Ухвала

від 10.01.2024 по справі 911/2273/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" січня 2024 р., м. Київ Справа № 911/2273/22

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву стягувача про виправлення описки у наказі, що виданий на примусове виконання рішення у справі

за позовом Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ 14282829)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит (87000, Київська обл., Обухівський р-н, місто Обухів, вул. Київська, будинок 150, код ЄДРПОУ 39518716)

та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення боргу за Генеральним договором та договором поруки,

за участю представників сторін: не з`явились,

в с т а н о в и в :

На розгляді Господарського суду Київської області перебувала позовна заява Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит та ОСОБА_1 про стягнення боргу за Генеральним договором та договором поруки. Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів 1836000,00 грн заборгованості за простроченою сумою кредиту за генеральним договором № МБ-ГЛ-DNI-769 від 14.03.2017 та проценти за користування кредитом у розмірі 260616,42 грн за період з 27.09.2021 по 02.10.2022.

Рішенням у справі позов задоволено частково:

стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк 1326000,00 грн основного боргу та 116115,69 грн процентів за користування грошовими коштами.

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк 14640,86 грн витрат зі сплати судового збору.

стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк 14640,86 грн витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. На виконання рішення Господарським судом Київської області, яке набрало законної сили 23.06.2023 видано три накази, що датовані 27.06.2023, які направлені на адресу стягувача про солідарне стягнення боргу з обох відповідачів, про стягнення судового збору з відповідача-1 та про стягнення судового збору з відповідача-2.

До Господарського суду Київської області надійшла заява стягувача про виправлення описки у наказі.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За приписами ч. 3 цієї ж статті суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Зважаючи на викладене, суд призначив дату і час судового засідання з розгляду заяви про виправлення описки у наказі на 10.01.2024. У судове засідання учасники справи не з`явились.

Дослідивши заяву, суд з`ясував, що причиною звернення позивача з заявою про виправлення описки постала невідповідність наказів про солідарне стягнення боргу з відповідачів у справі вимогам Закону України Про виконавче провадження.

Стягувач, звертаючись до суду з заявою про виправлення помилки, надав копію наказу від 27.06.2023 з відміткою приватного виконавця виконавчого округу Київської області про повернення наказу без прийняття до виконання на підставі пункту 1 частини 3 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Вбачається, що суд, виготовляючи наказ від 27.06.2023 про солідарне стягнення основного боргу та процентів, вказав у такому наказі позивача - стягувачем та одразу двох відповідачів - боржниками. Два примірники такого наказу були направлені Акціонерному товариству Перший український міжнародний банк.

Стягувач звернув увагу суду, що зазначення у наказі двох боржників у разі солідарного стягнення боргу не відповідає частині 2 статті 4 Закону України Про виконавче провадження, яка передбачає, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Тож стягувач просив суд виправити такі помилки в наказі про солідарне стягнення з ТОВ ВКФ Салфіт та ОСОБА_1 1326000,00 грн основного боргу та 116115,69 грн процентів за користування грошовими коштами.

Перевіряючи матеріали справи та обставини, на які звернув увагу заявник, суд приходить до висновку, що виданий господарським судом наказ не відповідає положенням Закону України Про виконавче провадження стосовно вимог до виконавчого документу, які визначені у частині 2 статті 4 цього Закону, оскільки у ньому визначено кількох осіб, як боржників.

Суд вважає, що зазначений недолік наказу від 27.06.2023 про солідарне стягнення боргу шляхом внесення виправлень у текст наказу можливо здійснити шляхом виключення одного з боржників.

За таких обставин, суд, у порядку частини 1 статті 328 ГПК України вважає за необхідне внести зміни у текст наказу щодо зазначення боржників наступним чином -

запис в наказі від 27.06.2023 у справі № 911/2273/22, що виданий на солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк 1326000,00 грн основного боргу та 116115,69 грн процентів за користування грошовими коштами -

"Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит (87000, Київська обл., Обухівський р-н, місто Обухів, вул. Київська, будинок 150, код ЄДРПОУ 39518716). Боржник-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )"

читати як "Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )".

З урахуванням виправлення помилки, що виразилась у внесенні кількох боржників у текст наказу, зазначений наказ приведено у відповідність вимогам статті 4 Закону України Про виконавче провадження, оскільки у ньому після змін зазначено лише одного з боржників за солідарним обов`язком.

Враховуючи ті ж положення, на які посилається стягувач при поданні заяви та керується суд при прийнятті цієї ухвали, суд вважає за необхідне з власної ініціативи у порядку статті 327 ГПК України видати виконавчий документ про солідарне стягнення боргу з другого боржника за зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит.

Керуючись статтями 18, 234, 327-328 ГПК України суд

п о с т а н о в и в :

1. Задовольнити заяву стягувача Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк про виправлення описки у виконавчому документі.

2. Виправити помилку у наказі Господарського суду Київської області у справі № 911/2273/22 від 27.06.2023, що виданий на примусове виконання рішення від 11.04.2023, яке набрало законної сили 23.06.2023, про солідарне стягнення з ТОВ ВКФ Салфит та ОСОБА_1 на користь АТ Перший Український Міжнародний Банк 1326000,00 грн основного боргу та 116115,69 грн процентів за користування грошовими коштами.

3. Запис в наказі від 27.06.2023 у справі № 911/2273/22, що виданий на солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк 1326000,00 грн основного боргу та 116115,69 грн процентів за користування грошовими коштами, а саме запис -

"Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит (87000, Київська обл., Обухівський р-н, місто Обухів, вул. Київська, будинок 150, код ЄДРПОУ 39518716). Боржник-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )"

читати як "Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )".

4. В решті наказ від 27.06.2023 у справі № 911/2273/22, що виданий на солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк 1326000,00 грн основного боргу та 116115,69 грн процентів за користування грошовими коштами, залишити без змін.

5. Повідомити стягувача, що ця ухвала має обов`язково пред`являтися виконавцю разом з наказом від 27.06.2023 у справі № 911/2273/22 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Салфит та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк 1326000,00 грн основного боргу та 116115,69 грн процентів за користування грошовими коштами та є невід`ємною частиною такого наказу, оскільки зміст ухвали має бути обов`язково доведений до особи, що здійснює примусове виконання рішення суду.

6. Видати стягувачу наказ про солідарне стягнення боргу на примусове виконання рішення у справі № 911/2273/22 від 11.04.2023, яке набрало законної сили 23.06.2023, з другого боржника у зобов`язанні - ТОВ ВКФ Салфит.

7. Оригінальний примірник наказу про солідарне стягнення боргу з боржника ТОВ ВКФ Салфит направити на юридичну адресу стягувача.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 29.01.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз