Постанова

від 25.01.2024 по справі 916/3234/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3234/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання - Кратковський Р.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Голуб А.С., посвідчення №004815386;

від третьої особи: Ярошенко Г.Ю., посвідчення №39.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний»

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023, повний текст якого складено та підписано 24.07.2023

у справі №916/3234/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний»

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради

про: зобов`язання вчинити певні дії,-

головуючий суддя - Смелянець Г.Є.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.01.2024 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, в якому просило суд, зобов`язати Одеську міську раду здійснити перерахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» по укладеному між ними договору оренди землі від 29.04.2009, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 29.04.2009 за реєстровим №1507, зареєстрованого у Одеській регіональній філії ДП Ценз ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено від 19.05.2009 за №040950500040, з урахуванням рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі»; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 481 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Одеська міська рада неправомірно нарахувала ТОВ «Ринок Північний» заборгованість зі сплати орендної плати за землю, та незаконно не врахувала того, що ТОВ «Ринок Північний» зобов`язане сплачувати орендну плату в розмірі не 10 %, а 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це передбачено чинним рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі»

Крім того, позивачем вказано, що Одеська міська рада при розрахунку заборгованості взяла за основу неправильний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 90 537 734, 30 грн., тоді як згідно з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23.01.2017 № 422/86-17 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 72 430 187, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.12.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3234/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.03.2023р. було задоволено клопотання Одеської міської ради про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за вх.29956/22 від 28.12.2022 та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі №916/3234/22 (суддя Смелянець Г.Є.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» у задоволенні позову до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії у справі №916/3234/22.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, які свідчать про наявність у відповідача обов`язку здійснювати перерахунок заборгованості відповідача по укладеному між ними договору оренди землі.

Крім того,судом було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі №916/3234/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» до Одеської міської ради у повному обсязі.

Заявник апеляційної інстанції вважає, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, а також судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Так апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові послався на те, що сторонами не було внесено змін до укладеного договору оренди землі, зокрема щодо фіксованих відсотків у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, які введені в дію 20.11.2011 рішенням ОМР від 20.09.2011 №1267-VI.

Однак, відповідні зміни не були внесені до договору оренди землі через пасивну поведінку відповідача, який проігнорував всі звернення позивача з цього приводу.

Апелянт вказує, що листом №40 від 27.05.2021 року ТОВ «Ринок Північний» просив Департамент земельних ресурсів ОМР підготувати документи для внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009 шляхом викладення пунктів 2.3. 4.1. договору в наступній редакції: « 2.3.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187, 44 грн. згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23 січня 2017 року № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко Ольгою Миколаївною.»; « 4.1.Орендна плата за земельну ділянку площею 33041 кв.м. розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 3621509, 37 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.».

Також, позивач листом №41 від 27.05.2021просив Постійну комісію з питань землеустрою та земельних правовідносин ОМР розглянути та винести на розгляд ради проект рішення щодо внесення змін до договору оренди землі від 29.04.202009, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1507, зареєстрованого в Одеській регіональній філії «ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено від 19 травня 2009 року за № 040950500040, шляхом викладення пунктів 2.3, 4.1 договору в наступній редакції: 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187, 44 грн. згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23 січня 2017 року № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко Ольгою Миколаївною.».

Додатково позивач листом №41 від 27.05.2021 просив Одеського міського голову доручити Департаменту земельних ресурсів ОМР підготувати документи для внесення змін до договору оренди землі від 29 квітня 2009 року, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1507, зареєстрованого в Одеській регіональній філії «ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено від 19 травня 2009 року за № 040950500040, шляхом викладення-пунктів 2.3, 4.1. договору в наступній редакції: « 2.3.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187 (сімдесят два мільйони чотириста тридцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 44 (сорок чотири) копійки згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23 січня 2017 року № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко Ольгою Миколаївною.». « 4.1.Орендна плата за земельну ділянку площею 33041 кв.м. розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 3621509, 37 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.».

Однак вказані листи були залишені без належного реагування.

Таким чином, на думку скаржника, саме з вини Одеської міської ради та її виконавчих органів до укладеного між сторонами договору оренди землі не були внесені відповідні зміни.

Окремо скаржник вказує, що Одеська міська рада є колегіальним органом місцевого самоврядування і одночасно орендодавцем по укладеному між сторонами договору, тобто саме відповідач фактично в односторонньому порядку може приймати рішення по врегулюванню земельних відносин та вносити своїми рішеннями зміни в договори оренди землі.

В свою чергу позивач не має таких повноважень і не може в односторонньому порядку внести зміни до укладеного між сторонами договору оренди землі.

Скаржник також звертає увагу, що оскільки рішення ОМР №4247- ІV від 15.07.2005 втратило чинність згідно з рішенням ОМР №41- VІ від 28.12.2010 - при визначенні розміру орендної плати за землю слід застосовувати чинне рішення Одеської міської ради №1267-VІ від 20.09.2011 «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі», яким, серед іншого, для підприємств торгівлі (ринків) встановлений фіксований відсоток для визначення ставок орендної плати за земельні ділянки в м.Одесі в розмірі 0,5 відсотків.

В такому випадку скаржник вважає, що розмір орендної плати за землю не можна розраховувати на підставі нечинного рішення ОМР, оскільки зміст правочину не може суперечити чинному законодавству України.

Суд першої інстанції не звернув на вказане уваги, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Крім того, апелянт вважає, що посилання суду першої інстанції на правовий висновок викладений в постанові Великої палати Верховного суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, є помилковим, оскільки відповідний висновок не є релевантним до спірних правовідносин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023, повний текст якого складено та підписано 24.07.2023 у справі №916/3234/22; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ до розгляду на 26 жовтня 2023 року о 10:00 год.

06.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Одеської міської ради Бондаренка Ігоря Олеговича про відвід судді Савицького Я.Ф. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/3234/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 визнано необґрунтованим відвід судді Савицькому Я.Ф., заявлений Одеською міською радою у справі №916/3234/22, та передано вказану справу на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 для розгляду заяви Одеської міської ради про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. б/н та б/д (вх.№2831/23 від 07.09.2023) у справі №916/3234/22 визначено суддю Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у задоволенні заяви Одеської міської ради про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. б/н та б/д (вх.№2831/23 від 07.09.2023) у справі №916/3234/22 відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 продовжено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023, повний текст якого складено та підписано 24.07.2023 у справі №916/3234/22 на розумний строк. Повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/3234/22 відбудеться 30 листопада 2023 року об 11:30 год.

28.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника в іншому судовому засіданні в Роздільнянському районному суді Одеської області.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ" про відкладення розгляду справи задоволено; відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі №916/3234/22 на 25 січня 2024 року о 10:00 год.

24.01.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РИНОК ПІВНІЧНИЙ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника в іншому судовому засіданні у кримінальній справі №522/9543/20, де представлятиме інтереси потерпілого ОСОБА_1 .

Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, апеляційний господарський суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що юридична особа не обмежена у кількості представників, які мають право представляти її у суді.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника.

У судовому засіданні 25.01.2024 року представники відповідача та третьої особи просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 29.04.2009 між Одеською міською радою (Орендодавець) і ТОВ «Ринок Північний» (Орендар) укладений договір оренди землі, який цією ж датою посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №15-7 та зареєстрований у ОРФ ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009 за №040950500040.

Відповідно до умов п.2.1. договору в оренду передається земель на ділянка площею 33041 кв.м. для експлуатації та обслуговування торговельного ринку: у тому числі по угіддях:

-під капітальною забудовою - 6238 кв. м.;

-під тимчасовою забудовою - 8742 кв.м.;

-під спорудами - 361 кв.м.;

-під проїздами проходами та площадками - 17700 кв.м.

Вказаний договір укладено терміном на 1 років для експлуатації та обслуговування торговельного ринку (п.3.1.).

Згідно з умовами п.4.1. договору орендна плата за земельну ділянку площею 33041 кв.м. розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 2 444 490 грн. на рік з урахуванням індексації за 2005-2008 роки. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі.

У п.4.2. договору встановлено, що розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення ОМР №4247-ІV від 15.07.2005 у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися ОМР в межах передбачених законодавством. В залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться у користуванні.

Згідно з умовами п.4.4. договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства У країни; коригування «Грошової оцінки земель м. Одеси», яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Також 29.04.2009 між сторонами договору підписаний Акт приймання-передачі земельної ділянки за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 114/2, що передається в оренду ТОВ «Ринок Північний».

Згідно з рішенням ОМР №4247- ІV від 15.07.2005 «Про застосування договірної річної орендної плати при оформленні договорів оренди земельних ділянок» Одеському міському управлінню земельних ресурсів доручено при оформленні договорів оренди земельних ділянок, для затвердження Одеською міською радою, застосовувати договірну річну орендну плату у розмірі не більше 10 відсотків та не нижче відсотків від нормативної грошової оцінки, встановлених рішеннями Одеської міської ради від 26.03.03р. за № 1061-IV та від 11.07.03р. за №1310-ІV, відповідно до цільового призначення земельних ділянок.

Вказане рішення ОМР №4247- ІV від 15.07.2005 втратило чинність згідно з рішенням ОМР №41- VІ від 28.12.2010, яким, із врахуванням змін, внесених рішенням ОМР №1268- VІ від 20.09.2010., затверджено ТД з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси з 01.01.2011 року, крім випадків, визначених у пункті 3 цього рішення, а також доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів ЛМР при підготовці договорів оренди земельних ділянок для затвердження ОМР застосувати договірну річну орендну плату і розмірі від 3 до 12 відсотків відповідно до цільового призначення земельних ділянок.

Рішенням ОМР №1267-VІ від 20.09.2011 «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» затверджено фіксовані відсотки при визначення орендної плати за землі міста Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28. 12.2010 р. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення, які введені в дію з 20.09.2011 та доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради при підготовці договорів оренди земельних ділянок з 20.09.2011 року застосовувати затверджені пунктом 1 цього рішення фіксовані відсотки орендної плати за землі міста Одеси.

Згідно з п.10 додатку до рішення ОМР №1267- VІ від 20.09.2011 «Перелік фіксованих відсотків при визначені ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» земельні ділянки із цільовим використанням ринки (у т.ч. оптові) встановлений відсоток від НГО ЗМ у розмірі 5%.

Позивачем надано Розрахунок заборгованості по договору оренди від 29.04.2009, який складений позивачем та згідно з яким з 2012 року по жовтень 2022 нараховано відповідно до умов договору оренди 32668304,21 грн. та сплачено 42376200,25 грн. Переплата становить 9707896,04 грн.

Також позивач надав Розрахунок заборгованості з урахуванням індексації щодо договору оренди землі від 19.05.2009р., який підписаний начальником відділу оренди землі та фінансового моніторингу, та згідно з яким заборгованість ТОВ «Ринок Північний» з 01.07.2019 по 30.06.2022 станом на 31.07.2022 становить 13 519 873,69 грн., та із врахуванням індексу інфляції 14 774206,79 грн.

Окрім того, позивач надав до суду:

-лист ТОВ «Ринок Північний» №40 від 27.05.2021 до Департаменту земельних ресурсів ОМР з проханням підготувати документи для внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009 шляхом викладення пунктів 2.3. 4.1. договору в наступній редакції: « 2.3.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187, 44 грн. згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23 січня 2017 року № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко Ольгою Миколаївною.»; « 4.1.Орендна плата за земельну ділянку площею 33041 кв.м. розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 3621509, 37 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.»;

-лист ТОВ «Ринок Північний» від 27.05.2021 до Постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин ОМР №41 від 27.05.2021 з проханням розглянути та винести на розгляд ради проект рішення щодо внесення змін до договору оренди землі від 29.04.202009, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1507, зареєстрованого в Одеській регіональній філії «ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено від 19 травня 2009 року за № 040950500040, шляхом викладення пунктів 2.3, 4.1 договору в наступній редакції: 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187, 44 грн. згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23 січня 2017 року № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко Ольгою Миколаївною.»;

-лист ТОВ «Ринок Північний» №42 від 27.05.2021 до Одеського міського голови з проханням доручити Департаменту земельних ресурсів ОМР підготувати документи для внесення змін до договору оренди землі від 29 квітня 2009 року, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1507, зареєстрованого в Одеській регіональній філії «ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено від 19 травня 2009 року за № 040950500040, шляхом викладення-пунктів 2.3, 4.1. договору в наступній редакції: « 2.3.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187 (сімдесят два мільйони чотириста тридцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 44 (сорок чотири) копійки згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23 січня 2017 року № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко Ольгою Миколаївною.». « 4.1.Орендна плата за земельну ділянку площею 33041 кв.м. розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 3621509, 37 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.»;

-витяг з протоколу комісії від 07.07.2021, яким на звернення генерального директора ТОВ «Ринок Північний» №1247/2-мр щодо стану розгляду проекту рішення місткої ради «Про внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009, укладеного між ОМР та ТОВ «Ринок «Північний» повідомлено, що на розгляд постійної комісії ОМР VІІІ скликання з питань землеустрою та земельних правовідносин не надходив вищевказаний проект рішення.

-лист Департаменту у земельних ресурсів ОМР від 01.10.2021 №01-17/213-3П, яким ТОВ «Ринок Північний» повідомлено, що ОМР було прийняте рішення від 17.12.2013 №4565-VІ «Про внесення змін до договору укладеного між ОМР та ТОВ «Ринок «Північний», який зареєстрований в Одеській регіональній філії «ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено від 19 травня 2009 року за № 040950500040», в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати. П 4.даного рішення ТОВ «Ринок Північний» було зобов`язано оформити додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі, укладений між ОМР та ТОВ «Ринок «Північний» щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:08:008:0023), площею 3,3041 га, за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 114/2. У зв`язку із зволіканням ТОВ «Ринок Північний» в укладанні додаткової угоди до договору оренди землі Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою стосовно внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний» щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:08:008:0023), площею 3,3041 га, за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 114/2, в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати. Ухвалою Господарського суду від 03.08.2016 року по справі № 916/1758/14 позовну заяву Одеської міської ради до ТОВ «Ринок Північний» про внесення змін до договору оренди землі залишено без розгляду.

Таким чином, розмір орендної плати в договорі оренди землі, укладеному між Одеською міською радою та ТОВ «РИНОК ПІВНІЧНИЙ» залишився без змін.

Окрім того, судом встановлено, що господарським судом Одеської області розглядається справа №916/2515/22 за позовом Одеської міської ради до ТОВ «Ринок Північний» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 15 214063,15 грн., з яких заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 13519873,69 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 254 333,10 грн., 3% річних у розмірі 377367,81 грн. та пеня у розмірі 62488,55 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, серед яких, зокрема наявний й такий спосіб захисту порушеного права, як примусове виконання обов`язку в натурі.

Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у відповідача обов`язку щодо здійснення перерахунку заборгованості позивача по укладеному між ними договору оренди землі позивач обґрунтовує прийнятим ОМР рішенням від 20.09.2011 №1267-VІ «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі», від 29.06.2016 №756-VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», від 18.07.2018 №3461 «Щодо застосування рішень Одеської міської ради про встановлення місцевих податків та зборів, а також надання податкових пільг» згідно з якими розмір орендної плати за орендовану ТОВ «Ринок Північний» земельну ділянку загальною площею 33041 кв.м., що знаходиться за адресою місто Одеса. Проспект Добровольського, 114/2 2 має складати 5% від нормативної грошової оцінки землі на рік.

Водночас умовами п.4.1. укладеного між сторонами договору оренди землі передбачено, що орендна палата за земельну ділянку площею 33041 кв.м. розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 2 444 490, 52 грн. на рік з урахуванням індексації за 2005-2008.

Також умовами п.4.4. укладеного між сторонами договору оренди землі встановлено, що умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування «Грошової оцінки земель м. Одеси», яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Між тим, як вірно встановлено господарським судом, сторонами не було внесено змін до укладеного договору оренди землі, зокрема щодо фіксованих відсотків у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, які введені в дію з 20.11.2011 рішенням ОМР від 20.09.2011 №1267-VІ.

Більш того, позов Одеської міської ради до ТОВ «Ринок Північний» про зобов`язання внесення зміни у договір оренди землі у справі №916/1758/14 залишений без розгляду господарським судом Одеської області, про що 03.08.2016 постановлено відповідну ухвалу.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставин, які свідчать про наявність у відповідача обов`язку здійснювати перерахунок заборгованості відповідача по укладеному між ними договору оренди землі.

Посилання скаржника на те, що обов`язок здійснити перерахунок орендної плати по договору оренди землі виникає у відповідача на підставі прийнятого ним рішення від 20.09.2011 №1267-VІ ««Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі», колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на правовий висновок, який наявний у постанові Великої палати Верховного суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, та згідно з яким рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку селищної ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України. Такі рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору. Про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2018 року у справі № 910/7905/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 911/3627/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/21685/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 910/21590/17, від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19, від 04 лютого 2020 року у справі № 922/378/19. Підстав для відступу від вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Крім того, враховуючи, що господарським судом Одеської області розглядається справа №916/2515/22 за позовом ОМР до ТОВ «Ринок Північний» про стягнення заборгованості з орендної плати по договору оренди землі, розмір якої нарахований позивачем із застосуванням фіксованих відсотків у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів вважає, що ТОВ «Ринок Північний» має захищати свої права саме у справі №916/2515/22, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності обов`язку у відповідача здійснювати перерахунок заборгованості відповідача по укладеному між ними договору оренди землі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та не можуть підлягати задоволенню.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі №916/3234/22 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

29.01.2024р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький