Рішення

від 22.11.2023 по справі 911/1002/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1002/23

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства «Вега»

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Щербань Д.М (ордер серія СЕ № 1068121 від 06.09.2023 року);

від відповідача: Котовий О.В (паспорт серія НОМЕР_1 від 25.07.1995 року); Сільванович С.В (ордер серія АА № 1276061 від 07.02.2023 року).

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Вега» про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1002/23, справу призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2023 року.

У зв`язку з відрядженням судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 22.05.2023 року не відбулося і було перенесено на 19.07.2023 року. У Броварської районної військової адміністрації витребувано належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи Садівницького товариства «Вега» (код 23570088).

В ході розгляду спору 23.05.2023 року представником відповідача подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача 19.07.2023 року подано клопотання про долучення додаткових доказів до справи.

В підготовче засідання 19.07.2023 року представник позивача не з`явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області 24.04.2023 року не виконав.

Окрім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2023 року судом витребувано у Броварської районної військової адміністрації належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи Садівницького товариства «Вега» (код 23570088), однак Броварська районна військова адміністрація вимог ухвали суду не виконала.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2023 року у зв`язку з необхідністю повторного витребування доказів, що не дає можливості з`ясувати усі обставини, передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, і перешкоджає завершенню підготовчого провадження, підготовче засідання було відкладено на 16.08.2023 року.

В судовому засіданні 16.08.2023 року підготовче засідання у справі № 911/1002/23 відкладалось на 06.09.2023 року.

В судовому засіданні 27.09.2023 року підготовче засідання у справі № 911/1002/23 відкладалось на 25.10.2023 року.

25.10.2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В підготовчому засіданні 25.10.2023 року позивач зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач в підготовчому засіданні 25.10.2023 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, поданому 23.05.2023 року. Також зазначив, що докази на які він посилається у відзиві додані до нього, а також, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.11.2023 року.

В судовому засіданні 22.11.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 22.11.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позові, він - ОСОБА_1 (ділянка НОМЕР_2 ), є членом Садівницького товариства «Beга» (далі - СТ «Beга», відповідач) з 10.09.2006 року, що підтверджується копією членської книжки.

Позивач стверджує, що 22.05.2022 року о 12:00 год. на Північному масиві (КПП № 2) розпочаті чергові Загальні збори СТ «Вега», для участі в яких зареєструвалося 60 членів Товариства (що є власниками 71 ділянки), тобто менше половини необхідної кількості, якої недостатньо для прийняття рішень з питань порядку денного.

Однак, присутнім повідомлено про відсутність необхідного кворуму у зв`язку з воєнним станом та відсутністю більшості членів Товариства, а відтак Загальні збори не правомочні розв`язувати питання порядку денного.

Того ж дня, 22.05.2022 року, на другому поверсі магазину «Вегac» паралельно пройшли позачергові Загальні збори СТ «Вега» під головуванням Котового О.В. (проведені ініціативною групою). Згідно з протоколом загальних зборів 22.05.2022 року відбулися Загальні збори членів СТ «Вега», на яких були присутні та голосували 201 член Товариства, що складає 53% від загальної кількості членів в межах Товариства - 377, згідно зі Списком, підготовленим ініціативною групою, враховано 377 членів СТ «Вега».

Однак, як зазначає позивач, його незаконно було виключеного з наведеного Списку членів СТ «Вега» станом на день проведення 22.05.2022 року позачергових Загальних зборів СТ «Вега» під головуванням Котового О.В .

За результатами розгляду питань порядку денного Загальні збори СТ «Вега», проведені ініціативною групою, прийняли наступні рішення, які оформили протоколом № 1 від 22.05.2022 року:

- Обрати головою Загальних зборів членів СТ «ВЕГА» Котового Олександра Васильовича , секретарем Зозулю Ігоря Вадимовича . Затвердити порядок денний Загальних зборів та порядок проведення зборів і оформлення прийнятих рішень.

- Внести зміни до Статуту та викласти Статут Садівницького товариства в новій редакції, затвердити та підписати нову редакцію Статуту СТ «Вега». Уповноважити Голову та секретаря Загальних зборів членів СТ «Вега» підписати нову редакцію затвердженого Статуту та внести відповідні зміни до установчих та інших документів Товариства.

- Припинити повноваження попереднього складу Правління СТ «Вeгa». Припинити повноваження Голови правління - ОСОБА_4 та звільнити його з посади Голови правління з 31.05.2022 року. Припинити повноваження ОСОБА_4 в частині осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу.

- Обрати та затвердити склад Правління СТ «ВЕГА» у кількості 7 (семи) осіб (включно з Головою Правління), персонально: ОСОБА_5 , ділянка 46; ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ділянка 190; ОСОБА_2 , ділянка 322; ОСОБА_7 , ділянка 151; ОСОБА_8 , ділянка 321; ОСОБА_9 , ділянка 31а; ОСОБА_10 , ділянка 368.

- Обрати Головою правління СТ «Вега» Котового Олександра Васильовича , призначити на посаду Голови Правління з 01.06.2022 року.

- Припинити повноваження попереднього складу Ревізійної комісії СТ «Вега». Обрати та затвердити склад Ревізійної комісії СТ «Вега» у кількості 3 (три) особи, персонально: ОСОБА_11 , ділянка 294; ОСОБА_12 , ділянка 323; ОСОБА_13 , ділянка 315.

- Уповноважити Голову Загальних зборів членів СТ «Вега» Котового Олександра Васильовича провести державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підготувати, підписати Статут (нова редакція), Протокол Загальних зборів членів СТ «Вега» з додатками та подати усі необхідні документи органу державної реєстрації.

- Уповноваженій особі подати зміни відповідно до розв`язання питання 2 порядку денного, внести зміни у перелік засновників (учасників) юридичної особи викласти «члени садівничого товариства згідно зі списком, який веде Голова правління». Внести зміни до відомостей про керівника Товариства та відомостей про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності відповідно до розв`язання питання 3. пункту 3.1. порядку денного, відомостей про зв`язок з юридичною особою.

Вказані рішення Загальних зборів членів СТ «Вега» оформлені Протоколом № 1 від 22.05.2022 року, який підписали голова зборів Котовий О.В. та секретар зборів Зозуля І.В. , справжність підписів засвідчена приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Холод О.В.

Позивач зазначає, що при складанні «Списку членів СТ «Вега» станом на 22.05.2022 року, який був поданий державному реєстратору новообраним головою СТ «Вега» Котовим О.В. , позивача безпідставно виключено з цього списку. Тобто, при формуванні списків членів для голосування та наступного проведення реєстраційних дій, позивача виключено зі списку членів СТ «Вега», чим порушено визначене в п. 2.8. Статуту Товариства (в редакції 16.11.1995 р.) право позивача брати участь у розв`язанні питань порядку денного, обирати та бути обраним до органів управління і контролю Товариства, вносити пропозиції про покращення діяльності, усунення недоліків в його роботі.

Як стверджує позивач, оскаржувані позачергові Загальні збори членів СТ «Вега» 22.05.2022 року відбулися з порушенням порядку їх скликання, проведення та порядку голосування на них, оскільки позивача було виключено зі Списку членів СТ «Вега», тобто не враховано в загальній кількості членів при визначенні кворуму, що зробило неможливим участь в розгляді питань порядку денного, обирати та бути обраним до органів управління і контролю Товариства, внести свої пропозиції змін до Статуту та кошторису Товариства на 12 місяців (плановий) тощо.

Також позивач зазначає, що внаслідок незаконного виключення його зі Списку членів СТ «Вега», який використовувався при проведенні Загальних зборів та був поданий державному реєстратору, позивача фактично протиправно позбавлено прав члена СТ «Вега», які гарантовані статутом, а саме: брати участь у розв`язанні питань порядку денного, обирати та бути обраним до органів управління і контролю Товариства.

Також позивач стверджує про відсутність кворуму на Загальних зборах членів СТ «Вега» 22.05.2022 року, оскільки реальна кількість членів товариства є більшою, ніж враховано при призначенні та проведенні Загальних зборів.

Зокрема, в Статуті СТ «Вега» від 16.11.1995 року (з доповненням від 17.11.2011 року) територія СТ «Вега» складається з 377 ділянок.

Проте, з часу створення кооперативу та затвердження статуту (1995 року) до СТ «Вега» приєдналися садоводи з ділянок за межами товариства, що збільшило кількість членів СТ «Вега» до 400 членів, що підтверджується результатами аналізу та співставлення «Списків членів СТ «Вега».

Позивач зазначає, що з 16.11.1995 року до СТ «Вега» приєдналися садоводи з ділянок за межами товариства, були приватизовані ділянки на землі загального користування у межах товариства, були продані частини ділянок у межах товариства, що збільшило кількість ділянок до 460, з яких 414 у межах товариства (з урахуванням об`єднання ділянок 110, 111, 112 та ділянок 339-340) та 46 за межами товариства. Загальна кількість членів СТ «Вега» збільшилась до 400 членів (з урахуванням вимог ст. 4 Закону «Про кооперацію» один член - один голос).

Таким чином, позивач стверджує, що у СТ «Вега» станом на момент проведення оскаржуваних Загальних зборів мало обліковуватись та враховуватись під час визначення кворуму не 377 учасників, як це вказано у «Списку членів СТ «Вега», який Котовий О.В. подав державному реєстратору, а 460 ділянок та 400 членів, які були прийняті до СТ «Вега» рішеннями Правління та сумлінно платять членські внески. Позивач стверджує, що список учасників Загальних зборів під головуванням Котового О.В. є вибірковим списком 377 ділянок садоводів в межах та за межами товариства, деякі власники повторюються у списку, деяких власників не включено до списку (в тому числі позивача), деякі власники включені до списку станом на день проведення загальних зборів, в той час, як рішення про прийняття їх до складу членів Товариства складені значно пізніше.

Позивач стверджує, що реальна кількість присутніх була менше ніж 201 член кооперативу, що свідчить про відсутність кворуму для прийняття рішень та є підставою для визнання рішень таких Загальних зборів недійсними.

Також позивач у позові зазначає про недотримання встановленого Статутом порядку та неправомірність скликання оскаржуваних загальних зборів ініціативною групою, оскільки ініціативна група сформована за недостатності голосів та відсутня вимога ініціативної групи до Правління про скликання Загальних зборів.

З огляду на наведені обставини, позивач у позові просить визнати недійсними рішення Загальних зборів членів Садівницького товариства «Вега», оформлені протоколом № 1 від 22.05.2022 року.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позивач подаючи позов, не має дійсного наміру захистити свої права та інтереси, а діє в інтересах групи осіб, які здійснюють незаконну діяльність на території кооперативу.

До того ж, наведена група осіб разом із попереднім головою Правління СТ «Вега» ОСОБА_4 причетні до викрадення та незаконного утримання установчих, організаційно-розпорядчих і фінансово-господарських документів СТ «Вега», які не були передані новообраному виконавчому органу. У зв`язку з чим, подано до Броварського ВП ГУ НП в Київській області заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідач пояснив, що кількість членів кооперативу визначалась за останніми офіційними даними 377 фізичних осіб згідно списку від 30.11.2007 року, що також містяться в державному реєстрі. З того часу дані щодо членів кооперативу не актуалізувались через бездіяльність бувшого керівництва кооперативу та неналежність ведення облікових справ.

Також відповідач зазначає, що у Товаристві Правління СТ «Вега» фактично не було, що унеможливило дотримання визначеного Статутом порядку скликання та проведення Загальних зборів ініціативною групою.

Зокрема, відповідно до рішення Загальних зборів членів СТ «Вега» від 16.11.1995 року було затверджено правління СТ «Вега» у складі 7 чоловік: ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Станом на 20.02.2022 року дійсні члени Правління ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , добровільно склали свої повноваження, про що написали відповідні заяви у січні 2022 року.

Крім того, попередній голова правління СТ «Вега» ОСОБА_4 також склав із себе повноваження голови правління згідно заяви від 09.01.2022 року, а також своєю заявою від 14.01.2022 року він поінформував про те, що всі члени правління СТ «Вега», які були обрані 16.11.1995 року втратили статус члена правління, зокрема, ОСОБА_18 помер, ОСОБА_14 та ОСОБА_17 продали свої ділянки та вибули з СТ «Вега», ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 письмово відмовилися від статусу члена правління та попросили загальні збори обрати нове Правління.

12.01.2022 року колишній голова правління ОСОБА_4 розмістив у СТ «Вега» оголошення про скликання Позачергових Загальних зборів членів СТ «Вега» наступного змісту і з порядком денним: 1. Прийняття Статуту СТ «Вега» в новій редакції; 2. Звіт Голови правління ОСОБА_4 за свою діяльність у зв`язку з поданою заявою про добровільне складання повноважень Голови правління СТ «Вега»; 3. Обрання нового Голови правління; 4. Обрання членів правління; 5. Обрання членів ревізійної комісії.

При цьому, у відповідному оголошенні було запропоновано підготовку та проведення позачергових Зборів доручити Ініціативній Робочій Групі та повідомлено, що бажаючих увійти до складу Ініціативної Робочої Групи з підготовки та проведення Позачергових Зборів запрошено зібратися 16.01.2022 року о 12.00 на майданчику біля магазину «Вегас» та обрати її Керівника. Про дату, місце, час проведення Зборів буде сповіщено по заяві Керівника Ініціативної Робочої Групи про готовність до проведення Зборів за наявністю відповідних проектів рішень по всіх питаннях порядку денного».

Таким чином, Загальні збори членів СТ «Вега» від 22.05.2022 року скликані Ініціативною групою, обраною 16.01.2022 року на зборах членів СТ «Вега».

Про проведення Загальних зборів членів СТ «Вега» від 22.05.2022 року, рішення яких оскаржуються позивачем, було завчасно та у відповідності до чинного законодавства сповіщено членів СТ «Вега» шляхом розміщення оголошення про проведення Загальних зборів членів СТ «Вега» 22.05.2022 року на постах охорони в СТ групах СТ «Вега» зареєстрованих у додатках-месенджерах Viber, Telegram.

Також відповідач заперечував твердження позивача, що до СТ «Вега» приєдналися садоводи з ділянок за межами товариства, що збільшило кількість членів СТ «Вега» до 400, в підтвердження чого позивач надав лише пояснення свідка - колишнього голови Правління СТ «Вега» ОСОБА_4 . Проте, цей доказ не є належним і допустимим, оскільки членство у кооперативі може бути підтверджено виключно документами передбаченими статутом і законом, якими є рішення правління і загальних зборів про включення відповідних громадян чи юридичних осіб до складу членів СТ «Вега».

Щодо тверджень позивача що у Загальних зборах приймали участь особи, які не були членами кооперативу, відповідач пояснив, що відповідні особи на дату проведення Загальних зборів 22.05.2022 року набули статусу члена СТ «Вега», оскільки вони володіли земельними ділянками, сплатити вступний внесок та сплачували членські внески. Рішенням Правління СТ «Вега» від 26.02.2023 року було підтверджено їх статус, як членів СТ «Вега», оскільки бувший голова Правління безпідставно зволікав з прийняттям рішень про їх прийняття в члени кооперативу.

Також відповідач заперечував твердження позивача, що реальна кількість присутніх на Загальних зборах 22.05.2022 року була менша ніж 201 член кооперативу, що свідчить про відсутність кворуму для прийняття рішень. Однак, такий висновок є безпідставним та недоведеним. До того ж, станом на 22.05.2022 року офіційний чисельний склад членів СТ «Вега» становив 328 осіб, що зафіксовано у матеріалах реєстраційної справи з Броварської РДА. Тому, виходячи з цього для кворуму достатньо кількість присутніх значно менше ніж 201 член товариства, в той час як згідно документів, складених за результатами Загальних зборів 22.05.2022 року в загальних зборах прийняло участь 201 член кооперативу.

