Рішення
від 29.01.2024 по справі 344/1952/23
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/1952/23

Провадження № 2/344/331/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді: Татарінової О.А.,

за участю секретаря: Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача,- ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача,- Комунальне підприємство «Івано- Франківськводоекотехпром» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача,- ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача,-Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Вимоги позову обґрунтовує тим, що 04.02.2020 року близько 14 год. 10 хв. на відрізку дороги по вул. Тисменицька 249 у м.Івано-Франківську мало місце ДТП за участю автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Трапився наїзд на кришку люка оглядового колодязя, яка знаходилась на проїзній частині. В результаті транспортний засіб зазнав значних ушкоджень.

У наданих до протоколу поясненнях ОСОБА_1 зауважив, що кришка люка оглядового колодязя просто стирчала - знаходилась у вертикальному положенні. Те, що кришка під час наїзду на неї була частково зміщена зафіксовано схемою місця ДТП. За результатами обстеження працівниками поліції відповідної ділянки вулично-шляхової мережі (акти від 04.02.2020 р.) встановлено, що зубці кришки люка оглядового колодязя зношені, а це безпосередньо впливає на належність її фіксації та суперечить вимогам п.3.1.7 ДСТУ3587-97. Відповідно до згаданих положень відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см. Згідно п.5.2.7 ДСТУ Б.В.2.5-26:2005 (ГОСТ3634-99) кришки люків повинні щільно прилягати до відповідних опорних поверхонь їх корпусів. Допуск площинності їх опорних поверхонь не повинен перевищувати 2 мм. Зі сторони ОСОБА_1 у даному випадку не було жодних порушень правил дорожнього руху. Так, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Під час розгляду вищезазначеної справи встановлено ту обставину, що причиною відповідної ДТП стало невиконання своїх обов`язків працівниками комунальних служб.

В актах обстеження ділянки вулично-шляхової мережі як відповідального за забезпечення безпечного експлуатаційного стану дороги працівники поліції зазначили комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром». Так, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП, складено на начальника дільниці дощових мереж ОСОБА_3 . Однак, провадження у даній справі було закрито за відсутністю вини в його діях. Встановлено, що люк оглядового колодязя, розташований на проїзній частині, на балансі КП«Івано-Франківськводоекотехпром» не перебуває. Відповідно, ОСОБА_3 за його стан відповідальним не є. Вказане підтверджується постановою Івано- Франківського міського суду від 02.06.2020 року у справі №344/2218/20.

Відповідно до листа виконавчого комітета Івано-Франківської міської ради ділянка вулиці Тисменицька 249 у м.Івано-Франківську належить до території Івано-Франківської міської ради, а уповноважена дорожньо-експлуатаційна організація на здійснення її утримання та ремонту - комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія». Так, КП «Муніципальна дорожня компанія» було створено рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.01.2016 року № 35-3 з метою забезпечення належного прибирання території міста Івано-Франківська, якісного виконання інших робіт на об`єктах міського благоустрою. Згідно з п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» покриття доріг є елементом благоустрою. Відповідно до п.3.2 статуту КП «Муніципальна дорожня компанія» у редакції від 18.12.2019 року метою створення підприємства є, зокрема, утримання в належному стані вулично-дорожньої мережі територій, що закріплена за підприємством. Одним із предметів діяльності даного підприємства є утримання в належному стані, виконання робіт з будівництва, капітального та поточного ремонту, утримання та технічне обслуговування покриття, зокрема, доріг, технічних засобів регулювання дорожнього руху, відповідно до діючих норм та стандартів. Отже, саме КП «Муніципальна дорожня компанія» є відповідальним за шкоду, спричинену неналежним станом кришки оглядового колодязя як елемента дороги на вулиці Тисменицька, 249 у м.Івано-Франківську .

У схемі місця ДТП зафіксовано видимі пошкодження переднього та заднього бампера, радіатора, каталізатора вихлопних газів, переднього кріплення двигуна автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Одразу після оформлення матеріалів ДТП транспортний засіб за допомогою евакуатора було доставлено на СТО "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_5), що належить ФОПу ОСОБА_4 . Таким чином, автомобіль до 30.03.2020 року знаходився в тому ж самому стані, що і безпосередньо після ДТП, яке мало місце 04.02.2020 року. 19.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського НДЕКЦ із заявою від 13.02.2020 року про проведення автотоварознавчого дослідження щодо вартості завданого матеріального збитку. 03.03.2020 року автомобіль було оглянуто експертом та зафіксовано наявність таких пошкоджень: облицювання заднього бампера, накладок на пороги, вихлопної, коробки передач, подушки від мотора, картера двигуна. Підлягають заміні запасні частини: задній бампер, картер двигуна, верхня частина картера, клеюча герметична маса, попередній додатковий глушник, основний глушник, картер коробки передач, гумова подушка.

Так, згідно із висновком експертного дослідження №ЕД-19/109/14/4-4АВ/20 від 20.03.2020 року року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 64925,83 грн. При чому ринкова вартість даного автомобіля, без врахування пошкоджень, завданих ДТП - 56515,00 грн. Згідно із висновком експертного дослідження №ЕД-19/109-22/10835-АВ від 04.01.2023 року ринкова вартість автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані складає 31 090, 0 грн. Дана вартість визначена станом на 04.02.2020 року - дату ДТП. Разом з тим, ринкова вартість автомобіля до ДТП - станом на 03.03.2020 року - дату проведення дослідження. Отже, щоб визначити суму, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 необхідно перерахувати ринкову вартість транспортного засобу MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до ДТП станом на 04.02.2020 року. Враховуючи розрахунки та уточнення, вказані у висновку експертного дослідження №ЕД-19/109-22/10835-АВ від 04.01.2023 року, ринкова вартість автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до ДТП станом на 04.02.2020 року (С) = Сср * (1 +- (ГК/100) +- (ДЗ/100)) +- СДОД = 60059,0 * (1 + (4,4/100) - (6,5/100) - 0,0 становить 58798,0 грн.

Ринкова вартість автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП за даним курсом НБУ становить 2369,16 доларів США (58798,00:24.818). Отже, щоб визначити ринкову вартість автомобіля до ДТП за курсом НБУ на 01.02.2023 року, необхідно суму 2369,16 доларів США помножити на курс НБУ 36.568 гривень за 1 долар США, що відповідатиме сумі в еквіваленті до гривні у розмірі 86 635,71 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 71 коп.). Ринкова вартість автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП за курсом НБУ 1:24.818 становить 1 252,71 доларів США (31090,00:24.818). Отже, ринкова вартість автомобіля після ДТП за курсом НБУ на 31.01.2023 року відповідає сумі в еквіваленті до гривні у розмірі 45809,09 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот дев`ять гривень 09 коп.) Таким чином, різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо- транспортної пригоди станом на 01.02.2023 року складає 86 635,71 грн. - 45809,09 грн. = 40826,62 грн. (сорок тисяч вісімсот двадцять шість гривень 62 коп.).

Також, позивачем зазначається, що за послуги паркування ОСОБА_1 було сплачено 2750 грн. Таким чином, ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 43576,62 грн.

Крім того, позивач у позовній заяві вказує на те, що внаслідок самого факту ДТП ОСОБА_1 зазнав сильного стресу. Неочікуване, раптове виявлення перешкоди, відчуття безвиході, а також відповідальності і відповідно хвилювання за можливі наслідки даного ДТП для себе, пасажирки, інших учасників дорожнього руху спричинили неабияку психологічну напругу. Ще деякий час опісля вона не спадала. Крім того, ОСОБА_5 було витрачено деякий час, щоб факт ДТП було належно оформлено: викликати працівників поліції, зробити фото та відео з місця події, дати пояснення, підписати документи. Це зайняло близько 1.5 години (о 14.10 схемою місця ДТП зафіксований час наїзду, о 15.30 складено протокол за результатами проведення необхідних заходів поліцейськими). Більше того, все відбувалося на відкритому просторі під дощем та вітром, що підтверджується довідкою гідрометцентру №135/11.04-18 від 19.02.2020 року. Після закінчення формальностей, ОСОБА_1 треба було подумати, що робити далі з авто - воно було непридатне для експлуатації. Тож, викликався евакуатор, який доставив його на паркувальний майданчик одного з СТО. Крім того, до моменту огляду експертом необхідно було зберегти транспортний засіб у незмінному стані, а там були відповідні для цього умови. І вже після владнання усіх згаданих питань ще треба було якось добратись додому. Довелося просити друга, щоб підвіз, відриваючи його від звичних занять. Через ДТП були зірвані заплановані ОСОБА_1 відвідини дідуся з бабусею. Той факт, що тепер в принципі ОСОБА_1 залишається без транспортного засобу теж завдав значного дискомфорту. Потрібно було докласти додаткових зусиль для організації життя відповідно до цих обставин, яке як наслідок суттєво ускладнилось, порушився його усталений ритм. Більше того, транспортний засіб використовувався для підробітку - особистим водієм. Роботу було втрачено, оскільки автомобіль, внаслідок отриманих пошкоджень, не підлягав відновленню. Також, позивачу було не зручно перед довірителями (власником автомобіля та повіреним за первинною довіреністю). Для забезпечення можливості в подальшому відшкодувати завдану майнову шкоду потрібно було обов`язково організувати проведення експертного дослідження транспортного засобу. Це також коштувало певних зусиль та часу.

На підставі лише того факту, що безпосередньо перед наїздом ОСОБА_1 бачив неналежно встановлену кришку люка, поліцейський зробив висновок про вчинення також і ним адміністративного правопорушення та склав протокол. При чому, більше ніж очевидно, що за відсутності попереджувальних знаків, огородження перешкоди, вона не могла бути виявлена вчасно, так, щоб мати можливість її оминути. Задля встановлення істини та відновлення своєї репутації, були витрачені значні зусилля. Щоб довести свою невинуватість ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою, збирав необхідні докази, забезпечив явку свідків та сам брав участь у відповідному судовому засіданні.

Тривалий час також налагоджувались відносини з власником та безпосереднім довірителем транспортного засобу. Внаслідок ДТП автомобіль було фактично знищено. Удар припав в районі двигуна, тож транспортний засіб став непридатним для експлуатації, через це втратилась і можливість заробляти з його допомогою. Зважаючи на все вищевикладене ОСОБА_1 оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Просить суд стягнути із КП «Муніципальна дорожня компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди у розмірі 43576,62 гривень та моральну шкоду у розмірі 20000 гривень. Судові витрати позивача, пов`язані із розглядом даної справи, покласти на відповідача.

07.03.2023 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що позивачем не доведено, наявність у діях КП «Муніципальна дорожня компанія» складу цивільного правопорушення, зокрема протиправної бездіяльності, а наявні матеріали справи навпаки свідчать, що шкода задана бездіяльністю Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром». Так згідно Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі складеного 04.02.2020р. о 15.05 год. забезпечення безпечного експлуатаційного стану дороги покладено на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», а недоліки покриття полягають - у зношеності зубців кришки люка оглядового колодязя. З Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі складеного 04.02.2020р. о 15.32 год. вбачається, що вказаний недолік усунуто. В постанові Івано-Франківського міського суду від 27.02.2020р. по справі №344/2299/20 встановлено, що «Із листа УПП Департаменту патрульної поліції в Івано-Франківській області від 24.02.2020 вбачається, що працівниками поліції, які прибули на місце події, було викликано представників відповідної експлуатаційної організації, а саме КП «Івано-Франківськводоекотехпром», якими було ліквідовано виявлені недоліки. Також на відповідальних осіб було складено протокол про адміністративне правопорушення». Крім того, відносно начальника дільниці дощових мереж КП «Івано-Франківськводоекотехпром» ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2020р. за ч. 4 ст. 140 КУпАП (Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт). Постановою Івано-Франківського міського суду від 02.06.2020р. по справі №344/2218/20 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Суд мотивував своє рішення тим, що згідно бухгалтерської довідки у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_3 основні засоби у відповідності до бухгалтерського обліку та укладених договорів про індивідуальну матеріальну відповідальність по АДРЕСА_1 відсутні. При цьому, в даному рішення не встановлено факту, що люк оглядового колодязя на балансі КП «Івано-Франківськводоекотехпром» не перебуває, як це стверджує позивач у своїй позовній заяві. Суд встановив тільки те, що за посадовою особою КП «Івано-Франківськводоекотехпром» ОСОБА_3 даний основний засіб - люк не числиться. Поліція яка прибула на місце ДТП протоколу проти посадових осіб КП «Муніципальна дорожня компанія»» за ст. 140 КУпАП не складала. Натомість склала протокол саме відносно посадової особи КП «Івано-Франківськводокотехпром». І як уже вказувалось вище провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито через відсутність складу саме в діях посадової особи на яку складено протокол, а не в діях підприємства як такого.

Представником відповідача зазначається, що безумовно, позивач не повинен відповідати за можливі недоліки в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування. Проте в силу положень ст. 81 ЦПК України зобов`язаний доказувати свої твердження належними та допустимими доказами. За відсутності складення протоколу на посадових осіб балансоутримувача позивач мав застосувати альтернативні способи доказування (наприклад, висновок експерта, який би вказував, що в дорожній обстановці, що склалася, водій не мав можливості своєчасно виявити перешкоду для руху транспортного засобу, що раптово виникла та діяти у відповідності до п.12.3 ПДР тощо). Відтак належним відповідачем по справі має бути саме Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром». Заявлення позову до неналежно відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В матеріалах справи наявні два висновки експертного дослідження. Згідно Висновку експертного дослідження від 20.03.2020р. № ЕД-19/109/14/4-4АВ/20 вартість матеріального збитку, який завдано власнику транспортного засобу становить 56515,00 грн. (тобто на рівні ринкової вартості автомобіля, з урахуванням того, що вартість відновлювального ремонту (64925,83 грн.) перевищує ринкову вартість автомобіля). Згідно Висновку експертного дослідження від 04.01.2023р. № ЕД-19/109-22/10835-АВ ринкова вартість автомобіля в пошкодженому стані станом на 04.02.2020р. становить 31090,00 грн.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, різниця між вартістю матеріального збитку та ринкової вартості автомобіля в пошкодженому стані становить 25425,00 грн. Натомість позивач самостійно здійснює перерахунок ринкової вартості автомобіля до ДТП. Вважає, що наведені позивачем перерахунки є безпідставними та необґрунтованими. Так, замовником обох експертних досліджень був саме позивач, тому останній мав всі можливості, щоб вони були складені станом на одну дату. Замовляючи експертне дослідження, позивач очевидно виходив з того, що для цього необхідні спеціальні знання. Відповідно перерахунку повинні здійснюватися особами, які мають спеціальні знання. В обидвох висновках офіційний курс НБУ взято станом на 03.03.2020р. - 1 USD -24,818 грн.

Позивач, переводить вартість матеріального збитку та ринкову вартість автомобіля в пошкодженому стані в долари США станом на 03.03.2020р. (саме курс долара США на зазначену дату застосовується). А потім множить вартість в доларах на курс долара США станом на 01.02.2023р. Проте, позивач не наводить правового обґрунтування здійснення таких перерахунків.

Позивач не наводить норми закону, яка б давала можливість визначати вартість збитків у спірних правовідносинах у іноземній валюті, а саме доларах США. Між позивачем та відповідачем не укладався правочин щодо визначення грошового еквіваленту шкоди в іноземній валюті. Крім того, нічого не перешкоджало позивачу подати позов безпосередньо після ДТП.

Також позивач просить стягнути на його користь вартість послуг паркування автомобіля у розмірі 2750,00 грн. на паркувальному майданчику СТО «ІНФОРМАЦІЯ_2». На підтвердження заявленої суми надано два товарні чеки: від 23.02.2020р. на суму від 950,00 грн. та 1800,00 грн. На вказаних товарних чеках міститься відтиск штампу з абрівеатурою «SUN lіt auto service АДРЕСА_5». Також зверху кульковою ручкою зазначено ФОП ОСОБА_4 . 3102415477. Проте, як вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг сформовано за допомогою безкоштовного запиту на веб сайті Міністерства юстиції України) серед видів діяльності ФОП ОСОБА_4 відсутній КВЕД 52.21 «Допоміжне обслуговування наземного транспорту, який клас включає: функціонування доріг, мостів, тунелів, паркувальних майданчиків, платних автостоянок або гаражів». Тобто, ФОП ОСОБА_4 не здійснює підприємницької діяльності у сфері паркування. Також не додано доказів місцезнаходження пакувального майданчика та його належності на будь-якому речовому праві ФОП ОСОБА_4 . Тобто, позивачем, з одного боку, не доведено належними та допустимими доказами, належності ФОП ОСОБА_4 паркувального майданчика СТО «ІНФОРМАЦІЯ_2» на АДРЕСА_5 . З іншого боку, ФОП ОСОБА_4 не здійснював господарську діяльність у сфері паркування та не міг в принципі надавати такі послуги та отримувати за них гроші.

Представником відповідача зазначається, що позивач не довів факт спричинення йому моральної шкоди у розмірі у 20 000,00 грн. Так в якості обґрунтування моральної шкоди позивач вказує на хвилювання від безвиході в момент ДТП, хвилювання за здоров`я пасажирки, витрачений час на оформлення ДТП, звернення до експертів витрачений час на роздуми, що робити з автомобілем, збереження транспортного засобу, незручність перед довірителем (власником автомобіля), звернення за правовою допомогою та забезпечення явки свідків при розгляді справи про адміністративне правопорушення тощо. Всі зазначені обставини не підтверджують завдання моральної шкоди.

Доводи позивача в обґрунтування спричиненої йому моральної шкоди в частині притягнення його до адміністративної відповідальності, участі в судових засіданнях, не можуть слугувати фактом душевних страждань з вини КП «Муніципальна дорожня компанія». Одночасно позивачем не надано доказів щодо спричинення йому моральних страждань, які б вплинули також і на стан його здоров`я.

Крім того, представником відповідача зазначається, що до статутної діяльності КП «Муніципальна дорожня компанія» не належить утримання та ремонт водопровідної мережі міста, мережі водовідведення, елементами яких є відповідні колодязі. Підприємство не має відповідних спеціалістів у своєму штаті та відповідних механізмів і запчастин для такого виду ремонту, адже цим займається інше спеціалізоване комунальне підприємство. Якщо б КП «МДК» виконувала будь-які роботи на елементах благоустрою, які належать іншому балансоутримувачу, це було б кваліфіковано як розтрата бюджетних коштів. Як наслідок особа винна за це могла бути притягнута до кримінальної відповідальності. Таким чином, в будь-якому випадку, шкода яка є предметом спору не могла бути завдана з вини КП «Муніципальна дорожня компанія». Зважаючи на викладене, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

30.03.2023 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що відповідач вказує, що наявність протиправної бездіяльності з його боку не доведено, натомість матеріали справи свідчать про те, що шкоду завдано з вини КП"Івано- Франківськводоекотехпром". Так, після прибуття на виклик щодо ДТП працівники поліції визначили останнє як відповідальне за виявлені недоліки дорожнього покриття - зношені зубці кришки люка оглядового колодязя, вказавши відповідні дані в актах обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 04.02.2020 р. Тож, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП склали саме на працівника КП "Івано-Франківськводоекотехпром". Однак, поліцейські, складаючи протокол лише фіксують факт вчинення адміністративного правопорушення, а не встановлюють відсутність чи наявність вини конкретної особи у його вчиненні. Тому, лише складення протоколу на начальника дільниці дощових мереж КП "Івано-Франківськводоекотехпром" не є і не може бути доказом його протиправної бездіяльності. Так, постановою Івано-Франківського міського суду від 02.06.2020 року у справі №344/2218/20 відповідне провадження було закрито за відсутністю вини в діях ОСОБА_3 . Дійсно, суд розглядав дану справу відносно конкретної особи, а не підприємства загалом. Судом з приводу обов`язків КП "Івано-Франківськводоекотехпром" як такого щодо забезпечення безпечної експлуатації люка оглядового колодязя жодних висновків взагалі зроблено не було. Відповідач також посилається на те, що на місце події викликались саме працівники КП "Івано-Франківськводоекотехпром", які й усунули недоліки дорожнього покриття - зміщену кришку люка. Однак, фактична ліквідація пошкодження не означає наявності у них обов`язку щодо належного утримання дороги та створення безпечних умов для руху. Належних доказів протилежного відповідачем не надано. Таким чином, відповідачем не доведено відсутність вини в заподіянні шкоди, що могло би бути підставою для звільнення від її відшкодування відповідно до положень ст.1166 ЦК України. Позивачем, натомість, доведено наявність протиправної бездіяльності саме з боку відповідача, посилаючись на матеріали обстеження, в яких зафіксовано недолік дорожнього покриття, відсутність огородження, попереджувальних чи обмежувальних знаків та посилаючись на законодавчі норми обґрунтовано чия саме це сфера відповідальності

На думку відповідача, зважаючи на відсутність складеного протоколу про адміністративне правопорушення щодо працівника КП "Муніципальна дорожня компанія", позивач повинен доводити протиправну бездіяльність іншими засобами, наприклад висновком експерта. Відсутність порушень ПДР з боку водія та його вини у тому що сталося підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду від 27.02.2020 року у справі №344/2299/20. Тож, у проведенні будь-яких експертиз для доведення тих самих обставин немає необхідності. Більше того, висновок експерта у даному випадку не є відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства (ст.78, 105 ЦПК України) чи законодавства про адміністративні правопорушення (ст.251, 273 КУпАП) єдиним та виключним засобом доказування факту відсутності порушення правил ПДР водієм.

Відповідач вважає безпідставними та надуманими перерахунки позивачем матеріальної шкоди. З цього приводу зазначає, що перерахунки не здійснювались позивачем самостійно. Так, перерахунок ринкової вартості автомобіля до ДТП станом на дату ДТП було повністю взято із висновку експертного дослідження, яким було встановлено ринкову вартість автомобіля після ДТП станом на дату ДТП. Так, відповідно до висновків експертних досліджень №ЕД-19/109/14/4-4АВ/20 від 20.03.2020року, №ЕД-19/109-22/10835-АВ від 04.01.2023 року, і ринкова вартість транспортного засобу до ДТП, і ринкова вартість транспортного засобу після ДТП (С) розраховувалась за формулою Сср * ( 1 +- ( Гк / 100 ) +- ( Дз / 100 ) ) +- Сдод (с.5). При чому, Сдод = Св1 +- Св2 - (Сврз + ВТВ), де Сврз - вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту його фізичного зносу, яка враховується лише при оцінці пошкодженого КТЗ. Решта показників формули в обох випадках визначаються однаково, а Св1, Св2 та ВТВ = 0. Таким чином, ринкова вартість транспортного засобу після ДТП дорівнює вартості транспортного засобу до ДТП з коригуванням на Сврз. Тобто експерт, визначаючи ринкову вартість автомобіля після ДТП повинен мати або розрахувати ринкову вартість до ДТП. Експерт, складаючи висновок №ЕД-19/109-22/10835-АВ від 04.01.2023 року розраховував ринкову вартість автомобіля після ДТП станом на дату ДТП (04.02.2023 року), а вартість автомобіля до ДТП експертом у висновку №ЕД-19/109/14/4-4АВ/20 від 20.03.2020 року була розрахована станом на дату проведення відповідного дослідження (03.03.2023 року). Тож, експертом у висновку №ЕД-19/109-22/10835- АВ від 04.01.2023 року було відкореговано значення деяких показників (Гк, Дз) станом на 04.02.2023 року, а також із врахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, помилково не взятих до уваги експертом під час складення висновку №ЕД-19/109/14/4-4АВ/20 від 20.03.2020 року. Саме ці розрахунки, з висновку експертного дослідження №ЕД-19/109-22/10835-АВ від 04.01.2023 року і відображено у позовній заяві.

Щодо перерахунку вартості завданого збитку відповідно до актуального на день складення позовної заяви курсу. Як вже зазначалось у позовній заяві правовою підставою для такого розрахунку є положення ч.2 ст.1192 ЦК України. Подати позовну заяву швидше не було можливості. Так, постанова Івано-Франківського міського суду від 02.06.2020 року у справі №344/2218/20, якою було розглянуто питання відповідальності посадової особи КП"Івано-Франківськводоекотехпром" за неналежне утримання люка оглядового колодязя, набрала законної сили 13.06.2020 року, виготовлена і видана позивачу 16.06.2020 року. Від даної справи залежало встановлення особи належного відповідача у справі про відшкодування шкоди, завданої ДТП. Крім того, поки позивачем збирались інші необхідні докази, 16.10.2020 року його було призвано на строкову військову службу.

Відповідач посилається на те, що товарні чеки, надані позивачем містять суперечності. Так, виходячи зі змісту законів України "Про захист прав споживачів", про РРО товарний чек за змістом відповідати вимогам п.2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, за винятком відображення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек», та обов`язково містити, зокрема, найменування та адресу господарської одиниці (ПІП, адреса реєстрації ФОП). Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст.159 ГК України громадянин-підприємець може мати, крім офіційного, також комерційне найменування, а отже і використовувати його, в тому числі у діловій документації. Відповідач також вважає, що ФОП ОСОБА_4 не може надавати послуги зберігання транспортних засобів, оскільки відповідно до даних ЄДРПОУ немає зареєстрованого КВЕД 52.21 "Допоміжне обслуговування наземного транспортного засобу, який включає: функціонування доріг, мостів, тунелів, паркувальних майданчиків, платних автостоянок або гаражів". Однак, надання послуг паркування також передбачено КВЕД 55.10, який за ФОП ОСОБА_4 зареєстровано.

Оскільки відповідач є балансоутримувачем ділянки дороги, на якій трапилася ДТП, то в будь-якому випадку повинен був принаймні своєчасно виявити перешкоду дорожньому руху, невідкладно позначити аварійну ділянку дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами та за неможливості усунути недоліки - залучити до відповідних робіт інших суб`єктів. Посилання відповідача на те, що здійснення ним ремонту могло би стати підставою для притягнення певних посадових осіб до відповідальності теж безпідставні. Так, відповідачем не доведено ні відсутності в нього на балансі елемента дорожнього покриття, який потребував ремонту, ні присутності його на балансі іншого суб`єкта. Враховуючи наведене просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 року залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - ОСОБА_2 , а також залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, -Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром».

02.10.2023 року представником Комунального підприємства «Івано- Франківськводоекотехпром» подано до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що КП «Івано-Франківськводоекотехпром» не визнає позовні вимоги, а також позицію КП «Муніципальна дорожня компанія». Відповідно до мети створення КП «МДК» та предмету діяльності підприємства, воно є тим комунальним підприємством, на яке покладено обов`язок щодо ремонту та утримання дорожніх об`єктів, які перебувають в комунальній власності територіальної громади м.Івано-Франківська. При цьому, доводи відзиву щодо необхідності покладення обов`язку по відшкодуванню шкоди на КП «Івано-Франківськводоекотехпром» в зв`язку складанням на посадову особу даного комунального підприємства протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2020 за №311657 за ч.4 ст.140 КУпАП, Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі складеного 04.02.2020р. не може братися до уваги, оскільки дані докази не дають відповіді, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи були вони вчинені саме вказаною юридичною особою - КП «Івано-Франківськводоекотехпром». Більше того, у постанові Івано-Франківського міського суду від 02.06.2020року По справі №344/2218/20 результатами розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП працівника КП «Івано-Франківськводоекотехпром» відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2020 зa №311657, суд прийшов до висновку, що наявний в матеріалах справи протокол ДПР 18 №311657 від 06.02.2020 року не є підтверджуючим доказом скоєння ОСОБА_3 даного адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст.256 КУпАП, зокрема до матеріалів справи не долучено жодних документів, які би підтверджували, що ОСОБА_3 є саме тією посадовою особою, відповідальною за дотриманням вказаних правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, що робить неможливим притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вказані в протоколі порушення. Недоречним є посилання КП «Муніципальна дорожня компанія» на те, що відповідно до статутної діяльності комунальному підприємству не належить утримання та ремонт водопровідної мережі міста, мережі водовідведення елементами яких є відповідні колодязі в зв`язку з відсутністю відповідних спеціалістів, відповідних механізмів та запчастин, а будь-які такі роботи трактувались, як розтрата бюджетних коштів. Комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія» відповідно до статуту, мети створення такого підприємства, як балансоутримувач дороги по вул.Тисменицькій, з врахуванням Закону України «Про дорожній рух», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994року повинно здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги, в тому числі і розташованих на ній каналізаційних споруджень. При цьому, жодних повідомлень з боку КП «МДК» на адресу КП«Івано-Франківськводоекотехпром» про необхідність проведення робіт по ремонту елементу дороги (люка) не надходило. Щодо самої завданої шкоди, її розміру, моральної шкоди, КП «Івано-Франківськводоекотехпром» повністю підтримує позицію КП «Муніципальна дорожня компанія», яка викладена у відзиві на позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Так, судом встановлено, що 20.11.2019 за ОСОБА_6 зареєстровано транспортний засіб MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.63-64).

30.11.2019 року ОСОБА_2 надав довіреність ОСОБА_7 щодо вчинення від його імені правочинів зазначених у довіреності, а також розпоряджатись та користуватись транспортним засобом MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.66).

Рішенням Івано-Франківської міської ради №375-34 від 18.12.2019 року затверджено статут комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» (а.с.27-35).

Відповідно до п.3.1 статуту КП «Муніципальна дорожня компанія» у редакції від 18.12.2019 року метою створення підприємства є, зокрема, утримання в належному стані вулично-дорожньої мережі територій, що закріплена за підприємством.

Згідно п.3.2 Статуту, одним із предметів діяльності КП «Муніципальна дорожня компанія» є утримання в належному стані, виконання робіт з будівництва, капітального та поточного ремонту, утримання та технічне обслуговування покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон, доріжок, технічних засобів регулювання дорожнього руху, шляхопроводів, відповідно до діючих норм та стандартів.

28.12.2019 року ОСОБА_7 , який діяв від імені ОСОБА_2 надано довіреність ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладати правочини щодо експлуатації та розпорядження транспортним засобом (а.с.65).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №315564 від 04.02.2020, встановлено, що 04.02.2020 о 14 год. 10 хв. в м.Івано-Франківську по вул.Тисменицькій, 249, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda 323», н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв наїзд на перешкоду, а саме кришку люка оглядового колодязя, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.18).

Із пояснень ОСОБА_1 наданих ДПП вбачається, що він їхав з Угорників в сторону вул.В.Симоненка, на дорозі стояв добре не встановлений люк, він був просто добре не вкладеий на своє місце, половина люка стирчала вверх, не було змоги його оминути. Ніяких попереджувальних знаків не було зовсім. Дно в машині розірване. Після того як він повідомив поліцію за пару хвилин приїхала дорожня служба зі знаками і почали вкладати люк (а.с.21).

04.02.2020 року інспектором взводу №2, роти №1 БУПП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 складено схему ДТП, яка сталася 04.02.2020 року о 14 год.10 хв. на вул.Тисменицька, 249 м.Івано-Франківськ, з якою ознайомився ОСОБА_1 , про свідчить його підпис на зазначеній схемі.

Так, згідно схеми місця ДТП автомобіль марки «Мазда» номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 отримав видимі (зовнішні) пошкодження внаслідок ДТП, зокрема: передній та задній бампер, радіатор, каталізатор вихлопних газів, переднє кріплення двигуна. Вид пригоди: наїзд на частково зміщену кришку каналізаційного люка, та зазначено кількість учасників ДТП: водіїв 1, пасажирів 0, пішоходів 0, транспортних засобів 1 (а.с.22-23).

З акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 04.02.2020 року вбачається, що інспектором УПП в Івано-Франківській області Прокопчук М.Р. під час обстеження встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги покладено на КП «Івано-Франківськводоекотехпром» ОСОБА_10 експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97. «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїзної частини має: кришка люка оглядового колодязя. За результатами обстеження діляку визнано: зножені зубці кришки люка оглядового колодязя, невідповідність п.3.1.7. ДСТУ 3587-97 (а.с.25).

Вищевказаний акт підписаний особою, яка його склала, та особами, які були присутні при його складанні. Згідно акту будь-яких заперечень щодо недостовірності викладених в ньому обставин від учасників не надходило.

Також, 04.02.2020 року ст.інспектором ВБРРУПП в Івано-Франківській області , ст. лейтенантом поліції Суходольським О.С. та начальником дільниці дощових мереж КП «Івано-Франківськводоекотехпром» ОСОБА_3 проведено обстеження ділянки по АДРЕСА_3 та складено акт обсження ділянки вулично-шляхової мережі.

Як вбачається з п.1 зазначеного вище акту забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на: КП «Івано-Франківськводоекотехпром», вул.Ботанічна, 2А, м.Івано-Франківськ, ОСОБА_11 ; у п.2 зазначено, що покриття проїзної частини має: осідання; у п.3 зазначено, що попереджувальні знаки відсутні.

За результатами обстеження ділянку визнано: зношені зубці кришки оглядового колодязя, невідповідність п.3.1.7 (ДСТУ Б.В. 2.5.-26:2006) - ДСТУ 3587-97.

Вищевказаний акт підписаний особами, які його склали (а.с.79).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 311657 від 06.02.2020 року вбачається, що 04.02.2020 року о 14 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську по вул.Тисменицька, 249 , ОСОБА_3 , будучи посадовою особою начальником дільниці дощових мереж КП «Івано-Франківськводоекотехпром» порушив правила, норми, стандарти утримання кришки люка оглядного колодязя на вул. Тисменицькій, 249 , а саме не забезпечив безпечне встановлення кришки люка даного колодязя через зношеність зубців, що призвело до ДТП 04.02.2020 року о 14 год. 10 хв. та пошкодження транспортного засобу «Мазда 3» д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.17).

Відповідно до довідки Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології №135/11.04-18 від 19.02.2020 року вбачається, що 04.02.2020 року в період з 14.00 по 15.00 температура повітря становила: о 14.00 +5,8С та о 15.00 +5,4 С, швидкість вітру 3 м/с, дощ (а.с.62).

Як вбачається з товарного чеку, виданого ФОП ОСОБА_4 від 23.02.2020 року, вартість паркування авто Mazda 323 з 04.02.2020 року, (період 19 днів) становить 950 грн. (а.с.76,77).

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.02.2020 року провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.59-61).

Згідно висновку експертного дослідження від 20.03.2020 року №ЕД-19/109/14/4-4АВ/20 встановлено, що вартість матеріального збитку, який завданий власнику наданого на дослідження КТЗ MAZDA 323 1995 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 03.03.2020 року становила 56 515,00 грн. (а.с.39-58).

Відповідно до товарного чеку, виданого ФОП ОСОБА_4 від 30.03.2020 року, вартість паркування авто Mazda 323 F з 24.02.2020 року, (період 36 днів) становить 1 800 грн. (а.с.78).

Як вбачається з листа міського голови Івано-Франківської міської ради від 03.04.2020 року ділянка вулиці Тисменицька, 249, м.Івано-Франківськ належить до території Івано-Франківської міської ради. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 року №375-34 затверджено нову редакцію статуту комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія». Відповідно до даного статуту одним із предметів діяльності цього підприємства є утримання в належному стані, виконання робіт з будівництва, капітального та поточного ремонту, утримания та технічне обслуговування покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пітохіних зан і доріжок, технічних засобів регулювання дорожного руху, шляхопроводів, відповідно до діючих норм і стандартів (а.с.26).

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.06.2020 року провадження в справі відносно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.4 ст.140 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Із зазначеної постанови встановлено, що наявний в матеріалах справи протокол ДПР 18 № 311657 від 06.02.2020 року не є підтверджуючим доказом скоєння ОСОБА_3 даного адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема до матеріалів справи не долучено жодних документів, які би підтверджували, що ОСОБА_3 є саме тією посадовою особою, відповідальною за дотриманням вказаних правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, що робить неможливим притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вказані в протоколі порушення. Крім того, з бухгалтерської довідки КП «Івано-Франківськводоекотехпром» №2 від 02.06.2020 року вбачається, що у матеріально-відповідальної особи начальника дільниці дощових мереж ОСОБА_3 основні засоби, у відповідності до бухгалтерського обліку та укладених договорів про індивідуальну матеріальну відповідальність по АДРЕСА_1 відсутні (а.с.36-37).

Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/109-22/10835-АВ від 04.01.2023 року, складеного судовим експертом Івано-Франківського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України Губар О.І. ринкова вартість автомобіля Mazda 323, 1995 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані, станом на 04.02.2020 року з урахуванням вихідних даних, які надані на дослідження становила 31 090 грн. 00 коп. (а.с.67-75).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

Судом встановлено, що балансоутримувачем ділянки автомобільної дороги,на якій трапилась ДТП, є КП«Муніципальна дорожня компанія». У зв`язку з чим саме на нього покладається обов`язок забезпечити їх належне і безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить їх негативний вплив на мешканців міста та пошкодження їх майна.

Частиною 3 статті 14 і частиною 1 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно зі статтями 9, 24 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені функції й повноваження місцевого самоврядування, визначені чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 4 статті 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг і вулиць, які є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів, і користувачів (пункт 1).

У пункті 4 Правил зазначено, що користувачами дорожніх об`єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, рекламних засобів та інженерних комунікацій і споруд, розташованих у зазначених межах.

Пунктом 5 Правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

Пунктом 11Правил,зокрема,встановлено,що власники дорожніх об`єктів або уповноваженіними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до пункту 25 Правил власники та користувачі земельних ділянок, а також власники (користувачі) інженерних комунікацій, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг зобов`язані забезпечувати належний технічний стан інженерних комунікацій, обладнання, споруд та інших використовуваних елементів дорожніх об`єктів відповідно до їх функціонального призначення та діючих нормативів. У разі виявлення небезпечних умов експлуатації споруд і об`єктів, їх аварій і руйнувань, що призвели до виникнення перешкод у дорожньому русі або загрожують збереженню елементів дорожніх об`єктів, негайно повідомляти власників дорожніх об`єктів або уповноважених ним органів, а також Державтоінспекцію.

Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року № 30 , які є обов`язковими для всіх виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів комунальних підприємств або інших організацій, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, передбачений порядок здійснення нагляду за станом каналізаційної мережі.

Зокрема, пункт 12.2.1,12.2.2 - 12.2.5 вказаних Правил зазначає, що технічне обслуговування каналізаційної мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляд мережі і споруд на ній, в тому числі каналізаційних колодязів. Технічне обслуговування мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній: дюкерних і з`єднувальних камер, колодязів, напірних і самоплинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами тощо. Зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі. Під час обходів і оглядів трас ліній мережі перевіряють зовнішній стан колодязів, наявність кришок, цілісність люків, кришок, горловин, скоб і драбин шляхом відчинення кришок колодязів з їх очищенням.

Разом з тим, суд акцентує, що саме відповідач КП «Муніципальна дорожня компанія» є балансоутримувачем вказаної ділянки дороги і саме на нього покладено обов`язок забезпечити належний стан дороги, на якій сталась ДТП та усіх елементів дорожніх об`єктів.

В порушенні вимог Правил відповідач не проконтролював перешкоду в дорожньому русі, та не позначив її дорожнім знаком.

Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 323/4500/14-ц).

Відповідно до частини 1 і частини 2 статті 1166, частини 1 статті 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір, а відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03.12.2014 року № 6-183цс14.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статей 11, 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879св21).

Виходячи із норм права вказаного Закону автомобіль позивача є фізично знищеним, так як його відновлювальний ремонт значно перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, з чим позивач погодився. Таким чином, позивачу як власнику даного транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з цим, у висновках експертного дослідження судовий експерт проводячи дослідження з визначення ринкової вартості автомобіля Mazda 323, 1995 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1 , така вартість була визначена експертом з врахуванням курсу НБУ станом на 04.02.2020 року та 03.03. 2020 року.

Згідно із висновком експертного дослідження №ЕД-19/109-22/10835-АВ від 04.01.2023 року ринкова вартість автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані складає 31 090, 00 грн. Дана вартість визначена станом на 04.02.2020 року - дату ДТП.

Щоб визначити суму, яка підлягає відшкодуванню, необхідно перерахувати ринкову вартість транспортного засобу MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до ДТП станом на 04.02.2020 року. Ринкова вартість автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП за даним курсом НБУ становить 2369,16 доларів США (58798,00:24.818). Тому, ринкову вартість автомобіля до ДТП за курсом НБУ на 01.02.2023 року, необхідно суму 2369,16 доларів США помножити на курс НБУ 36.568 гривень за 1 долар США, що становить 86 635,71 грн. (вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 71 коп.).

Ринкова вартість автомобіля MAZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП за курсом НБУ 1:24.818 становить 1 252,71 доларів США (31090,00:24.818). Отже, ринкова вартість автомобіля після ДТП за курсом НБУ на 31.01.2023 року становить 45809,09 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот дев`ять гривень 09 коп.)

Таким чином, різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо- транспортної пригоди станом на 01.02.2023 року складає 40826,62 грн. (сорок тисяч вісімсот двадцять шість гривень 62 коп.) та саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просив стягнути на його користь вартість послуг паркування автомобіля у розмірі 2750,00 грн. на паркувальному майданчику СТО «ІНФОРМАЦІЯ_2». На підтвердження заявленої суми надано два товарні чеки: від 23.02.2020р. на суму від 950,00 грн. та 1800,00 грн.

Суд вважає, що такі витрати також слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки позивачу було необхідно помістити транспортний засіб на стоянку та здійснити плату за послуги стоянки. Посилання відповідача про те, що ФОП ОСОБА_4 не може надавати послуги зберігання транспортних засобів, оскільки відповідно до даних ЄДРПОУ немає зареєстрованого КВЕД 52.21 "Допоміжне обслуговування наземного транспортного засобу, який включає: функціонування доріг, мостів, тунелів, паркувальних майданчиків, платних автостоянок або гаражів" суд не приймає до уваги, оскільки такі витрати понесені позивачем та надання послуг паркування також передбачено КВЕД 55.10, який за ФОП ОСОБА_4 зареєстровано.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частиною другою цієї статті передбачено,що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,а також в інших випадках, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 дійшла висновку ,що виходячи з положень ст.ст.16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По своїй суті зобов`язання з компенсації моральної шкоди є досить специфічним, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, яка завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір цієї особи з потерпілим, у якому сторони домовилися, зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, - рішення суду, у якому визначені спосіб і розмір такої компенсації (див. висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Суд вважає вимоги про відшкодування моральної шкоди частково доведеними, зважаючи на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав дискомфорту, була вимушений звертатися до суду, з огляду на засади розумності та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 5 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписом п.3 ч.2 ст.141 цього Кодексу судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду із позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 820 грн.34 коп. виходячи з розрахунку ( 48576,62 грн.: 63576,62 грн. = 0,764 %; 1073,60 грн. х 0,764 % = 820 грн.34 коп. ).

Відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи відносяться також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.,

Згідно рахунку-фактури №20-2000 від 28.02.2020 року, виданого Івано-Франківським НДЕКЦ МВС позивачу, вартість проведення судової експертизи становить 1 015,20 грн.

Згідно копії квитанції АТ КБ "ПриватБанк" від 28.02.2020 року, ОСОБА_1 сплачено 1015,20 грн. отримувачу НДЕКЦ при МВС в Івано-Франківській області.

Згідно рахунку-фактури № 2022-1088 від 26.10.2022 року, виданого Івано-Франківським НДЕКЦ МВС позивачу, вартість проведення судової експертизи становить 1132,70 грн.

Також, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати на проведення експертних досліджень у розмірі 2147 гривнь 00 копійок.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2022 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги №01/10.

Згідно із п. 2.1.- 2.1.2. договору про надання правової допомоги №01/10 від 03.10.2022 року адвокатське бюро на підставі клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги із представлення інтересів клієнта у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дтп, що мала місце 04.02.2020 року у м.Івано-Франківську, а саме: підготовка до розгляду даної справи, та здійснення всіх, пов`язаних з цим дій, зокрема, але не виключно: аналіз судової практики у подібних справах, збір необхідних доказів, подання відповідних запитів, складення та подання позовної заяви, клопотань тощо; участь у судових засіданнях з розгляду даної справи у суді незалежно від їх загальної кількості до винесення судом першої інстанції рішення по даній справі, складення та подання необхідних під час розгляду даної справи заяв з процесуальних питань, збір доказів, висновків з питань, що потребують спеціальних знань, необхідність отримання яких виникатиме під час розгляду даної справи тощо.

З розділу 4 договору про надання правової допомоги №01/10 від 03.10.2022 року встановлено, що за послуги, передбачені п.2.1.1. цього Договору, клієнт у строк до 31.10.2022 року (включно) сплачує гонорар у таких розмірах: 4000 грн. за аналіз судової практики у подібних справах та складення і подання позовної заяви; 750 грн. за подання адвокатського запиту заяви про проведення експертного дослідження; за послуги, передбачені п.2.1.2. не пізніше наступного дня з дня ухвалення судом першої інстанції рішення по справі: 750 грн. судодень; 350 грн. клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 350 грн. за складення та подання заяви про залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача; 1000 грн. за підготовку документів для відшкодування судових витрат; 150 грн. за підготовку та подання заяви про видачу копії судового рішення. Розмір гонорару за інші види послуг визначаються додатковими угодами до даного договору. Фактичні витрати пов`язані з виконанням даного договору (на транспорт, відправку кореспонденції, отримання доказів) відшкодовуються клієнтом на підставі окремого акта та підтвердних документів (актів, квитанцій тощо). За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується детальний перелік та обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її загальна вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро юридичної факсимільним зв`язком або поштою. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському бюро юридичної письмові аргументовані заперечення на акт.

08.10.2022 року адвокат Говера Н.П. зверталась до ФОП ОСОБА_4 із запитом.

10.10.2022 року ОСОБА_12 електронним листом зверталась із запитом.

26.10.2022 року Івано-Франківським НДЕКЦ МВС складено рахунок фактуру «2022-1888 отримувачу послуг - ОСОБА_1 за проведення судової експертизи (код послуги 1500130).

31.10.2022 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до Договору №01/10про надання правової допомоги від 03.10.2022 року, згідно якої сторони окремо погодили, що сума гонорару за складення заяви до Івано-Франківського НДЕКЦ про проведення експертного дослідження від 13.02.2020 року становить 750 грн.

31.10.2022 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 підписано акт приймання наданої правової допомоги, з якого встановлено, що у період з 13.02.2020 року по 31.10.2022 року адвокатське бюро в повному обсязі надало, а клієнт належним чином прийняв правову допомогу згідно із п.2.1.1 Договору №01/10 від 03.10.2022 року, а саме складення та подання: адвокатських запитів - 3 шт. (6 год.); до Івано-Франківської міської ради від 23.03.2020 року; до ФОП ОСОБА_4 від 08.10.2022 року; до Івано-Франківського НДЕКЦ від 11.10.2022 року; заяв про проведення експертного дослідження - 2 шт. (4 год.): до НДЕКЦ від 13.02.2020 року (лише підготовка тексту); до НДЕКЦ від 11.10.2022 року. вартість послуг відповідно до п.4.1.2. договору, додаткової угоди №1 від 31.10.2022 року до договору становить 750 грн./шт., без ПДВ. Таким чином загальна вартість наданих послуг складає - 3750 грн.

01.11.2022 року по 28.02.2023 року адвокатське бюро в повному обсязі надало, а клієнт належним чином прийняв правову допомогу згідно із п.2.1.1 Договору №01/10 від 03.10.2022 року, а саме: аналіз судової практики у подібних справах та складення і подання позовної заяви (32 год.); складення та подання заяви про залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (1 год.); вартість даних послуг відповідно до п.41.1., 4.1.2. договору, становить 4 000,00 грн. та 350 грн. відповідно. Таким чином, загальна вартість наданих послуг складає 4 350,00 грн.

Як вбачається із рахунку №01/10 від 02.11.2022 року, складеного АЮ «Говера та партнери» вартість наданих послуг - адвокатські запити/заяви про проведення експертного дослідження кількістю 5 шт. (750,00 грн за 1 шт.) становить 3 750,00 грн.

Згідно платіжної інструкції N@2PL153764 від 02.11.2022 року ОСОБА_1 сплачено грошові кошти АБ «Говера та партнери» у розмірі 3 750,00 грн., згідно рахунку №01/10 від 02.11.2022 року

З платіжного доручення N 64 від 08.11.2022 року встановлено, що АБ «Говера та партнери» сплачено Івано-Франківському НДЕКЦ МВС грошові кошти в розмрі 1 132,70 грн., призначення платежу, зокрема - 1500130.

Представником позивача, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, подано дві заяви від 11.10.2022 року, з яких вбачається, що адвокат Говера Н.П., в інтересах ОСОБА_1 зверталась до директора Івано-Франківського НДЕКЦ МВС із запитом в порядку ст.20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно платіжної інструкції N@2PL757834 від 21.12.2022 року ОСОБА_1 сплачено грошові кошти АБ «Говера та партнери» у розмірі 1 133,00 грн., згідно рахунку №01/10 від 02.11.2022 року

28.02.2023 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 підписано акт приймання наданої правової допомоги, з якого встановлено, що у період з 01.11.2022 року по 28.02.2023 року адвокатське бюро в повному обсязі надало, а клієнт належним чином прийняв правову допомогу згідно із п.2.1.1 Договору №01/10 від 03.10.2022 року, а саме: аналіз судової практики у подібних справах та складення і подання позовної заяви (32 год.); складення та подання заяви про залучення до справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (1 год.); вартість даних послуг відповідно до п.41.1., 4.1.2. договору, становить 4 000,00 грн. та 350 грн. відповідно. Таким чином, загальна вартість наданих послуг складає 4 350,00 грн.

28.02.2023 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 підписано акт приймання наданої правової допомоги, з якого встановлено, що у період з 01.11.2022 року по 28.02.2023 року адвокатське бюро під час надання равової допомоги згідно із п.2.1.1. Договору №01/10 від 03.10.2022 року, а саме подання позовної заяви, інших заяв, клопотань, понесено такі фактичні витрати: відправлення кореспонденції на загальну суму 189,99 грн.

Згідно платіжної інструкції N@2PL036388 від 30.03.2023 року ОСОБА_1 сплачено грошові кошти АБ «Говера та партнери» у розмірі 4 450,00 грн., згідно рахунку №01/10 від 02.11.2022 року.

31.03.2023 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до Договору №01/10 про надання правової допомоги від 03.10.2022 року, згідно якої гонорар, передбачений п.4.1.2. за судодень оплачується Клієнтом незалежно від того чи фактично відбулося відповідне судове засідання, якщо це сталося не з вини Адвокатського бюро, а представник не був попереджений про це заздалегідь та прибув у приміщення суду або очікував на відеоконференцію. Сторони окремо погодили, що сума гонорару за: - складення та подання заяви про долучення квитанції про сплату судового збору становить 250 грн.; складення та подання повідомлення про відсутність у матеріалах електронної справи відзиву та ознайомлення з ним становить 500 грн.; - складення відповіді на відзив на позовну заяву становить 2500 грн.

31.03.2023 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 підписано акт приймання наданої правової допомоги, з якого встановлено, що у період з 01.03.2023 року по 31.03.2023 року адвокатське бюро в повному обсязі надало, а клієнт належним чином прийняв правову допомогу згідно із п.2.1.1 Договору №01/10 від 03.10.2022 року, а саме: складення та подання заяви про долучення квитанції про сплату судового збору - 250 грн., 1 год.; складення та подання повідомлення про відсутність у матеріалах електронної спр відзиву та ознайомлення з ним - 500 грн., 2 год.; складення відповіді на відзив на позовну заяву - 2500 грн.; судодень 09.03.2023 року - 750 грн. загальна вартість наданих послуг, враховуючи п.4.1.2. договору, додаткової угоди №2 від 31.03.2023 року складає - 4000,00 грн.

31.03.2023 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 підписано акт понесення фактичних витрат при наданні правової допомоги, з якого встановлено, що у період з 01.03.2023 року по 31.03.2023 року адвокатське бюро під час надання равової допомоги згідно із п.2.1.1. Договору №01/10 від 03.10.2022 року, а саме подання позовної заяви, інших заяв, клопотань, понесено такі фактичні витрати: відправлення кореспонденції на загальну суму 97,16 грн.

Згідно платіжної інструкції N@2PL384027 від 21.04.2023 року ОСОБА_1 сплачено грошові кошти АБ «Говера та партнери» у розмірі 4 090,00 грн., згідно рахунку №01/10 від 02.11.2022 року.

30.06.2023 року між адвокатським бюро «Говера та партнери» та ОСОБА_1 підписано акт приймання наданої правової допомоги, з якого встановлено, що у період з 01.04.2023 року по 30.06.2023 року адвокатське бюро в повному обсязі надало, а клієнт належним чином прийняв правову допомогу згідно із п.2.1.1 Договору №01/10 від 03.10.2022 року, а саме: судодень 11.04.2023 року - 750 грн.; судодень 11.05.2023 року - 750 грн.; судодень 07.06.2023 року - 750 грн. Загальна вартість наданих послуг, враховуючи п.4.1.2. договору, додаткової угоди №2 від 31.03.2023 року складає - 2250 грн.

15.11.2023 року представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витра на правову допомогу, яке обґрунтовує тим, що у випадку задоволення позовних вимог судовий збір підлягає розподілу пропорційно розміру стягнутої матеріальної шкоди та пропорційно розміру моральної шкоди.

31.10.2022 року до договору N?01/10 про надання правової допомоги внесено зміни в частині того, що його дія поширюється на відносини, що виникли до його укладення та пов`язані із збором необхідних доказів у даній справі, зокрема складення та порядок адвокатських запитів, заяв про проведення експертного дослідження. В Акті приймання наданої правової допомоги від 31.10.2022р. на загальну суму 3750 грн (з розрахунку 750 грн за один документ) вказано, що адвокатом подано 3 адвокатські запити та складено дві заяви про проведення експертного дослідження. Проте, один адвокатський запит, а саме до Івано-Франківської міської ради датований 23.03.2020р., тобто до укладення Договору. Відтак для подання адвокатського запиту від 23.03.2020р. мав бути інший договір, адже без цього адвокат не могла оформити ордер. Щодо адвокатського запиту від 08.10.2022 року на адресу ФОП ОСОБА_4 , то в матеріалах справи відсутні як докази надсилання такого запиту так і докази отримання відповіді на нього та використання такої відповіді у якості доказу.

Щодо адвокатського запиту до Івано-Франківського НДЕКЦ від 11.10.2022р., то його копія відсутня в матеріалах справи, а долучений лист НДЕКЦ від 17.10.2022р. стосується надання копій документів, які бути наявні у позивача: експертний висновок зроблений на його замовлення та доказ оплати за нього. Щодо заяви в НДЕКЦ від 13.02.2020р., то датована до укладення Договору, заява від 11.10.2022р. відсутня в матеріалах справи. Більше того, заяви на проведення експертних досліджень є шаблонні, адже укладається договір приєднання та не потребують окремого складення. Таким чином витрати згідно Акту від 31.10.2022р. є необгрунтованими.

Акт приймання наданої правової допомоги від 28.02.2023р. на загальну суму 4350 грн. Сторона відповідача погоджується, що 4000,00 грн. за аналіз судової практики та складання і подання позовної заяви є співмірною із витраченим часом на такого роду заяву. Вважають, що вказана сума має бути розподілена пропорційною заявленим позовним вимогам у разі задоволення позову. Щодо 350,00 грн за підготовку заяви про залучення третьої особи, а саме ОСОБА_2 , який є власником автомобіля, то згідно актуальної судової практики володільцю автомобіля на рівні з власником належить право вимоги у випадку завдавання шкоди. Тому залучення власника у якості третьої особи не є необхідним та ніяк не впливає на розгляд справи, а отже ці витрати є необгрунтованими.

В Акті приймання наданої правової допомоги від 31.03.2023р. на загальну суму 4000,00 грн. зазначені витрати: - на складання та подання заяви про долучення квитанції про стягнення судового збору у сумі 250,00 грн. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України документи, що підтверджують сплату судового збору додаються до позовної заяви. Не долучення доказів сплати судового збору і подання іх за окремою заявою є недопрацюванням позивача і ці витрати не можуть покладатись на відповідача, адже є необгрунтованими; - складення та подання повідомлення про відсутність в матеріалах електронної справи відзиву та ознайомлення з ним - 500,00 грн. Ці витрати не є обгрунтованими, адже відзив у встановленому порядку було направлено позивачу. Його відсутність у підсистемі «Електронний суд» і відповідні дії представника позивача у зв`язку із цим, в тому числі витрати не можуть покладатись на відповідача; - складання відповіді на відзив - 2500,00 грн. (8 годин). Вважають, що сума за вказаною послугою є необгрунтованою та неспівмірною. Адже, відповідь на відзив, яка подана представником позивача майже повністю дублює текст позовної заява. Розмір витраченого часу на її підготовку (вказано 8 годин) є завищений. З огляду на умови договору та принцип реальності витрат вважають, що вказана сума має бути зменшена до 750,00 грн. Всі перелічені вище документи були підготовлені до 29.03.2023р. (відповідь на відзив останній за датою документ складений 29.03.2023р.), але їх вартість була погоджена додатковою угодою від 31.03.2023р. тобто, після того, як ці послуги були надані, а тому вони не відповідають критерію реальності.Судодень 09.03.2023р. - 750 грн. В цей день судове засідання не відбулось. Таким чином по Акту від 31.03.2023р. реальними є витрати в розмірі 750,00 грн., які у випадку задоволення позову підлягають пропорційному розподілу.

В Актах приймання наданої правової допомоги від 30.06.2023р. та 31.10.2023р. на суму 2250,00 грн. та 2500,00 грн. зазначені витрати: 5 судових засідань по 750,00 грн. Проте, з них відбулось тільки два судові засідання, які відбувались 11.04.2023р. (залучено третіх осіб) та 02.10.2023р. (закрито підготовче провадження). Крім того, на цих засіданнях вирішувались процесуальні питання, які не потребували окремої підготовки та значного часу. Відтак, вважають, що співмірними є витрати на них у розмірі 750,00 грн. за два засідання (з розрахунку 375,00 грн. за засідання).

Щодо витрат на відправлення поштової кореспонденції у розмірі 189,99 (акт від 28.02.2023р.), то як вбачається з доданих Описів вкладення у цінний лист - це плата за надсилання учасникам справи позовної заяви із додатками цінним листом. Проте ЦПК України, не містить обов`язку позивача здійснювати таке надсилання. Навпаки, позивач додає копії таких документів для учасників до позовної заяви (ч. 1 ст. 177 ЦПК України), а суд у випадку відкриття провадження у справі надсилає такі копії учасникам (ст. 187 ЦПК України). Це ж саме стосується поштових витрат на суму 97,16 грн. (акт від 31.03.2023р.), адже норми ЦПК України не передбачають обов`язку надсилання копії іншій стороні цінним листом з описом вкладення.

Щодо витрат на проведення експертиз, то до них застосовуються загальні правила розподілу судових витрат, тобто пропорційно задоволеним витратам.

Представником відповідача зазначається, що заявлені до стягнення витрати є явно не співмірними зі складністю справи, ціною позову, а тому вважають, що обґрунтованою є сума у розмірі 5500,00 грн. за позовну заяву та ведення справи в суді першої інстанції в цілому. І саме виходячи із вказаної суми, суд має здійснювати пропорційний розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у вигляді задоволення позову. Зважаючи на викладене, просять у випадку задоволення позову ОСОБА_1 стягнення судового збору та витрат на проведення експертизи здійснити пропорційно до розміру задоволених вимог, а розмір витрат на правничу допомогу зменшити 5500,00 грн. від якого розраховувати пропорційний розмір витрат на адвоката. У стягненні поштових витрат відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Так, позивачем заявлено на відшкодування з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 19 285,05 грн.

Судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог ( 48576,62 грн.: 63576,62 грн. = 0,764 %; 19285,05 грн. х 0,764 % = 14733 грн.78 коп. ).

Однак, суд вважає заявлені витрати на правничу не співмірними зі складністю справи, а тому їх слід зменшити та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,89, 141, 258,259,263,273,354,355ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 13 код ЄДРПОУ 40270150 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 суму майнової шкоди у розмірі 43 576 (сорок три тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 62 копійки, та моральну шкоду в розмірі 5 000 ( п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 13 код ЄДРПОУ 40270150 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 820 гривень 34 копійки, витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень 00 копійок та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2147 гривень 90 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 29 січня 2024 року


Суд	Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення	29.01.2024
Оприлюднено	30.01.2024
Номер документу	116592651
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП

Татарінова О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.01.2024 по справі 344/1952/23ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —344/1952/23

Рішення від 29.01.2024

Рішення
від 29.01.2024 по справі 344/1952/23
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