Рішення

від 09.04.2024 по справі 902/108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. Cправа № 902/108/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватно-орендного підприємства "Меридіан", 23153, Вінницька область, Жмеринський район, село Кацмазів, вулиця Л. Українки, ідентифікаційний код юридичної особи 30087012

до Станіславчицької сільської ради, 23160, Вінницька область, Жмеринський район, село Станіславчик, вулиця Центральна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 04330450

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача

за участю представників:

від позивача - адвокат Якименко О.О., згідно ордеру

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 25.01.2024 року надійшла позовна заява № б/н від 25.01.2024 року (вх. № 111/24) Приватно-орендного підприємства "Меридіан" до Станіславчицької сільської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.05.2011 року, укладеного між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним підприємством "Меридіан", зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 23.08.2012 року за № 052100004006526 у наведеній позивачем редакції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 29.01.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/108/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 27 лютого 2024 року об 11:00.

Ухвалою суду від 29.01.2024 судом відмовлено у задоволенні заяви Приватного орендного підприємства "Меридіан" про забезпечення позову № б/н від 24.01.2024 (вх. № 01-48/5/24 від 25.01.2024) у справі №902/108/24.

23.02.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 23.02.2023 (вх. № 01-34/1983/24) про долучення заяв свідків до матеріалів справи.

26.02.2024 до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 23.02.2023 (вх. № 01-34/2016/24) про долучення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до матеріалів справи.

26.02.24 до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 26.02.2023 (вх. № 01-34/2073/24) у якій останній зазначив про долучення доказів на виконання вимог суду, у разі неподання відзиву відповідачем вказав, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті та клопотав про розгляд справи у судовому засіданні 27.02.2024 за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 27.02.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/108/24, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 26.03.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні 26.03.2024 представником позивача подано заяву № б/н від 26.03.2024 (вх. № 01-34/3280/24) про долучення проекту додаткової угоди до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2024 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/108/24 по суті до 12:00 09.04.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений ухвалою суду від 27.03.2024, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Приватно - орендне підприємство "Меридіан" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Станіславчицької сільської ради (далі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.05.2011 року, укладеного між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним підприємством "Меридіан", зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 23.08.2012 року за № 052100004006526 у викладеній позивачем редакції.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.05.2011 між Приватно-орендним підприємством "Меридіан" та Жмеринською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передана земельна ділянка площею 30,9585 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області.

28.12.2016 року до договору оренди землі було укладено додаткову угоду № 595, згідно пункту 8 якої договір укладено (поновлено) на 7 років з моменту укладання додаткової угоди після. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 27.12.2023 року.

Позивач зазначив, що 15.11.2023 року звернувся до відповідача з листом, у якому просив продовжити договір оренди земельної ділянки площею 30,9585 га кадастровий номер 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради терміном на 7 років.

При прийнятті листа було зауважено, що потрібно надати проект додаткової угоди, тому на наступний день 16.11.2023 року відповідачу було надано проект додаткової угоди.

Позивач стверджує, що при розгляді цього питання на постійній комісії Станіславчицької сільської ради з питань земельних відносин, планування території, архітектури, охорони пам`яток та благоустрою приймав участь керівник позивача. На комісії перевіряли правильність та достатність поданих документів, у т.ч. розглядався проект додаткової угоди. Жодних зауважень не було, навпаки, депутати погодилися продовжити дію договору.

Згідно протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, планування території, архітектури, охорони пам`яток та благоустрою № 20 від 12.12.2023 року на розгляд винесено наступний перелік питань: 9. Про укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради.

Після цього відповідачем було оприлюднено проект рішення від 21 грудня 2023 року «Про укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради», яким, зокрема було передбачено продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди №595 від 28 грудня 2016 року до договору оренди землі від 25 травня 2011 року укладеної між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, в особі начальника Козака Юрію Володимировича та Приватно-орендним підприємством «Меридіан», в особі керівника Усердіна Олексія Миколайовича, строком на 10 років, площею - 30,9585 га, кадастровий номер 0521082800:04:002:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, встановити розмір орендної плати за землю відповідно до пропозиції ПОП «Меридіан» 20% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, доручити сільському голові Перепечаю В.М. укласти та підписати додаткову угоду до договору оренди землі про продовження терміну дії договору, зобов`язати керівника ПОП «Меридіан» Вовка М.І. в місячний термін підписати додаткову угоду до договору оренди землі, провести державну реєстрацію додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди землі, відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, 21 грудня 2023 року відповідачем було прийнято рішення №689 «Про відмову в укладанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради», яким ухвалено відмовити ПОП «Меридіан» щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 25.05.2011 року та додаткової угоди до договору оренди землі за №595 від 28.12.2016 року площею 30,9585 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу, у зв`язку з неподанням проекту додаткової угоди (проекту договору) на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 126-1 ЗК України, оскільки між орендарем та орендодавцем не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Позивач стверджує, що відмова від укладання додаткової угоди у формі рішення Станіславчицької сільської ради від 21 грудня 2023 року №689 «Про відмову в укладанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради» є незаконною, оскільки обставина подання проекту додаткової угоди підтверджується відміткою відповідача про прийняття на копії проекту додаткової угоди, де вказаний такий же вхідний номер, що і при реєстрації заяви про продовження дії договору.

Позивач звертає увагу, що додаткова угода була подана 16.11.2023 року, тобто не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору та на засіданні комісії 12.12.2023 року проект додаткової угоди був предметом розгляду, з приводу цього не було жодних зауважень та надалі був оприлюднений проект рішення відповідача про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Щодо застереження у рішенні про недосягнення згоди з істотних умов договору, позивач стверджує, що ця обставина не відповідає дійсності, оскільки в проекті додаткової угоди запропонованого позивачем відсутні будь-які зміни договірних умов та питання щодо зміни істотних умов договору не було предметом розгляду на сесії при прийнятті відмови відповідача, що підтверджує зміст протоколу 30 сесії 8 скликання Станіславчицької сільської ради від 21 грудня 2023 року.

За твердженням позивача, Приватно-орендне підприємство "Меридіан" дотрималося процедури поновлення договору оренди на новий строк, завчасно повідомило орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини з додаванням проекту додаткової угоди та посилаючись на безпідставність рішення відповідача про відмову у продовженні дії договору, позивач зазначив, що продовжує користуватися земельною ділянкою та має право на поновлення строку дії договору оренди на той же строк та тих самих умовах, у зв`язку з чим звернувся до суду з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції викладеній позивачем.

Відповідач правом подання відзиву на позов та участі у розгляді справи не скористався, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

25.05.2011 між Жмеринською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та Приватно-орендним підприємством "Меридіан" (далі - орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 30,9585 га, яка знаходиться на території Кацмазівського сільської ради (далі - договір). (т.1 а.с.39-40).

Положеннями пункту 7 договору передбачено, що договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пунктів 13, 14 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Положеннями пункту 32 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 38 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

23.08.2012 року договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 052100004006526.

28 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадасту у Вінницькій області, як орендодавцем та Приватно-орендним підприємством «Меридіан» укладено додаткову угоду № 595 до договору оренди землі від 25 травня 2011 р. (далі - додаткова угода) (т. 1 а.с. 41).

Розділом 1 додаткової угоди «Предмет договору» сторони погодили, що орендодавець відповідно до наказу Головного управлінням Держгеокадасту у Вінницькій області від 21.12.2016 року № 2-17425/15-16-СГ «Про поновлення договору оренди земельної ділянки» надає (поновляє), а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 0521082800:04:002:0063, яка розташована (які розташовані) на території Кацмазівської сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області.

За умовами пункту 2 додаткової угоди в оренду передається (передаються) земельна ділянка площею 30,9585 га пасовища.

Відповідно до пунктів 3, 4 на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається (передаються) в оренду без будівель та споруд та інших об`єктів.

Згідно з пунктом 5 додаткової угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору становить 117120 (сто сімнадцять тисяч сто двадцять) гривень.

Відповідно до пунктів 6, 7 додаткової угоди земельна ділянка (земельні ділянки), яка передається (які передаються) в оренду немає недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

За умовами пункту 8 додаткової угоди договір укладено (поновлено) на 7 (сім) років з моменту укладення додаткової угоди. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 27.12.2023 року.

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.2024 № 367132842 речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 0521082800:04:002:0063 площею 30,9585 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1141334505210) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Приватно-орендним підприємством "Меридіан" 30.12.2016, номер запису про інше речове право 18458180 (т. 1 а.с. 36).

Також із зазначеної інформаційної довідки вбачається, що 25.02.2021 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0521082800:04:002:0063 площею 30,9585 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1141334505210) зареєстровано за Станіславчицькою сільською радою, номер запису про речове право: право власності 40800040.

27 травня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляцїї у сфері земельних відносин» відповідно до якого Головні управління Держгеокадастру в областях не розпоряджаються земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, які в силу закону є комунальною власністю відповідної громади.

Пунктом 58 цього Закону внесено зміни до пункту 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, відповідно до яких з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27 травня 2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім виключень, зазначених у пунктах «а- е».

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Положеннями пункту 36 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, розпорядником земельної ділянки, що є об`єктом оренди за договором оренди землі та відповідно орендодавцем на день звернення позивача із заявою про продовження договору оренди та на час вирішення спору є Станіславчицька сільська рада.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.11.2023 Приватно-орендне підприємство "Меридіан" звернулося до Станіславчицької сільської ради із заявою про продовження дії договору оренди землі на 7 років.

16.11.2023 року Приватно-орендним підприємством "Меридіан" подано Станіславчицькій сільській раді проект додаткової угоди, підписний з боку орендаря.

Судом установлено, що відповідачем зареєстровано заяву позивача та проект додаткової угоди 15.11.2003 та 16.11.2023 року за єдиним вхідним № М-916-116 (т. 1 а.с. 10, 42, 50).

Згідно протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, планування території, архітектури, охорони пам`яток та благоустрою Станіславчицької сільської ради № 20 від 12.12.2023 року на розгляд винесено питання за №9 «Про укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради», за результатами розгляду якого було заслухано директора Приватно-орендного підприємства "Меридіан" щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі та вирішено дане питання винести на сесію (т. 1 а.с. 12-13).

Викладена у протоколі комісії інформація щодо розгляду пропозиції Приватно- орендного підприємства "Меридіан" про продовження дії договору та додаткової угоди підтверджується заявою свідка Вовк М.І. (т. 1 а.с. 34).

Станіславчицькою сільською радою було оприлюднено проект рішення від 21 грудня 2023 року «Про укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради», яким, зокрема було передбачено продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди №595 від 28 грудня 2016 року до договору оренди землі від 25 травня 2011 року укладеної між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, в особі начальника Козака Юрію Володимировича та Приватно-орендним підприємством «Меридіан», в особі керівника Усердіна Олексія Миколайовича , строком на 10 років, площею - 30,9585 га, кадастровий номер 0521082800:04:002:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, встановити розмір орендної плати за землю відповідно до пропозиції ПОП «Меридіан» 20% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, доручити сільському голові Перепечаю В.М. укласти та підписати додаткову угоду до договору оренди землі про продовження терміну дії договору, зобов`язати керівника ПОП «Меридіан» Вовка М.І. в місячний термін підписати додаткову угоду до договору оренди землі, провести державну реєстрацію додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди землі, відповідно до вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 13 зворот).

Разом з тим, 21 грудня 2023 року відповідачем було прийнято рішення №689 «Про відмову в укладанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради», яким ухвалено відмовити ПОП «Меридіан» щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 25.05.2011 року та додаткової угоди до договору оренди землі за №595 від 28.12.2016 року площею 30,9585 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу, у зв`язку з неподанням проекту додаткової угоди (проекту договору) на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 126-1 ЗК України, оскільки між орендарем та орендодавцем не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору (т. 1 а.с. 14).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.05.2011 у викладеній позивачем редакції.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлений чинним законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суд має виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами та має бути спрямований на захист порушеного права.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1 статті 5 названого Закону).

Положеннями статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключних повноважень органу місцевого самоврядування віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із пунктом «а» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад на території сіл, селищ, міст.

Правові підстави та порядок поновлення договору оренди землі врегульовано положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі".

16.01.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Спірний договір оренди землі від 25.05.2011 року укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону № 161-XIV.

Таким чином, поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі).

Частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 цього Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10 статті 33 зазначеного Закону).

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 за позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки визначила алгоритм дій для орендаря та орендодавця, які відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" мають намір поновити договір оренди землі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, щодо порядку поновлення договору оренди землі. Касаційний суд визначив, що для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не надано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, орендар зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у справі № 912/1803/21 зазначено, що якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах 3, 5-8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору оренди землі від 25.05.2011 року з урахуванням змін внесених до нього на підставі додаткової угоди від 28.12.2016 року термін оренди було продовжено на 7 (сім) років з моменту укладення додаткової угоди та передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». Дата закінчення терміну договору 27.12.2023 року.

Судом установлено, що позивач 15.11.2023 року своєчасно звернувся до відповідача із заявою про продовження дії договору на новий строк до якої 16.11.2023 було додано підписаний з боку позивача проект додаткової угоди. До заяви позивачем також було додано копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію витягу з Державного реєстру речових прав, копію договору оренди землі від 25.05.2011 та копії установчих документів (т. 1 а.с. 42, 50).

Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У пункті 4.6 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20 зазначено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

Таким чином, закріплений у статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" принцип колегіальності місцевого самоврядування та вимоги пункту 34 частини 1 статті 26 зазначеного Закону передбачають прийняття рішення з питання регулювання земельних відносин, у тому числі з розгляду клопотань про надання в оренду земельних ділянок, укладення, зміни, продовження, поновлення договорів оренди землі, виключно колегіально на пленарному засіданні ради у формі рішення ради.

Як вбачається із матеріалів справи за результатами звернення позивача про продовження дії договору оренди на 7 років, позивачем на постійній комісії ради було прийнято рішення про винесення цього питання на сесію ради, також було оприлюднено проект рішення від 21.12.2023 року про укладення додаткової угоди до договору оренди. Проте 21.12.2023 року відповідачем ухвалено протилежне рішення про відмову в укладенні додаткової угоди з підстави неподання орендарем проекту додаткової угоди (проекту договору) та недосягнення згоди щодо усіх істотних умов договору.

Положеннями частини 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 49 постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №910/7864/20 наголошено, що для реалізації переважного права на поновлення договору оренди принципово важливим є дотримання обома сторонами договору визначених статтею 33 Закону № 161-XIV строків: орендарем - для повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди, орендодавцем - для відповіді на своєчасно надіслане звернення орендаря.

Судом встановлено, що рішення відповідача про відмову в укладенні додаткової угоди ухвалено після спливу одного місяця з дня звернення позивача із заявою щодо продовження дії договору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за наслідками звернення позивача до відповідача із заявою та проектом додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди землі відповідачем пропущено строк для прийняття рішення за результатами їх розгляду.

Окрім того, рішення ради про відмову в укладенні додаткової угоди з підстави неподання орендарем проекту додаткової угоди (проекту договору) та недосягнення згоди щодо усіх істотних умов договору суд вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам звернення орендаря та є необгрунтованим.

Суд звертає увагу, що звернення орендаря із заявою про продовження дії договору 15.11.2023 року та подання наступного дня проекту додаткової угоди не може бути кваліфіковано як неподання орендарем додаткової угоди, оскільки таке звернення та подання підписаного з боку орендаря проекту додаткової угоди відбулося не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі та заява позивача з проектом додаткової угоди були прийняті та зареєстровані відповідачем за єдиним номером вхідної кореспонденції.

У свою чергу, застереження відповідача викладене у рішенні про недосягнення згоди з істотних умов договору не відповідає змісту протоколу постійної комісії про попередній розгляд звернення орендаря за участю керівника підприємства, а також змісту протоколу 30 сесії 8 скликання ради від 21.12.2023 року щодо розгляду питання про укладення додаткової угоди до договору оренди землі (т. 1 а.с.12-13, 15).

Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача із пропозицією щодо внесення змін до договору оренди та відмови позивача від погодження таких змін у порядку, передбаченому договором, зокрема під час розгляду пропозиції позивача про продовження дії договору. Доказів незгоди позивача із оприлюдненим проектом рішення ради, у якому були відображені зміни з істотних умов договору відповідачем також суду не надано.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Суд зауважував, що оскільки відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у даних спірних правовідносинах є орендар. Тому у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Вказані правові висновки викладені також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справах № 917/103/20, № 917/104/20, № 917/105/20.

З урахуванням наведеного, при вирішенні цього спору суд вважає на необхідне застосувати принцип добросовісності як стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення, а також пов`язаної з цим принципом доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), оскільки: 1) добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок сформульовано в пункті 10.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20); 2) поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (такий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20).

Орендар, здійснюючи правомірну поведінку, має "законні очікування" на відповідну добросовісну поведінку орендодавця та застосування до орендаря тих процедур, що є передбачуваними і очікуваними для нього, в зв`язку з чим не може вважатися добросовісною поведінка орендодавця, яка проявляється у тому, що спочатку на засіданні постійної комісії ради за результатами розгляду звернення орендаря та поданого проекту додаткової угоди відповідачем проведено обговорення такого звернення, прийнято рішення про винесення цього питання на сесію ради, потім оприлюднюється позитивний проект рішення від 21.12.2023 року про продовження дії договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору оренди, натомість на сесії 21.12.2023 року відповідачем ухвалюється протилежне рішення про відмову в укладенні додаткової угоди з підстави неподання орендарем проекту додаткової угоди (проекту договору), та недосягнення згоди щодо усіх істотних умов договору, що свідчить про суперечливу поведінку орендодавця та нехтування своїм обов`язком добросовістно провести переговори у строк визначений законом та ухвалити мотивоване рішення.

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у cправі № 914/768/23 зазначено, що орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк. Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря. Водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).

Позивач стверджує, що продовжує використовувати земельну ділянку, що є об`єктом договору оренди та протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач не надіслав орендареві листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди. Зазначені обставини відповідачем не спростовано як і не доведено неналежного виконання умов договору оренди з боку орендаря.

Судом установлено, що у матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем орендареві листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 сформовано такий правовий висновок: "Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше".

Зазначена правова позиція Великої Палати Верховного Суду підтвердила раніше висловлені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020), зокрема щодо виникнення в орендаря права на поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції у випадку порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі у відповідь на лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди.

Водночас за висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення має самостійне правове значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», якщо орендар дотримався процедури, встановленої, зокрема, частиною третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме надав до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

При вирішенні цього спору судом враховано, що за загальним правилом визначеним у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах без внесення змін до умов договору оренди.

Згідно вимог статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача в частині поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах без внесення змін до умов договору оренди.

Як слідує із матеріалів справи, запропонована позивачем редакція додаткової угоди узгоджується з алгоритмом застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", що передбачає визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах, як зазначено у постанові КГС ВС від 21.09.2022 по справі № 926/2720/21.

Поновлення договору оренди землі обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк.

Тому, зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/1423/18, відповідно до яких за наслідками розгляду вимоги позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Приписами частини 3 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, у випадку якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Правовий висновок стосовно того, що коли права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №921/530/18.

З урахуванням наведеного та метою правової визначеності у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне додати до пункту 3 додаткової угоди застереження, що додаткова угода набирає чинності з моменту набрання рішенням суду у справі № 902/108/24 законної сили.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Враховуючи встановлені судом обставини своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про намір продовжити строк дії договору оренди землі, надання ним проекту додаткової угоди, порушення відповідачем строку прийняття рішення з питання поновлення (продовження) договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання позивачем земельної ділянки, а також відсутність заперечення відповідача у поновленні договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку його дії, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції 25.01.2024 року сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 25.05.2011 року, укладеного між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним підприємством "Меридіан" (ідентифікаційний код юридичної особи 30087012), зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 23.08.2012 року за № 052100004006526 у наступній редакції:

"Додаткова угода до договору оренди землі від 25 травня 2011 р.

с. Станіславчик

---

202___ року

Орендодавець: Станіславчицька сільська рада Жмеринського району Вінницької області, в особі сільського голови Володимира Перепечая, з одного боку, та

Орендар: Приватно-орендне підприємство "Меридіан" в особі директора Миколи Вовка, що діє на підставі Статуту, з другого боку,

уклали дану додаткову угоду про наступне:

сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 25 травня 2011 року, укладений між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним підприємством "Меридіан", продовжений Додатковою угодою № 595 від 21.12.2016 року, укладеною Головним управлінням Держгеокадастру в Вінницькій області та Приватно-орендним підприємством "Меридіан", -

виклавши його в наступній редакції:

Предмет договору

1. Орендодавець відповідно до рішення Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області № _____ від

---

надає, а орендар приймає в строкове платне користування, у відповідності до умов договору оренди землі від 25 травня 2011 року, укладений між Жмеринською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним підприємством "Меридіан" та Додаткової угоди № 595 від 21.12.2016 року, укладеною Головним управлінням Держгеокадастру в Вінницькій області та Приватно-орендним підприємством "Меридіан" земельну ділянку площею 30,9585 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521082800:04:002:0063, яка розташована на території Кацмазівського старостинського округу Станіславчицької сільської ради (за межами населеного пункту) Жмеринського району Вінницької області.

2. Договір укладено (поновлено) на 7 років з моменту укладання додаткової угоди.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору

---

202___ року.

3. Додаткова угода укладена в двох примірниках. Додаткова угода набуває чинності з моменту набрання рішенням суду у справі № 902/108/24 законної сили.

Підписи:

"ОРЕНДОДАВЕЦЬ" "ОРЕНДАР"

Станіславчицька сільська рада Приватно-орендне підприємство "Меридіан"

Жмеринського району

3. Стягнути з Станіславчицької сільської ради (23160, Вінницька область, Жмеринський район, село Станіславчик, вулиця Центральна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 04330450) на користь Приватно-орендного підприємства "Меридіан" (23153, Вінницька область, Жмеринський район, село Кацмазів, вулиця Л. Українки, ідентифікаційний код юридичної особи 30087012) 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС; stanislavotg@ukr.net.