Відповідач у відзиві наголошує на безпідставності та недоведеності позовних вимог. Також відповідач висловив обґрунтований сумнів щодо документів, наданих позивачем в обґрунтування його членства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом положень частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із положеннями статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена товариства. Також слід перевірити дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 року у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 року у справі № 916/2506/20.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд було встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що 09.01.2022 року голова правління СТ «Вега» О. Петкевич, подав до Загальних зборів заяву про звільнення його з посади. Згідно з Оголошенням № 2 від 12.01.2022 року бувший голова правління СТ «Вега» сповістив про скликання позачергових Загальних зборів з порядком денним, що включав в себе прийняття статуту в новій редакції, звіт голови про свою діяльність в зв`язку з поданням заяви про добровільне складання повноважень голови, обрання нового голови правління, обрання членів правління та обрання членів ревізійної комісії. Підготовку та проведення зборів голова правління запропонував доручити ініціативній групі, до складу якої відповідно до оголошення могли увійти бажаючі. Обрання керівника ініціативної групи запропоновано здійснити 16.01.2022 року.

Згідно з повідомленням Загальні збори мали бути проведені 22.05.2022 року об 11:00 в селі Пухівка на другому поверсі магазину « Вегас ». До вказаного повідомлення внесено проект питань порядку денного Загальних зборів та пропозиції, що вносяться на голосування.

Ініціативною групою в повідомленні про проведення зборів запропоновано: обрати голову загальних зборів членів СТ «Вега» ( Котового О.В. ) та секретаря ( Зозулю І.В. ); приймати рішення шляхом поіменного голосування у листку для голосування, що має бути зафіксовано в протоколі зборів; внести зміни до статуту СТ «Вега», затвердити та підписати його нову редакцію; припинити повноваження попереднього складу правління та повноваження голови правління; обрати та затвердити склад правління (включно з головою правління) у кількості семи осіб (в повідомленні наведено перелік таких осіб з зазначенням належності їм певної ділянки); обрати головою правління Котового О.В. ; припинити повноваження попереднього складу ревізійної комісії та затвердити новий склад у кількості трьох осіб (в повідомленні наведено перелік таких осіб з зазначенням належності їм певної ділянки); уповноважити голову загальних зборів провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу; затвердити кошторис СТ «Вега» за 12 місяців (плановий).

Відповідач зазначив, що у товариства відсутні номери телефонів та інші контактні дані частини членів товариства, а тому персональне повідомлення кожного члена товариства є неможливим. Відповідно було прийнято рішення про розміщення оголошень у місцях загального доступу, через які регулярно проходять або проїжджають всі члени товариства. При цьому, під час підготовки до проведення Загальних зборів були використані всі можливі та доступні засоби повідомлення членів кооперативу про Загальні збори.

Зокрема, про проведення Загальних зборів членів СТ «Вега» від 22.05.2022 року, рішення яких оскаржуються позивачем, було завчасно та у відповідності до чинного законодавства сповіщено членів СТ «Вега» шляхом розміщення оголошення про проведення Загальних зборів членів СТ «Вега» 22.05.2022 року на постах охорони в СТ групах СТ «ВЕГА» зареєстрованих у додатках-месенджерах Viber, Telegram.

Також відповідач зазначає, що в оголошенні про скликання загальних зборів товариства всім членам товариства було запропоновано увійти до складу ініціативної групи. Такою можливістю позивач не скористався, а тому немає підстав стверджувати, що його права на управління товариства були порушені.

Додатково відповідач вказав, що ані законом, ані статутом не встановлено якогось конкретного порядку проведення загальних зборів садового товариства, а тому немає підстав стверджувати, що збори були проведені всупереч встановленого порядку. Окрім іншого відповідач наполягав на неможливості повернути повноваження попередньому голові правління та складу правління.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Суд виходить з того, що порядок повідомлення членів товариства про проведення загальних зборів, має визначатися органом, що організовує проведення відповідних зборів таким чином, щоб найкраще забезпечити реальне повідомлення членів товариства про проведення зборів.

Суд приймає доводи відповідача щодо дій направлених на повідомлення учасників товариства та вказує, що ні статут товариства, ні Закон України «Про кооперацію», яким у своїй діяльності керується товариство, не містить прямих вказівок про порядок повідомлення членів товариства про проведення загальних зборів. Більше того, Статут товариства (в чинній на момент проведення зборів редакції) взагалі не регулював це та не встановлював необхідності ініціаторів зборів повідомляти учасників товариства про їх проведення за 10 чи більш днів до моменту його проведення.

Наведені обставини та надані відповідачем докази і пояснення спростовують викладені у позові твердження позивача про проведення 22.05.2022 року загальних зборів СТ «Вега» одночасно в двох місцях та посилання на порушення порядку скликання та проведення загальних зборів ініціативною групою.

Щодо не включення позивача та інших (наведених у позові осіб) до Списку членів товариства, на підставі якого вираховувався кворум, судом досліджено та встановлено наступне.

У преамбулі протоколу № 1 загальних зборів членів СТ «Вега» від 22.05.2022 року вказано, що у загальних зборах прийняли участь 201 член СТ «Вега», що складає 53 % від загальної кількості членів. Зазначено, що відповідно до установчих документів СТ «Вега» кількість членів товариства - 377, тож кворум дотримано, збори правомочні.

Частиною 6 статті 7 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що при створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Матеріали реєстраційної справи СТ «Вега», які надійшли до суду, не містять відомостей про чисельність членів кооперативу, на яку посилається позивач. Хоча за наявними у реєстраційній справі відомостями, до яких вносились численні зміни, кількість членів кооперативу не співпадає з наведеною відповідачем у оскаржуваному рішенні (є меншою), однак в цілому співставивши облікову кількість членів товариства та кількість членів, які прийняли участь у Загальних зборах, відсутні підстави стверджувати про недостатність кворуму.

В межах даного спору про оскарження рішення Загальних зборів не підлягає детальній перевірці та встановленню по суті кількість членів кооперативу, які підлягали включенню до списку, відповідні відомості підлягають дослідженню на підставі офіційних даних та у частині, яка стосується прав позивача. В решті наведених позивачем осіб, відповідні обставини не стосуються позивача, відомості не підтверджені достовірним доказами і захист прав відповідних осіб не підлягає застосуванню за позовом позивача.

Кожний член кооперативу, в разі порушення його прав та інтересів має звертатись за їх захистом в установленому порядку, в тому числі шляхом подання спільного позову. Встановлення обставин щодо осіб, які не є учасниками справи не передбачено.

Суд припускає, що наведена у державному реєстрі кількість членів товариства, ймовірно, була визначена давно та в силу різних причин, вона може не відповідати дійсній кількості чинних членів товариства.

Однак, прийняття та виключення членів Товариства повинно відбуватись у порядку, визначеному законодавством та статутом товариства з затвердженням офіційних списків та внесенням відповідних офіційних даних до ЄДР.

Визначення списку членів Товариства шляхом проведення ревізії дійсної кількості членів на підставі актуальних даних ґрунтується на суб`єктивних критеріях оцінки членства осіб в товаристві, що не може вважатись правомірним, може порушувати гарантовані законодавством та статутом права членів товариства.

Як свідчать обставини спору, наведені позивачем критерії оцінки членства ґрунтувались на наявних у нього даних, достовірність яких він довести неспроможний. В той же час, відповідач керувався відомими йому офіційними даними та наявною у нього документацією товариства, неточність та неповнота якої могла бути обумовлена діями попереднього складу правління, що, наприклад, не зберегло такі рішення, чи не передало його новому складу правління чи таке рішення взагалі ніколи не приймалося.

