Рішення

від 23.01.2024 по справі 912/2281/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 рокуСправа № 912/2281/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2281/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрова біржа", 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 10, офіс 11

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська", 27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ясинове, вул. Гагаріна, 18

про стягнення 679 568,09 грн

за участю представників:

від позивача - Кальчев Л.В., довіреність №2023/11/01 від 01.10.2023 (у режимі відеоконференції);

від відповідача - Шарий П.А., в.о. директора, наказ №19 від 23.12.2023.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрова біржа" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська" про стягнення 679 568,09 грн, з яких 613 800,00 грн основний борг, 42 763,20 грн інфляційні втрати, 23 000,89 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №18/11 від 18.11.2022 в частині відвантаження товару, за який позивачем було сплачено 100% попередню оплату. Позивач також просить суд у відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України здійснювати нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Ухвалою від 05.12.2023 відкрито провадження у справі №912/2281/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначено на 26.12.2023, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи, від позивача витребувано уточнення прохальної частини позову в частині суми 3% річних.

06.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №06/12-01 від 06.12.2023, за змістом якої позивачем уточнено п. 3 прохальної частини позовної заяви в частині суми 3% річних, а саме просить вважати правильну суму 3% річних - 23 004,89 грн.

21.12.2023 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити повністю у задоволенні заявлених позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що дійсно між СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" (Продавець) та ТОВ "Цукрова біржа" (Покупець) укладено договір №18/11 від 18.11.2022, предметом якого є передача у власність Покупцю цукру білого у мішкотарі ДСТУ 4623:2006, а не повернення коштів. Відповідач зазначає, що листи, заяви про відмову від цукру від Покупця не надходили та станом на 08.12.2023 додаткових письмових заявок від Покупця на відвантаження товару не надходило. Відповідач стверджує, що виконує умови Договору в частині відвантаження товару (цукру білого) та не ухиляється від своїх зобов`язань. Відповідачем також зазначено, що відповідно до листа від 30.03.2023 вих. №333-ю СТОВ "Агрофірма Ясенівська" повідомляло про відвантаження партій (цукру білого) з погодженням термінів відвантаження; письмових погоджень на відвантаження товару від Покупця не надходило. Станом на 08.12.2023 на підприємстві СТОВ "Агрофірма Ясенівська" зберігається не відвантажений цукор в кількості 22 тони, який не забраний Покупцем із незрозумілих обставин, вищевказаний цукор зберігається на підприємстві. Відповідач категорично не погоджується із штрафними санкціями в розмірі 65 768,09 грн, з яких 42 763,20 грн інфляційні втрати, 23 004,89 грн 3% річних, так як підприємство не прострочило свої зобов`язання щодо відвантаження товару.

25.12.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з відрядженням директора СТОВ "Агрофірма Ясенівська" з 23.12.2023 по 05.01.2024.

В судовому засіданні 26.12.2023 протокольною ухвалою залишено без розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву до 23.01.2024 о 12:00 год.

28.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній зазначив, що відповідач своїх зобов`язань у погоджені в заявках дати не здійснив відвантаження товару, за який позивачем була здійснена передплата у розмірі 100%, натомість 05.05.2023 з порушенням строків поставки відповідачем відвантажено на адресу позивача товар на суму 613 800,00 грн з ПДВ по заявці №4465 від 12.12.2022, що підтверджується видатковою накладною №5 від 05.05.2023 та ТТН №5 від 05.05.2023. Щодо наданого до суду копії акту звіряння взаємних розрахунків за період 3 квартал 2023 року підписаного між відповідачем та ТОВ "Олександрійський цукровий завод", де відображена інформація про наявність грошових зобов`язань контрагента відповідача, позивач зазначив про те, що господарські відносини між відповідачем та його контрагентами жодним чином не стосуються та не повинні впливати на виконання зобов`язань відповідача перед позивачем по Договору №18/11. Крім того, позивачем зазначено, що для підтвердження наданої відповідачем до суду наведеної вище інформації, позивачем було направлено до ТОВ "Олександрійський цукровий завод" лист-запит від 27.12.2023 №2023/12-27 про надання підтвердження щодо зберігання цукру власності СТОВ "Агрофірма Ясенівська", який підлягає відвантаженню на адресу ТОВ "Цукрова біржа", у відповідь на який ТОВ "Олександрійський цукровий завод" листом №537 від 27.12.2023 проінформовано ТОВ "Цукрова біржа" про те, що цукор власності СТОВ "Агрофірма Ясенівська", який підлягає відвантаженню на адресу ТОВ "Цукрова біржа" не зберігається.

05.01.2024 від відповідача надійшли заперечення від 29.12.2023 №428/23-Ю, за змістом яких зазначено, що відповідно до податкових накладних від 08.12.2022 №3 та від 12.12.2022 №4 СТОВ "Ясенівська" зареєструвало в ЄОПН вищевказані податкові накладні, що підтверджується квитанціями з автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, що вказує на факт реалізації товару. Відповідач стверджує, що Договір №18/11 від 18.11.2022 станом на 29.12.2023 не змінений, не скасований та підприємство виконує умови Договору в частині відвантаження товару (цукру білого) та не ухиляється від своїх зобов`язань. Відповідач наполягає, що станом на 29.12.2023 письмових заявою від Покупця на відвантаження товару не надходило; лист від 30.03.2023 №333-ю ТОВ "Цукрова біржа" проігноровано щодо відвантаження партій цукру білого з погодженням термінів відвантаження. Додатково відповідач зазначає, що до позовної заяви позивачем не додано доказів про те, що СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" відмовило позивачеві у відвантаженні (передачі) у власність товару відповідно до предмету договору. Станом на 29.12.2023 на картці складського зберігання у СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" є цукор в кількості 22 т, який запланований на відвантаження покупцю, цукор зберігається на підприємстві ТОВ "Олександрівський цукровий завод".

12.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач зазначив, що податкові накладні від 08.12.2022 №3 та від 12.12.2022 №4, які зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є безумовними доказами щодо виконання відповідачем свого обов`язку здійснення господарської операції з поставки (відвантаження) товару та не підтверджують факту реального постачання (відвантаження) товару позивачу та його прийняття ним. Позивач стверджує, що факт виконання своїх господарських зобов`язань за Договором №18/11, згідно з узгодженими сторонами умовами є первинні документи, а не податкові накладні, які підтверджують лише виконання відповідачем порядку оподаткування господарської операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.

22.01.2024 на офіційну електронну адресу суду (без КЕП) від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи наступних документів: копію фіскального чеку, копію опису про направлення відзиву ТОВ "Цукрова біржа", копію листа від 19.01.2023 №38.

Аналогічне за змістом клопотання відповідачем надано суду в судовому засіданні 23.01.2024.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування.

18.11.2022 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукрова біржа" (Покупець) укладено Договір № 18/11 (далі - Договір, а.с. 8), за змістом якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця цукор білий у мішкотарі ДСТУ4623:2006 (надалі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату за власні кошти на умовах даного Договору відповідно до рахунку-фактури, який виставляється на кожну партію товару (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниця виміру та загальна кількість товару, що підлягає продажу за цим Договором, визначаються рахунками - фактурами та видатковими накладними.

Згідно з п. 3.1. Договору Продавець зобов`язується відвантажити партію товару на умовах франко-склад, за узгодженою адресою з Продавцем, вказаною у письмовій заявці Покупця.

Датою поставки є дата, вказана у видатковій накладній (п. 3.4 Договору).

Покупець здійснює 100% попередню оплату за кожну партію Товару згідно виставленого рахунку-фактури Продавця (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору передача (здача-приймання) товару здійснюється у місці, як воно визначене у п. 3.1 цього Договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по Договору. Якщо жодна зі сторін за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до настання зазначеного у п. 7.1 Договору терміну (або раніше) письмово не повідомить другу сторону про своє бажання припинити його дію у вказаний термін, цей Договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожен наступний рік на визначених у Договорі умовах чи з внесенням до нього погоджених обома Сторонами змін, або доповнень (п. 7.1 Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату у наступних розмірах:

- платіжна інструкція №260 від 08.12.2022 на суму 613 800,00 грн з ПДВ (рахунок на оплату №3 від 08.12.2022);

- платіжна інструкція №8617 від 12.12.2022 на суму 613 800,00 грн з ПДВ (рахунок на оплату №9 від 12.12.2022).

Всього позивачем перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 1 227 600,00 грн з ПДВ.

До позовної заяви позивачем додано копії письмових заявок на відвантаження Товару з визначенням узгодженої адреси та дата відвантаження, а саме: заявка №4465 від 12.12.2022, заявка №00000000089 від 16.01.2023.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення своїх зобов`язань у погоджені в заявках дати не здійснив відвантаження товару, за який позивачем була здійснена передплата у розмірі 100%.

У зв`язку з не відвантаженням відповідачем у погоджені строки оплаченого товару позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу №10/03-01 від 10.03.2023 року про повернення коштів у розмірі 1 227 600,00 грн з ПДВ, яка залишена без відповіді та кошти повернуті не були.

Матеріали справи містять лист №333-Ю/23 від 30.03.2023 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська", який було адресовано позивачу, за змістом якого було повідомлено останнього, що сплачені ним авансом кошти у розмірі 1 227 600,00 грн з ПДВ щодо відвантаження партій - цукру білого (товару) буде відвантажено підприємством та запропоновано узгодити додатково термін відвантаження товару.

05.05.2023 відповідачем відвантажено на адресу позивача товар на суму 613 800,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №5 від 05.05.2023 та ТТН №5 від 05.05.2023.

В подальшому позивачем надіслано на адресу відповідача лист від 15.06.2023 №15/06-012 та вимогу від 21.11.2023 №21/11-01 про повернення коштів за непоставлений товар в сумі 613800,00грн.

В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем товару на суму 613800,00грн. Вказана обставина не заперечується відповідачем, проте відповідач наголошує на готовності поставити вказаний товар за попереднім погодженням з позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування статті 693 Цивільного кодексу України. Так, Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (п. 22 наведеної постанови).

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору (п. 3.1 договору) Продавець зобов`язується відвантажити партію товару на умовах франко-склад, за узгодженою адресою з Продавцем, вказаною у письмовій заявці Покупця.

08.12.2022 відповідач виставив позивачеві рахунок на оплату № 3 за цукор у кількості 22 т на загальну суму з ПДВ 613 800,00 грн (а.с. 9).

09.12.2022 відповідач виставив позивачеві рахунок на оплату № 9 за цукор у кількості 22 т на загальну суму з ПДВ 613 800,00 грн (а.с. 10).

Позивачем на виконання умов договору сплачено на користь відповідача попередню оплату у загальній сумі 1 227 600,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №260 від 08.12.2022 на суму 613 800,00 грн та №8617 від 12.12.2022 на суму 613 800,00 грн (а.с. 11-12).

З наданої позивачем заявки № 465 від 12.12.2022 випливає, що 12.12.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням про відвантаження 12.12.2022 року цукру білого кристалічного 2022 року виробництва у кількості 22,0 т, зі складу: вул. Заводська, 1, м. Глобине, Полтавська область, 39001. Місце розвантаження: 49021, м. Дніпро, вул. Берегова, б. 135 (а.с. 13).

З наданої позивачем заявки № 00000000089 від 16.01.2023 випливає, що 16.01.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням про відвантаження 17.01.2023 року цукру білого кристалічного 2022 року виробництва у кількості 22,0 т, зі складу: вул. Заводська, 1, м. Глобине, Полтавська область, 39001. Місце розвантаження: 49021, м. Дніпро, вул. Берегова, б. 135 (а.с. 14).

Таким чином, строк поставки товару (цукру білого кристалічного) за заявкою №4465 від 12.12.2022 - 12.12.2022, за заявкою №00000000089 від 16.01.2023 - 17.01.2023.

Відповідач у відзиві на позов заперечив отримання від позивача заявок на відвантаження цукру. Господарський суд, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, в сукупності, дійшов висновку про те, що докази, надані позивачем, є більш вірогідними, ніж спростування, наведені у відзиві на позов відповідачем.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, відповідачем 05.05.2023 відвантажено на адресу позивача товар на суму 613 800,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №5 від 05.05.2023 та ТТН №5 від 05.05.2023. Представником відповідача в засіданні суду усно повідомлено, що відвантаження товару відбулось на виконання заявки, але номер та дату заявки представником суду не повідомлено. В той же час, відповідачем не надано суду іншої заявки на відвантаження товару. За наведених обставин господарський суд дійшов висновку, що поставка товару була здійснена на виконання заявки позивача №4465 від 12.12.2022.

Оцінивши обставин справи, господарський суд бере також до уваги заявку позивача №00000000089 від 16.01.2023. Відповідач, отримавши кошти в якості попередньої оплати 12.12.2022, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, не здійснив відвантаження товару. Лист від 30.03.2023 з пропозицією узгодження строків відвантаження товару відповідачем направлено на адресу позивача вже після отримання відповідачем вимоги ТОВ "Цукрова біржа" від 10.03.2023 про повернення коштів.

Судом встановлено, що на станом на момент звернення до суду, відповідачем товар на суму 613 800,00 грн з ПДВ по заявці №00000000089 від 16.01.2023 не відвантажено та кошти позивачу не повернуті.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивач надсилав на адресу відповідача лист від 15.06.2023 №15/06-01 та вимогу від 21.11.2023 №21/11-01 про повернення сплачених авансом коштів у розмірі 613 800,00 грн (а.с. 18-19).

Вимоги позивача про повернення коштів за непоставлений товар залишені відповідачем без відповіді, сплачені кошти не повернуті позивачу.

Відповідачем під час розгляду даної справи не доведено факту передачі товару, погодженого сторонами в договорі.

Щодо наданого відповідачем до суду копії акту звіряння взаємних розрахунків за період 3 квартал 2023 року, який підписаний між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійський цукровий завод", де відображена інформація про наявність грошових зобов`язань контрагента відповідача, слід зазначити, що господарські відносини між відповідачем та його контрагентами жодним чином не стосується та не впливає на виконання зобов`язань відповідача перед позивачем по Договору №18/11.

З метою підтвердження вищевказаної інформації позивачем було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський цукровий завод" лист від 27.12.2023 №2023/12-27 про підтвердження зберігання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський цукровий завод" цукру у відповідних об`ємах.

Листом від 27.12.2023 №537 Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійський цукровий завод" проінформовано позивача про те, що цукор власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська", який підлягає відвантаженню на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрова біржа" не зберігається.

Відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 08.12.2022 №3 та від 12.12.2022 №4 , що підтверджується квитанціями з автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів. За твердженням відповідача реєстрація податкових накладних вказує на факт реалізації товару.

Відповідно до умов Договору №18/11 (п. 5.1) сторонами були погоджені умови оплати - передплата у розмірі 100% за кожну партію товару згідно виставленого рахунку-фактури Продавця.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Тобто, на дату отримання попередньої оплати у платника податку виникають податкові зобов`язання та обов`язок скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на повну суму такої попередньої оплати.

Одночасно з цим, платник ПДВ за датою настання "першої події" має скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України у разі якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Таким чином, податкові накладні від 08.12.2022 №3 та від 12.12.2022 №4, які зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є безумовними доказами щодо виконання відповідачем свого обов`язку здійснення господарської операції з поставки (відвантаження) товару та не підтверджують факту реального постачання (відвантаження) товару позивачу та його прийняття останнім.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88:

- первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції (абзац перший пункту 1.2);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.3);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (абзац перший пункту 2.4).

За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19).

Висновок щодо підтвердження факту господарської операції саме первинними документами викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19, від 04.11.2020 у справі № 910/9739/19, від 18.11.2020 у справі № 920/61/19.

З огляду на викладене, всі господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами. Саме вказані документи розкривають внутрішню суть господарської операції, її справжність, економічну вигоду, ділову мету. Якщо таких документів немає у матеріалах справи, то тоді неможливо підтвердити реальність та товарність спірної господарської операції.

Податкові накладні не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про повернення йому коштів попередньої оплати в сумі 613 800,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить стягнути 7 264,70 грн 3% річних, нарахованих за період з 13.12.2022 по 05.05.2023 на суму 613 800,00 грн, 15 740,19 грн 3% річних, нарахованих за період з 17.01.2023 по 24.11.2023 на суму 613 800,00 грн, та 24 287,33 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 13.12.2022 по 05.05.2023 на суму 613 800,00 грн, 18 475,87 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 17.01.2023 по 24.11.2023 на суму 613 800,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 "… у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки…".

Суд погоджується з правильністю розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, відтак до стягнення підлягає 23 004,89 грн 3% річних, та 42 763,20 грн інфляційних втрат.

Позивач також просить суд у відповідності до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України здійснювати нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За результатами розгляду вказаної вимоги позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Норма, встановлена ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, введена в дію з 01 січня 2019 року та призвана убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення додатково нарахованих процентів за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Як зазначено в частинах 11 та 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Судом вище було зазначено, що сума основної заборгованості у розмірі 613 800,00 грн та 3% у розмірі 18 475,87 грн (за період з 17.01.2023 по 24.11.2023), є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Аналіз приписів статті 238 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що суд може зазначити у рішенні лише про подальше (до виконання рішення) нарахування відсотків або пені, а тому орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, має здійснювати нарахування 3% річних починаючи з 25.11.2023 (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних) на суму основної заборгованості у розмірі 613 800,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та можливим задовольнити вимогу позивача, заявлену в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, поклавши на орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, починаючи з 25.11.2023 обов`язок здійснювати нарахування 3 % на суму боргу в розмірі 613 800,00 грн - до моменту повного виконання рішення.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ясинове, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 30798692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрова біржа" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 10, офіс 11, код ЄДРПОУ 43690858) попередню оплату у розмірі 613 800,00 грн, 42 763,20 грн інфляційних втрат, 23 004,89 грн 3% річних, а також 10 193,53 грн судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі здійснювати нарахування 3% річних на суму непогашеної заборгованості у розмірі 613 800,00 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість; за кожен повний день прострочення, починаючи з 25.11.2023 і до моменту виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Повне рішення складено 29.01.2024.

Суддя Г.Б. Поліщук