Постанова

від 18.01.2024 по справі 444/97/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/97/23 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З. Л.

Провадження № 22-ц/811/2355/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м.Львів

Справа№ 444/97/23

Провадження № 22ц/811/2355/23

Провадження № 22ц/811/2356/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційнускаргу ОСОБА_3 , яку підписав представник ОСОБА_4 , на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 березня 2023 року та додаткове рішення цього суду від 31 березня 2023 року, ухвалені у м. Жовкві у складі судді Оприска З.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 доГолови садівничоготовариства «Дружба»Олійника В.Т.про зобов`язаннядо вчиненнядій,-

встановив:

11 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Голови садівничого товариства «Дружба» Олійника В.Т. про зобов`язання до вчинення дій. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона (позивач) є членом садівничого товариства «Дружба», власником земельної ділянки. 30 вересня 2022 року вона ( ОСОБА_1 ) звернулася із заявою до відповідача, однак відповіді не отримала. Вважає, що такими діями відповідач порушив вимоги Законів України «Про кооперацію» та «Про звернення громадян». Просить визнати незаконною бездіяльність голови садівничого кооперативу «Дружба» Олійника В.Т. щодо не розгляду й ненадання відповіді на її (позивача) звернення від 30 вересня 2022 року; зобов`язати відповідача розглянути й надати відповідь на таку заяву.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 13 березня 2023 року позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність голови садівничого кооперативу «Дружба» Олійника В.Т. щодо не розгляду й не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 30 вересня 2022 року. Зобов`язано відповідача розглянути й надати відповідь на заяву позивача від 30 вересня 2022 року. Вирішено питання судових витрат.

24 березня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про стягнення з відповідача на її (позивача) користь 250 грн., з яких: 111,60 грн. - поштові витрати, 138,40 грн. - на канцтовари та ксерокопії, а також 572 грн. на доїзд до суду.

Додатковим рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 31 березня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 , ухвалено додаткове рішення. Стягнуто з Голови садівничого товариства «Дружба» ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, здійснені позивачем: 250 грн. (з яких 111,60 грн. на поштові витрати та 138,40 грн. на канцтовари та ксерокопії), а також 572 грн. на доїзд до суду.

Рішення та додаткове рішення суду оскаржив предстаник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Вважає рішення та додаткове рішення суду незаконними та необґрунтованими, такими, що винесені з порушенням норм матеріального права. Просить рішення та додаткове рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що у цивільному процесі позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України). Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень (ст. 46 КАС України). Вказує, що на відміну від адміністративного процесу, у цивільному процесі стороною не може бути організація без статусу юридичної особи або посадова особа. Таким чином, у справі невірно визначено відповідачем голову садівничого кооперативу «Дружба» Олійника В.Т. Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Стверджує, що належним відповідачем у справі про ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 30 вересня 2022 року має бути орган (юридична особа) - Садівничий кооператив «Дружба», а не голова цього садівничого кооперативу Олійник В.Т. Відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Згідно із ч. 1 ст. 8 цього Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Таким чином, звернення позивача від 30 вересня 2022 року без зазначення її місця проживання не підлягало розгляду. Вважає, що рішення та додаткове рішення ухвалене з порушенням правил підсудності. Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. якщо інше не передбачено законом. Зареєстроване у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Львова, відтак даний спір повинен був розглядатися не Жовківським районним судом Львівської області, а Шевченківським районним судом м. Львова. Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Стверджує, що суд повинен був зупинити розгляд справи до моменту демобілізації відповідача. Зазначає, що ОСОБА_3 з 2 березня 2022 року по теперішній час проходить військову службу під час мобілізації та військового стану, що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 2 березня 2022 року № 55 та довідкою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 10 липня 2023 року № 1919.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що Садівниче товариство «Дружба» є юридичною особою, керівником якої є ОСОБА_3 , що стверджується листом Головного управління статистики у Львівській області № 033-09/304/11-22 від 11 листопада 2022 року.

30 вересня 2022 року звернулася із заявою до голови садівничого кооперативу «Дружба» Олійника В.Т. щодо надання їй інформації про те, хто є власником суміжної земельної ділянки № НОМЕР_2 та на підставі яких документів оформлено право власності на таку.

На зазначене звернення відповідь позивачу не надана, про що вона повідомила Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував оскаржуване рішення тим, що відповідач згідно із Законами України «Про кооперацію» та «Про звернення громадян» зобов`язаний був об`єктивно і вчасно розглянути заяву позивача щодо надання їй інформації, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити позивача про наслідки розгляду заяви (у випадку відмови в задоволенні вимог - довести це до відома позивача в письмовій формі з посиланням на закон із викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

До правовідносин сторін належить застосовувати норми Законів України «Про кооперацію», «Про об`єднання громадян», «Про звернення громадян», ЦК України, положення статуту СТ «Дружба».

