Рішення

від 06.12.2023 по справі 175/1900/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1900/21

Провадження № 2/175/607/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

06 грудня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретарів судового засідання: Крошки М.В., Сторчай А.Д., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Терещенко Т.М., представника відповідача адвоката Васюхіна Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Садівниче товариство «Урожай» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наступне майно: 1/2 частку квартири загальною площею 50,5 кв.м, житловою 33,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0605га для ведення садівництва, кадастровий номер 1221455800:01:107:0090, що розташована на території садівничого товариства «Урожай» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; 1/2 частку садового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,5 кв.м, житловою площею 33,4 кв.м; земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0605 га для ведення садівництва, розташовану на території СТ «Урожай» Ювілейної селищної ради та садовий будинок, загальною площею 45,1 кв.м, розташований на земельній ділянці

АДРЕСА_3 частка спадкової квартири належала померлому ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності в порядку приватизації, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 23.03.1995, згідно розпорядження №3/592-95, та зареєстрованого «Дніпропетровським міжміським БТІ» ДОР в реєстровій книзі №42 за реєстровим №44, а інша 1/2 частка на підставі Свідоцтва про право на спадщину ВМІ №901031, виданого 03.09.2009 Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою (реєстровий №5-1658).

Право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 в с/т «Урожай», на день смерті ОСОБА_3 , було зареєстровано за його матір`ю - ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Дн №013995 від 04.08.1997, виданого згідно рішення виконкому Ювілейної селищної ради від 16.07.1997 №118 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №970, з державною реєстрацією Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області 28.12.2016, з кадастровим номером 1221455800:01:107-0090, без реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як зазначив позивач, в 1967 році його діда - ОСОБА_1 було прийнято до членів садівничого товариства «Урожай» і згідно Статуту товариства йому було виділено в користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0605 га для будівництва садового будинку та ведення садівництва. На земельній ділянці вони разом із бабою ОСОБА_4 в 1969 році побудували садовий будинок із надвірними побудовами. Після смерті діда ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина на садовий будинок з надвірними побудовами, що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_4 , яку прийняла його дружина ОСОБА_4 , а тому земельна ділянка та будинок були переоформлені на її ім`я, що підтверджується протоколом засідання правління СТ «Урожай» №7 від 14.12.1977. Отже, в порядку спадкування після смерті чоловіка до ОСОБА_4 перейшло право власності на садовий будинок з надвірними будівлями, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на цей будинок вона не змогла, із-за відсутності правовстановлюючих документів. Разом із переходом права власності на садовий будинок, відповідно до статей 90, 136 ЗК Української РСР 1970 року, до неї перейшло і право користування земельною ділянкою.

В подальшому, рішенням виконкому Ювілейної селищної ради від 16.07.1997 №118 земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0605 га згідно з планом, яка розташована на території СТ «Урожай» Ювілейної селищної Ради народних депутатів, була передана у приватну власність ОСОБА_4 для ведення садівництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ДП Дн №013995 від 04.08.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №970.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , у вересні 2009 року ОСОБА_3 звертався до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори, але у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку та садовий будинок йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю належних правовстановлюючих документів. Зібрати необхідні документи, які б дозволили отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку та садовий будинок в СТ «Урожай», він не встиг, так як захворів та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як видно із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HB-1215735252021 від 10.02.2021, тільки 01.12.2016 була складена технічна документація із землеустрою на земельну ділянку № НОМЕР_1 в СТ «Урожай», а 28.12.2016 року Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області проведена її державна реєстрація за кадастровим номером 1221455800:01:107:0090.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 та друга дружина померлого, відповідачка ОСОБА_2 ..

09.04.2010 позивач звернувся до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, на підставі якої нотаріусом була відкрита спадкова справа №255/2010, та після закінчення шестимісячного строку зателефонував відповідачці, щоб домовитись про оформлення спадщини, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно залишилися у неї. Однак, відповідачка відповіла йому в грубій формі, що він не має права на спадщину та відмовилась розмовляти з ним в подальшому.

Через відсутність правовстановлюючих документів отримати Свідоцтво про право на спадщину після смерті батька позивач не зміг, а 01.11.2016 року державний нотаріус Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори повідомила йому, що відповідачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про спадщину після смерті чоловіка та надала заповіт, згідно якого все своє майно ОСОБА_3 заповів відповідачці, а у випадку її смерті ОСОБА_5 , яку відповідачка та померлий батько разом удочерили в 2007 році у віці 31 рік.

