувати обмеження, встановлені постановою Кабінету міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розмірі оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 210 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 597 і від 19 травня 1999 року № 859».

В порушення вимог п. 5.3 контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 15 квітня 2021 року до контракту з тимчасово виконуючим обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» від 15 липня 2021 року від 04 лютого 2020 року № 768, в червні 2021 року позивачем одноособово, без прийняття Наглядовою радою АТ «Черкаський приладобудівний завод» рішення про виплату винагороди, позивачем безпідставно була нарахована в.о. генерального директора АТ « Черкаський приладобудівний завод» Потенко О.В., тобто нарахована самому собі, премія в розмірі 12 080 гривень.

Крім того, позивачем до позовної заяви останнього надано копію довідки по заробітній платі від 01 липня 2021 року за вих. № 142, підписаної позивачем особисто, як в.о. генерального директора АТ «Черкаський приладобудівний завод», згідно якої:

- в травні нараховано позивачу 26 502 гривні 70 копійок в т.ч. індексація - 167 гривень 98 копійок;

- в червні нараховано позивачу 41 508 гривень 78 копійок в т.ч. індексація 167 гривень 98 копійок, премія 12 080 гривень.

Враховуючи викладене, позивачем до складу заборгованості по заробітній платі, в порушення вимог п.5.3 Контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, в редакції додаткової угоди №1 від 15 квітня 2021 року до контракту № 768 від 04 лютого 2020 року, включено суму самостійно нарахованої позивачем собі особисто премії в розмірі 12080 гривень, незважаючи на обізнаність останнього про той факт, що рішення Наглядової ради АТ «Черкаський приладобудівний завод» про виплату винагороди позивачу ОСОБА_1 відсутнє і не приймалось взагалі.

Крім того, надані позивачем відомості відрізняються від відомостей та інформації, наданих Головним управління пенсійного Фонду України в Черкаській області та Головним управління ДПС у Черкаській області.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, згідно ч.7 ст. 81 ЦПК України, в зв`язку з виявленими розбіжностями в наданих позивачем до позовної заяви копіями первинних бухгалтерських документах та наданих відповідачем копіях цих же документів, зокрема в довідці про заборгованість по заробітній платі, ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2023 року та від 21листопада 2023 року у справі № 712/11684/21 було витребувано у Головного управління ДПС у Черкаській області та Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області інформацію про доходи ОСОБА_1 .

На виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2023 року у справі № 712/11684/21 та на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21листопада 2023 року у справі № 712/11684/21, Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податкові декларації про майновий стан і доходи згідно яких Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод», згідно яких:

- в травні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 26 502 гривні 70 копійок, в тому числі: нараховано в травні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 4 770 гривень 49 копійок; нараховано в травні 2021 року військовий збір - 397 гривень 54 копійки;

- в червні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 - 59 474 гривні 54 копійки, в тому числі: нараховано в червні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 10 705 гривень 42 копійки; нараховано в червні 2021 року військовий збір - 892 гривні 12 копійок;

- в липні 2021 року нараховано суму доходу ОСОБА_1 - 10 749 гривень 81 копійку, в тому числі: нараховано в липні 2021 року податок на доходи фізичних осіб - 1 934 гривні 97 копійок; нараховано в липні 2021 року військовий збір - 161 гривня 25 копійок;

- в вересні 2021 року виплачено ОСОБА_1 суму доходу 5 374 гривні 91 копійку; перераховано в вересні 2021 року суму податку на доходи фізичних осіб 967 гривень 49 копійок.

Враховуючи викладене, позивачем надано суду завідомо неправдиві відомості про суми нарахованих останньому доходів, які відрізняються від сум, відображених в бухгалтерських та податкових звітних документах, наданих АТ «Черкаський приладобудівний завод» до Головного управління ДПС у Черкаській області та Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області в період перебування позивача на посаді в.о. Генерального директора АТ «Черкаський приладобудівний завод» та підписаних останнім, як керівником позивача, а саме: підписаних позивачем ОСОБА_1 як в.о. генерального директора АТ «Черкаський приладобудівний завод».

Крім того, згідно копії табелю обліку використання робочого часу за червень 2021 року, наданої відповідачем до відзиву останнього, позивачем в червні 2021 року позивачем було фактично відпрацьовано 4 (чотири) робочих дні.

Згідно копії табелю обліку використання робочого часу за липень 2021 року, наданої відповідачем до відзиву останнього позивачем в липні 2021 року фактично відпрацьовано 7(сім) робочих днів.

Копію відзиву АТ «Черкаський приладобудівний завод» направлено позивачу цінним листом з описом вкладення та отримано позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами.

Вказані доводи відповідача позивачем не спростовані. Правом на надання відповіді на відзив позивач не скористався.

На підставі вищевикладеного, оскільки заборгованість перед позивачем виникла в тому числі і з вини самого позивача, але, враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі 18 114 гривень 69 копійок протягом тривалого періоду часу (понад два роки) і до моменту розгляду справи, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні підлягають задоволенню частково в розмірі 5 000 гривень; вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 1 000 гривень, оскільки відповідачем не спростовано доводи позивача про наявність також і вини відповідача в непогашенні останнім заборгованості по заробітній платі перед позивачем протягом двох років. Доказів вжиття відповідачем заходів для погашення заборгованості перед позивачем по заробітній платі в розмірі 11804 гривні 69 копійок в період з 02 жовтня 2021 року і до моменту розгляду справи матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.

Крім того, згідно копії табелю обліку використання робочого часу за червень 2021 року, наданої відповідачем до відзиву останнього, позивачем в червні 2021 року було фактично відпрацьовано 4 (чотири) робочих дні.

Згідно копії табелю обліку використання робочого часу за липень 2021 року, наданої відповідачем до відзиву останнього позивачем в липні 2021 року фактично відпрацьовано 7(сім) робочих днів.

Копію відзиву АТ «Черкаський приладобудівний завод» направлено позивачу цінним листом з описом вкладення та отримано позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами. Вказані доводи відповідача позивачем не спростовані.

Згідно наданих відповідачем копій первинних бухгалтерських документів, позивачу в липні 2021 року нараховано компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 12 532 гривні 52 копійки за 13 (тринадцять) днів, тобто в повному обсязі, розмір якої включено до сум нарахованого позивачу доходу в липні 2021 року та виплачено позивачу 01 жовтня 2021 року, що підтверджується платіжною відомістю за липень 2021 року, підписаною особисто позивачем.

Згідно квитанції № 0.02317871656.1 від 26 жовтня 2021 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в сумі 1917 гривень 50 копійок.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 181 297 гривень 64 копійки.

Враховуючи викладене, позивачем при звернення до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою надлишково сплачено судовий збір в розмірі 104 гривні 52 копійки (1917 гривень 50 копійок - (181 297 гривень 64 копійки х 1%).

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, 24114 гривень 69 копійок (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідають 13, 3 % від заявленої ціни позову -181 297 гривень 64 копійки, отже, саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору, який належав до слати згідно розміру заявлених позовних вимог, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 241 гривню 12 копійок (13,3% від суми 1 812 гривень 97 копійок).

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.43 Конституції України, ст.ст. 36, 115, 116, 117, 221, 232, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 22, 23, 629, 1166, 1167, ЦК України, та керуючись ст.ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 247, 263, 352, 354, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», юридична адреса: 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, код ЄДРПОУ 14309572, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі в розмірі 18 114 (вісімнадцять тисяч сто чотирнадцять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 80 (вісімдесят) копійок, 1000 гривень відшкодування моральної шкоди та витрати зі сплати судового збору в розмірі 241 (двісті сорок одна) гривня 12 (дванадцять) копійок, а всього 21 355 (двадцять одна тисяча триста п`ятдесят п`ять) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішеення в частині стягнення з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», юридична адреса: 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, код ЄДРПОУ 14309572, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі за червень 2021 року в розмірі 18 114 (вісімнадцять тисяч сто чотирнадцять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод», адреса: 18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, код ЄДРПОУ 14309572.

Суддя О.М. Борєйко