Рішення

від 17.01.2024 по справі 915/1209/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року Справа № 915/1209/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Жиган А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв,

до відповідача: Комунальне некомерційне підприємство Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської обласної ради,

про: стягнення 7116,80 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального некомерційного підприємства Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської обласної ради на його користь 7116,80 грн заборгованості за спожиту у грудні 2020 року по договору №Е66-20 від 10.01.2020 електричну енергію.

В обґрунтування таких вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства в повному обсязі не сплатив вартість спожитої у грудні 2020 року електричної енергії, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення такої суми заборгованості.

Ухвалою суду від 02.08.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.08.2023 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позову, а також заперечував проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та просив розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження за участю сторін, обґрунтовуючи вказане наступним:

- всі рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії оплачувались відповідачем належним чином - своєчасно та в повному обсязі;

- КНП «МОКЛ» МОР листом від 14.12.2020 вих.№1992/28.2-08 звернулось до ТОВ «Енергогазрезерв» (на відому ел.пошту, за якою відбувалось листування з вказаною юр.особою) з проханням у строк до 17.12.2020 до 17:00 год надати рахунок та акт приймання-передачі на постачання електричної енергії у грудні в об`ємі 97,0 тис.кВт/год у зв`язку з поданням остаточної заявки на фінансування у грудні 18.12.2020 до 12:00 години;

- позивач надав відповідачу акт приймання-передачі №РН-0007544 від 15.12.2020 за спожиту електроенергію у грудні 2020 року в розмірі 94,00 тис.кВт/год на суму 240640,0 грн та відповідний рахунок на оплату, які були оплачені відповідачем в повному обсязі;

- в подальшому, 28.12.2020 між сторонами була підписана додаткова угода №9 до договору про постачання електричної енергії №Е66-20 від 10.01.2020, якою було внесено зміни до пункту «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» додатку №2 до договору, та зазначено, зокрема, обсяг електроенергії у грудні 2020 року в такому ж розмірі - 94,00 тис.кВт/год;

- у січні-лютому 2021 року між сторонами також підписувались додаткові угоди із визначенням кіцевої вартості угоди на січень 2021 року в сумі 223908,62 грн;

- будь-яких додаткових угод, коригувань, розрахунків щодо обсягів та вартості спожитої електричної енергії у грудні 2020 року в період дії договору від позивача до КНП «МОКЛ» MОР не надходило, натомість у березні 2021 року від ТОВ «Енергогазрезерв» до КНП «МОКЛ» МОР надійшла претензія від 25.02.2021 за №25/02-21(05) про сплату заборгованості за вказаним договором за спожиті обсяги електроенергії у грудні 2020 року - січні 2021 року в загальній сумі 231025,42 грн (7116,8 грн - на 16.01.2021 та 223908,62 грн - на 16.02.2021), а також 16171,78 грн штрафу за прострочення оплати понад 30 днів;

- на вказану претензію КНП «МОКЛ» МОР листом від 09.03.2021 за вих.№400/01-12 повідомила про незгоду із заборгованістю в сумі 7116,8 грн за грудень 2020 року, оскільки розмір спожитої електроенергії був визначений актом приимання-передачі електроенергії №РН-0007544 від 15.12.2020, та в подальшому у додаткових угодах до договору, та зазначено, що в порушення п.7 Комерційної пропозиції №1 від 10.01.2020, як станом на 05.01.2021, так і станом на 15.02.2021, товариством не було пред`явлено лікарні рахунку-фактури на суму нарахованої заборгованості за використану електроенергію у грудні 2020 року;

- ТОВ «Енергогазрезерв» жодної відповіді на вказаний лист не надало та жодних дій щодо коригування зі споживачем обсягу спожитої електроенергії у грудні 2020 року не здійснило, натомість, як вбачається з доданих до позову документів, у листопаді 2021 року звернулось до AT «Миколаївобленерго» із запитом щодо фактичних обсягів споживання КНП «МОКЛ» МОР електроенергії у грудні 2020 року;

- відповідач стверджує, що не отримував та не підписував акту №РН-0007544 від 18.12.2020 приймання-передачі електричної енергії по спірному договору №Е66-20 від 10.01.2020 в обсязі 96,78 тис.кВт/год на суму 247756,80 грн.

За такого відповідач вважає, що позивач на виконання свого обов`язку, надав акт та рахунок на його оплату виходячи з обсягів споживання, визначених безпосередньо позивачем - 94,00 тис.кВт/год, та будь-яких інших коригувань обсягів спожитої електроенергії позивачем впродовж грудня 2020 року - січня 2021 року здійснено не було. Натомість додатковою угодою №9 від 28.12.2020 підтверджений обома сторонами саме такий обсяг споживання електроенергії - 94,00 тис.кВт/год, який відповідачем повністю оплачений.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що ним виконані всі зобов`язання, передбачені умовами договору №Е/66-20 від 10.01.2020, у зв`язку з чим, вимоги позивача щодо оплати додаткових обсягів електроенергії, не врахованих умовами договору - є безпідставними.

Ухвалою суду від 04.09.2023 у даній справі почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 09.10.2023.

09.10.2023 судом відкладено підготовче засідання на 13.11.2023 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 13.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2023. Оскільки, відповідачем у відзиві висловлені заперечення проти позову, зокрема, щодо отримання та підписання акту №РН-0007544 від 18.12.2020 приймання-передачі електричної енергії по спірному договору №Е66-20 від 10.01.2020 в обсязі 96,78 тис.кВт/год на суму 247756,80 грн, суд зобов`язав позивача надати оригінал такого акту для огляду у судовому засіданні.

07.12.2023 судом відкладено розгляд справи на 17.01.2024 у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 13.11.2023.

12.12.2023 позивачем надано суду оригінал витребуваного за ухвалою суду від 13.11.2023 акту приймання-передачі електричної енергії.

У судовому засіданні 17.01.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

10.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв, як постачальником, та Комунальним некомерційним підприємством Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської обласної ради, як споживачем, було укладено договір №Е66-20 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір) (а.с.10-18), за умовами якого постачальник зобов`язувався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язувався оплачувати постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування товару: 09310000-5 Електрична енергія. Місце постачання за адресою: м.Миколаїв, вул.Київська, 1 (п.п.2.1-2.3,3.1 Договору).

За приписами ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Згідно п.2.4 Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідачем підписано заяву-приєднання до Договору, в якій оператором системи розподілу визначено Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (а.с.21).

Згідно п.5.1 Договору, в редакції додаткової угоди №8 від 30.11.2020 (а.с.31), ціна за одиницю товару: 1 кВт/год електроенергії 2,56 грн в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.5.5 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно п.5.7 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п.7 Комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до Договору, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію протягом 5 календарних днів після завершення місяця споживання; строк оплати - 10 календарних днів з дня отримання рахунку, за наявності відповідного бюджетного призначення та відповідно до п.1. ст.48 БК України взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів проводиться в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно п.6.2 Договору, споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.14 Комерційної пропозиції, договір діє з дати його укладення та до 31.12.2020. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Позивачем від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», як оператора системи розподілу відповідача, були отримані дані (лист №01/26-10317 від 10.11.2021) щодо фактичного споживання відповідачем у грудні 2020 року електричної енергії в обсязі 96780 кВт/год (а.с.38).

15.12.2020 між сторонами Договору складено акт приймання-передачі електричної енергії у грудні 2020 року №РН-0007544 від 15.12.2020 в обсязі 94,0 тис.кВт/год на суму 240640,0 грн та виставлено рахунок-фактуру №СФ-0008057 від 15.12.2020 на суму 240640,0 грн (а.с.77,78).

В подальшому, 18.12.2020 між сторонами Договору складено, підписано їх керівниками та скріплено печатками акт приймання-передачі електричної енергії у грудні 2020 року №РН-0007544 від 18.12.2020 в обсязі 96,780 тис.кВт/год на суму 247756,80 грн (а.с.36).

Судом враховано, що у зазначеному акті №РН-0007544 від 18.12.2020 сторонами визначено, що постачання електричної енергії здійснювалось за спірним договором №Е66-20 від 10.01.2020.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0008057 на суму 247756,80 грн (а.с.37).

Доказів, які б спростовували споживання відповідачем у грудні 2020 року електричної енергії у вищевказаному обсязі 96,780 тис.кВт/год, останнім суду не надано.

29.12.2020 за платіжним дорученням №2664 відповідачем сплачено позивачу 240640,0 грн вартості спожитої по договору №Е66-20 від 10.01.2020 у грудні 2020 року електричної енергії (а.с.48).

11.01.2022 позивачем направлено відповідачу претензію №977 від 11.01.2022, в якій позивач вимагав від відповідача до 20.01.2022 сплатити 7116,80 грн заборгованості за спожиті по договору №Е66-20 від 10.01.2020 у грудні 2020 року обсяги електричної енергії (а.с.40-43).

Доводи відповідача стосовно того, що в процесі виконання спірного договору позивач надав акт та рахунок на його оплату виходячи з обсягів споживання, визначених безпосередньо позивачем - 94,00 тис.кВт/год, який відповідачем повністю оплачений, та будь-яких інших коригувань обсягів спожитої електроенергії позивачем впродовж грудня 2020 року - січня 2021 року здійснено не було, що є підставою для відмови у стягненні спірної заборгованості по договору, до уваги судом не приймаються враховуючи те, що акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2020 року №РН-0007544 від 18.12.2020 в обсязі 96,780 тис.кВт/год на суму 247756,80 грн з посиланням в такому акті на спірний договір №Е66-20 від 10.01.2020, оригінал якого витребувано судом у позивача та знаходиться у матеріалах справи, підписаний відповідачем та скріплений його печаткою без жодних зауважень чи заперечень, тобто відповідач не скористався правом на вмотивовану відмову від підписання такого акту, а тому у відповідача виникло грошове зобов`язання щодо оплати вартості фактично поставленої (спожитої) у грудні 2020 року електричної енергії в обсязі 96,780 тис.кВт/год на суму 247756,80 грн.

Позивач вказує, що відповідач за спожиту у грудні 2020 року електричну енергію розрахувався не у повному обсязі, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 7116,80 грн заборгованості за спожиті по договору №Е66-20 від 10.01.2020 у грудні 2020 року обсяги електричної енергії.

Зазначені обставини відповідачем належними та допустимими доказами не заперечені та не спростовані.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за спірним договором, останній, у порушення приписів статей 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність 7116,80 грн заборгованості за спожиті по договору №Е66-20 від 10.01.2020 у грудні 2020 року обсяги електричної енергії, тобто обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської обласної ради (18002, м.Черкаси, вул.Гоголя, буд.137; ідент.код 36860996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м.Березівка, вул.Пристанційна, буд.1; ідент.код 43418783) 7116,80 грн основного боргу та 2684,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 29.01.2024.

Суддя М.В.Мавродієва