Ухвала

від 24.01.2024 по справі 909/730/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.01.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/730/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича від 01.06.2023 вх.№6516/23 про звернення стягнення на майно боржника у справі

за позовом: АТ Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"

до відповідача: Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 996 672 грн 26 коп.

за участю:

від стягувача: ОСОБА_2

приватний виконавець: Ткачук Любомир Михайлович

від боржників: представники не з"явилися

встановив: Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомир Михайлович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою №5989 від 01.06.2023 про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку за боржником - ОСОБА_1 .

Подана заява мотивована тим, що в ході виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 у боржника ОСОБА_1 не виявлено грошових коштів чи майна, на які можливо звернути стягнення для виконання виконавчого документа. Однак приватний виконавець встановив, що 02.02.2021 ОСОБА_1 здійснив відчуження (шляхом дарування) нерухомого майна, що належало йому на момент розгляду господарським судом справи №909/730/20 та на момент винесення рішення у цій справі. За результатами розгляду заяв АКБ "Індустріалбанк" та на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 16.06.2022 у справі №344/12625/21, державний реєстратор Соловій І.З. здійснив скасування реєстрації права власності ОСОБА_3 на такі об`єкти нерухомого майна як: земельна ділянка площею 0,08 га з кадастровим номером 2610100000:01:011:0649; земельна ділянка площею 0,02 га з кадастровим номером 2610100000:01:011:0268; домоволодіння, яке знаходиться на цих земельних ділянках, за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/2. У результаті скасування права власності ОСОБА_3 на зазначені об`єкти, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно поновилась реєстрація права власності ОСОБА_1 на дві земельні ділянки та не поновилася реєстрація права власності на домоволодіння. У зв"язку з чим, виконавець просить звернути стягнення на нерухоме майно боржника - домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101, яке не зареєстроване за боржником у встановленому законом порядку.

08.06.2023 Господарський суд Івано-Франківської області постановив в задоволенні вимог заяви приватного виконавця Ткачука Л.М. відмовити. Відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 ухвала Господарського суду Івано-Франківської області залишена без змін.

15.11.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 у справі №909/730/20 задовольнити частково; постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 у справі №909/730/20 скасувати; справу №909/730/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 розгляд заяви про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку за боржником - ОСОБА_1 переданий судді Максимів Т. В.

15.12.2023 суд постановив заяву приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича від 01.06.2023 вх.№6516/23 прийняти до розгляду; призначити розгляд заяви в судовому засіданні на 28.12.2023, яке враховуючи клопотання стягувача відклав на 24.01.2024.

26.12.2023 стягувач через систему "Електронний суд" подав пояснення вх.№18600/23 та 23.01.2024 клопотання про долучення доказів вх.№1220/24, які суд приєднав до матеріалів справи.

24.01.2024 приватний виконавець Ткачук Л.М. подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів вх.№1316/24.

В судовому засіданні приватний виконавець та представник стягувача заяву про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку вх.№6516/23 від 01.06.2023 підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у заяві та поясненнях до заяви.

Представники боржників в судове засідання не прибули, причин неприбуття не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд враховуючи положення п.11. ст.336 ГПК України, вважає за можливе розглянути подану заяву без участі представників боржників.

Розглянувши заяву приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, суд встановив таке.

15.01.2021 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про задоволення позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до відповідачів: Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 996672 грн 26 коп. Вказане рішення залишене без змін відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2021.

05.04.2021 на виконання вищевказаного рішення суд видав накази.

28.04.2021 приватний виконавець Ткачук Л.М. відкрив виконавче провадження ВП НОМЕР_3 щодо боржника ОСОБА_1 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 у справі №909/730/20 про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" 996 672 грн 26 коп. заборгованості та зобов`язав боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В ході виконавчого провадження НОМЕР_3 приватний виконавець у боржника ОСОБА_1 не виявив грошових коштів чи майна, на які можливо звернути стягнення для виконання виконавчого документа. Водночас встановив, що 02.02.2021 ОСОБА_1 здійснив відчуження (шляхом дарування) нерухомого майна, що належало йому на момент розгляду господарським судом справи №909/730/20 та на момент винесення рішення у цій справі.

Так 02.02.2021 ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровувана) уклали договір дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. 02.02.2021, номер в реєстрі 212, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, ОСОБА_3 прийняла в дарунок 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (п.1.1 договору). 1/2 частина домоволодіння розташована на земельних ділянках площею 0,08 га з кадастровим номером 2610100000:01:011:0649 та площею 0,02 га з кадастровим номером 2610100000:01:011:0268 (абз. 2, п. 1.1.1 договору).

16.06.2021 Івано-Франківський міський суд ухвалив рішення у справі №344/12625/21, яке відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 15.01.2024 залишене без змін, згідно з яким:

- визнав недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. 02.02.2021, номер в реєстрі 212, предметом за яким є об`єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101;

- визнав недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. 02.02.2021, номер в реєстрі 214, предметом за яким є об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,02 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0268, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186070326101;

- визнав недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. 02.02.2021, номер в реєстрі 216, предметом за яким є об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,08 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0649, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186107026101.

14.12.2022 та 07.02.2023 АКБ "Індустріалбанк" звертався до Управління реєстраційних послуг Івано-Франківської міської ради та Департаменту адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради з заявами №06-02-1928 та №06-02-156, в яких просив припинити/скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на такі об`єкти нерухомості:

- реєстраційний номер - 2282086726101, об`єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; власник - ОСОБА_3 , частка власності: 1/2, підстава для державної реєстрації права власності - договір дарування, серія та номер 212, виданий 02.02.2021, видавник - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В.;

- реєстраційний помер - НОМЕР_1 , об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,02 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0268; власник - ОСОБА_3 , частка власності: 1, підстава для державної реєстрації права власності - договір дарування, серія та номер 214, виданий 02.02.2021, видавник - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В;

- реєстраційний номер - 2186107026101, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,08 га, кадастровий номер: 2610100000:01:011:0649; власник - ОСОБА_3 , частка власності: 1, підстава для державної реєстрації права власності - договір дарування, серія та номер 216, виданий 02.02.2021, видавник - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В.

Також просив державну реєстрацію права власності на зазначені об`єкти повернути у стан, що існував до реєстрації права власності ОСОБА_3 на такі об`єкти, а саме повернути/поновити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначені об`єкти нерухомості.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №328102694, 05.04.2023 скасована реєстрація права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101; право власності скасовано на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 16.06.2022 у справі №344/12625/21.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №335013354 та №335013485 від 08.06.2023, власником земельних ділянок кадастровий номер: 2610100000:01:011:0268, площею 0,02 га, та кадастровий номер: 2610100000:01:011:0649, площею 0,08 гa є ОСОБА_1 .

Водночас право власності за ОСОБА_1 на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; частка власності: 1/2, у реєстрі речових прав не зареєстроване.

Також, суд на підставі наявних у матеріалах справи документів встановив, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - не є будинком, в якому фактично проживає боржник (тобто, це не є майно, на яке згідно закону стягнення звертається в останню чергу). Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

Доказів виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2021 у справі №909/730/20 матеріали справи не містять.

У зв"язку з чим та з метою виконання рішення суду, виконавець звернувся в суд із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване за боржником в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Дослідивши матеріали заяви, вислухавши доводи приватного виконавця та стягувача, враховуючи висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у цій справі, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20 зазначила, що як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні "Горнсбі проти Греції", відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було би ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло би породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Таким чином, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це би нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.ч 1, 2 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 3 ст. 48 Закону передбачено, що готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком, об`єктом незавершеного будівництва стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Частиною 10 ст. 336 ГПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

За приписами ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 50 Закону та ч. 10 ст. 336 ГПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

При цьому під нерухомим майном слід розуміти земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що метою продажу майна боржника у виконавчому провадженні є задоволення грошових вимог стягувача за виконавчим документом за рахунок виручки від такого продажу.

При цьому і боржник, і стягувач, за умови їх добросовісності, заінтересовані в тому, щоб майно боржника було продане за максимально високу ціну. Якщо майно боржника буде продане за меншу ціну, то або виручки не вистачить для задоволення вимог стягувача, або постраждає боржник, який одержить менше коштів, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчим документом і підлягають перерахуванню боржнику (ч. 6 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас максимально привабливим для покупця є придбання об`єкта нерухомого майна саме разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, ніж придбання такого об`єкта на чужій землі, чи тим більше придбання земельної ділянки, зайнятої чужим об`єктом нерухомого майна.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону.

Відповідно до п.4.ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, враховуючи те, що виконавець здійснив усі передбачені законодавством заходи для належного виконання судового рішення, відсутність у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача; наявність належних доказів, які підтверджують факт, що нерухоме майно за боржником не зареєстроване; наявність належних доказів, які підтверджують факт, що боржник є володільцем майна, встановивши те, що боржник у добровільному порядку рішення суду про стягнення боргу на користь стягувача АКБ "Індустріалбанк" не виконав, борг станом на день постановлення судом ухвали не повернув; доказів на підтвердження наявності у нього грошових коштів чи рухомого майна, на які можливо звернути стягнення та достатність такого майна для виконання судового рішення не надав; майно чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу з метою виконання судового рішення не запропонував, натомість вчиняв дії з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання рішення суду, а саме укладав правочини з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення, суд дійшов висновку, що заява приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку вх.№6516/23 від 01.06.2023 є обґрунтованою та належить до задоволення.

Керуючись статтями 232- 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку вх.№6516/23 від 01.06.2023 задовольнити.

2. Звернути стягнення на нерухоме майно право власності на яке не зареєстроване у встановленому законодавством порядку за боржником ОСОБА_1 - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності: 1/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2282086726101 для виконання ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 у справі №909/730/20 про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 34085176) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (код ЄДРПОУ 13857564) - 996 672 грн 26 коп. заборгованості.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена у строк та порядок визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Дата підписання повного тексту ухвали 29.01.2024

Суддя Т. В. Максимів