Як пізніше з`ясувалося, заповіт був посвідчений 03.07.2004 за реєстровим №1786 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гулою М.К., а відповідачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про отримання спадщини за заповітом через шість з половиною місяців після смерті нотаріуса ОСОБА_6 ..

Так як підпис спадкодавця ОСОБА_3 в заповіті викликав сумнів, то позивач 11.11.2016 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, рішенням якого від 18.07.2018, залишеного без змін судами вищих інстанцій, встановлено, що заповіт, складений від імені ОСОБА_3 на ім?я ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гулою М.К. є нікчемним правочином, оскільки підпис в заповіті виконано не спадкодавцем ОСОБА_3 ..

В 2019 році до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини зверталася ОСОБА_5 , але рішенням суду від 05.08.2019, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.09.2020, у наданні додаткового строку для прийняття спадщини їй було відмовлено.

Тобто, спадщину після смерті ОСОБА_3 , відповідно до статей 1261, 1268, 1269 ЦК України прийняли два спадкоємці: позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , та згідно ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, а отже позивачу належить 1/2 частка від усього спадкового майна.

12.02.2021 позивач знову звернувся до відповідачки ОСОБА_2 з вимогою надати правовстановлюючі документи на спадкове майно, та не отримавши відповіді 25.02.2021 звернувся до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .. Постановою від 25.02.2021 державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Карлова Т.Г. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із ненаданням останнім оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Оскільки правовстановлюючі документи на будинок в садовому товаристві не оформлені спадкодавцям, а оригінали правовстановлюючих документів на квартиру та земельну ділянку знаходяться у відповідачки ОСОБА_2 , яка не надає їх позивачу, останній вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14.06.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 09.09.2021.

Ухвалою суду від 18.08.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2023 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_7 від здійснення правосуддя.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Терещенко Т.М. надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Васюхін Є.Ю. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити, з огляду на їх безпідставність.

Крім того, представник відповідачки, будучи належним чином та завчасно повідомленим, в судове засідання призначене на 06.12.2023 не з`явився, через канцелярію суду надав повідомлення, в якому зазначив, що Договір про надання правової допомоги між ним та відповідачкою ОСОБА_2 станом на 06.12.2023 розірвано, через несплату гонорару та бажанням відповідачки безпосередньо брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконфереції. Однак, адвокатом Васюхіним Є.Ю. будь-яких доказів на підтвердження розірвання договору з відповідачкою ОСОБА_2 суду не надано. Крім того, в судовому засіданні від 08.11.2023 року судом роз`яснялось представнику відповідача про право та можливість ОСОБА_2 , яка проживає в Німеччині, безпосередньо брати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції за допомогою особистих технічних засобів, що можливо після реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС. Проте стороною відповідача роз`яснення суду були проігноровані, так як згідно відповіді №328998 від 06.12.2023 сформованої за запитом ОСОБА_1 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», фізична особа РНОКПП НОМЕР_2 ( ОСОБА_2 ) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Вищезазначене свідчить, що сторона відповідача зловживає своїм правом та затягує судовий розгляд справи, яка не знаходить свого вирішення понад 2 роки, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Васюхіна Є.Ю..

Представником Слобожанської селищної ради до суду надана заява про розгляд справи у відсутності представника та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Голова садівничого товариства «Урожай» Єремєєва М. надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Товариства.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Дніпропетровську, актовий запис №228 від 13.02.1978, зробленого Амур-Дніпровським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська, його батьком є ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_8 ..

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №363 від 16.03.2010 року зроблений Індустріальним відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ.

09.04.2010 ОСОБА_1 звернувся до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою (№501) про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , у зв`язку із чим заведено спадкову справу №255/2010.

Згідно довідки КЖЕП №26 від 30.08.2011 ОСОБА_3 по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_2 ..

Згідно заповіту посвідченого 03.07.2004 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гулою М.К., реєстровий №1786, ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_2 , а у випадку її смерті ОСОБА_5 ..

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2018, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2019 та постановою Верховного Суду від 26.09.2019, встановлено, що заповіт, складений від імені ОСОБА_3 на ім?я ОСОБА_2 , посвідчений 03.07.2004 за реєстровим номером 1786 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гулою М.К., є нікчемним правочином.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2019, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.09.2020, в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Згідно відповіді державного нотаріуса Шостої дніпровської державно нотаріальної контори Карлової Т.Г. від 15.04.2021 №1046/02-14, позивач ОСОБА_1 09.04.2010 звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , який прийняв спадщину та був єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на даний час ОСОБА_1 входить до складу спадкоємців ОСОБА_3 ..

Таким чином, спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , є позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 ..

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 177191014 від 12.08.2019, ОСОБА_3 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, згідно довідки КП «Дніпровського міського БТІ» ДМР №1669 від 18.02.2021, станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частка на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 23.03.1995, виданого виконкомом міської ради народних депутатів, згідно розпорядження №3/592-95, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу №42п за реєстровим №44; 1/2 частка на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 03.09.2009, виданого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №5-1658, зареєстровано КП «ДМБТІ» ДОР а Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №27978284.

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ДП Дн №013995 ОСОБА_4 , на підставі рішення виконкому Ювілейної селищної ради народних депутатів від 16.07.1997 №118, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0605га, що розташована на території СТ «Урожай», ділянка № НОМЕР_1 , Ювілейної селищної ради, для ведення садівництва.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 176646679 від 07.08.2019, відомості про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:107:0090 відсутні.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1215375252021 від 10.02.2021, земельна ділянка площею 0,0605га, з кадастровим номером 1221455800:01:107:0090, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №5-1657 від 03.09.2009. Державна реєстрація зазначеної земельної ділянки проведена 28.12.2016 Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовлена 01.12.2016 ФОП ОСОБА_9

ФОП ОСОБА_9 лисом №1 від 23.02.2022 на адвокатський запит повідомила, що замовником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що надана у власність ОСОБА_3 (свідоцтво по смерть НОМЕР_4 від 16.03.2010) та розташована на території СТ «Урожай» ділянка № НОМЕР_1 , Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, була ОСОБА_2 ..

Згідно відповіді КП «БТІ» Слобожанської селищної ради», станом на 31.12.2012, за адресою: АДРЕСА_2 , архівна справа та інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно відсутні.

У своїй відповіді від 01.03.2021 голова правління СТ «Урожай» Єремєєва М.В. на адвокатський запит повідомила, що згідно списку членів СТ «Урожай», створеного профспілковою організацією обласного управління торгівлі станом на 01.01.1972, під порядковим №31 містяться дані щодо ОСОБА_1 , члена СТ «Урожай» ОУТ з 1967 та такого, що побудував будинок у 1969 році із зазначенням матеріалу забудови як «цегла б/у». У відповідності до даних, що містяться у протоколі №7 засідання правління СТ «Урожай» ОУТ від 14.12.1977, у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 ділянка та будинок переписується по спадщині його дружині - ОСОБА_4 ..

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що відповідний актовий запис №397 від 11.07.1977 складено Індустріальним районним у м. Дніпрі ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Згідно протоколу №7 засідання правління СТ «Урожай» від 14.12.1977, у зв`язку із смертю ОСОБА_1 ділянку та будинок переписати за спадщиною його дружині ОСОБА_4 ..

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №1357 від 24.09.2008 складеного Індустріальним районним у м. Дніпрі ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

03.09.2009 ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_4 , звернувся до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про спадщину за законом та йому 03.09.2009 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_5 , та на земельну ділянку площею 0,0605га, що знаходиться на території СТ «Урожай» ділянка № НОМЕР_1 , Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

12.02.2021 позивач ОСОБА_1 поштою звернувся до відповідачки ОСОБА_2 про передачу йому до 19.02.2021 оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_3 ..

25.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , а саме: 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку садового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:107:0090.

25.02.2021 року, постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Карлової Т.Г. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 1221455800:01:107:0090, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ненаданням документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно.

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно частини другоїстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третяст. 1223 ЦК).

Вимогамист. 1222 ЦК України, передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ізст. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст.1269 визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, то він є таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , та враховуючи, що відповідачка ОСОБА_2 , яка на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем та також прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , позивачу належить 1/2 частка спадкового майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті319, частини першої статті321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідностатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Відповідно до п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

25.02.2021 року державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Карловою Т.Г. відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом: на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 1221455800:01:107:0090, після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з ненаданням документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно.

Згідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до статті 1 Конституції Україна є правовою державою. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції).

Відповідно до статей2,6 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»(в редакціїЗакону від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, суд вважає, що дійсно на теперішній час існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки БТІ, спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,0605га, що знаходиться на території СТ «Урожай» ділянка № НОМЕР_1 , Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 ..

Однак, оригінали правовстановлюючих документів на зазначене спадкове майно перебувають у відповідачки ОСОБА_2 , яка не надає їх позивачу для оформлення ним своїх прав на 1/2 частку спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , чим порушує його права.

Що стосується підстав для спадкування ОСОБА_1 на 1/2 частку садового будинку із прибудовами, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , суд виходить з наступного.

Садовий будинок, разом із господарським будівлями та спорудами, зведені в 1969-1970 роках дідом позивача ОСОБА_1 , який успадкувала його дружина ОСОБА_4 , а після її смерті будинок успадкував ОСОБА_3 , до якого перейшло право власності на зазначені об`єкти нерухомості, без оформлення правовстановлюючих документів, що на теперішній час перешкоджає позивачу отримати на свою частку свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статей 15, 30, 346 ЦК України та листа Міністерства юстиції України «Щодо порядку оформлення документів у разі смерті власника нерухомого майна», якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Разом з тим, статтею 2 Закону України №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно тa їx обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно із нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Закону України №1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності в порядку, передбаченому цим Законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13.06.2012 року у справі №6-54цс 12).

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно із ч.1,2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05.08.1992 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Так, 05.08.1992 вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Тому, враховуючи вищезазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції від 01.09.2011 №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року»).

Фактично, єдиним документом, що засвідчує факт існування об?єкта нерухомого майна який не підлягає введенню в експлуатацію, й містить його технічні характеристики, відповідність його вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт на такий об?єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23.02.2016 №8.4-35//18/1; лист Державної архітектурно-будівельної інспекції від 30.07.2012 №40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»).

Зазначені висновки узгоджуються з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом у постановах від 10.10.2018 у справі №557/1209/16-ц, від 15.10.2020 у справі №623/214/17, від 15.01.2021 року у справі №1540/3952/18.

Такий чином, ОСОБА_1 побудувавши в 1969 році, тобто до 05.08.1992 року, садовий будиночок з надвірними будівлями на відведеній належним чином земельній ділянці, набув у встановленому на той час порядку право власності на садовий будинок і надвірні будівлі, але не звернувся до реєстраційних органів для отримання правовстановлюючих документів на будинок. Після його смерті, право власності на садовий будиночок в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_4 , а після її смерті до ОСОБА_3 , але у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів позивач не може оформити належну йому у спадщині частку.

Як видно із технічного паспорту на садовий (дачний) будинок АДРЕСА_2 , виготовленого 02.03.2021 ТОВ фірма «Інфосервіс», садовий будинок разом з господарським будівлями та спорудами побудовано в 1969 1970 роках.

Згідно Акту інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_10 , складеного 02.03.2021 на підставі наданого пакету документів та обстеження об`єкту нерухомого майна встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розташовано: садовий будинок літ. А1 - загальною площею 45,1 кв.м з прибудовою літ. а2, ганком з навісом літ. а3 , ганком літ. а4, погребом під А1 .(побудований в 1969р.), навіс літ. Б1 (побудовані в 1970р.), сарай літ.В1 (побудований в 1969р.), вбиральня літ.Г1 (побудований в 1969р.), душ літ. Д1 (побудована в 1970р.), навіс літ. Е1 (побудований в 1969р.), споруди №1-4,I,II. Крім того інженером в акті зазначено, що об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію відповідно до роз`яснення інспекції ДАБК в листі від 01.09.2011 №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року».

Відповідно дост. 67 Закону України «Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Системний аналіз зазначених норм закону дає підстави суду зробити висновок про те, що ненадання відповідачкою ОСОБА_2 позивачу правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на квартиру та земельну ділянку, а також неотримання спадкодавцями за життя Свідоцтва про право власності на садовий будинок, позбавляє позивача ОСОБА_1 можливості отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3 та він позбавлений права оформлення спадщини в інший спосіб ніж визнання в судовому порядку права власності на частку у спадковому майні, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Також, у відповідності до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 133, 259, 263, 264, 265, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місце проживання: АДРЕСА_8 , федеральної землі Мекленбург Передня Померанія, Германія), Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04525024, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56Б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Садівниче товариство «Урожай» (ЄДРПОУ 25521349, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська селищна рада) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 :

- на 1/2 частку квартири загальною площею 50,5 кв.м, житловою 33,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0605га для ведення садівництва, кадастровий номер 1221455800:01:107:0090, що розташована на території садівничого товариства «Урожай» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області;

- на 1/2 частку садового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7521 (сім тисяч п`ятсот двадцять одну) грн. 74 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.12.2023 року.

Головуючий суддя В.О. Заборський