Ухвала

від 29.01.2024 по справі 925/546/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/546/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення господарського суду Черкаської області від 14.09.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023,

за позовом Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод спеціального обладнання"

про стягнення 2 260 307,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Окрема комендатура, позивач, скаржник) звернулася 28.12.2023 (згідно поштовими відмітками на конверті) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (передано судді доповідачу після виходу з відпустки 08.01.2024), в якій просить: скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 14.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 (повний текст постанови виготовлено 11.12.2023) зі справи № 925/546/23; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Касаційна скарга позивача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Предметом касаційної скарги є рішення суду першої інстанції після його апеляційного перегляду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження спірних судових актів Окрема комендатура зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (вказує на невідповідність висновків спірної постанови, сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, щодо застосування положень частини другої статті 268 та статті 269 Цивільного Кодексу України, викладеній у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 456/2946/17 та від 10.03.2021 у справі № 199/1917/19). Зазначена підстава узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування спірних судових актів та ухваленням нового рішення у справі.

Крім того, скаржник вказує на унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, через недослідження судами зібраних у справі доказів - друга підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України.

Однак підстава 2 (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України) для звернення із касаційною скаргою є необґрунтованою та взаємонеузгодженою стосовно вимог про скасування судових актів з ухваленням нового рішення у справі. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження, які підлягають усуненню.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2023 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 684 грн.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2023 році у справі № 925/546/23 подано позов про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань по договору на закупівлю автомобільних паливозаправників АПЗ-10 від 18.10.2022 № 616-22 (ЦЗ) на загальну суму 2 260 307,52 грн, з яких: 2 194 101,09 грн пені та 66 206,43 грн 3% річних.

Рішенням місцевого суду від 14.09.2023, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 27.11.2023, у позові відмовлено повністю.

Позивач оскаржує до касаційної інстанції судові акти повністю. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова вимога.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу, що складає 67 809,23 грн (2 260 307,52 грн х 1,5% х 200%).

Поряд із цим під час перевірки зарахування судового збору у сумі 67 809,23 грн, сплаченого відповідно до платіжних інструкцій від 18.12.2023 за № 6200 та № 6201, копії яких долучено до касаційної скарги Окремої комендатури по справі № 925/546/23, у сумі 10 889,82 грн та у сумі 56 919,40 грн відповідно, а всього: 67 809,23 грн, Верховним Судом встановлено таке.

До спеціального фонду Державного бюджету України за розгляд справи Верховним Судом за реквізитами: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)" встановлено, що відсутнє підтвердження зарахування цього судового збору за розгляд справи № 925/546/23, про що наявна інформація яка міститься у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду". Натомість наявна інформація про зарахування зазначеної суми коштів на вказані вище реквізити з призначенням платежу "судовий збір по справі № 925/543/23". Тобто, платник, Окрема комендатура, під час оформлення платіжного доручення невірно вказав у призначенні платежу номер справи, за яку сплачується судовий збір за розгляд касаційної скарги Верховним Судом. На підтвердження вказаного наявний Акт Касаційного господарського суду від 03.01.2024 за № 32.1-13/12.

Таким чином, на момент звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені вище судові акти відсутні належні докази сплати позивачем судового збору за розгляд касаційної скарги у справі № 925/546/23, а платіжні інструкції від 18.12.2023 за № 6200 та № 6201 не є належними доказами сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки у призначенні платежу номер справи, за яку сплачується судовий збір, вказане не вірно.

Суд касаційної інстанції зазначає, що Окремій комендатурі необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 67 809,23 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду Черкаської області від 14.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 по справі № 925/546/23".

Окремій комендатурі слід звернути увагу на те, що повернення помилково сплаченого судового збору передбачено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системами обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету (пункт 2 Порядку).

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду Черкаської області від 14.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 зі справи № 925/546/23 залишити без руху.

2. Надати Окремій комендатурі охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз`яснити Окремій комендатурі охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк