Рішення

від 23.01.2024 по справі 921/631/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2024 року м.Тернопіль Справа № 921/631/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Бега В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БФ ТРЕЙД, місто Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНАЙТЕД НІТРОДЖЕН ЛОГІСТІК, місто Бучач Чортківського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача: Кошик М.Й., адвокат, ордер серії АА №1352612 від 15.09.2023 (поза межами приміщення суду);

відповідача: Суп М.Б., адвокат, ордер серії ВО №10663042 від 19.12.2023 (поза межами приміщення суду).

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД», місто Київ звернулося 15.09.2023 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД НІТРОДЖЕН ЛОГІСТІК», місто Бучач Чортківського району Тернопільської області, про стягнення 995 999,90грн боргу, 214099,05грн пені, 13343,67грн - 3% річних, 99599,99грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №БФ22/06-02-01 від 02.06.2022 в частині здійснення розрахунку за переданий товар (мінеральні комплексні добрива).

05.10.2023 позивачем подано заяву без номера від 05.10.2023 (вх.№8002) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, у зв`язку з здійсненням відповідачем часткової оплати товару на суму 300000,00грн на підставі платіжної інструкції №29/29/2023129 від 29.09.2023, просив зменшити розмір позовних вимог в частині суми основного боргу.

03.01.2024 позивачем подано заяву без номера від 03.01.2024 (вх.№78) про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 300000,00грн основного боргу, посилаючись на перерахування коштів на рахунок позивача 30.11.2023, про що долучено платіжну інструкцію.

Заперечення відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов, у строк, встановлений ухвалою суду від 20.09.2023 про відкриття провадження у справі, не скористався.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 20.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 17.10.2023, в якому оголошувалася перерва до 14.11.2023, а в подальшому засідання відкладалося на 28.11.2023.

Ухвалою суду від 17.10.2023, занесену в протокол судового засідання №2026663, прийнято заяву позивача без номера від 05.10.2023 (вх..№8002 від 05.10.2023) про зменшення розміру позовних вимог на 300000,00грн в частині суми основного боргу.

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року у відповідності до ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - до 20.12.2023.

Ухвалою суду від 28 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.12.2023, яке, з урахуванням клопотання представника відповідача без номера від 19.12.2023 (вх.№10189), відкладалося на 09.01.2024.

Ухвалою суду від 09 січня 2024 року прийнято заяву ТОВ БФ ТРЕЙД без номера від 03.01.2024 (вх.№78 від 03.01.2024) про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 300000,00грн основного боргу; надано адвокату відповідача у справі - Суп М.Б., яка діє на підставі ордеру серії ВО №1066342 від 19.12.2023, доступ до електронної справи №921/631/23 в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; судове засідання відкладено на 23.01.2024.

В судовому засіданні 23.01.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням раніше поданих заяв, з підстав, наведених у позові та з посиланням на долучені докази.

Відповідачем інших доказів, зокрема щодо здійснення часткової чи повної сплати заборгованості, що є предметом судового розгляду у даній справі, не подано; доказів на спростування позовних вимоги не надано і про такі не зазначено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 23.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи.

02.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД НІТРОДЖЕН ЛОГІСТІК» як Покупцем укладено договір поставки №БФ22/06-02-01 (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати Покупцю мінеральні добрива, засоби захисту рослин, насіння та іншу продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар) відповідно до Специфікації, яка є додатком до цього договору, та умов договору, а Покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах цього договору (п.п.1.1, 1.3, 2.1 договору).

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що на підставі замовлень Покупця, в якому зазначається асортимент, номенклатура за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами товару, кількість товару, строками поставки, Постачальник готує Специфікацію до договору і направляє її Покупцю для узгодження та підписання.

Ціна товару, поставка якого є предметом цього договору, формується Постачальником на підставі ринкових цін на товар, є звичайною та зазначається в Специфікації до договору та у видатковій накладній, які надаються Постачальником та є узгодженими з Покупцем (п.4.1 договору).

Згідно з п.5.2 договору порядок та строки оплати партії товару зазначаються у відповідній Специфікації до цього договору.

Розрахунки за товар здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Постачальника, зазначений у рахунку на оплату. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів відповідно до цього договору несе Покупець (п.5.3 договору).

Відповідно до п.5.4 договору, якщо Покупець здійснює оплату товару (партії товару) у строк, що перевищує строк, зазначений у відповідній Специфікації на 20 календарних днів, то така оплата вважається простроченою і Постачальник має право вимагати сплати Покупцем неустойки у виді штрафу в розмірі 10%, від суми заборгованості, починаючи з 21-го календарного дня прострочення оплати. При цьому днем платежу вважається день зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Строки, місце та умови поставки товару вказуються в Специфікації до договору і застосовуються із урахуванням особливостей товару, а також особливостей, що випливають з умов цього договору. Сторони домовились, що умови поставки трактуються у відповідності до правил Інкотермс в редакції, зазначеній у Специфікації до договору. У випадку розбіжностей між умовами цього договору та умовами Інкотермс, умови цього договору мають переважну силу (п.7.1 договору).

Згідно з п.7.3 договору Постачальник поставляє товар до місця, зазначеного у відповідній Специфікації до договору.

Відповідно до п.7.4 договору поставка вважається виконаною в момент передачі товару Покупцю (перевізнику Покупця) у місці, визначеному у Специфікації до договору . Датою поставки товару вважається дата, зафіксована уповноваженими представниками сторін у видатковій накладній.

Право власності на товар переходить до Покупця в момент приймання товару від Постачальника відповідно до умов поставки та підписання відповідних документів, що свідчать про приймання товару (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної, залізничної накладної тощо) (п.9.1 договору).

У пункті 11.3 договору визначено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати партії товару, зазначеної у відповідній Специфікації до цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у відсотках річних від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення оплати. Відповідно до вимог ст.232 Господарського кодексу України Сторони погоджують, що нарахування штрафних санкцій, передбачених цим пунктом, не обмежується шестимісячним строком, а нараховується і сплачується за весь час прострочення.

Згідно з п.11.4 договору, випадку прострочення виконання грошового зобов`язання Покупець має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Договір набув чинності з моменту його підписання (02.06.2022) і діяв до 31.12.2023, а випадку невиконання або неповного виконання сторонами своїх зобов`язань до їх повного виконання за цим договором.

28.03.2023 сторонами підписано Специфікацію №2 до договору щодо поставки 24 тонн мінеральних комплексних добрив NPK 7-12-25+S+B+Fe+MN+Zn, загальною вартістю 995999,90грн (з ПДВ в розмірі 165999,98грн), відповідно до якої Покупець зобов`язався оплатити вартість товару згідно рахунку, виставленого Постачальником; термін оплати рахунку не пізніше 05.04.2023 (п.п.1-3 Специфікації).

Відповідно до п.4. Специфікації №2 від 28.03.2023 умови поставки - FCA, склад Постачальника з адресою: вул.Незалежності, 24, смт.Підволочиськ Тернопільської області.

На виконання взятих на себе договірних зобов`язань 29.03.2023 ТОВ «БФ ТРЕЙД» передано у власність, а ТОВ «ЮНАЙТЕД НІТРОДЖЕН ЛОГІСТІК» прийнято товар (24 тонни мінеральних комплексних добрив NPK 7-12-25+S+B+Fe+MN+Zn) на загальну суму 995999,90грн, що підтверджується видатковою накладною №465 від 29.03.2023, котру підписано обома сторонами та скріплено печатками юридичних осіб.

Одночасно, позивачем виставлено відповідачу рахунок №223 від 28.03.2023 на оплату переданого у власність товару на суму 995999,90грн з терміном оплати до 05.04.2023.

Однак, відповідачем не здійснено оплати даної партії товару, у зв`язку з чим допущено заборгованість у розмірі 995 999,90грн, що послугувало підставою для звернення позивача з даним позовом з метою судового захисту своїх майнових прав на вказану суму заборгованості.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем після пред`явлення позову до господарського суду та відкриття провадження у справі двічі, на підставі платіжної інструкції №29/09/2023129 від 29.09.2023 на суму 300000,00грн та на підставі платіжної інструкції №1927 від 30.11.2023 на суму 300000,00грн, перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача як оплату за отриманий згідно договору поставки №БФ22/06-02-01 від 02.06.2022 товар. У зв`язку з цим, позивачем подано заяви процесуальних питань.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем умов договору в частині проведення оплати отриманого ним у власність товару згідно договору поставки №№БФ22/06-02-01 від 02.06.2022.

Умови договору, права та обов`язки сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з поставки, які регулюються нормами ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Сторони у справі досягли всіх істотних умов відносно даного правочину, а тому відповідно до вимог ст.ст.638, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180, 265 Господарського кодексу України такий правочин є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст.ст.173, 174, 175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509 ЦК України.

Матеріали справи, а саме наявні у справі первинні документи, котрі оформлені належним чином та складені на виконання господарських операцій за договором поставки від 02.06.2022 свідчать про виконання договірного обов`язку Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» щодо поставки та передачі відповідачу за видатковою накладною № 465 від 29.03.2023 товару, загальною вартістю 995999,90грн. Зазначений у накладній товар по якості, кількості, ціні, асортименті, прийнято Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНАЙТЕД НІТРОДЖЕН ЛОГІСТІК, без зауважень та будь яких застережень, про що свідчить підпис відповідальної особи про його отримання

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є здійснення оплати вартості товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.п.5.2, 5.3 договору, п.3 Специфікації №2 від 28.03.2023 сторони узгодили строк оплати Покупцем отриманого у власність товару на загальну суму 995999,90грн, а саме не пізніше 05.04.2023.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До звернення позивачем з даним позовом про стягнення заборгованості відповідачем не було оплачено партії отриманого товару на загальну суму 995999,90грн за видатковою накладною від 29.03.2023. Дана обставина підтверджується учасниками справи.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки обов`язок відповідача оплатити товар виник з моменту поставки товару і закінчився 05.04.2023, то передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару підлягає застосуванню, починаючи з 06.04.2023, що вбачається з умов договору.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

За ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеної норми матеріального права, яка регулює відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 13343,67грн нараховані за період з 06.04.2023 по 15.09.2023 на суму основного боргу. Суд, здійснивши власний арифметичний перерахунок заявлених 3% річних у заявлений позивачем період на суму простроченого грошового зобов`язання по видатковій накладній № 465, дійшов висновку, що їх розрахунок проведено вірно, а тому в цій частині вимоги як правомірні підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог в частині нарахованої пені в розмірі 214099,05грн, а також штрафу у розмірі 99 599,99грн, виходячи з умов п. 5.4 договору (оскільки період прострочення заборгованості становить більше 20-ти календарних днів), то суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи із системного аналізу положень ст.549 ЦК України, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, проте є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов`язання понад встановлений сторонами зобов`язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов`язання.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки та відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф - не залежить.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить також і статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Сторони у п.п.5.4, 11.3 договору передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. Зокрема, за порушення терміну розрахунку за отриманий товар, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Нормою частини 4 ст.231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст.3 зазначеного Закону.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасну оплату вартості відпущеного та переданого у власність відповідача товару по видатковій накладній №465 від 29.03.2023, виходячи із суми боргу 995999,90грн за період з 06.04.2023 по 15.09.2023 (163 дні), що становить 214099,05грн, відтак, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають до задоволення судом.

Окрім того, враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині проведення оплати отриманого ним товару на суму 995999,90грн більше, ніж 20-ть календарних днів від дати кінцевого строку оплати за товар, визначений сторонами у п.3 Специфікації №2 від 28.03.2023, відповідно є підстави для застосування відповідальності, передбаченої п.5.4 договору, а тому суд вважає вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 99599,99рн (995999,90х10%) обґрунтованими та правомірними.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що: згідно платіжної інструкції №29/09/2023129 від 29.09.2023 відповідачем здійснено частковий розрахунок за товар в розмірі 300000,00грн і у зв`язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги (заява без номера від 05.10.2023 (вх.№8002 від 05.10.2023), яку судом прийнято до розгляду), а на підставі платіжної інструкції №1927 від 30.11.2023 відповідачем вдруге сплачено ще 300000,00грн за отриманий товар, тому позивач відмовився в цій частині від позовних вимог (заява без номера від 03.01.2024 за вх.№78 від 03.01.2024), та просив, відповідно, закрити провадження у справі.

Висновки господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 вищевказаної норми закону передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З`ясовано, що відповідачем за товар, отриманий на підставі Специфікації №2 від 28.03.2023 та видаткової накладної №465 від 29.03.2023 на суму 995999,90грн, останнім сплачено кошти в загальному розмірі 600000,00грн після звернення позивача з даним позовом до господарського суду ( після 15.09.2023).

Відповідно до положень ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі, зокрема: зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання; відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Позивач реалізував надані йому права на зменшення розміру позову в частині вимог про стягнення 300000,00грн боргу, а також на відмову від позову в частині вимог про стягнення 300000,00грн; всього на суму 600000,00грн основного боргу.

Поряд з цим, суд відзначає, що відмова від позову в даному випадку не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а також заяву про відмову від позову подано представником позивача адвокатом Кошиком М.Й., який діє на підставі ордера серії АА №1352612 від 15.09.2023, відповідно до якого повноваження адвоката договором про надання правової допомоги №МК23-01-03-02 від 03.01.2023 не обмежуються, тобто в межах, наданих законом повноважень.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у зв`язку з прийняттям відмови від позову в частині позову про стягнення 300000,00грн боргу, відтак провадження у справі в цій частині позову - підлягає закриттю.

Дослідивши подані докази суд визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача частково. В даному спорі подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача решти суми боргу в розмірі 395999,90грн, 13343,67грн - 3% річних, 214099,05грн пені, 99599,99грн штрафу.

Розподіл судового збору.

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у справі.

Так, відповідно положень ч.3 ст.130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд, за заявою позивача, присуджує до стягнення понесені ним у справі витрати з відповідача.

Оскільки спір виник з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 15876,51грн (1323042,61х1,5%х0,8) покладається на відповідача.

Разом з тим, при поданні позову позивачем визначено ціну позову в розмірі 1323042,61грн та сплачено судовий збір у розмірі 19845,64грн на підставі платіжної інструкції №38099134 від 15.09.2023, тобто 1,5% від ціни позову як це передбачено підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивачем не враховано, що у зв`язку з поданням ним позову в електронній формі через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, у даному випадку сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем при поданні позову становила 15876,51грн (1323042,61х1,5%х0,8).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Оскільки відповідного клопотання позивачем не заявлено, суд не вирішує питання про повернення судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 219, 130, 220, 221, п.2, 4 ч. 1 ст.231, ст.ст.233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір" господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНАЙТЕД НІТРОДЖЕН ЛОГІСТІК (вул.Галицька, будинок 178А, місто Бучач Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 43000496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БФ ТРЕЙД (вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, місто Київ, ідентифікаційний код 39486606) 395999 (триста дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять)грн 99коп. основного боргу, 214099 (двісті чотирнадцять тисяч дев`яносто дев`ять)грн 05коп. пені, 13343 (тринадцять тисяч триста сорок три)грн 67коп. 3% річних, 99599 (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять)грн 99коп. штрафу та 15876(п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість)грн 51коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНАЙТЕД НІТРОДЖЕН ЛОГІСТІК - 600000,00грн основного боргу, - закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 29.01.2024.

Суддя Н.О. Андрусик