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Садівниче товариство є добровільним громадським об`єднанням, яке створюється для організації колективного саду, підлягає реєстрації в органах державної влади та має статус юридичної особи. Діяльність такого товариства регулюється законодавством України та його статутом.

Відповідно до ст.ст.83,85 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у вигляді, зокрема товариств. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Згідно із ч.4 ст.6, ч.1 ст.13 Закону України «Про об`єднання громадян», усі основні питання діяльності об`єднань громадян повинні вирішуватись на зборах усіх членів або представників членів об`єднання. Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення.

Кооператив є первісною ланкою системи кооперації та створюється у результаті об`єднання громадян та/або юридичних осіб для спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб, поліпшення свого економічного стану на засадах самоврядування (ст.ст.2,6 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до ст.ст.97,98 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кооперацію» під кооперацією визначає систему кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. Згідно із ст. 6 цього Закону кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів;умови і порядок повернення паю.Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, Садівниче товариство «Дружба» є юридичною особою, діє на підставі Статуту (нова редакція 2016 року), що затверджений зборами членів кооперативу 26 липня 2016 року. Із наявних в ЄДРПОУ відомостей вбачається, що керівником товариства зазначений ОСОБА_3 .

Права члена товариства передбачені у п.3.8 Статуту. Зокрема, передбачено, що член товариства має право: брати участь в діяльності товариства, обирати і бути обраним в органи його управління та контролю, працюючи при цьому на громадських засадах; користуватися власністю товариства та отримувати комунальні послуги; вносити пропозиції щодо поліпшення роботи правління; звертатися до загальних зборів та правління товариства про захист своїх прав у разі їх порушення; особисто брати участь при розгляді загальними зборами чи правлінням питання припинення членства в товаристві; оскаржувати прийняте відносно нього рішення загальних зборів та правління товариства; отримувати від правління товариства інформацію стосовно діяльності товариства та використання власності і коштів товариства.

Відповідно до ст.15, ч.2 ст.16, ч.1 ст.20 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема принцип диспозитивності, який відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із змісту ч. 2 ст.5 ЦПК України вбачається, що суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не суперечить закону лише у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про звернення громадян» особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Згідно Статуту товариства «Дружба» до органів управління товариства входить голова правління товариства, а не голова садівничого товариства. Статут не містить положень про відповідальність голови правління товариства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у заяві від 30 вересня 2022 року просила відповідача надати їй інформацію про персональні дані своїх сусідів у зв`язку із конфліктною ситуацією, яка виникла у неї із суміжними землекористувачами

Статут товариства не передбачає таких повноважень товариства та його керівника. Запитувана позивачем інформація не стосується забезпечення діяльності товариства. Інформація про те, чи є сусіди позивача членами цього товариства відсутня.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що для отримання запитуваної позивачем інформації вона також зверталася до Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради. У такому зверненні ОСОБА_1 вказала прізвища власників сусідньої земельної ділянки, що дає підстави вважати, що такі їй були відомі.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем івідповідачем можутьбути фізичніі юридичніособи,а такождержава.Зазначена нормане передбачає,що стороноюуцивільному процесі може бути керівник, посадова особа чи орган управління товариства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідно до статті 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 визначила відповідачем у справі голову Садівничого кооперативу «Дружба» Олійника В.Т.

Оскільки Садівничий кооператив «Дружба» є юридичною особою- самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах і саме вона має відповідати за цим позовом.

Голова правління Садівничого кооперативу «Дружба» Олійник В.Т. не може бути відповідачами у цій справі, як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки входить до органу управління кооперативу, тобто юридичної особи.

Відповідно до ч. З ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 523 9076/16-ц) зазначив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою - відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

Питання про залучення у справі співвідповідача або заміну неналежного відповідача у передбаченому статтею 51 ЦПК України порядку судом першої інстанції не вирішувалося.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року (справа № 203/2/19, провадження № 61-6983св20) зазначено, що визначений позивачем у позові склад сторін у справі (позивач та відповідач) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Не залучення до участі у справі особи, яка має відповідати за позовом, є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позивач звернулася з позовом до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції теж підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: 1)стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; 2)суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати; 3)судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Тобто,додаткове рішеннясуду,ухвалене упорядку статті270ЦПК Україниє невід`ємноючастиною основногорішення усправі посуті спору,та неможе існуватиокремо віднього.

Оскільки рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 березня 2023 року скасовано, в позові ОСОБА_1 відмовлено, відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України в користь позивача не підлягають стягненню понесені нею судові витрати.

Керуючись: ст.ст.141, 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яку підписав представник ОСОБА_4 , задовольнити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 березня 2023 року та додаткове рішення цього суду від 31 березня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності голови Садівничого кооперативу «Дружба» Олійника В.Т. щодо не розгляду і не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 30 вересня 2022 року; зобов`язання голови Садівничого кооперативу «Дружба» Олійника В.Т. розглянути й надати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 30 вересня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Постанову складено і підписано 23 січня 2024 року.

Головуючий-

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк