Ухвала

від 29.01.2024 по справі 902/108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"29" січня 2024 р.Cправа № 902/108/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Приватного орендного підприємства "Меридіан" № б/н від 24.01.2024 (вх. № 01-48/5/24 від 25.01.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного орендного підприємства "Меридіан", 23153, Вінницька область, Жмеринський район, село Кацмазів, вулиця Л. Українки, ідентифікаційний код юридичної особи 30087012

до Станіславчицької сільської ради, 23160, Вінницька область, Жмеринський район, село Станіславчик, вулиця Центральна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 04330450

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 25.01.2024 року надійшла позовна заява № б/н від 25.01.2024 року (вх. № 111/24 від 25.01.2024) Приватного орендного підприємства "Меридіан" до Станіславчицької сільської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.05.2011 року, укладеного між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватним орендним підприємством "Меридіан", зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 23.08.2012 року за № 052100004006526 у наведеній позивачем редакції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Разом із позовною заявою 25.01.2024 до суду від Приватного орендного підприємства "Меридіан" надійшла заява № б/н від 24.01.2024 (вх. № 01-48/5/24 від 25.01.2024) про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання заборони:

- Станіславчицькій сільській раді Жмеринського району Вінницької області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміни цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 30,9585 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області, або її частини;

- суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки загальною площею 30,9585 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області.

Згідно з приписами частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на таке.

Положеннями частини 2, частини 3 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Положеннями частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, яке полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, зокрема, містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Відповідно до частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Як вбачається із позовної заяви позивач звернувся з позовом до відповідача із вимогами про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.05.2011 року, укладеного між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватним орендним підприємством "Меридіан", зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 23.08.2012 року за № 052100004006526 у наведеній позивачем редакції.

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру.

На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 25.05.2011 року між Жмеринською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним орендним підприємством "Меридіан" (орендар) було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 30,9585 га, у тому числі 30,9585 га пасовища із земель Кацмазівської сільської ради.

28.12.2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (орендодавець) та Приватним орендним підприємством "Меридіан" (орендар) було укладено додаткову угоду № 595 від 28.12.2016 року до договору оренди землі від 25 травня 2011 року, за умовами якої сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 25.05.2011 року укладений між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватним орендним підприємством "Меридіан", зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 23.08.2012 року за № 052100004006526, змінити умови виклавши його у новій редакції - орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 30,9585 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівської сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області.

Згідно пункту 8 додаткової угоди № 595 від 28.12.2016 року цей договір укладено (поновлено) на 7 років з моменту укладання додаткової угоди після. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 27.12.2023 року.

Позивач зазначає, що 15.11.2023 року звернувся до відповідача з листом про продовження договору оренди земельної ділянки площею 30,9585 га кадастровий номер 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради терміном на 7 років та 16.11.2023 року позивачем надано відповідачу проект додаткової угоди.

21 грудня 2023 року відповідачем прийнято рішення №689 "Про відмову в укладанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради".

Позивач стверджує, що відмова в укладанні додаткової угоди є незаконною, позивач вчасно письмово 15.11.2023 року повідомив відповідача про намір продовжити дію договору оренду, 16.11.2023 року надав відповідачу проект додаткової угоди, а тому відмова відповідача - порушує права позивача на оренду земельної ділянки. Належним та ефективним способом захисту порушеного права оренди земельної ділянки є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25 травня 2011 року, а тому він звернувся із цим позовом до суду за захистом свого порушеного права.

У заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання заборони:

- Станіславчицькій сільській раді Жмеринського району Вінницької області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 30,9585 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області, або її частини;

- суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки загальною площею 30,9585 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області.

На обгрунтування підстав вжиття наведених у заяві заходів забезпечення позову позивач зазначив, що до прийняття рішення у справі Станіславчицька сільська рада може у будь-який момент розпорядитися ділянкою на власний розсуд, що призведе у подальшому до необхідності додаткового звернення Приватного орендного підприємства "Меридіан" до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач зазначив, що Приватне орендне підприємство "Меридіан" має достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На думку позивача, з боку Станіславчицької сільської ради можливі протиправні дії щодо розпорядження земельною ділянкою у формі винесення рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що може утруднити та/або унеможливити виконання судового рішення у справі, оскільки вказані накази нададуть право третім особам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, який після відповідного погодження подається на затвердження, наслідком чого є прийняття Станіславчицькою сільською радою рішення про передачу цим особам у власність відповідних земельних ділянок, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Станіславчицькій сільській раді вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Крім того, як зазначено заявником Станіславчицька сільська рада, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів ст. 122 Земельного Кодексу України на даний час при наявності спору, має всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальшого відчуження частин вказаної ділянки третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За твердженням заявника, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, що є предметом спору у цій справі, Приватне орендне підприємство "Меридіан" буде позбавлене можливості зареєструвати право оренди на ділянку на підставі рішення суду, що унеможливить його виконання. Крім того, вказані дії призведуть до виникнення майбутніх спорів щодо визнання рішень Станіславчицької сільської ради недійсними, тому є необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Положеннями статті 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом враховано, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як уже було зазначено, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо майна, яке є предметом спору чи підготовчі дії до здійснення дій, з яких вбачається наявність істотної загрози порушення прав та інтересів позивача, тощо.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду або до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом взято до уваги, що у заяві про забезпечення позову викладені лише припущення та побоювання заявника, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Водночас, у заяві про забезпечення позову заявником не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів заявника за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Доказів наявності обгрунтованих припущень, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника (позивача), за захистом яких він звернувся до суду, зокрема, що відповідач вчиняє будь-які дії щодо спірної земельної ділянки, а також вживає інших заходів, які можуть ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника або утруднити виконання рішення суду в майбутньому матеріали заяви про забезпечення позову не містять.

Будь-яких переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням у господарській справі у разі задоволення позову, або що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем до заяви про забезпечення позову не було долучено.

Із матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що заявником не наведено обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обгрунтованності, адекватності та співмірності обраного заявником заходу забезпечення позову, а також доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що за таких обставин унеможливлює вжиття судом заходів забезпечення позову.

Водночас, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову твердження щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову без наведення відповідного документального обґрунтування не є достатньою правовою та фактичною підставою для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу позивача, що у разі зміни обставин, заяву про забезпечення позову, яку раніше було відхилено, може бути подано вдруге. Тобто, на заяви про забезпечення позову, у задоволенні якої було відмовлено, не поширюється заборона повторного звернення до господарського суду з наданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного орендного підприємства "Меридіан" про забезпечення позову № б/н від 24.01.2024 (вх. № 01-48/5/24 від 25.01.2024) у справі №902/108/24 відмовити.

2. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами пункту 4 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Ухвалу підписано 29.01.2024 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу, відповідачу, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.