Посилання позивача на те, що одним із критеріїв перевірки членства у товаристві є прийняття зборами рішення про прийняття такої особи у члени товариства, є суперечливим і оцінюється судом критично, оскільки сам позивач не надає відповідного рішення в підтвердження його членства. В той же час, враховуючи загальний стан ведення справ в садівничих кооперативах, цілком ймовірна відсутність всієї документації та даних. При цьому, на членство особи у товаристві не можуть впливати суб`єктивні дії чи бездіяльність органів управління товариства.

Щодо сумнівів відповідача стосовно членства позивача в кооперативі, суд зазначає, що наявність членської книжки дає суду підстави для висновку, що слід виходити з того, що позивач скоріше є членом Товариства, оскільки неспростовних даних зворотного, в матеріалах справи не має. Відповідний доказ членства існує і відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на специфіку діяльності садівничих товариств, та поширені явища безладу у веденні документації Товариствами, при визначенні членства необхідно виходити з того, що особа, що є власником земельної ділянки, розташованої на території товариства, є членом товариства або потенційним членом товариства та усі рішення, що приймаються зборами товариства входять до кола їх прав та інтересів, що прямо чи опосередковано надає таким особам право доводити в судовому порядку незаконність прийнятих рішень, хоча б з суто формальних міркувань (на кшталт, неповідомлення про проведення зборів). Тобто виходити із презумпції членства у товаристві, ніж відсутності такого статусу.

Також, з огляду на велику кількість членів садівничого кооперативу, неповноту та неналежність ведення документації, помилки в списках членів є цілком ймовірними. Виправлення таких помилок можливе шляхом уточнення списків кожним з зацікавлених членів кооперативу. Для чого, позивач, який не заперечує свою обізнаність з призначенням та проведенням оскаржуваних Загальних зборів, дійсно піклуючись про дотримання його корпоративних прав, мав до проведення зборів звернутись до відповідача для уточнення списків, і лише в разі невиконання таких вимог у позивача були б достатні підстави стверджувати про свідоме та умисне виключення його зі списків членів товариства та чинення перешкод у доступі до управління справами товариства.

За наведених обставин, встановити достовірність даних Списків членів кооперативу не можливо в даному спорі. Актуалізація даних списків членів кооперативу має здійснюватись кожним зацікавленим членом, нездійснення такої актуалізації не може покладатись в основу звинувачень у виключенні зі Списків.

Таким чином, звинувачення позивачем відповідача у свідомому скороченні списку членів СТ «Вега» станом на 22.05.2022 року безпідставні і не ґрунтуються на жодних доказах.

Сама по собі відсутність позивача у Списку членів кооперативу, який враховувався при проведенні зборів та поданий реєстратору, не може свідчити про не допуск його до участі у зборах та позбавлення права на участь в управлінні справами кооперативу. Відповідна неточність мала і могла бути виправлена шляхом звернення позивача заздалегідь для уточнення списку, і лише в разі заперечення членства позивача, право може вважатись порушеним.

Оскільки позивач не приходив на збори і відсутні ознаки його не допуску, сама по собі відсутність його в Списку, поданому державному реєстратору, не може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів. Обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає змісту порушеного права.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/7164/19.

Судом враховано, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше, отже, наявність періоду легітимності органів управління товариства, що набули повноважень у процедурі, що проведена з порушенням вимог закону та статуту товариства, зокрема, можливе прийняття рішень такими органами управління, порушує корпоративні права позивачів у відповідній сфері прийняття рішень, тоді як рішення загальних зборів товариства, визнане судом недійсним, є таким з моменту його прийняття і не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, відтак, задоволення позовних вимог призведе до реального захисту тих корпоративних прав, порушення яких стало підставою для звернення до суду.

Підсумовуючи вищевказане, суд не вбачає, що в спірних правовідносинах відбулось порушення прав позивача щодо позбавлення його можливості брати участь у Загальних зборах чи вносити на розгляд товариства свої пропозиції.

Також суд відхиляє твердження позивача про те, що збори відбулись за відсутності кворуму, оскільки відповідно до пункту 4.2 Статуту товариства загальним зборам, як вищому керівному органу товариства, надано право приймати рішення за умови присутності не менше половини від перелікового окладу. Також проведення зборів жодним чином не перешкоджало можливості члену товариства скористатись своїм правом внесення інших пропозицій до питань порядку денного зборів, як в момент проведення зборів, так і напередодні.

Суд не розцінює, як порушення те, що ініціативна група організувала збори, підготувала проект Статуту та внесла інші пропозиції, оскільки фактично скликання загальних зборів відбулось шляхом розміщення оголошення 12.01.2022 року за підписом голови правління і він в такому випадку постає ініціатором цих зборів та створює цю ініціативну групу.

Враховуючи те, що голова правління на той момент вже висловив бажання звільнитися зі своєї посади, зважаючи на те, що у такому випадку відповідно до принципів кооперації та статуту він мав право на добросовісний перехід з керівництва товариства до простого учасника. Він також мав право доручити організацію та проведення зборів іншим учасникам товариства. Ініціативна група вже за дорученням голови правління сповістила про дату проведення зборів та інші деталі, як це і було запропоновано в оголошенні № 1 від 12.01.2022 року.

Також, суд звертає увагу на правову позицію щодо розглядів корпоративних спорів, яка висловлюється Верховним Судом, зокрема у постанові від 12.02.2020 року у справі № 916/1253/19 згідно з якою визначено, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Верховним Судом вказано, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно з положеннями статей 2, 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, вказує Верховний Суд.

Також ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників.

Тож суд, керуючись наведеною вище позицією Верховного Суду щодо необхідності дотримуватись балансу інтересів всіх учасників товариства, вказує що у цьому випадку наслідком визнання недійсним рішення загальних зборів може стати фактором ускладнення досягнення товариством мети його діяльності, виникне необхідність у проведенні нових позачергових зборів. Також ефективним способом для реалізації позивачем наміру внести свої пропозиції до порядку денного загальних зборів може стати подання такої пропозиції товариству у встановлений Статутом спосіб. В той час, як подання позову про скасування рішення з яким учасник кооперативу не згоден в подальшому знову ж таки призведе до необхідності проведення загальних зборів для обрання керівних органів товариства.

За статтею 4 Закону України «Про кооперацію» кооперація базується на таких основних принципах, як, зокрема, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва. В цьому випадку суд може вказувати на те, що члени товариства, які є учасниками справи не дотримуються цих принципів. На запитання «чи свідчать їх дії про те, що вони мають намір співпрацювати з іншими членами товариства?» суд не може надати ствердної відповіді. Також суд не може стверджувати, що позивач звертався до товариства в особі його правління чи керівництва з запитом про допомогу для відновлення справедливості, у разі коли рішення загальних зборів принесло йому певні незручності. Так само не можна стверджувати, що головою, секретарем, ініціативною групою загальних зборів створювались перешкоди в наданні можливості учасникам товариства взяти участь в управлінні товариством.

Таким чином, з огляду на те, що позов та матеріали справи не містять достатніх доводів про те, що збори відбулись за відсутності кворуму, про вирішення на зборах питань, що не входили до порядку денного, порушення положень Статуту та законів України про скликання чи проведення зборів, про порушення будь-яких прав позивача, що позбавило позивача можливості належним чином брати участь у діяльності товариства, за відсутності інших обставин, коли рішення зборів чи нова редакція Статуту товариства може порушити права позивача, а також задля збереження балансу інтересів всіх учасників товариства суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про недійсність рішень загальних зборів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позивачем не надано обґрунтованих та переконливих пояснень та доказів в підтвердження позовних вимог та порушення прав та інтересів позивача, які підлягають відновленню в наведений в позові спосіб. В той час, як доводи відповідача в логічному поєднанні з фактичними обставинами справи є більш переконливими і дозволяють відтворити дійсні обставини і свідчать про відсутність достатніх підстав та недоцільність визнання недійсними оскаржуваних рішень Загальних зборів.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані та не доведені, відповідачем спростовані, тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.01.2024 р.

Суддя Т.П. Карпечкін