Рішення

від 29.01.2024 по справі 910/18729/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2024Справа № 910/18729/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобезпека Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр "Альгіз"

про стягнення 627 730,26 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобезпека Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр "Альгіз" про стягнення 627 730,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 19.12.2019 № 19/12-19 про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.12.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення №0600067776655 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До Господарського суду міста Києва 24.01.2024 повернувся конверт з поштовим відправленням №0600067776655 із відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачі повідомлені належним чином та мали реальну можливість ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023.

Станом на 29.01.2024 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 19.12.2019 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 19/12-19, за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов`язався надати відповідачу поворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 500 000,00 грн без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позивачем не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання даного договору.

Поворотна фінансова допомога надається відповідачу на безоплатній основі, плата за користування грошовими коштами не стягується.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 01.03.2020.

Повернення грошових коштів здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно з реквізитів, зазначених у розділі 9 цього договору.

На виконання умов договору позивач 20.12.2019 переказав на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу в розмірі 500 000,00 грн відповідно до платіжного доручення від 20.12.2019 № 142.449501.

Як стверджує позивач, ним належним чином виконано умови договору, однак відповідачем не повернуто кошти у встановлений договором строк.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою укладений сторонами у справі договір № 19/12-19 від 19.12.2019 є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами першою та третьою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На підтвердження факту надання позивачем грошових коштів фінансової допомоги до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 1424495081 від 20.19.2019.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами доведено суду поза розумним сумнівом наявність у відповідача юридичного обов`язку повернути не пізніше 01.03.2020 отримані від позивача грошові кошти фінансової допомоги у розмірі 500 000,00 грн.

Виходячи з викладеного судом встановлено у позивача наявність права на отримання від відповідача 500 000,00 грн перерахованих коштів фінансової допомоги та кореспондований обов`язок відповідача повернути ці кошти.

Враховуючи наведене та відсутність надання відповідачем доказів погашення даної заборгованості, суд задовольняє позов про стягнення з відповідача 500 000,00 грн повністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3 005,46 грн пені, нарахованої за період 02.03.2020 по 11.03.2020, 29 719,18 грн 3 % річних, нарахованих за період 02.03.2020 по 23.02.2022, та 95 005,62 грн інфляційних втрат за період березень 2020 року по лютий 2022.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем свого грошового зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2. договору за прострочення відповідачем строку повернення суми поворотної фінансової допомоги, який визначений в пункті 3.1. даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені й встановлено, що вказані нарахування було здійснено арифметично вірно та у відповідності з чинним законодавством. У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 3 005,46 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що вказані нарахування було здійснено арифметично вірно та у відповідності з чинним законодавством. У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 29 719,18 грн та інфляційних втрат у розмірі 95 005,62 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр "Альгіз" (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13б, кім. 410, ідентифікаційний код 35454282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобезпека Груп" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, кім. 244, ідентифікаційний код 37269255) 500 000,00 грн основного боргу, 3 005,46 грн пені, 95 005,62 грн інфляційних втрат; 29 719,18 грн трьох процентів річних та 9 415,95 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк