Постанова

від 23.01.2024 по справі 922/3474/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3474/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників сторін:

від позивача Бенденжук Л.О.;

від відповідача Залеська А.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.2579Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 (суддя Чистякова І.О., повний текст складено 09.11.2023) у справі №922/3474/23

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОБУД 77", смт.Бабаї Харківської області,

про стягнення 634 909,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОБУД 77" (далі ТОВ "ЕКСПОБУД 77") про стягнення заборгованості у розмірі 634 909,47 грн. зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Шевченка, 327 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 01.06.2006 №340667100124 та додаткових угод до нього від 06.04.2011 №б/н та від 21.04.2015 №б/н за період з 17.03.2019 до 28.02.2022.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3474/23 позов задоволено повністю. В основу рішення покладено висновки суду про те, що позивачем правомірно визначено розмір орендної плати відповідно до умов п.9 додаткової угоди №б/н від 21.04.2015 до договору з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель за відповідний рік. За період з 17.03.2019 по 28.02.2022 відповідач мав сплатити орендну плату відповідно до умов договору в розмірі 1 521 338,29 грн. Втім, відповідачем сплачено за вказаний вище період орендну плату в розмірі 886 428,82 грн. Як наслідок, заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 з урахуванням індексації складає 634 909,47 грн.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що здійснення розрахунку розміру орендної плати за рік у період з 17.03.2019 по 28.02.2022 за використання земельної ділянки, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до наданих відповідачем витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.04.2019, від 05.02.2020, від 15.01.2021 та від 11.01.2022 було б можливим лише у разі укладання сторонами відповідних додаткових угод до договору щодо внесення змін до п.5 договору або визнання такої додаткової угоди укладеною в судовому порядку.

Не погодившись із означеним рішенням, ТОВ "ЕКСПОБУД 77" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3474/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради в повному обсязі.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне:

- судом першої інстанції безпідставно не були застосовані приписи Податкового кодексу України (далі ПК України) у частині визначення бази оподаткування плати за землю, якою є актуальна на відповідний звітний період нормативна грошова оцінка земельної ділянка. Положення договору оренди землі визначають лише розмір орендної плати, тобто розмір відсоткової ставки орендної плати щодо нормативної грошової оцінки, який застосовується під час розрахунку орендної плати;

- Господарським судом Харківської області помилково не взято до уваги акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, №22944/20-40-07-04-05/33068013 від 28.07.2023. Правильність нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності перевіряється у межах податкового контролю, тому саме акт перевірки або довідка за результатом проведення перевірки щодо правильності нарахування податків і зборів за відповідні періоди є єдиними передбаченими чинним законодавством документами, які можуть підтвердити факт наявності або відсутності порушення порядку нарахування податків, зокрема, плати за землю. Акт №22944/20-40-07-04-05/33068013 від 28.07.2023 є єдиним допустим доказом відсутності порушення відповідачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за спірні періоди.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Рух справи викладено в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3474/23 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 23.01.2024 об 11:00год.

Через підсистему «Електронний суд» 04.01.2024 від Харківської міської ради отримано відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якого позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Харківська міська рада заперечує проти апеляційної скарги виходячи з наступного:

- відповідно до вимог пунктів 288.4-288.5 ст.288 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. На час укладання додаткової угоди б/н від 21.04.2015 сторони погодили розмір орендної плати, який з урахуванням вимог п.10 повинен обчислюватись з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відповідно до п.36 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. На адресу позивача додаткові угоди щодо зміни розміру орендної плати не направлялись та відповідно, додаткові угоди не укладались;

- акт №22944/20-40-07-04-05/33068013 від 28.07.2023 у силу ст.86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не має для суду заздалегідь встановленої сили та обставини, які встановлені в цьому акті, не мають преюдиційного значення. Крім того висновки контролюючого органу щодо правильності нарахування орендної плати протирічать первинним документам, а саме договору оренди землі №340667100124 від 01.06.2006.

У судовому засіданні 23.01.2024 представник ТОВ "ЕКСПОБУД 77" підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Просив рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Харківської міської ради проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3474/23 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.06.2006 між Харківською міською радою (далі - орендодавець) та ТОВ "ЕКСПОБУД 77" (далі - орендар) укладено договір оренди землі (далі договір), який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах у Державному реєстрі земель від 01.06.2006 за №340667100124.

Згідно з п.1.1 договору орендодавець на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради ІV скликання від 24.11.2004 №191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться в м.Харків, вул.Шевченка, 327.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3726 га.

За умовами пункту 11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2006 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 31.12.2029 (п.8 договору).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.06.2006 орендарю (відповідачу) передано в оренду строком до 31.12.2029 земельну ділянку площею 0,3726 га по вул.Шевченка, 327 у м.Харкові (кадастровий номер 6310136600:04:009:0015) для будівництва автосалону та комплексу по обслуговуванню автомобілів (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту.

Сторонами до договору укладено додаткові угоди №б/н від 06.04.2011 та №б/н від 21.04.2015.

Додатковою угодою №б/н від 21.04.2015 сторони виклали пункт 5 договору в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації відповідно до витягу з технічної документації №2189/14 від 17.12.2014 становить 4 954 239,00 грн., а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік складає 6 187 845,00 грн.

Крім того додатковою угодою №б/н від 21.04.2015 сторони виклали пункт 9 договору в наступній редакції: орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області. Розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації (з 31.12.2016) згідно з розрахунком №619/15 від 02.03.2015 на рік становить 5,6% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 346 519,29 грн., або в місяць - 28 876,61 грн.

Пункт 10 договору додатковою угодою №б/н від 21.04.2015 погоджено наступним чином: орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Як зазначає Харківська міська рада за змістом позовної заяви, розмір орендної плати в місяць з урахуванням коефіцієнтів індексації на період експлуатації складає: у 2019 році щомісячно по 43 862,99 грн.; у 2020 році щомісячно по 43 862,99 грн; у 2021 році щомісячно по 43 862,99 грн.; у 2022 році щомісячно по 48 249,29 грн.

З наявного в матеріалах справи листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №11183/5/20-40-04-02-12 від 28.06.2023 вбачається, що ТОВ ЕКСПОБУД 77 задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,3726 га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0015 за 2019 рік - 305 286,36 грн., за 11 місяців 2020 року - 281 615,12 грн., за 2021 рік - 307 216,06 грн., за січень-лютий 2022 року 56 322,94 грн. Задекларовані податкові зобов`язання сплачені в повному обсязі.

Враховуючи сплату ТОВ "ЕКСПОБУД 77" задекларованих податкових зобов`язань, за твердженнями Харківської міської ради, розмір заборгованості відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Шевченка, 327 у м.Харкові за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 з урахуванням індексації складає 634 909,47 грн.

Наявність означеної заборгованості стала підставою звернення Харківської міської ради з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

Розглядуваний спір стосується договірних правовідносин, предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 634 909,47 грн. зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі за період з 17.03.2019 до 28.02.2022.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.1 означеного Закону, яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.93 Земельного кодексу України (далі ЗК України), орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 означеного Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України унормовано, що плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною 1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Згідно з пунктами 288.1, 288.4 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З аналізу норм ПК України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Як убачається з умов пунктів 5, 9 договору (у редакції додаткової угоди б/н від 21.04.2015) нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації відповідно до витягу з технічної документації №2189/14 від 17.12.2014 становить 4 954 239,00 грн., а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік складає 6 187 845,00 грн. (п.5). Розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації (з 31.12.2016) згідно з розрахунком №619/15 від 02.03.2015 на рік становить 5,6% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 346 519,29 грн., або в місяць - 28 876,61 грн. (п.9).

Пунктом 10 договору (у редакції додаткової угоди б/н від 21.04.2015) сторони погодили, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Отже, на час укладення додаткової угоди сторони погодили розмір орендної плати, який з урахуванням вимог п.10 повинен обчислюватися з урахуванням індексації зазначеної в договорі нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на даний час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становлять: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь)). Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Відповідно до пункту 289.2 ст.289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативно грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Тобто, діє принцип кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначаються щорічно) починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки.

Отже, позивачем обґрунтовано, з урахуванням положень законодавства та укладеного між сторонами договору обраховано розмір належної до сплати відповідачем орендної плати за земельну ділянку за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 у розмірі 1 521 338,29 грн.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 орендну плату в розмірі 886 428,82 грн.

Отже, як правильно встановлено Господарським судом Харківської області, заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Шевченка, 327 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі №340667100124 від 01.06.2006 та додаткових угод до нього №б/н від 06.04.2011, №б/н від 21.04.2015 за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 з урахуванням індексації складає 634 909,47 грн.

Як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції ТОВ "ЕКСПОБУД 77" наголошує на тому, що розрахунок належної до сплати відповідачем орендної плати у спірний період (з 17.03.2019 до 28.02.2022) має здійснюватися виходячи не з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, означеної сторонами в договорі, а з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка значиться у наданих відповідачем витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.04.2019, від 05.02.2020, від 15.01.2021 та від 11.01.2022.

Спростовуючи означені аргументи, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Підпунктом 14.1.125 ст.14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами ст.5 Закону України Про оцінку земель передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Як зазначено вище за текстом постанови, сторони у пунктах 5, 9 договору (у редакції додаткової угоди б/н від 21.04.2015) означили нормативну грошову оцінку земельної ділянки на період експлуатації та погодили розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст.3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства закріплено свободу договору.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У контексті приписів ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч.1). Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч.2).

Частинами 1, 2 ст.651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 ЦК України врегульовано зміну та розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин. Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (ч.2).

У контексті приписів ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Можна зробити висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидом яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку

Пунктом 36 договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Судова колегія на підставі зазначеного вище приходить до висновку про обґрунтованість висновку Господарського суду Харківської області в оскаржуваному рішенні про те, що здійснення розрахунку розміру орендної плати за використання земельної ділянки у період з 17.03.2019 по 28.02.2022, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у наданих відповідачем витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.04.2019, від 05.02.2020, від 15.01.2021 та від 11.01.2022 було б можливим лише у разі укладання сторонами відповідних додаткових угод до договору щодо внесення змін до п.5 договору або визнання такої додаткової угоди укладеною в судовому порядку.

Проте, матеріали справи не містять укладених між сторонами додаткових угод після 21.04.2015 щодо визначення іншого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Під час судового засідання Східного апеляційного господарського суду 23.01.2024 представником відповідача не заперечувалось, що на адресу позивача додаткові угоди не направлялись та, відповідно, такі додаткові угоди між сторонами не укладались.

Відповідач з посиланням на пункт 5 договору зауважує на обов`язку орендаря отримувати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та направляти його контролюючому органу.

Дійсно, пунктом 5 договору (у редакції додаткової угоди б/н від 21.04.2015) передбачено, що при змінах у нормативно грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Проте, умовами договору не передбачено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як база для обрахунку розміру орендної плати у договірних правовідносинах сторін, після її (нормативної грошової оцінки земельної ділянки) оновлення змінюватиметься автоматично без внесення змін і доповнень до договору.

Усупереч твердженням апелянта, із умов пункту 5 договору не вбачається обов`язку орендаря проводити розрахунок орендної плати з урахуванням нового розміру нормативної грошової оцінки. Визначений означеним пунктом договору обов`язок орендаря не створює підстав для автоматичної зміни означеної сторонами у договорі нормативної грошової оцінки земельної ділянки і, як наслідок, не впливає на розрахунок належної до сплати відповідачем орендної плати (за відсутності внесення відповідних змін до договору оренди).

Враховуючи наведене, позивачем правомірно визначено розмір орендної плати відповідно до умов п.9 додаткової угоди №б/н від 21.04.2015 до договору з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель за відповідний рік.

За змістом апеляційної скарги ТОВ "ЕКСПОБУД 77", разом з іншим, посилається на те, що місцевим господарським судом помилково не взято до уваги акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, №22944/20-40-07-04-05/33068013 від 28.07.2023, який є єдиним допустимим доказом відсутності порушення відповідачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за спірні періоди.

Відповідач наголошує на тому, що в розділі 3.1.7 означеного акту контролюючим органом проаналізовано своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати плати за землю та в результаті проведеної перевірки зроблено висновок, що порушення відсутні.

Частиною 1 ст.74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

У контексті приписів ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2).

Враховуючи означене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що встановлені в акті №22944/20-40-07-04-05/33068013 від 28.07.2023 обставини не мають переважного значення для суду перед іншими доказами та підлягають оцінці у сукупності з іншими обставинами та доказами у справі.

При цьому судова колегія зауважує на тому, що у розглядуваному випадку мова йде саме про порушення ТОВ «ЕКСПОБУД 77» договірного зобов`язання за договором оренди, укладеним з Харківською міською радою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що доводи апеляційної скарги ТОВ «ЕКСПОБУД 77» у повному обсязі відтворюють заперечення відповідача, які були предметом розгляду в суді першої інстанції. При цьому, за висновками судової колегії, таким доводам відповідача Господарським судом Харківської області надана належна та правильна правова оцінка.

Слід зазначити, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/3474/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.01.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова