Постанова

від 17.01.2024 по справі 761/15979/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 761/15979/13-ц

провадження № 61-13540св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний виконавець Чулієв Атаджан Абдуназарович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС») звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача ОСОБА_1 на ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 18 травня 2021 року в справі №761/15979/13-ц., а також замінити померлого боржника ОСОБА_2 на його правонаступників (спадкоємців): ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_5 .

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року в справі № 761/15979/13-ц частково задоволено позовну заяву ТОВ «ФК «Авістар» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № 014/2548/74/52764 в розмірі 268 750,00 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу Національного банку України (далі - НБУ) становить 7 218 625,00 грн, та заборгованість за відсотками в розмірі 11 181,71 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу НБУ становить 300 340,72 грн, судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

19 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «Гефест» укладений договір відступлення права вимоги № 20191219, згідно якого останнє набуло права вимоги за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № 014/2548/74/52764 та договором іпотеки від 26 лютого 2007 року № 798., укладеними з ОСОБА_2

04 червня 2020 року між ТОВ «ФК «Гефест» та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу прав вимоги № 04062020, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року замінено стягувача ТОВ «ФК Авістар» на ОСОБА_1 у виконавчому листі відносно ОСОБА_7

29 грудня 2021 року додатковою угодою № 1 ТОВ «ФК «Гефест» та ОСОБА_1 розірвали договір № 04062020 купівлі-продажу прав вимоги від 04 червня 2020 року, внаслідок чого право вимоги повернулось до ТОВ «ФК «Гефест».

29 грудня 2021 року ТОВ «ФК «Гефест» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги № 29122021 відступило ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 лютого 2007 року. Таким чином, ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» є кредитором за кредитним договором від 26 лютого 2007 року, укладеним із ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер і державний нотаріус Другої Київської нотаріальної контори Костенко Л. Ю. завів спадкову справу № 71/2020. Правонаступниками боржника є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

07 грудня 2019 року попередній кредитор ОСОБА_1 , права якого перейшли до ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС», протягом 6-місячного строку звернулась з претензією до спадкоємців померлого через нотаріуса.

Посилаючись на те, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року не виконано, ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» просило замінити стягувача ОСОБА_1 на ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва в справі № 761/15979/13-ц, а також боржника ОСОБА_2 на його правонаступників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року, заяву ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» задоволено частково.

Замінено стягувача ОСОБА_1 на його правонаступника ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 761/15979/13-ц Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Авістар» заборгованості за кредитним договором №014/2548/74/52764/ від 26 лютого 2007 року за кредитом в розмірі 268 750,00 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу НБУ становить 7 218 625,00 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 11 181,71 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу НБУ становить 300 340,72 грн, судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

У задоволені заяви ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» в частині заміни сторони боржника на його правонаступників відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Встановивши, що ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» набуло права вимоги до боржника за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, яке залишається невиконаним, суд замінив стягувача ОСОБА_1 на його правонаступника ТОВ «ФК СОНАТА ФІНАНС» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 761/15979/13-ц.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» в частині заміни сторони боржника його правонаступників, суд першої інстанції виходив із того, що обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року скасовано в частині відмови у заміні сторони боржника його правонаступником і ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Замінено у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 18 травня 2021 року в справі №761/15979/13, померлого боржника ОСОБА_2 на його правонаступників (спадкоємців): ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_5 .

Апеляційний суд виходив із того, що обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за кредитним договором, стягнутої судом із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, які прийняли спадщину.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 вересня 2023 року ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в сил судове рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що судове рішення оскаржується лише в частині вимог, що стосуються заміни боржника у виконавчому провадженні, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішення заяви.

Задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Апеляційний суд не врахував ту обставину, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 не отримали від спадкодавця у спадщину жодного майна, відтак, останні не набули статусу спадкоємців, а тому відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Інші доводи учасників справи

ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_6 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва справу № 761/15979/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний виконавець Чулієв Атаджан Абдуназарович.

Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року до закінчення касаційного провадження

Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 справу № 761/15979/13-ц призначено до судового розгляду.

Обставини справи, які встановили суди попередніх інстанцій

Суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року у справі №761/15979/13-ц частково задоволено позовну заяву ТОВ «ФК «Авістар» до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Авістар» заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № 014/2548/74/52764 в розмірі 268 750 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу НБУ становить 7 218 625 грн, та заборгованість за відсотками в розмірі 11 181,71 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу НБУ становить 300 340,73 грн, та судовий збір в розмірі 3441 грн.

19 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір відступлення права вимоги №20191219, згідно якого останнє набуло права вимоги за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № 014/2548/74/52764 та договором іпотеки від 26 лютого 2007 року № 798, укладеними з ОСОБА_2

04 червня 2020 року між ТОВ «ФК «Гефест» та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу прав вимоги № 04062020, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року замінено стягувача ТОВ «ФК Авістар» на ОСОБА_1 у виконавчому листі відносно ОСОБА_7

08 жовтня 2021 року за заявою стягувача ОСОБА_1 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Чулієв А. А. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №761/15979/13-ц, виданого 18 травня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва.

29 грудня 2021 року додатковою угодою № 1 ТОВ «ФК «Гефест» та ОСОБА_1 розірвали договір № 04062020 купівлі-продажу прав вимоги від 04 червня 2020 року, внаслідок чого право вимоги повернулось до ТОВ «ФК «Гефест».

29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «ФК Соната Фінанс» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги № 29122021, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 лютого 2007 року, укладеним із ОСОБА_2 .

Відповідно до платіжного доручення від 29 грудня 2021 року ТОВ «ФК Соната Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «ФК «ГЕФЕСТ» грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн, які обумовлені умовами договору купівлі-продажу прав вимоги № 29122021.

Також суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер боржник ОСОБА_2

31 січня 2020 року Друга Київська державна нотаріальна контора завела спадкову справу № 71/2020 на підставі заяв сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , дочки ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

Згідно з матеріалами спадкової справи 04 червня 2020 року з заявою-претензією (вимогою) кредитора за обов`язками спадкодавця звернулась ОСОБА_1 .

Станом на 10 червня 2021 року Друга Київська державна нотаріальна контора не видавала свідоцтва про право спадщину у спадковій справі № 71/2020 до майна померлого ОСОБА_2 ..

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема обов`язок з погашення кредитної заборгованості, що належав спадкодавцю ОСОБА_2 за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22).

При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 101)).

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).

Аналізуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» та зміст статей 1216, 1218, 1282 ЦК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18) дійшов висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

У вказаній постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виходив з того, що «обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців. Верховний Суд констатував, що установивши, що спадкоємець відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняв спадщину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження боржника - його правонаступником».

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109), постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (пункт 7.5)).

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, апеляційний суд установив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року у справі № 761/15979/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Авістар» заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2007 року в розмірі 268 750,00 доларів США

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер.

На момент смерті у ОСОБА_2 залишалось невиконане зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитом.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли його діти: дочка ОСОБА_6 , сини ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 , а також дружина ОСОБА_3 шляхом звернення із відповідними заявами до Другої Київської державної нотаріальної контори.

Окрім того, 04 червня 2020 року із вимогою по обов`язкам спадкодавця звернулась кредитор ОСОБА_1

08 жовтня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Чулієв А. А. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 761/15979/13-ц, виданого 18 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Авістар» заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2007 року в розмірі 268 750 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу НБУ становить 7 218 625,00 грн, та заборгованість за відсотками в розмірі 11 181,71 доларів США, що станом на 04 березня 2019 року в еквіваленті по курсу НБУ становить 300 340,72 грн, судовий збір в розмірі 3 441,00 грн.

Виходячи з того, що ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_5 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняли спадщину, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_4 на його правонаступників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Водночас, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про заміну сторони боржника одним із його спадкоємців, не зазначив, що спадкоємець відповідає за боргами спадкодавця у розмірі, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, не вказав, що ОСОБА_6 є правонаступником за боргами спадкодавця та підлягає заміні у відповідному виконавчому провадженні як його спадкоємиця виключно в межах вартості майна, одержаного у спадщину. А отже, помилковим є висновок про заміну у виконавчому провадженні боржника його спадкоємцем ОСОБА_6 без зазначення, що заміна відбувається цієї сторони у межах вартості успадкованої частки, тобто у розмірі .

Верховний Суд, зважаючи на межі касаційного перегляду справи, не здійснює оцінку законності та обґрунтованості судового рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про заміну боржника іншими його спадкоємцями, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не оскаржили судові рішення у касаційному порядку, а, отже, погодилися з ним.

У зв`язку з наведеним, враховуючи незазначення судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_6 відповідає за боргами спадкодавця ОСОБА_2 у розмірі, який відповідає її частці у спадщині, оскаржуване судове рішення підлягає зміні шляхом доповнення, що ОСОБА_6 є правонаступником померлого ОСОБА_2 у спірних правовідносинах у межах вартості успадкованого майна.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині частково ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині змінити шляхом доповнення, що ОСОБА_6 є правонаступником померлого ОСОБА_2 у спірних правовідносинах у межах вартості успадкованого майна.

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року в частині вирішення вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС» про заміну боржника ОСОБА_2 його спадкоємцем ОСОБА_6 змінити.

Визначити, що заміна боржника ОСОБА_2 його спадкоємцем ОСОБА_6 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 18 травня 2021 року в справі №761/15979/13, здійснюється у межах вартості успадкованої ОСОБА_6 частки спадкового майна ОСОБА_2 , що становить частину від усієї спадщини в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов