Ухвала

від 26.01.2024 по справі 686/19309/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19309/23

Провадження № 1-кс/686/896/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами клопотання приватного підприємства «Начмед» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023240000000175 від 12.04.2023, -

встановила:

Приватне підприємство «Начмед» звернулося до слідчого судді із клопотанням, у якому просили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.10.2023 року у кримінальному провадженні №12023240000000175 на вилучене майно та повернути майно приватному підприємству «Начмед».

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, ст. 174 КПК України чітко визначає суб`єктний склад осіб, які мають право звертатися із клопотанням, зокрема це: підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Оскільки КПК України не містить положень щодо представника власника майна та яким чином підтверджуються його повноваження, то слід враховувати норми ст. 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи у суді, оскільки вони є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя та відповідають гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.

Також, для випадків неврегульованості певних питань у ч. 6 ст. 9 КПК передбачено правило, згідно з яким у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом (п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК, який розкритий у ч. 1 ст. 10 КПК, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

Ураховуючи наведене, слідча суддя дійшла висновку, що у кримінальному провадженні представником власника майна, на яке накладено арешт, може бути особа, яка за змістом КПК може бути представником іншого учасника кримінального провадження, з якими його можна порівняти. При цьому, підтвердження повноважень представника власника майна у кримінальному провадженні має здійснюватися у такій формі та порядку, які не наділятимуть останнього привілеями та не обмежуватимуть у порівнянні з іншими учасниками кримінального провадження. Тобто, із дотриманням засади рівності перед законом і судом всіх учасників кримінального провадження. І такі форма та порядок підтвердження повноважень представника власника майна у кримінальному провадженні повинні бути такими ж, як і при підтвердженні повноважень представників інших учасників кримінального провадження, з якими його можна порівняти.

Тому порядок і форма підтвердження повноважень представника власника майна, задля дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, як і передбачені для інших учасників кримінального провадження (ч. 3 ст. 58, ч. 2 ст.63, ч. 2 ст. 64-1, ч. 5 ст. 64-2 КПК).

За змістом вищевказаних норм кримінального процесуального закону, представником вказаних учасників кримінального провадження може бути: захисник, тобто адвокат в розумінні ст. 45 КПК; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи (ч. 2 ст. 58, абз. 4 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК).

Отже, представником власника майна, який звертається із клопотанням про скасування арешту майна, аналогічно вказаним вище приписам, є особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (адвокатом), керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, а також працівник юридичної особи.

При цьому можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в т. ч. під час підписання та подання клопотання в якості представника обумовлюється необхідністю підтвердження наявності у неї відповідних повноважень.

За правилами п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 58, ч. 2 ст. 63, п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 64-1, п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 64-2 КПК повноваження на участь у провадженні представників можуть підтверджуватися: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги; копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю - якщо представником є працівник відповідної юридичної особи.

У поданому до суду від імені приватного підприємства «Начмед» клопотанні указано, що ініціатором його подання є директор ОСОБА_2 .

Однак, копії установчих документів юридичної особи, які би підтверджували повноваження ОСОБА_2 на участь у провадженні як директора, не долучено.

За таких обставин, клопотання підлягає поверненню заявнику із роз`ясненням права на повторне ініціювання клопотання про зняття арешту з майна із долученням документів, які підтверджуватимуть повноваження на його подання.

Керуючись ст. ст. 170-175 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання приватного підприємства «Начмед» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023240000000175 від 12.04.2023 повернути ініціатору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя